Ніклаус Шрадін (нім. Niklaus Schradin або Nicolaus Schradin; близько 1470, Алленсбах — між 14 лютого 1506 та 1518, Люцерн) — швейцарський хроніст, писар канцелярії абатства Санкт-Галлена та міської ради Люцерна, автор «Хроніки Швабської війни» (1500), першої історичної праці, виданої у Швейцарії.
Ніклаус Шрадін | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 15 століття Алленсбах[1] | |||
Помер | 1531[1] Люцерн, Швейцарія | |||
Країна | Швейцарія | |||
Діяльність | нотаріус, письменник | |||
Роки активності | з 1491 | |||
| ||||
Біографія
Походження точно не встановлено, народився близько 1470 року в Алленсбасі на Боденському озері. Гіпотеза швейцарського історика ХІХ століття [de] про походження його з Ройтлінгена (Баден-Вюртемберг) не знайшла переконливих доказів. Вперше згадано в документах бенедиктинського абатства Святого Галла в Санкт-Галлені у вересні 1491 року як писаря монастирської канцелярії. Мабуть, освіту здобув у цій же обителі.
1499 року вважався в Санкт-Галлені нотаріусом, у квітні 1500 року переїхав до Люцерна, в червні поступив там на службу помічником міського писаря, а від 1503 року став третім писарем місцевої міської ради. 14 квітня 1505 року став громадянином Люцерна. Обіймав посаду до 14 лютого 1506 року, після чого сліди його губляться.
Помер не пізніше 1518 року, коли вдова його Анна Гізін, уроджена Вагнерін, замовила за ним поминальну службу в люцернській францисканській [de]. Твердження, що зустрічалося раніше, що він був живим ще 1531 року і вважався в Люцерні господарем готелю «У ведмедя», нині більшість дослідників відкинули.
Твори
Автор римованої «Хроніки Швабської війни» (нім. Chronik des Schwabenkriegs), в основу якої покладено прозову хроніку цього конфлікту, що належить перу його колеги за канцелярією Санкт-Галлена . Крім твору останнього, Шрадін, без сумніву, використав усні оповіді очевидців та учасників воєнних дій.
Написана між жовтнем і груднем 1499 року[ru][ru] і складена з 1292 віршів із прозовими вставками, хроніка Шрадіна докладно описує практично всі події війни швейцарських кантонів зі Швабським союзом, який підтримав імператор Священної Римської імпрерії Максиміліан I, включно з історичними битвами [de] 22 лютого, [de] 11 квітня, [de] 11 липня 1499 року тощо.
У передісторії війни Шрадін, зокрема, викладає, очевидно, запозичену ним із «Хроніки Старої Цюрихської війни» (1447) і «Штреттлізької хроніки» (1487) розхожу легенду про шведське походження населення кантону Швіц, який став ядром майбутньої конфедерації.
Вперше хроніку Шрадіна видано 1 вересня 1500 року в Зурзее (кантон Люцерн) і проілюстровано 42 гравюрами на дереві, присвяченими історії всіх десяти (на той час) кантонів Швейцарського союзу. Раніше помилково стверджувалося, що її надрукували ще 14 січня 1500 року, напередодні свята Антонія Великого, як це здавалося з колофону, проте нині прийнято вважати, що на той час автор ще перебував на службі в Санкт-Галлені і не міг перебувати в Люцерні, зазначене ж свято насправді є днем [ru], який того року відзначали у [de] 2 вересня.
Ім'я видавця хроніки в Зурзее досі не встановлено; хоча використаний у публікації стиль друку характерний для друкарні базельського видавця Міхеля Фюртера, а монограма «DS» на 42 гравюрах, що її прикрасили, нагадує роботи майстрів, які також працювали в Базелі після Альбрехта Дюрера.
«Хроніка Швабської війни» Шрадіна мала авторитет у сучасників, її використали кілька пізніших швейцарських літописців, зокрема, [ru] у «Хроніці Швейцарської конфедерації» (1507), [ru] у «Люцернській хроніці», [de] у «Швейцарській хроніці» (1548) тощо.
Як перший надрукований у Швейцарії історичний твір, хроніка Шрадіна свідчить про безумовне зростання національної історичної свідомості, хоча відверто реакційні погляди та професійні симпатії її автора викликали гостру критику з боку сучасників, наприклад, страсбурзького гуманіста Якоба Вімпфелінґа.
Збереглося щонайменше 12 примірників першого видання хроніки, 6 із яких зберігаються у зібраннях публічних бібліотек Швейцарії.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #103156763 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Schmid R. Schradin, Niklaus // Encyclopedia of the Medieval Chronicle. — Leiden; Boston, 2016.
- Gutmann A. Niklaus Schradin // Historisches Lexikon der Schweiz. — Bd. 11. — Basel, 2012.
- Zapf V. Schradin, Nikolaus // Deutsches Literatur-Lexikon. Das Mittelalter. — Bd. 3. — Berlin; Boston, 2012. — Sp. 1113.
- Schradin, Nicolaus // Repertorium «Geschichtsquellen des deutschen Mittelalters». — Bayerische Staats Bibliothek, 2012.
- Georg von Wyß. Schradin, Niklaus // ADB. — Bd. 32. — Leipzig, 1891. — S. 440.
- Немецкая национальная библиотека, Берлинская государственная библиотека, Баварская государственная библиотека и др. Record #103156763 // Общий нормативный контроль (GND) — 2012—2016.
- CERL Thesaurus — Консорциум европейских научных библиотек.
- Record #32403799 // VIAF — 2012.
- Chronik des Schwabenkrieges // Repertorium «Geschichtsquellen des deutschen Mittelalters».
Видання
- Nikolaus Schradin. Schweizer Chronik. Surse 1500. Faksimile Neudruck, cur. E. Weil. — München: Harro Jessen, 1927.
Бібліографія
- Georg von Wyß. Schradin, Niklaus // Allgemeine Deutsche Biographie. — Band 32. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1891. — S. 440.
- Wanner Konrad. Schreiber, Chronisten und Frühhumanisten in der Luzerner Stadtkanzlei des 15. Jahrhunderts // Jahrbuch der Historischen Gesellschaft Luzern. — Band 18. — Luzern, 2000. — S. 2-44.
- Gutmann Andre. Niklaus Schradin // Historisches Lexikon der Schweiz. Akademie der Geistes- und Sozialwissenschaften. — Band 11. — Basel: Schwabe AG, 2012. — .
- Zapf Volker. Schradin, Nikolaus // Deutsches Literatur-Lexikon. Das Mittelalter. — Band 3: Reiseberichte und Geschichtsdichtung, hrsg. von Wolfgang Achnitz. — Berlin; Boston: de Gruyter, 2012. — Sp. 1113—1116.
- Schmid Regula. Schradin, Niklaus // Encyclopedia of the Medieval Chronicle, ed. by Graeme Dunphy and Cristian Bratu. — Leiden; Boston: Brill, 2016.
Посилання
- Cronigk diß kiergs gegen dem allerdurchlüchtigisten hern Romschen konig als ertzhertzogen zu Osterich und dem schwebyschen pundt (Бібліотека герцога Августа у Вольфенбюттелі)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niklaus Shradin nim Niklaus Schradin abo Nicolaus Schradin blizko 1470 Allensbah mizh 14 lyutogo 1506 ta 1518 Lyucern shvejcarskij hronist pisar kancelyariyi abatstva Sankt Gallena ta miskoyi radi Lyucerna avtor Hroniki Shvabskoyi vijni 1500 pershoyi istorichnoyi praci vidanoyi u Shvejcariyi Niklaus ShradinNarodivsya15 stolittya Allensbah 1 Pomer1531 1 Lyucern ShvejcariyaKrayinaShvejcariyaDiyalnistnotarius pismennikRoki aktivnostiz 1491BiografiyaPohodzhennya tochno ne vstanovleno narodivsya blizko 1470 roku v Allensbasi na Bodenskomu ozeri Gipoteza shvejcarskogo istorika HIH stolittya de pro pohodzhennya jogo z Rojtlingena Baden Vyurtemberg ne znajshla perekonlivih dokaziv Vpershe zgadano v dokumentah benediktinskogo abatstva Svyatogo Galla v Sankt Galleni u veresni 1491 roku yak pisarya monastirskoyi kancelyariyi Mabut osvitu zdobuv u cij zhe obiteli 1499 roku vvazhavsya v Sankt Galleni notariusom u kvitni 1500 roku pereyihav do Lyucerna v chervni postupiv tam na sluzhbu pomichnikom miskogo pisarya a vid 1503 roku stav tretim pisarem miscevoyi miskoyi radi 14 kvitnya 1505 roku stav gromadyaninom Lyucerna Obijmav posadu do 14 lyutogo 1506 roku pislya chogo slidi jogo gublyatsya Pomer ne piznishe 1518 roku koli vdova jogo Anna Gizin urodzhena Vagnerin zamovila za nim pominalnu sluzhbu v lyucernskij franciskanskij de Tverdzhennya sho zustrichalosya ranishe sho vin buv zhivim she 1531 roku i vvazhavsya v Lyucerni gospodarem gotelyu U vedmedya nini bilshist doslidnikiv vidkinuli TvoriAvtor rimovanoyi Hroniki Shvabskoyi vijni nim Chronik des Schwabenkriegs v osnovu yakoyi pokladeno prozovu hroniku cogo konfliktu sho nalezhit peru jogo kolegi za kancelyariyeyu Sankt Gallena Krim tvoru ostannogo Shradin bez sumnivu vikoristav usni opovidi ochevidciv ta uchasnikiv voyennih dij Napisana mizh zhovtnem i grudnem 1499 roku ru ru i skladena z 1292 virshiv iz prozovimi vstavkami hronika Shradina dokladno opisuye praktichno vsi podiyi vijni shvejcarskih kantoniv zi Shvabskim soyuzom yakij pidtrimav imperator Svyashennoyi Rimskoyi impreriyi Maksimilian I vklyuchno z istorichnimi bitvami de 22 lyutogo de 11 kvitnya de 11 lipnya 1499 roku tosho U peredistoriyi vijni Shradin zokrema vikladaye ochevidno zapozichenu nim iz Hroniki Staroyi Cyurihskoyi vijni 1447 i Shtrettlizkoyi hroniki 1487 rozhozhu legendu pro shvedske pohodzhennya naselennya kantonu Shvic yakij stav yadrom majbutnoyi konfederaciyi Vpershe hroniku Shradina vidano 1 veresnya 1500 roku v Zurzee kanton Lyucern i proilyustrovano 42 gravyurami na derevi prisvyachenimi istoriyi vsih desyati na toj chas kantoniv Shvejcarskogo soyuzu Ranishe pomilkovo stverdzhuvalosya sho yiyi nadrukuvali she 14 sichnya 1500 roku naperedodni svyata Antoniya Velikogo yak ce zdavalosya z kolofonu prote nini prijnyato vvazhati sho na toj chas avtor she perebuvav na sluzhbi v Sankt Galleni i ne mig perebuvati v Lyucerni zaznachene zh svyato naspravdi ye dnem ru yakij togo roku vidznachali u de 2 veresnya Im ya vidavcya hroniki v Zurzee dosi ne vstanovleno hocha vikoristanij u publikaciyi stil druku harakternij dlya drukarni bazelskogo vidavcya Mihelya Fyurtera a monograma DS na 42 gravyurah sho yiyi prikrasili nagaduye roboti majstriv yaki takozh pracyuvali v Bazeli pislya Albrehta Dyurera Hronika Shvabskoyi vijni Shradina mala avtoritet u suchasnikiv yiyi vikoristali kilka piznishih shvejcarskih litopisciv zokrema ru u Hronici Shvejcarskoyi konfederaciyi 1507 ru u Lyucernskij hronici de u Shvejcarskij hronici 1548 tosho Yak pershij nadrukovanij u Shvejcariyi istorichnij tvir hronika Shradina svidchit pro bezumovne zrostannya nacionalnoyi istorichnoyi svidomosti hocha vidverto reakcijni poglyadi ta profesijni simpatiyi yiyi avtora viklikali gostru kritiku z boku suchasnikiv napriklad strasburzkogo gumanista Yakoba Vimpfelinga Zbereglosya shonajmenshe 12 primirnikiv pershogo vidannya hroniki 6 iz yakih zberigayutsya u zibrannyah publichnih bibliotek Shvejcariyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 103156763 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Schmid R Schradin Niklaus Encyclopedia of the Medieval Chronicle Leiden Boston 2016 Gutmann A Niklaus Schradin Historisches Lexikon der Schweiz Bd 11 Basel 2012 Zapf V Schradin Nikolaus Deutsches Literatur Lexikon Das Mittelalter Bd 3 Berlin Boston 2012 Sp 1113 Schradin Nicolaus Repertorium Geschichtsquellen des deutschen Mittelalters Bayerische Staats Bibliothek 2012 Georg von Wyss Schradin Niklaus ADB Bd 32 Leipzig 1891 S 440 Nemeckaya nacionalnaya biblioteka Berlinskaya gosudarstvennaya biblioteka Bavarskaya gosudarstvennaya biblioteka i dr Record 103156763 Obshij normativnyj kontrol GND 2012 2016 CERL Thesaurus Konsorcium evropejskih nauchnyh bibliotek Record 32403799 VIAF 2012 Chronik des Schwabenkrieges Repertorium Geschichtsquellen des deutschen Mittelalters VidannyaNikolaus Schradin Schweizer Chronik Surse 1500 Faksimile Neudruck cur E Weil Munchen Harro Jessen 1927 BibliografiyaGeorg von Wyss Schradin Niklaus Allgemeine Deutsche Biographie Band 32 Leipzig Duncker amp Humblot 1891 S 440 Wanner Konrad Schreiber Chronisten und Fruhhumanisten in der Luzerner Stadtkanzlei des 15 Jahrhunderts Jahrbuch der Historischen Gesellschaft Luzern Band 18 Luzern 2000 S 2 44 Gutmann Andre Niklaus Schradin Historisches Lexikon der Schweiz Akademie der Geistes und Sozialwissenschaften Band 11 Basel Schwabe AG 2012 ISBN 978 3 7965 1911 6 Zapf Volker Schradin Nikolaus Deutsches Literatur Lexikon Das Mittelalter Band 3 Reiseberichte und Geschichtsdichtung hrsg von Wolfgang Achnitz Berlin Boston de Gruyter 2012 Sp 1113 1116 Schmid Regula Schradin Niklaus Encyclopedia of the Medieval Chronicle ed by Graeme Dunphy and Cristian Bratu Leiden Boston Brill 2016 PosilannyaCronigk diss kiergs gegen dem allerdurchluchtigisten hern Romschen konig als ertzhertzogen zu Osterich und dem schwebyschen pundt Biblioteka gercoga Avgusta u Volfenbyutteli