Ніколе Васілеску-Карпен (*10 (10) грудня 1870, Крайова — †2 березня 1964, Бухарест) — румунський інженер та фізик, який працював у галузі телеграфії та теоефонії та мав досягнення у механічній інженерії, еластичності, термодинаміці, телефонії великий відстаней, електрохімії та цивільній інженерії.
Ніколе Васілеску-Карпен | |
---|---|
Народився | 10 грудня 1870 Крайова, Румунія |
Помер | 2 березня 1964 (93 роки) Бухарест, Румунія |
Країна | Румунія |
Діяльність | фізик, інженер |
Alma mater | Паризький університет |
Заклад | Університет науки та технології Лілль I Політехнічний університет Бухареста |
Ніколе Васілеску-Карпен у Вікісховищі |
Біографія
Після навчання у Вищій школі Кароля І в Крайові він вступив до Школи мосто-, дорого-, та шахтобудування в Бухаресті. Після закінчення навчального закладу в 1891 році, він працював цивільним інженером три роки. Згодом він відправився до Парижу вивчати фізику у Паризткому університеті. В 1904 році він отримав ступінь доктора наук за роботу «Дослідження магнетичних ефектів наелектризованих тіл, що рухаються» (Recherches sur l'effet magnétique des corps electrisés en mouvement). Після року викладацької роботи як професор Лільського університету, він повернувся до Ромунії, щоб викладати у Школі мосто-, дорого-, та шахтобудування, де його у лютому 1920 роцу призначили директором. Завдяки його зусилям Школа того року переформувалася у Політехнічний університет Бухареста. Васілеску-Карпен був першим ректором цього університету і залишався на цій посаді до 1940 року.
Вважають, що у 1908 році він винайшов стовп Карпена. Він був інженером, який впровадив постійний телефоний міст між Брасовом та бухарестом. Він впровадив «провідні телеграми», що передавалися по електричній мережі у всьому Королівстві Ромунії до 1920 року. Він став провідним членом Ромунської академії в 1923 році, був позбавлений членства новим комуністичним режимом в 1948 році, знову був відновлений у 1955 році.
Стовп Карпена
Стовпом Карпена називають батерею, яка надавала безперезвний стром більше 60 років, роблячи іі або надзвичайно ефективним пристроєм для зберігання енергії, або містифікацією, деякі газети називали стовп Карпена перпетуум мобіле, але більшість вчений заперечують це, адже такий пристрій порушував би другий закон термодинаміки. Пристрій знаходиться у Національному технічному музеї Дімітріе Леоніда, і до 2010 року він безперервно працював 60 років.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikole Vasilesku Karpen 10 10 grudnya 1870 18701210 Krajova 2 bereznya 1964 Buharest rumunskij inzhener ta fizik yakij pracyuvav u galuzi telegrafiyi ta teoefoniyi ta mav dosyagnennya u mehanichnij inzheneriyi elastichnosti termodinamici telefoniyi velikij vidstanej elektrohimiyi ta civilnij inzheneriyi Nikole Vasilesku KarpenNarodivsya10 grudnya 1870 1870 12 10 Krajova RumuniyaPomer2 bereznya 1964 1964 03 02 93 roki Buharest RumuniyaKrayina RumuniyaDiyalnistfizik inzhenerAlma materParizkij universitetZakladUniversitet nauki ta tehnologiyi Lill I Politehnichnij universitet Buharesta Nikole Vasilesku Karpen u VikishovishiBiografiyaPislya navchannya u Vishij shkoli Karolya I v Krajovi vin vstupiv do Shkoli mosto dorogo ta shahtobuduvannya v Buharesti Pislya zakinchennya navchalnogo zakladu v 1891 roci vin pracyuvav civilnim inzhenerom tri roki Zgodom vin vidpravivsya do Parizhu vivchati fiziku u Pariztkomu universiteti V 1904 roci vin otrimav stupin doktora nauk za robotu Doslidzhennya magnetichnih efektiv naelektrizovanih til sho ruhayutsya Recherches sur l effet magnetique des corps electrises en mouvement Pislya roku vikladackoyi roboti yak profesor Lilskogo universitetu vin povernuvsya do Romuniyi shob vikladati u Shkoli mosto dorogo ta shahtobuduvannya de jogo u lyutomu 1920 rocu priznachili direktorom Zavdyaki jogo zusilyam Shkola togo roku pereformuvalasya u Politehnichnij universitet Buharesta Vasilesku Karpen buv pershim rektorom cogo universitetu i zalishavsya na cij posadi do 1940 roku Vvazhayut sho u 1908 roci vin vinajshov stovp Karpena Vin buv inzhenerom yakij vprovadiv postijnij telefonij mist mizh Brasovom ta buharestom Vin vprovadiv providni telegrami sho peredavalisya po elektrichnij merezhi u vsomu Korolivstvi Romuniyi do 1920 roku Vin stav providnim chlenom Romunskoyi akademiyi v 1923 roci buv pozbavlenij chlenstva novim komunistichnim rezhimom v 1948 roci znovu buv vidnovlenij u 1955 roci Stovp KarpenaStovpom Karpena nazivayut batereyu yaka nadavala bezperezvnij strom bilshe 60 rokiv roblyachi ii abo nadzvichajno efektivnim pristroyem dlya zberigannya energiyi abo mistifikaciyeyu deyaki gazeti nazivali stovp Karpena perpetuum mobile ale bilshist vchenij zaperechuyut ce adzhe takij pristrij porushuvav bi drugij zakon termodinamiki Pristrij znahoditsya u Nacionalnomu tehnichnomu muzeyi Dimitrie Leonida i do 2010 roku vin bezperervno pracyuvav 60 rokiv