Новороздільська міська територіальна громада — територіальна громада в Україні, у Стрийському районі Львівської області.
Новороздільська міська громада | |
---|---|
Герб громади | |
Прапор громади | |
Основні дані | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський |
Код КАТОТТГ | UA46100150000087495 |
Утворена | 17 липня 2020 року |
Адмін. центр | Новий Розділ |
Облікова картка | Новороздільська громада |
Поштові індекси | 81652 |
Територія та населення | |
Площа | 100,8 км² |
Населення | 36 945 осіб (2021) |
Густота | 366,52 осіб/км² |
Населені пункти | |
Міста | Новий Розділ |
Селища | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «[» |
Села | 8 |
Органи влади | |
Рада | Новороздільська міська рада |
Вебсторінка | https://novyyrozdil-gromada.gov.ua/ |
Голова громади | Ярина Володимирівна Яценко |
Новороздільська міська громада у Вікісховищі | |
Адміністративний центр — місто Новий Розділ.
Площа громади — 101,9 км².
Населення — 37 215 мешканців (міське: 30 748, сільське: 6 467, 2020 рік).
12 червня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей. В результаті в країні створено 1469 територіальних громад (станом на 2021 рік).
Шляхом об'єднання міських і селищних рад утворена Новороздільська міська громада.
Історія громади
До складу громади входять 10 населених пунктів — 1 місто (Новий Розділ), селище міського типу (Розділ) і 8 сіл:
Місто Новий Розділ
Місто Новий Розділ належить до наймолодших міст Львівської області. Засноване у 1953 році у зв'язку з освоєнням великого родовища самородної сірки біля старовинного селища Розділ. Має свій герб та прапор, які затверджено 12 червня 1991 року і внесено у геральдичні каталоги України.
Місто розташоване на лівобережному дністровському схилі на висоті 290 м над рівнем моря, на стику Опілля і Передкарпатського прогину.
Населення міста залишається порівняно молодим і має стабільну перспективу росту чисельності. На відміну від інших міст, демографічна ситуація у Новому Роздолі позитивна.
Село Берездівці
Перша згадка про Берездівці датується 1410 роком. 1526 року населений пункт отримав Магдебурзьке право.
Село Березина
Вперше в документах згадано 7 серпня 1439 року.
Села Горішнє – Долішнє
Перша письмова згадка про населений пункт «Ляшки Горішні» у цьому місці датована 1439 роком.
Село Гранки-Кути
Історія села сягає часів X-XII ст.
Села Станківці, Тужанівці, Підгірці
Перша згадка про Станківці походить з XVI ст. Перша згадка про село Тужанівці припадає на 1497 рік. Село Підгірці згадується 2 січня 1447 року в книгах галицького суду.
Смт. Розділ
Вперше згадане в королівській грамоті Владислава I від 5 червня 1462 року. 1569 року Микола Чернійовський отримав привілей на право заснування міста Розділ «на сирому ґрунті», тобто на необжитому місці, і про це є згадки в акті люстрації королівщин 1570 року. 5 січня 1745 року своїм привілеєм король Август III надав містечку Магдебурзьке право.
Розташування та транспортне сполучення
Розташування: південно-східна частина Львівської області, Стрийський район. Відстань до м. Львів становить 57 км.
Транспортне сполучення: громада розташована неподалік автомагістралей європейського значення: Е471 — 15,6 км (від центру громади); Е50 — 13,7 км (від центру громади). Через громаду проходить дорога державного значення Т-14-19 (Миколаїв — Калуш), дорога обласного значення T-14-19 (Розділ — Жирова), дорога обласного значення С140511 (Берездівці — Юшківці).
Залізничне сполучення: На території громади розташована залізнична станція: «Розділ» (промислова), «Дністрянська» (12,1 км), «Бориничі» (10,1 км) та «Ходорів» (17,3 км).
Найближчі міжнародні аеропорти: аеропорт «Львів» імені Данила Галицького (58,6 км), аеропорт «Івано-Франківськ» (113 км).
Сусідні громади: Новороздільська територіальна громада межує на півночі з Тростянецькою ТГ, на сході з Ходорівською ТГ, на півдні з Жидачівською ТГ, на заході з Розвадівською, на північному-заході з Миколаївською.
Природа та клімат
Фізико-географічний регіон: громада розташована на лівобережному дністровському схилі, на стику Опілля і Передкарпатського прогину.
Клімат: помірно-континентальний (перехідний від морського до континентального). Середня річна температура — плюс 7,6 °C, температура липня — плюс 18 °C. Середньорічна кількість опадів за останні 50 років — 683 мм, висота снігового покриву взимку — 10-12 см, його тривалість — 60-80 діб. Вітри переважно західних і південно-західних напрямів, атмосферний тиск — 725-740 мм ртутного стовпчика.
Водні ресурси: р. Дністер, р. Колодниця, р. Барвінка, р. Вишнівка, о. Барвінок, о. Набережна, група промислових озер, ставки, відстійники, біоставки.
Ґрунти: опідзолені, дернові опідзолені, лучні та чорноземно-лучні.
Природні копалини: залишки покладів сірки, мергелиста глина, суглинки, вапняк, торф.
Освіта
Загальна середня освіта
Мережа закладів середньої освіти. У громаді функціонує 10 шкіл, з них 7 І-ІІІ ступенів та 3 І-ІІ ступенів. Половина шкіл розташована у м. Новий Розділ.
У громаді навчаються 3472 дітей шкільного віку. Кількість учнів у школах громади зменшується. Якщо у 2018 р. у школах м. Новий Розділ навчалось 2816 учнів, то у 2021 р. — 2787 учня.
Середня кількість учнів у класі: 21,3. У школах м. Новий Розділ — 24,6, в інших школах громади — 13,7. Середня вартість утримання одного учня — 38 082,3 грн.
Середня кількість учнів, які припадають на одного педагога: 9,1. У школах м. Новий Розділ — 10,1, в інших школах громади — 6,4.
За прогнозами до 2027 р. к-сть учнів 1-5 та 10 класів у громаді зросте на 85 осіб (у порівнянні з 2021 р.).
Перелік закладів середньої освіти у громаді
Назва навчального закладу | К-сть учнів | К-сть класів | К-сть педагогів | Проєктна спроможність | Вартість утримання одного учня |
---|---|---|---|---|---|
Березинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. ім. А. Марунчака | 195 | 11 | 24 | 244 | 30689 |
Горішненська загальноосвітня школа І-ІІ ст. | 49 | 7 | 15 | 132 | 65030 |
Гранки-Кутівська загальноосвітня школа І-ІІ ст. | 69 | 9 | 16 | 144 | 57508 |
Роздільська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. | 299 | 15 | 32 | 636 | 30686 |
Тужанівська загальноосвітня школа І-ІІ ст. | 73 | 8 | 20 | 192 | 60078 |
Новороздільська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 5 | 809 | 30 | 70 | 1568 | 23317 |
Новороздільська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 4 | 616 | 25 | 68 | 1320 | 27994 |
Новороздільська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 3 ім. А. Гергерта | 524 | 20 | 45 | 690 | 24728 |
Новороздільська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2 | 370 | 17 | 38 | 594 | 27672 |
Новороздільський навчально-виховний комплекс імені Володимира Труша | 468 | 21 | 53 | 880 | 33121 |
Разом | 3472 | 163 | 381 | 6400 | 38082.3 |
Дошкільна та позашкільна освіта
Мережа закладів дошкільної освіти. У громаді функціонує 6 ЗДО, з них 4 у м. Новий Розділ.
Разом у громаді 1591 дітей дошкільного віку (53,61% рівень охоплення дошкільною освітою). Кількість дітей у ЗДО зменшується, однак до 2025 р. знову має відновитись тенденція зростання.
Середня к-сть дітей у групах ЗДО м. Новий Розділ складає 16, в інших групах ЗДО громади — 22 дітей.
Середня к-сть дітей у ЗДО, які припадають на одного вихователя у м. Новий Розділ становить 10 дітей, в інших ЗДО громади — 14 дітей.
Назва навчального закладу | К-сть дітей | К-сть груп | К-сть вихователів | Проєктна спроможність |
Дошкільний навчальний заклад ”Берізка” м. Новий Розділ | 84 | 7 | 10 | 104 |
Дошкільний навчальний заклад ”Голубок” м. Новий Розділ | 167 | 12 | 19 | 165 |
Дошкільний навчальний заклад ”Малятко” м. Новий Розділ | 207 | 11 | 19 | 175 |
Дошкільний навчальний заклад ”Сонечко” м. Новий Розділ | 173 | 10 | 17 | 186 |
Дошкільний навчальний заклад ”Струмок” с. Березина | 146 | 6 | 10 | 280 |
Дошкільний навчальний заклад ”Лісова казка” с. Берездівці | 76 | 4 | 6 | 75 |
Разом | 853 | 50 | 81 | 985 |
Позашкільна освіта
На території громади працює дві позашкільних установи та одна дитячо-юнацька спортивна школа.
Новороздільський будинок дитячої та юнацької творчості. Функціонують 23 гуртки, сформовано 52 групи, у яких разом 715 учнів. Напрямки закладу: художньо-естетичний, туристсько-краєзнавчий, екологічно-натуралістичний, оздоровчий, фізкультурно-спортивний, соціально-реабілітаційний, гуманітарний.
Новороздільська дитяча школа мистецтв ім. Олега Рудницького працює з 1965 року. В середньому за рік тут навчається 317 дітей.
Дитячо-юнацька спортивна школа. У школі займаються 344 дитини, які відвідують секції боксу, волейболу, футболу, плавання та настільного тенісу.
Охорона здоров'я
Мережа закладів охорони здоров’я Новороздільської ТГ представлена КНП «Новороздільська міська лікарня». Це комунальний заклад міста, який надає первинну і вторинну допомогу на території громади.
До складу КНП «Новороздільська лікарня» також входять:
- 2 сільські амбулаторії (разом укладено 3673 декларацій).
- 2 ФАПи.
Річний бюджет КНП ЗОЗ Новороздільської громади за 2021 рік становив 67 229,8 тис. грн. (за 2021 рік).
Первинну медичну допомогу надають 19 лікарів.
Пакети, підписані установою з НЗСУ на 2021 рік: хірургічні послуги; терапія без проведення операцій; амбулаторна допомога; пологи; мобільна паліативна допомога; ведення вагітності в амбулаторних умовах; ведення туберкульозу на первинному рівні; фіброгастроскопія; колоноскопія; стоматологія в амбулаторних умовах; вакцинація від коронавірусу.
Амбулаторну вторинну медичну допомогу надають лікарі на 18 лікарських посадах всіх напрямків, а також — допоміжні служби (лабораторія, рентген, фізіотерапія) та денний стаціонар.
Стаціонарна вторинна медична допомога надається у таких відділеннях: дитяче відділення — 15 ліжок, гінекологія та пологовий — 25, терапія — 50, хірургія — 50, інфекційне відділення — 15, неврологія — 25, реанімація — 6 ліжок.
25 800 — загальна кількість укладених декларацій.
1571 — середнє навантаження на 1 лікаря ЗПСМ.
Приватні медичні заклади на території громади:
- 15 приватних стоматологів;
- 3 УЗД кабінети;
- 4 забірні пункти лабораторій;
Приватний медичний центр «Материнка clinic» з амбулаторним прийомом вузькими спеціалістами та УЗД.
Культура
Мережа народних домів. На території громади знаходиться 5 народних домів та міський будинок культури «Молодість».
Залученість молоді. У народних домах та міському будинку культури створена велика кількість гуртків, із загальною кількістю учасників — 930 осіб.
Заходи та фестивалі. У громаді традиційно проводиться фестиваль-ярмарок «Медове Різдво», конкурс юних піаністів ім. Олега Рудницького у дитячій школі мистецтв, святкування Дня міста, Дня Незалежності. У закладах культури проводиться велика кількість урочистих вечорів та концертів. Орієнтовна кількість відвідувачів в рік становить 62 000.
Бібліотеки. На території громади є комунальний заклад «Публічні бібліотеки Новороздільської міської ради». До його складу входять центральна бібліотека, бібліотека для дітей, бібліотека філія №1 (м. Новий Розділ), бібліотека-філія №2 (сел. Розділ), бібліотека-філія № 3 (с. Берездівці) та 3 пункти нестаціонарного бібліотечного обслуговування (с. Гранки-Кути, с. Долішнє, с. Тужанівці). Орієнтовна кількість відвідувань в рік становить 38 400.
Комунальний заклад «Молодіжний центр» Новороздільської міської ради (с. Березина, вул. Січових Стрільців,105А) розпочав роботу у 2021 році.
В громаді працюють приватні гуртки: танцювальний, театральний, вокальний, мистецький, музичний.
Перелік народних домів розташованих на території громади
Назва закладу | К-сть осіб, на яку розраховано | Загальна площа приміщення, м2 |
Міський будинок культури «Молодість» | 700 | 5 075 |
Народний дім смт. Розділ | 156 | 308 |
Народний дім с. Берездівці | 300 | 1 000 |
Народний дім с. Гранки-Кути | 130 | 122,4 |
Народний дім с. Тужанівці | 203 | 402,5 |
Народний дім с. Долішнє | 100 | 190 |
Разом | 1 589 | 7 097,9 |
Спорт
В громаді функціонує Новороздільська ДЮСШ, яка має 5 відділень з Олімпійських видів спорту — настільний теніс, бокс, волейбол (дів.), футбол (хл.), плавання.
Матеріально-спортивна база ДЮСШ: двоповерхова будівля, площею 843,1 м² (спортивний зал — 10,51 м х 29,75 м і 3,48 м х 27,03 м). Стадіон «Галичина» — 295,1 м² на 7000 місць, спортзал 8,6 м х 17,6 м, штучний майданчик 15 м х 24 м. Футбольні поля — 105 м х 70 м і 90 м х 60 м.
Для проведення навчально-тренувальних занять та змагань ДЮСШ використовує спортивні бази п’яти загально-освітніх шкіл та спортивний зал МБК «Молодість».
В громаді зареєстровані спортивні клуби: спортивний клуб дзюдо «Титан-Спорт», спортивний футбольний клуб «Хімік» , спортивний флорбольний клуб «Скіф», спортивний клуб «Фенікс- Спорт», спортивно-туристичний клуб «Вертикаль», клуб поштово-спортивного любителів голубівництва «Політ», спортивний клуб «Ватра», спортивний клуб «Кліренс», КСК «Фаворит смт. Розділ».
Спортсмени Новороздільської громади щорічно беруть участь в:
- обласних комплексних іграх Львівщини (вік: 18 років та старші);
- змаганнях «Мама, тато, я — спортивна сім’я» (вік: 8-10 років);
- обласних іграх ветеранів спорту (вік: 40 років та старші);
- спортивних іграх серед людей з інвалідністю.
Туризм і рекреація
Палац Жевуських-Лянцкоронських
На території громади розташований Палац Жевуських-Лянцкоронських — пам’ятка архітектури XVIII-ХІХ ст. До палацу примикає парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Близько 1740 року коштом дідича Міхала Юзефа Жевуського у Роздолі збудували мурований палац, який він назвав Франкопіль на честь своєї другої дружини Францішки з Цетнерів. Фундатор для його оздоблення запросив сницаря Яна «Ґетнера», архітектора Бернарда Меретина, маляра Шимона Яремкевича. Біля палацу створено парк (див. Парк-пам'ятка «Санаторій Розділ»). У пізніші часи палац був перебудований у стилі .
Палац славився колекцією предметів мистецтва, що не поступалася колекції імператора Франца Йосифа. Тут була стара і нова зброя, східні килими і західні гобелени, порцеляна, бібліотека в 20 тис. томів та колекцію фотографій найцінніших витворів мистецтва з найбільш відомих музеїв світу, яка налічувала 120 тис. штук.
Дерев'яна церква безсрібників Косми і Дем'яна, с. Долішнє
Перша письмова згадка про церкву у Ляшках датується 1691 р. Теперішня збудована з дерева 1700 року, про що свідчить табличка на стіні храму. Це означає, що вона є однією з найстарших на теренах Миколаївського району. Щоправда є відомості, що дерев'яна церква у Ляшках була збудована у 1780 році, але невідомо чи маються на увазі Ляшки Долішні чи Ляшки Горішні, адже у Горішніх також колись була дерев'яна церква, яка начебто проіснувала до XIX ст.
Церква є справжньою окрасою села, яку можна побачити здалека, адже стоїть вона на горбочку, що з півночі підноситься над селом.
За своїми формами церква у Долішньому тризрубна, безверха, накрита двосхилими дахами, на гребенях яких можна побачити три восьмибічні вежі з маківками. Стіни покриті ґонтом, що додає певного колориту. Вікна невеликі, а у бабинці розміщені у два яруси. Із заходу перед бабинцем прибудований присінок.
З півдня від церкви стоїть мурована дзвіниця з арочним входом на церковне подвір'я, на якому у західній частині стоїть скульптура Пресвятої Богородиці з Дитям 1909 року, а посередині хрест 1904 року. Також на подвір'ї росли багатовікові липи, але їх вже зрізали.
Церква у користуванні громади Української греко-католицької церкви.
Дерев'яна церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці, с. Станківці
Дерев'яна церква стоїть на підвищенні, біля нового мурованого храму. Місцева чудо-перлина була збудована у 1713 році, мала 3 чотирикутні верхи, вкриті гонтом. Стіни зі смерекових стовбурів, оброблених рубанком, стояли на дубових підвалинах.
Переповідають, що церква знаходилася за Дністром і була монастирською. За іншими переказами ріка Дністер часто виходила з берегів, і люди не мали змоги ходити до монастирської церкви. Тому й вирішили її розібрати, перевезти на інший берег Дністра. Але постало питання: куди перевезти конкретно? Вирішили, що воли, завантажені дубовими балками, самі вкажуть місце.
Де зупиняться, там і буде церква. Воли «вибрали» дуже вдале місце на горбочку. Відразу зацікавила не типовими формами і кольорами. Будівля видовжена і вузька, складається з трьох зрубів, з яких зруб нави має незначні виступи, які накриті окремими стрімкими дахами.
До вівтаря з півдня та півночі прибудовані ризниці, причому ризниця з північної сторони піднята на фундаменті та накрита окремим дахом, а з південної — менша по висоті, має накриття суміщене з піддашшям.
Цей елемент церкви (піддашшя) у цьому випадку проходить у двох рівнях - навколо бабинця піднятий вище, навколо нави і вівтаря — нижче.
Головний вхід у святиню дуже акцентований: біля дверей намальовані великі зображення введення пр. Богородиці у храм і св. Миколая, стіна пофарбована у помаранчевий колір.
Поверхні зовнішніх стін церкви вертикально шальовані дошками, а вище піддашшя — дошками з лиштвами. Будівля накрита трисхилим дахом, гребінь якого завершують дві вежі з маківками (над вівтарем подвійні).
В інтер'єрі - пишний різьблений іконостас, унікальні твори мистецтва, а найбільше впадають в око Царські ворота. На захід від святині розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця, накрита пірамідальним дахом. Біля огорожі церковного подвір'я стоять два хрести, між якими - маленька символічна дерев'яна капличка.
Костел Воздвиження Чесного Хреста с. Берездівці
Під час візитації костелу 1761 подільський воєвода Михайло Жевуський вирішив звести поряд дерев'яного костелу новий мурований, котрий відповідав би статусу значного центру паломництва. Його син Францішек Жевуський 1769 надав 15.000 злотих на завершення будівництва костелу і зведення плебанії. Декотрі автори вважають за основного фундатора костелу дружину Михайла Жевуського Франциску з Цетнерів, що продовжила фундацію своїх предків. Будівництво переважно завершили до 1769. На час візитації 1774 року ще стояло два костели, причому оздоблення інтер'єру мурованого ще не завершили. У протоколі візитації зазначили, що розпочати богослужіння в ньому можна буде лише після завершення головного вівтаря, виділити кошти на що зголосився канцлер львівської курії Адам Жевуський. Це не завадило 25 серпня 1774 архієпископу Вацлаву Сєраковському освятити костел. Вітарі мали лише муровані менси без навершшя. Остаточно будівництво і оздоблення костелу завершили до 1 листопада 1777. Невикористані матеріали і кошти на 50 золотих 3 гроші передали для будівництва костелу в Ходорові.
Костел отримав форму хреста з доволі короткими раменами трансепту, що вужчі за наву. По осі костелу перед навою розміщено квадратний притвор, за апсидою захристя. У стіні апсиди по осі костелу знаходилась ніша з верхнім освітленням через отвір у склепінні — camera di luce. В інтер'єрі у наріжниках площин нави, трансепту, пресбіптерію розміщено подвійні пілястри, на яких спочиває полегшений антаблемент з потужним проміжним карнизом. Фасад розчленовано розкріпованим антаблементом на два яруси.Нижній пілястри ділять на три площини. Над притвором розміщена балюстрада з кам'яними вазонами. Верхній ярус по ширині відповідає центральному полю нижнього. Він обрамлений пілястрами і посерейого площини розміщено нішу з статуєю святого. По сторонах розміщено вузькі волюти. Увінчує фасад трикутний фронтон. Бічні стіни декоровано впсевдопілястрами. Дахи двосхилі, причому над трансептом нижчі. Над середхрестям встановлена висока сигнатурка.
Інтер'єр вкрито розписами XVIII ст. і 1821/22 років. Ілюзорний живопис імітує навершшя вівтарів, фантазійні малюнки. У костелі були вівтарі головний з образом Христа Розіп'ятого (1774), бічні Матері Божої Вервечкової і Архангела Михаїла. Амвон виконано у формі човна з фігурами свв. Петра і Павла, що закидають сітку. Таке вирішення стало популярним у другій половині XVIII ст., а у Галичині вперше було застосоване в тринітарському костелі св. Миколая у Львові.
Найбільшою загадкою є авторство проєкту костелу. Він за розмірами, плануванням, декором схожий з костелом Всіх Святих у Годовиці, збудованому Бернардом Меретином у 1750-х роках. Через це деякі дослідники відносили його до творчого доробку Меретина, який працював на замовлення Михайла Жевуського. Але Меретин помер 1759 задовго до початку будівництва костелу в Берездівцях. Під час освячення костелу в Буську 1780 було наголошено, що він збудований за зразком костелу в Годовиці, як і костел у Коломиї та ряд інших. Це стало доказом того, що проєкт Меретина використали для декількох храмів. Збігнев Горнунґ вважав за будівничого костелу Петра Полейовського. Але на 1761 рік Полейовський ще числився сницарем львівським і не займався будівництвом. Також заміну хрестових склепінь у Годовиці важкими бочковими з люнетами вважають справою менш досвідченого архітектора за Полейовського. Таким міг бути архітектор Жевуських Флоріан Ріхтер, якого у протоколі візитації 1768 року назвали "ex oppidio Brzozdowce architekta". Він працював у 1753 році у Варшаві з Якубом Фонтаною, котрий був схильний до застосування масивних конструкцій. Розписи костелу є більш важкими, академічними за годовицькі, як і скромний ліпний декор.
Монастир та костел кармелітів смт. Розділ
Монастир кармелітів у селищі Розділ на Львівщині був зведений у XVII ст. у бароковому стилі як оборонна споруда на місці першого дерев'яного костелу (1615 р.), який був знищений татарами у 1620 р. Селище Розділ знаходиться на відстані 45км від м. Львова і розкинулося на лівому березі Дністра на автодорозі Миколаїв – Ходорів. Добирання сюди зручне, адже лише менше ніж 10 км непоганої дороги відділяють містечко від магістральної траси Київ-Чоп.
Ще у першій половині XVII ст. представники шляхетського роду Жевуських запросили сюди отців кармелітів і передали ченцям недобудований костел, будівництво якого розпочалося ще у 1616 р. Отці кармеліти закінчили будівництво храму вже у 1648 р., саме тоді і відбулося його освячення. Кошти на спорудження нового мурованого костелу були надані родинами магнатів Жевуських та Чернієвських. У середині XVIII ст. у храмовому інтер'єрі нараховувалося сім вівтарів, саме тоді художник Михайло Адамович намалював тут ікони св. Іоанна та св. Михаїла. Дослідники стверджують, що приблизно чверть століття представники римо-католицької громади у Роздолі не мали своєї святині. Під час освячення до костелу був внесений чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської, яка, за народними переказами, була написана євангелістом Лукою у Єрусалимі. Нині ця знаменита ікона зберігається у монастирі, який розташований у польському місті Ченстохові.
Відомо, що у 60-тих роках XVIII ст. ченці з дерев'яних будинків змогли переселитися до мурованих келій новозбудованого у Роздолі монастиря, а вже у 1774 р. монастирський храм був освячений на честь Пресвятої Трійці архієпископом В. Сераковським. У 80-тих роках XVIII ст. при монастирі було засновано шпиталь для важкохворих, так отці забезпечили свою обитель від закриття, яке загрожувало їм з боку тогочасної австрійської влади. У середині XIX ст. коштом графів Лянцкоронських двічі (за деякими джерелами – тричі) у костелі були здійснені ремонтні роботи.
Після закінчення Другої світової війни кармеліти були змушені виїхати до Польщі разом із частиною свого майна. При радянській владі у обителі розмістили лікарню для розумово відсталих дітей, а храм розділили на дві частини: внизу облаштували лазню і котельню, а вгорі (на другому поверсі) – клуб. Лише з проголошенням незалежності України, на початку 1992 р. верхній поверх костелу повернули віруючим християнам та освятили на честь Матері Божої Святого Скапулярію. Відтоді місцеві римо-католики намагаються повністю повернути собі святиню. Станом на 2016 рік храм відчиняють лише у неділю та свята – під час проведення богослужінь.
Костел та келії монастиря кармелітів у Роздолі до сьогодні зберігся у доброму стані (звісно, за винятком інтер'єрів), частково належить римо-католицькій громаді, славиться своєю давньою історією і належить до пам'яток архітектури України. Крім того, комплекс розміщений на високому пагорбі, містина тут тиха, спокійна. У західному напрямку відкривається гарний краєвид на мальовничі схили широкої долини Дністра, там розміщений великий кіркут, де ще збереглося кількадесят надгробків. А поруч із келіями стоїть споруда старої школи, станом на 2015 рік — покинута, проте повністю ще ціла.
Озеро «Барвінок»
У 60-х роках XX століття за наказом тодішньої влади було перекрито греблею річку Барвінок. І на тому місці зробили оздоровчо-відпочинковий комплекс «Каштан» та дитячий табір «Барвінок».
Наразі центр здоров'я «Барвінок» належить церкві «Адвентистів Сьомого Дня» та використовується для відпочинку всіх охочих.
Центр здоров'я та відпочинку «Барвінок» лікувально-освітній заклад з унікальною програмою відновлення та збереження здоров'я. Унікальність програми центру спрямована на відновлення здоров'я завдяки простим змінам в способі життя.
Озеро Барвінок тягнеться в довжину на 2-3 км, а в ширину не перевищує 50 метрів. Пересічна глибина 3-8 метрів, проте місцями є впадини до 9 метрів.
Саме озеро і пляжі підпорядковані місцевому УТМР та єгерю. Є 5 відпочинкових пляжів, 3 з них носять такі назви: новий пляж, старий пляж, та жаб'ячий.
В озері багато риби: карп, щука, судак, окунь, плотва, верховодка та ін. Також водяться раки.
Барвінок оточений з 3-ох сторін лісом.
Склад ради
Рада складається з 26 депутатів та голови громади.
1 грудня 2020 року в відбулася урочиста сесія Новороздільської міської ради 8 скликання.
Новообраний голова Ярина Яценко та депутати урочисто склали присягу та вступили на свої виборні посади.
Список депутатів Новороздільської міської ради VIII скликання
Прізвище, ім'я по батькові | Політична партія |
---|---|
Броневич Ігор Михайлович | Європейська Солідарність |
Ванярх Надія Романівна | Українська Галицька партія |
Власюк Віра Миколаївна | Народний рух України |
Волчанський Володимир Миронович | Європейська Солідарність |
Гапатин Марія Ярославівна | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» |
Гірняк Руслан Степанович | Європейська Солідарність |
Засанський Володимир Іванович | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» |
Зінченко Марія Іванівна | Європейська Солідарність |
Коритко Тетяна Василівна | ВАРТА |
Кріцак Петро Дмитрович | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» |
Мартиненко Роман Михайлович | Народний рух України |
Миронюк Інна Валеріївна | Пропозиція |
Поглод Микола Богданович | Українська Галицька партія |
Рудницький Михайло Васильович | За майбутнє |
Семерак Олександр Степанович | Українська Галицька партія |
Складановський Ігор Любомирович | Європейська Солідарність |
Скоропад Уляна Миронівна | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» |
Степанов Микола Миколайович | Пропозиція |
Тарнавчик Наталія Василівна | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» |
Триндяк Іванна Романівна | За майбутнє |
Фартушок Оксана Степанівна | Пропозиція |
Халак Василь Васильович | Європейська Солідарність |
Царик Оксана Петрівна | Європейська Солідарність |
Цюра Андрій Степанович | За майбутнє |
Шаран Тарас Павлович | Народний рух України |
Шиманська Катерина Василівна | ВАРТА |
Примітки
- Новороздільська територіальна громада. Загальна інформація https://decentralization.gov.ua/newgromada/4222
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області»
- Новороздільська територіальна громада. Склад громади https://decentralization.gov.ua/newgromada/4222/composition
Посилання
- Громада на геопорталі адміністративно-територіального устрою України
- РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 12 червня 2020 р. № 718-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novorozdilska miska teritorialna gromada teritorialna gromada v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Novorozdilska miska gromadaGerb gromadiPrapor gromadiOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon StrijskijKod KATOTTG UA46100150000087495Utvorena 17 lipnya 2020 rokuAdmin centr Novij RozdilOblikova kartka Novorozdilska gromadaPoshtovi indeksi 81652Teritoriya ta naselennyaPlosha 100 8 km Naselennya 36 945 osib 2021 Gustota 366 52 osib km Naseleni punktiMista Novij RozdilSelisha Pomilka virazu nezrozumilij rozdilovij znak Sela 8Organi vladiRada Novorozdilska miska radaVebstorinka https novyyrozdil gromada gov ua Golova gromadi Yarina Volodimirivna Yacenko Novorozdilska miska gromada u Vikishovishi Administrativnij centr misto Novij Rozdil Plosha gromadi 101 9 km Naselennya 37 215 meshkanciv miske 30 748 silske 6 467 2020 rik 12 chervnya 2020 roku Kabinet Ministriv Ukrayini prijnyav 24 rozporyadzhennya shodo viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij gromad oblastej V rezultati v krayini stvoreno 1469 teritorialnih gromad stanom na 2021 rik Shlyahom ob yednannya miskih i selishnih rad utvorena Novorozdilska miska gromada Istoriya gromadiDo skladu gromadi vhodyat 10 naselenih punktiv 1 misto Novij Rozdil selishe miskogo tipu Rozdil i 8 sil Berezdivci Berezina Gorishnye Granki Kuti Dolishnye Pidgirci Stankivci Tuzhanivci Misto Novij Rozdil Misto Novij Rozdil nalezhit do najmolodshih mist Lvivskoyi oblasti Zasnovane u 1953 roci u zv yazku z osvoyennyam velikogo rodovisha samorodnoyi sirki bilya starovinnogo selisha Rozdil Maye svij gerb ta prapor yaki zatverdzheno 12 chervnya 1991 roku i vneseno u geraldichni katalogi Ukrayini Misto roztashovane na livoberezhnomu dnistrovskomu shili na visoti 290 m nad rivnem morya na stiku Opillya i Peredkarpatskogo proginu Naselennya mista zalishayetsya porivnyano molodim i maye stabilnu perspektivu rostu chiselnosti Na vidminu vid inshih mist demografichna situaciya u Novomu Rozdoli pozitivna Selo Berezdivci Persha zgadka pro Berezdivci datuyetsya 1410 rokom 1526 roku naselenij punkt otrimav Magdeburzke pravo Selo Berezina Vpershe v dokumentah zgadano 7 serpnya 1439 roku Sela Gorishnye Dolishnye Persha pismova zgadka pro naselenij punkt Lyashki Gorishni u comu misci datovana 1439 rokom Selo Granki Kuti Istoriya sela syagaye chasiv X XII st Sela Stankivci Tuzhanivci Pidgirci Persha zgadka pro Stankivci pohodit z XVI st Persha zgadka pro selo Tuzhanivci pripadaye na 1497 rik Selo Pidgirci zgaduyetsya 2 sichnya 1447 roku v knigah galickogo sudu Smt Rozdil Vpershe zgadane v korolivskij gramoti Vladislava I vid 5 chervnya 1462 roku 1569 roku Mikola Chernijovskij otrimav privilej na pravo zasnuvannya mista Rozdil na siromu grunti tobto na neobzhitomu misci i pro ce ye zgadki v akti lyustraciyi korolivshin 1570 roku 5 sichnya 1745 roku svoyim privileyem korol Avgust III nadav mistechku Magdeburzke pravo Roztashuvannya ta transportne spoluchennyaRoztashuvannya pivdenno shidna chastina Lvivskoyi oblasti Strijskij rajon Vidstan do m Lviv stanovit 57 km Transportne spoluchennya gromada roztashovana nepodalik avtomagistralej yevropejskogo znachennya E471 15 6 km vid centru gromadi E50 13 7 km vid centru gromadi Cherez gromadu prohodit doroga derzhavnogo znachennya T 14 19 Mikolayiv Kalush doroga oblasnogo znachennya T 14 19 Rozdil Zhirova doroga oblasnogo znachennya S140511 Berezdivci Yushkivci Zaliznichne spoluchennya Na teritoriyi gromadi roztashovana zaliznichna stanciya Rozdil promislova Dnistryanska 12 1 km Borinichi 10 1 km ta Hodoriv 17 3 km Najblizhchi mizhnarodni aeroporti aeroport Lviv imeni Danila Galickogo 58 6 km aeroport Ivano Frankivsk 113 km Susidni gromadi Novorozdilska teritorialna gromada mezhuye na pivnochi z Trostyaneckoyu TG na shodi z Hodorivskoyu TG na pivdni z Zhidachivskoyu TG na zahodi z Rozvadivskoyu na pivnichnomu zahodi z Mikolayivskoyu Priroda ta klimatFiziko geografichnij region gromada roztashovana na livoberezhnomu dnistrovskomu shili na stiku Opillya i Peredkarpatskogo proginu Klimat pomirno kontinentalnij perehidnij vid morskogo do kontinentalnogo Serednya richna temperatura plyus 7 6 C temperatura lipnya plyus 18 C Serednorichna kilkist opadiv za ostanni 50 rokiv 683 mm visota snigovogo pokrivu vzimku 10 12 sm jogo trivalist 60 80 dib Vitri perevazhno zahidnih i pivdenno zahidnih napryamiv atmosfernij tisk 725 740 mm rtutnogo stovpchika Vodni resursi r Dnister r Kolodnicya r Barvinka r Vishnivka o Barvinok o Naberezhna grupa promislovih ozer stavki vidstijniki biostavki Grunti opidzoleni dernovi opidzoleni luchni ta chornozemno luchni Prirodni kopalini zalishki pokladiv sirki mergelista glina suglinki vapnyak torf OsvitaZagalna serednya osvita Merezha zakladiv serednoyi osviti U gromadi funkcionuye 10 shkil z nih 7 I III stupeniv ta 3 I II stupeniv Polovina shkil roztashovana u m Novij Rozdil U gromadi navchayutsya 3472 ditej shkilnogo viku Kilkist uchniv u shkolah gromadi zmenshuyetsya Yaksho u 2018 r u shkolah m Novij Rozdil navchalos 2816 uchniv to u 2021 r 2787 uchnya Serednya kilkist uchniv u klasi 21 3 U shkolah m Novij Rozdil 24 6 v inshih shkolah gromadi 13 7 Serednya vartist utrimannya odnogo uchnya 38 082 3 grn Serednya kilkist uchniv yaki pripadayut na odnogo pedagoga 9 1 U shkolah m Novij Rozdil 10 1 v inshih shkolah gromadi 6 4 Za prognozami do 2027 r k st uchniv 1 5 ta 10 klasiv u gromadi zroste na 85 osib u porivnyanni z 2021 r Perelik zakladiv serednoyi osviti u gromadi Nazva navchalnogo zakladu K st uchniv K st klasiv K st pedagogiv Proyektna spromozhnist Vartist utrimannya odnogo uchnyaBerezinska zagalnoosvitnya shkola I III st im A Marunchaka 195 11 24 244 30689Gorishnenska zagalnoosvitnya shkola I II st 49 7 15 132 65030Granki Kutivska zagalnoosvitnya shkola I II st 69 9 16 144 57508Rozdilska zagalnoosvitnya shkola I III st 299 15 32 636 30686Tuzhanivska zagalnoosvitnya shkola I II st 73 8 20 192 60078Novorozdilska zagalnoosvitnya shkola I III st 5 809 30 70 1568 23317Novorozdilska specializovana shkola I III st 4 616 25 68 1320 27994Novorozdilska zagalnoosvitnya shkola I III st 3 im A Gergerta 524 20 45 690 24728Novorozdilska zagalnoosvitnya shkola I III st 2 370 17 38 594 27672Novorozdilskij navchalno vihovnij kompleks imeni Volodimira Trusha 468 21 53 880 33121Razom 3472 163 381 6400 38082 3Doshkilna ta pozashkilna osvita Merezha zakladiv doshkilnoyi osviti U gromadi funkcionuye 6 ZDO z nih 4 u m Novij Rozdil Razom u gromadi 1591 ditej doshkilnogo viku 53 61 riven ohoplennya doshkilnoyu osvitoyu Kilkist ditej u ZDO zmenshuyetsya odnak do 2025 r znovu maye vidnovitis tendenciya zrostannya Serednya k st ditej u grupah ZDO m Novij Rozdil skladaye 16 v inshih grupah ZDO gromadi 22 ditej Serednya k st ditej u ZDO yaki pripadayut na odnogo vihovatelya u m Novij Rozdil stanovit 10 ditej v inshih ZDO gromadi 14 ditej Perelik zakladiv doshkilnoyi osviti u gromadi Nazva navchalnogo zakladu K st ditej K st grup K st vihovateliv Proyektna spromozhnistDoshkilnij navchalnij zaklad Berizka m Novij Rozdil 84 7 10 104Doshkilnij navchalnij zaklad Golubok m Novij Rozdil 167 12 19 165Doshkilnij navchalnij zaklad Malyatko m Novij Rozdil 207 11 19 175Doshkilnij navchalnij zaklad Sonechko m Novij Rozdil 173 10 17 186Doshkilnij navchalnij zaklad Strumok s Berezina 146 6 10 280Doshkilnij navchalnij zaklad Lisova kazka s Berezdivci 76 4 6 75Razom 853 50 81 985Pozashkilna osvita Na teritoriyi gromadi pracyuye dvi pozashkilnih ustanovi ta odna dityacho yunacka sportivna shkola Novorozdilskij budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Funkcionuyut 23 gurtki sformovano 52 grupi u yakih razom 715 uchniv Napryamki zakladu hudozhno estetichnij turistsko krayeznavchij ekologichno naturalistichnij ozdorovchij fizkulturno sportivnij socialno reabilitacijnij gumanitarnij Novorozdilska dityacha shkola mistectv im Olega Rudnickogo pracyuye z 1965 roku V serednomu za rik tut navchayetsya 317 ditej Dityacho yunacka sportivna shkola U shkoli zajmayutsya 344 ditini yaki vidviduyut sekciyi boksu volejbolu futbolu plavannya ta nastilnogo tenisu Ohorona zdorov yaMerezha zakladiv ohoroni zdorov ya Novorozdilskoyi TG predstavlena KNP Novorozdilska miska likarnya Ce komunalnij zaklad mista yakij nadaye pervinnu i vtorinnu dopomogu na teritoriyi gromadi Do skladu KNP Novorozdilska likarnya takozh vhodyat 2 silski ambulatoriyi razom ukladeno 3673 deklaracij 2 FAPi Richnij byudzhet KNP ZOZ Novorozdilskoyi gromadi za 2021 rik stanoviv 67 229 8 tis grn za 2021 rik Pervinnu medichnu dopomogu nadayut 19 likariv Paketi pidpisani ustanovoyu z NZSU na 2021 rik hirurgichni poslugi terapiya bez provedennya operacij ambulatorna dopomoga pologi mobilna paliativna dopomoga vedennya vagitnosti v ambulatornih umovah vedennya tuberkulozu na pervinnomu rivni fibrogastroskopiya kolonoskopiya stomatologiya v ambulatornih umovah vakcinaciya vid koronavirusu Ambulatornu vtorinnu medichnu dopomogu nadayut likari na 18 likarskih posadah vsih napryamkiv a takozh dopomizhni sluzhbi laboratoriya rentgen fizioterapiya ta dennij stacionar Stacionarna vtorinna medichna dopomoga nadayetsya u takih viddilennyah dityache viddilennya 15 lizhok ginekologiya ta pologovij 25 terapiya 50 hirurgiya 50 infekcijne viddilennya 15 nevrologiya 25 reanimaciya 6 lizhok 25 800 zagalna kilkist ukladenih deklaracij 1571 serednye navantazhennya na 1 likarya ZPSM Privatni medichni zakladi na teritoriyi gromadi 15 privatnih stomatologiv 3 UZD kabineti 4 zabirni punkti laboratorij Privatnij medichnij centr Materinka clinic z ambulatornim prijomom vuzkimi specialistami ta UZD KulturaMerezha narodnih domiv Na teritoriyi gromadi znahoditsya 5 narodnih domiv ta miskij budinok kulturi Molodist Zaluchenist molodi U narodnih domah ta miskomu budinku kulturi stvorena velika kilkist gurtkiv iz zagalnoyu kilkistyu uchasnikiv 930 osib Zahodi ta festivali U gromadi tradicijno provoditsya festival yarmarok Medove Rizdvo konkurs yunih pianistiv im Olega Rudnickogo u dityachij shkoli mistectv svyatkuvannya Dnya mista Dnya Nezalezhnosti U zakladah kulturi provoditsya velika kilkist urochistih vechoriv ta koncertiv Oriyentovna kilkist vidviduvachiv v rik stanovit 62 000 Biblioteki Na teritoriyi gromadi ye komunalnij zaklad Publichni biblioteki Novorozdilskoyi miskoyi radi Do jogo skladu vhodyat centralna biblioteka biblioteka dlya ditej biblioteka filiya 1 m Novij Rozdil biblioteka filiya 2 sel Rozdil biblioteka filiya 3 s Berezdivci ta 3 punkti nestacionarnogo bibliotechnogo obslugovuvannya s Granki Kuti s Dolishnye s Tuzhanivci Oriyentovna kilkist vidviduvan v rik stanovit 38 400 Komunalnij zaklad Molodizhnij centr Novorozdilskoyi miskoyi radi s Berezina vul Sichovih Strilciv 105A rozpochav robotu u 2021 roci V gromadi pracyuyut privatni gurtki tancyuvalnij teatralnij vokalnij misteckij muzichnij Perelik narodnih domiv roztashovanih na teritoriyi gromadi Nazva zakladu K st osib na yaku rozrahovano Zagalna plosha primishennya m2Miskij budinok kulturi Molodist 700 5 075Narodnij dim smt Rozdil 156 308Narodnij dim s Berezdivci 300 1 000Narodnij dim s Granki Kuti 130 122 4Narodnij dim s Tuzhanivci 203 402 5Narodnij dim s Dolishnye 100 190Razom 1 589 7 097 9SportV gromadi funkcionuye Novorozdilska DYuSSh yaka maye 5 viddilen z Olimpijskih vidiv sportu nastilnij tenis boks volejbol div futbol hl plavannya Materialno sportivna baza DYuSSh dvopoverhova budivlya plosheyu 843 1 m sportivnij zal 10 51 m h 29 75 m i 3 48 m h 27 03 m Stadion Galichina 295 1 m na 7000 misc sportzal 8 6 m h 17 6 m shtuchnij majdanchik 15 m h 24 m Futbolni polya 105 m h 70 m i 90 m h 60 m Dlya provedennya navchalno trenuvalnih zanyat ta zmagan DYuSSh vikoristovuye sportivni bazi p yati zagalno osvitnih shkil ta sportivnij zal MBK Molodist V gromadi zareyestrovani sportivni klubi sportivnij klub dzyudo Titan Sport sportivnij futbolnij klub Himik sportivnij florbolnij klub Skif sportivnij klub Feniks Sport sportivno turistichnij klub Vertikal klub poshtovo sportivnogo lyubiteliv golubivnictva Polit sportivnij klub Vatra sportivnij klub Klirens KSK Favorit smt Rozdil Sportsmeni Novorozdilskoyi gromadi shorichno berut uchast v oblasnih kompleksnih igrah Lvivshini vik 18 rokiv ta starshi zmagannyah Mama tato ya sportivna sim ya vik 8 10 rokiv oblasnih igrah veteraniv sportu vik 40 rokiv ta starshi sportivnih igrah sered lyudej z invalidnistyu Turizm i rekreaciyaPalac Zhevuskih Lyanckoronskih Na teritoriyi gromadi roztashovanij Palac Zhevuskih Lyanckoronskih pam yatka arhitekturi XVIII HIH st Do palacu primikaye park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Blizko 1740 roku koshtom didicha Mihala Yuzefa Zhevuskogo u Rozdoli zbuduvali murovanij palac yakij vin nazvav Frankopil na chest svoyeyi drugoyi druzhini Francishki z Cetneriv Fundator dlya jogo ozdoblennya zaprosiv snicarya Yana Getnera arhitektora Bernarda Meretina malyara Shimona Yaremkevicha Bilya palacu stvoreno park div Park pam yatka Sanatorij Rozdil U piznishi chasi palac buv perebudovanij u stili Palac slavivsya kolekciyeyu predmetiv mistectva sho ne postupalasya kolekciyi imperatora Franca Josifa Tut bula stara i nova zbroya shidni kilimi i zahidni gobeleni porcelyana biblioteka v 20 tis tomiv ta kolekciyu fotografij najcinnishih vitvoriv mistectva z najbilsh vidomih muzeyiv svitu yaka nalichuvala 120 tis shtuk Derev yana cerkva bezsribnikiv Kosmi i Dem yana s Dolishnye Persha pismova zgadka pro cerkvu u Lyashkah datuyetsya 1691 r Teperishnya zbudovana z dereva 1700 roku pro sho svidchit tablichka na stini hramu Ce oznachaye sho vona ye odniyeyu z najstarshih na terenah Mikolayivskogo rajonu Shopravda ye vidomosti sho derev yana cerkva u Lyashkah bula zbudovana u 1780 roci ale nevidomo chi mayutsya na uvazi Lyashki Dolishni chi Lyashki Gorishni adzhe u Gorishnih takozh kolis bula derev yana cerkva yaka nachebto proisnuvala do XIX st Cerkva ye spravzhnoyu okrasoyu sela yaku mozhna pobachiti zdaleka adzhe stoyit vona na gorbochku sho z pivnochi pidnositsya nad selom Za svoyimi formami cerkva u Dolishnomu trizrubna bezverha nakrita dvoshilimi dahami na grebenyah yakih mozhna pobachiti tri vosmibichni vezhi z makivkami Stini pokriti gontom sho dodaye pevnogo koloritu Vikna neveliki a u babinci rozmisheni u dva yarusi Iz zahodu pered babincem pribudovanij prisinok Z pivdnya vid cerkvi stoyit murovana dzvinicya z arochnim vhodom na cerkovne podvir ya na yakomu u zahidnij chastini stoyit skulptura Presvyatoyi Bogorodici z Dityam 1909 roku a poseredini hrest 1904 roku Takozh na podvir yi rosli bagatovikovi lipi ale yih vzhe zrizali Cerkva u koristuvanni gromadi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Derev yana cerkva Vvedennya v Hram Presvyatoyi Bogorodici s Stankivci Derev yana cerkva stoyit na pidvishenni bilya novogo murovanogo hramu Misceva chudo perlina bula zbudovana u 1713 roci mala 3 chotirikutni verhi vkriti gontom Stini zi smerekovih stovburiv obroblenih rubankom stoyali na dubovih pidvalinah Perepovidayut sho cerkva znahodilasya za Dnistrom i bula monastirskoyu Za inshimi perekazami rika Dnister chasto vihodila z beregiv i lyudi ne mali zmogi hoditi do monastirskoyi cerkvi Tomu j virishili yiyi rozibrati perevezti na inshij bereg Dnistra Ale postalo pitannya kudi perevezti konkretno Virishili sho voli zavantazheni dubovimi balkami sami vkazhut misce De zupinyatsya tam i bude cerkva Voli vibrali duzhe vdale misce na gorbochku Vidrazu zacikavila ne tipovimi formami i kolorami Budivlya vidovzhena i vuzka skladayetsya z troh zrubiv z yakih zrub navi maye neznachni vistupi yaki nakriti okremimi strimkimi dahami Do vivtarya z pivdnya ta pivnochi pribudovani riznici prichomu riznicya z pivnichnoyi storoni pidnyata na fundamenti ta nakrita okremim dahom a z pivdennoyi mensha po visoti maye nakrittya sumishene z piddashshyam Cej element cerkvi piddashshya u comu vipadku prohodit u dvoh rivnyah navkolo babincya pidnyatij vishe navkolo navi i vivtarya nizhche Golovnij vhid u svyatinyu duzhe akcentovanij bilya dverej namalovani veliki zobrazhennya vvedennya pr Bogorodici u hram i sv Mikolaya stina pofarbovana u pomaranchevij kolir Poverhni zovnishnih stin cerkvi vertikalno shalovani doshkami a vishe piddashshya doshkami z lishtvami Budivlya nakrita trishilim dahom grebin yakogo zavershuyut dvi vezhi z makivkami nad vivtarem podvijni V inter yeri pishnij rizblenij ikonostas unikalni tvori mistectva a najbilshe vpadayut v oko Carski vorota Na zahid vid svyatini roztashovana derev yana dvoyarusna dzvinicya nakrita piramidalnim dahom Bilya ogorozhi cerkovnogo podvir ya stoyat dva hresti mizh yakimi malenka simvolichna derev yana kaplichka Kostel Vozdvizhennya Chesnogo Hresta s Berezdivci Pid chas vizitaciyi kostelu 1761 podilskij voyevoda Mihajlo Zhevuskij virishiv zvesti poryad derev yanogo kostelu novij murovanij kotrij vidpovidav bi statusu znachnogo centru palomnictva Jogo sin Francishek Zhevuskij 1769 nadav 15 000 zlotih na zavershennya budivnictva kostelu i zvedennya plebaniyi Dekotri avtori vvazhayut za osnovnogo fundatora kostelu druzhinu Mihajla Zhevuskogo Francisku z Cetneriv sho prodovzhila fundaciyu svoyih predkiv Budivnictvo perevazhno zavershili do 1769 Na chas vizitaciyi 1774 roku she stoyalo dva kosteli prichomu ozdoblennya inter yeru murovanogo she ne zavershili U protokoli vizitaciyi zaznachili sho rozpochati bogosluzhinnya v nomu mozhna bude lishe pislya zavershennya golovnogo vivtarya vidiliti koshti na sho zgolosivsya kancler lvivskoyi kuriyi Adam Zhevuskij Ce ne zavadilo 25 serpnya 1774 arhiyepiskopu Vaclavu Syerakovskomu osvyatiti kostel Vitari mali lishe murovani mensi bez navershshya Ostatochno budivnictvo i ozdoblennya kostelu zavershili do 1 listopada 1777 Nevikoristani materiali i koshti na 50 zolotih 3 groshi peredali dlya budivnictva kostelu v Hodorovi Kostel otrimav formu hresta z dovoli korotkimi ramenami transeptu sho vuzhchi za navu Po osi kostelu pered navoyu rozmisheno kvadratnij pritvor za apsidoyu zahristya U stini apsidi po osi kostelu znahodilas nisha z verhnim osvitlennyam cherez otvir u sklepinni camera di luce V inter yeri u narizhnikah ploshin navi transeptu presbipteriyu rozmisheno podvijni pilyastri na yakih spochivaye polegshenij antablement z potuzhnim promizhnim karnizom Fasad rozchlenovano rozkripovanim antablementom na dva yarusi Nizhnij pilyastri dilyat na tri ploshini Nad pritvorom rozmishena balyustrada z kam yanimi vazonami Verhnij yarus po shirini vidpovidaye centralnomu polyu nizhnogo Vin obramlenij pilyastrami i poserejogo ploshini rozmisheno nishu z statuyeyu svyatogo Po storonah rozmisheno vuzki volyuti Uvinchuye fasad trikutnij fronton Bichni stini dekorovano vpsevdopilyastrami Dahi dvoshili prichomu nad transeptom nizhchi Nad seredhrestyam vstanovlena visoka signaturka Inter yer vkrito rozpisami XVIII st i 1821 22 rokiv Ilyuzornij zhivopis imituye navershshya vivtariv fantazijni malyunki U kosteli buli vivtari golovnij z obrazom Hrista Rozip yatogo 1774 bichni Materi Bozhoyi Vervechkovoyi i Arhangela Mihayila Amvon vikonano u formi chovna z figurami svv Petra i Pavla sho zakidayut sitku Take virishennya stalo populyarnim u drugij polovini XVIII st a u Galichini vpershe bulo zastosovane v trinitarskomu kosteli sv Mikolaya u Lvovi Najbilshoyu zagadkoyu ye avtorstvo proyektu kostelu Vin za rozmirami planuvannyam dekorom shozhij z kostelom Vsih Svyatih u Godovici zbudovanomu Bernardom Meretinom u 1750 h rokah Cherez ce deyaki doslidniki vidnosili jogo do tvorchogo dorobku Meretina yakij pracyuvav na zamovlennya Mihajla Zhevuskogo Ale Meretin pomer 1759 zadovgo do pochatku budivnictva kostelu v Berezdivcyah Pid chas osvyachennya kostelu v Busku 1780 bulo nagolosheno sho vin zbudovanij za zrazkom kostelu v Godovici yak i kostel u Kolomiyi ta ryad inshih Ce stalo dokazom togo sho proyekt Meretina vikoristali dlya dekilkoh hramiv Zbignev Gornung vvazhav za budivnichogo kostelu Petra Polejovskogo Ale na 1761 rik Polejovskij she chislivsya snicarem lvivskim i ne zajmavsya budivnictvom Takozh zaminu hrestovih sklepin u Godovici vazhkimi bochkovimi z lyunetami vvazhayut spravoyu mensh dosvidchenogo arhitektora za Polejovskogo Takim mig buti arhitektor Zhevuskih Florian Rihter yakogo u protokoli vizitaciyi 1768 roku nazvali ex oppidio Brzozdowce architekta Vin pracyuvav u 1753 roci u Varshavi z Yakubom Fontanoyu kotrij buv shilnij do zastosuvannya masivnih konstrukcij Rozpisi kostelu ye bilsh vazhkimi akademichnimi za godovicki yak i skromnij lipnij dekor Monastir ta kostel karmelitiv smt Rozdil Monastir karmelitiv u selishi Rozdil na Lvivshini buv zvedenij u XVII st u barokovomu stili yak oboronna sporuda na misci pershogo derev yanogo kostelu 1615 r yakij buv znishenij tatarami u 1620 r Selishe Rozdil znahoditsya na vidstani 45km vid m Lvova i rozkinulosya na livomu berezi Dnistra na avtodorozi Mikolayiv Hodoriv Dobirannya syudi zruchne adzhe lishe menshe nizh 10 km nepoganoyi dorogi viddilyayut mistechko vid magistralnoyi trasi Kiyiv Chop She u pershij polovini XVII st predstavniki shlyahetskogo rodu Zhevuskih zaprosili syudi otciv karmelitiv i peredali chencyam nedobudovanij kostel budivnictvo yakogo rozpochalosya she u 1616 r Otci karmeliti zakinchili budivnictvo hramu vzhe u 1648 r same todi i vidbulosya jogo osvyachennya Koshti na sporudzhennya novogo murovanogo kostelu buli nadani rodinami magnativ Zhevuskih ta Cherniyevskih U seredini XVIII st u hramovomu inter yeri narahovuvalosya sim vivtariv same todi hudozhnik Mihajlo Adamovich namalyuvav tut ikoni sv Ioanna ta sv Mihayila Doslidniki stverdzhuyut sho priblizno chvert stolittya predstavniki rimo katolickoyi gromadi u Rozdoli ne mali svoyeyi svyatini Pid chas osvyachennya do kostelu buv vnesenij chudotvornij obraz Materi Bozhoyi Chenstohovskoyi yaka za narodnimi perekazami bula napisana yevangelistom Lukoyu u Yerusalimi Nini cya znamenita ikona zberigayetsya u monastiri yakij roztashovanij u polskomu misti Chenstohovi Vidomo sho u 60 tih rokah XVIII st chenci z derev yanih budinkiv zmogli pereselitisya do murovanih kelij novozbudovanogo u Rozdoli monastirya a vzhe u 1774 r monastirskij hram buv osvyachenij na chest Presvyatoyi Trijci arhiyepiskopom V Serakovskim U 80 tih rokah XVIII st pri monastiri bulo zasnovano shpital dlya vazhkohvorih tak otci zabezpechili svoyu obitel vid zakrittya yake zagrozhuvalo yim z boku togochasnoyi avstrijskoyi vladi U seredini XIX st koshtom grafiv Lyanckoronskih dvichi za deyakimi dzherelami trichi u kosteli buli zdijsneni remontni roboti Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni karmeliti buli zmusheni viyihati do Polshi razom iz chastinoyu svogo majna Pri radyanskij vladi u obiteli rozmistili likarnyu dlya rozumovo vidstalih ditej a hram rozdilili na dvi chastini vnizu oblashtuvali laznyu i kotelnyu a vgori na drugomu poversi klub Lishe z progoloshennyam nezalezhnosti Ukrayini na pochatku 1992 r verhnij poverh kostelu povernuli viruyuchim hristiyanam ta osvyatili na chest Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu Vidtodi miscevi rimo katoliki namagayutsya povnistyu povernuti sobi svyatinyu Stanom na 2016 rik hram vidchinyayut lishe u nedilyu ta svyata pid chas provedennya bogosluzhin Kostel ta keliyi monastirya karmelitiv u Rozdoli do sogodni zberigsya u dobromu stani zvisno za vinyatkom inter yeriv chastkovo nalezhit rimo katolickij gromadi slavitsya svoyeyu davnoyu istoriyeyu i nalezhit do pam yatok arhitekturi Ukrayini Krim togo kompleks rozmishenij na visokomu pagorbi mistina tut tiha spokijna U zahidnomu napryamku vidkrivayetsya garnij krayevid na malovnichi shili shirokoyi dolini Dnistra tam rozmishenij velikij kirkut de she zbereglosya kilkadesyat nadgrobkiv A poruch iz keliyami stoyit sporuda staroyi shkoli stanom na 2015 rik pokinuta prote povnistyu she cila Ozero Barvinok U 60 h rokah XX stolittya za nakazom todishnoyi vladi bulo perekrito grebleyu richku Barvinok I na tomu misci zrobili ozdorovcho vidpochinkovij kompleks Kashtan ta dityachij tabir Barvinok Narazi centr zdorov ya Barvinok nalezhit cerkvi Adventistiv Somogo Dnya ta vikoristovuyetsya dlya vidpochinku vsih ohochih Centr zdorov ya ta vidpochinku Barvinok likuvalno osvitnij zaklad z unikalnoyu programoyu vidnovlennya ta zberezhennya zdorov ya Unikalnist programi centru spryamovana na vidnovlennya zdorov ya zavdyaki prostim zminam v sposobi zhittya Ozero Barvinok tyagnetsya v dovzhinu na 2 3 km a v shirinu ne perevishuye 50 metriv Peresichna glibina 3 8 metriv prote miscyami ye vpadini do 9 metriv Same ozero i plyazhi pidporyadkovani miscevomu UTMR ta yegeryu Ye 5 vidpochinkovih plyazhiv 3 z nih nosyat taki nazvi novij plyazh starij plyazh ta zhab yachij V ozeri bagato ribi karp shuka sudak okun plotva verhovodka ta in Takozh vodyatsya raki Barvinok otochenij z 3 oh storin lisom Sklad radiRada skladayetsya z 26 deputativ ta golovi gromadi 1 grudnya 2020 roku v vidbulasya urochista sesiya Novorozdilskoyi miskoyi radi 8 sklikannya Novoobranij golova Yarina Yacenko ta deputati urochisto sklali prisyagu ta vstupili na svoyi viborni posadi Spisok deputativ Novorozdilskoyi miskoyi radi VIII sklikannya Prizvishe im ya po batkovi Politichna partiyaBronevich Igor Mihajlovich Yevropejska SolidarnistVanyarh Nadiya Romanivna Ukrayinska Galicka partiyaVlasyuk Vira Mikolayivna Narodnij ruh UkrayiniVolchanskij Volodimir Mironovich Yevropejska SolidarnistGapatin Mariya Yaroslavivna Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina Girnyak Ruslan Stepanovich Yevropejska SolidarnistZasanskij Volodimir Ivanovich Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina Zinchenko Mariya Ivanivna Yevropejska SolidarnistKoritko Tetyana Vasilivna VARTAKricak Petro Dmitrovich Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina Martinenko Roman Mihajlovich Narodnij ruh UkrayiniMironyuk Inna Valeriyivna PropoziciyaPoglod Mikola Bogdanovich Ukrayinska Galicka partiyaRudnickij Mihajlo Vasilovich Za majbutnyeSemerak Oleksandr Stepanovich Ukrayinska Galicka partiyaSkladanovskij Igor Lyubomirovich Yevropejska SolidarnistSkoropad Ulyana Mironivna Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina Stepanov Mikola Mikolajovich PropoziciyaTarnavchik Nataliya Vasilivna Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina Trindyak Ivanna Romanivna Za majbutnyeFartushok Oksana Stepanivna PropoziciyaHalak Vasil Vasilovich Yevropejska SolidarnistCarik Oksana Petrivna Yevropejska SolidarnistCyura Andrij Stepanovich Za majbutnyeSharan Taras Pavlovich Narodnij ruh UkrayiniShimanska Katerina Vasilivna VARTAPrimitkiNovorozdilska teritorialna gromada Zagalna informaciya https decentralization gov ua newgromada 4222 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 718 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Lvivskoyi oblasti Novorozdilska teritorialna gromada Sklad gromadi https decentralization gov ua newgromada 4222 compositionPosilannyaGromada na geoportali administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini ROZPORYaDZhENNYa vid 12 chervnya 2020 r 718 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Lvivskoyi oblastiCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi