Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ніколас Салмерон-і-Алонсо (ісп. Nicolás Salmerón Alonso; 10 квітня 1838 — 20 вересня 1908) — іспанський державний діяч, президент Першої республіки у липні — вересні 1873 року.
| Ніколас Салмерон-і-Алонсо ісп. Nicolás Salmerón Alonso | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 18 липня — 7 вересня 1873 | ||
| Попередник: | Франсеск Пі-і-Марґаль | |
| Наступник: | Еміліо Кастелар | |
| ||
| 18 липня — 7 вересня 1873 | ||
| Попередник: | Франсеск Пі-і-Марґаль | |
| Наступник: | Еміліо Кастелар | |
| Народження: | 10 квітня 1838[1][2][3] Алама-де-Альмерія, Альмерія, Андалусія, Іспанія | |
| Смерть: | 20 вересня 1908[2][3](70 років) По | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Іспанія | |
| Освіта: | d, d і Гранадський університет | |
| Ступінь: | професор[d] і професор[d] | |
| Партія: | Демократична партія[d] (1868), d (1908), d (1903), d (1906) і d (1875) | |
| Батько: | d | |
| Шлюб: | d | |
| Діти: | d[5], d і d[6] | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Життєпис
Вивчав право й філософію в Гранаді, після чого став помічником професора літератури в Мадриді.
1865 року вступив до лав таємного демократично-республіканського комітету. 1868 року за свою діяльність був узятий під варту, втім його звільнили під час Вересневої революції.
1871 року був обраний до кортесів, де проявив себе як один з найобдарованіших керівників республіканської партії.
У лютому 1873, після зречення Амадея I, Салмерон став міністром юстиції в кабінеті Фіґераса. А вже у липні того ж року Ніколас Салмерон сам став главою держави, змінивши на посту Франсеска Пі-і-Марґаля. Як безумовний противник смертної кари вийшов у відставку у вересні 1873 через ухвалення кортесами закону, що запроваджував смертну кару за участь у заколотах. Був обраний президентом кортесів.
На початку 1874 року очолив крайню республіканську опозицію, якій вдалось повалити владу Еміліо Кастелара. Після державного перевороту 3 січня 1874 року, спрямованого проти республіки, Салмерон був змушений виїхати за кордон.
Повернувся до Мадрида 1876 року, де отримав посаду професора університету. Втім невдовзі, через його погляди на релігію, у Салмерона почались суперечки з урядом. Зрештою він втратив посаду та знову був змушений емігрувати.
Із-за кордону він, разом із Мануелем Соррільєю, деякий час керував діяльністю республіканської партії, організувавши видання газет та прокламацій. Як прибічник, за його словами, мирної «еволюції, а не революції», розійшовся з Зорріллем, що тримався більш радикальної позиції, і відійшов у політичній діяльності на задній план.
1881 року був амністований і повернувся на професорську посаду до Мадрида. Окрім того, Ніколас Салмерон був обраний до палати депутатів, де займав місце з невеликими перервами до 1896 року, маючи репутацію одного з найщиріших республіканців та кращих ораторів палати. Втім значної політичної ролі вже не відігравав.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Palacios A. Desde Madrid. El cementerio civil // El Pueblo — Tortosa: 1929. — вип. 2905. — P. 2.
- Madrigal A. Arte y Compromiso: España 1917-1936 — Madrid: FAL. — P. 248. —
- https://books.google.es/books?id=f0ljcTbXYG8C&pg=PA34
Джерела
- Водовозов В. Сальмерон-и-Алонзо, Николай // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXVIIIa. — С. 165. (рос. дореф.)
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Salmeron y Alfonso, Nicolas». Encyclopædia Britannica. 24 (11th ed.). Cambridge University Press
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikolas Salmeron i Alonso isp Nicolas Salmeron Alonso 10 kvitnya 1838 20 veresnya 1908 ispanskij derzhavnij diyach prezident Pershoyi respubliki u lipni veresni 1873 roku Nikolas Salmeron i Alonso isp Nicolas Salmeron AlonsoPrezident Pershoyi Ispanskoyi respubliki18 lipnya 7 veresnya 1873Poperednik Fransesk Pi i MargalNastupnik Emilio KastelarGolova Radi ministriv Pershoyi Ispanskoyi respubliki18 lipnya 7 veresnya 1873Poperednik Fransesk Pi i MargalNastupnik Emilio Kastelar Narodzhennya 10 kvitnya 1838 1838 04 10 1 2 3 Alama de Almeriya Almeriya Andalusiya IspaniyaSmert 20 veresnya 1908 1908 09 20 2 3 70 rokiv PoPohovannya dKrayina IspaniyaOsvita d d i Granadskij universitetStupin profesor d i profesor d Partiya Demokratichna partiya d 1868 d 1908 d 1903 d 1906 i d 1875 Batko dShlyub dDiti d 5 d i d 6 Avtograf Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisVivchav pravo j filosofiyu v Granadi pislya chogo stav pomichnikom profesora literaturi v Madridi 1865 roku vstupiv do lav tayemnogo demokratichno respublikanskogo komitetu 1868 roku za svoyu diyalnist buv uzyatij pid vartu vtim jogo zvilnili pid chas Veresnevoyi revolyuciyi 1871 roku buv obranij do kortesiv de proyaviv sebe yak odin z najobdarovanishih kerivnikiv respublikanskoyi partiyi U lyutomu 1873 pislya zrechennya Amadeya I Salmeron stav ministrom yusticiyi v kabineti Figerasa A vzhe u lipni togo zh roku Nikolas Salmeron sam stav glavoyu derzhavi zminivshi na postu Franseska Pi i Margalya Yak bezumovnij protivnik smertnoyi kari vijshov u vidstavku u veresni 1873 cherez uhvalennya kortesami zakonu sho zaprovadzhuvav smertnu karu za uchast u zakolotah Buv obranij prezidentom kortesiv Na pochatku 1874 roku ocholiv krajnyu respublikansku opoziciyu yakij vdalos povaliti vladu Emilio Kastelara Pislya derzhavnogo perevorotu 3 sichnya 1874 roku spryamovanogo proti respubliki Salmeron buv zmushenij viyihati za kordon Povernuvsya do Madrida 1876 roku de otrimav posadu profesora universitetu Vtim nevdovzi cherez jogo poglyadi na religiyu u Salmerona pochalis superechki z uryadom Zreshtoyu vin vtrativ posadu ta znovu buv zmushenij emigruvati Iz za kordonu vin razom iz Manuelem Sorrilyeyu deyakij chas keruvav diyalnistyu respublikanskoyi partiyi organizuvavshi vidannya gazet ta proklamacij Yak pribichnik za jogo slovami mirnoyi evolyuciyi a ne revolyuciyi rozijshovsya z Zorrillem sho trimavsya bilsh radikalnoyi poziciyi i vidijshov u politichnij diyalnosti na zadnij plan 1881 roku buv amnistovanij i povernuvsya na profesorsku posadu do Madrida Okrim togo Nikolas Salmeron buv obranij do palati deputativ de zajmav misce z nevelikimi perervami do 1896 roku mayuchi reputaciyu odnogo z najshirishih respublikanciv ta krashih oratoriv palati Vtim znachnoyi politichnoyi roli vzhe ne vidigravav PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Palacios A Desde Madrid El cementerio civil El Pueblo Tortosa 1929 vip 2905 P 2 d Track Q27860360d Track Q27860354d Track Q12812 Madrigal A Arte y Compromiso Espana 1917 1936 Madrid FAL P 248 ISBN 978 84 86864 52 1 d Track Q2807d Track Q20651095d Track Q2880788d Track Q20651092 https books google es books id f0ljcTbXYG8C amp pg PA34DzherelaVodovozov V Salmeron i Alonzo Nikolaj Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXVIIIa S 165 ros doref Chisholm Hugh ed 1911 Salmeron y Alfonso Nicolas Encyclopaedia Britannica 24 11th ed Cambridge University Press