Нововасилівка (Бердянська міська рада)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нововасилівка.

Нововаси́лівка — село в Україні, в Бердянській міській громаді Запорізької області. Населення становить 2544 осіб.

село Нововасилівка
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Бердянський район
Громада	Бердянська міська громада
Основні дані
Засноване	1800
Населення	2544
Площа	2,5 км²
Густота населення	1017,6 осіб/км²
Поштовий індекс	71128
Телефонний код	+380 6153
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Місцева влада
Адреса ради	71128, Запорізька обл., Бердянська міськрада, с. Нововасилівка, вул. Центральна, 6
Карта
Нововасилівка
Нововасилівка
Мапа
Нововасилівка у Вікісховищі

Географія

Село Нововасилівка розташоване на правому березі річки Берда, на протилежному березі — село Старопетрівка (Бердянський район). На відстані 3 км наявне місто Бердянськ. Поруч проходять автомобільні дороги М14 (E58).

Історія

Село засноване в кінці XVIII століття. Сучасну назву село отримало 1861 р., однак довий час воно мало ще кілька паралельних назв (у джерелах позначається по-різному: Кенегес, Кенегез 2-й, 2-ий Кенегез). Ці останні назви залишили після себе ногайці — тюркомовний кочовий народ, який походив від золотоординського хана Ногая, праправнука Чингісхана. Саме тут вони облаштували свій аул довжиною 0,6 км із назвою, якою увічнили давній тюркський рід. Після масового від’їзду ногайців до Туреччини із Бердянського повіту, зокрема й із Кенегесу, з 1861 р. почалось його заселення вихідцями з сіл Берестове та Попівка Бердянського повіту Таврійської губернії (27 сімей) та селянами з Курської губернії Росії (135 сімей). У Запорізькому обласному архіві зберігається метрична книга зі сповідними розписами Володимиро-Богородицького приходу села Нововасилівки за 1864 р., в яких зафіксовано списки персонального складу переселенців із українських сіл Бердянського повіту. Відомо, що 1864 р. у Нововасилівці проживало 1187 осіб

На околиці Нововасилівки височіє кілька курганів (могил). Один із них, що був розкопаний у 1977—1978 рр. Інститутом археології АН УРСР, виявився найбільшим у Північному Приазов'ї царським скіфським курганом середини IV ст. до н. е.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2544 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	1624	63.84%
українська	905	35.57%
білоруська	7	0.28%
вірменська	2	0.08%
румунська	1	0.04%
грецька	1	0.04%
болгарська	1	0.04%
інші/не вказали	3	0.11%
Усього	2544	100%

Об'єкти соціальної сфери

• Школа
• Дитячий садочок
• Клуб
• Будинок культури
• Лікарська амбулаторія

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

Примітки

1. . bmr.gov.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
2. Энциклопедия Бердянска. Историко-краеведческий, общественно-политический справочник / [авт. идеи, рук. творч. группы В. И. Михайличенко]. — Том 1, ч. 11, С. 663—664; т. 2, ч. 4, с. 230. — Бердянск: «Південна зоря», 2013.
3. . Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
4. http://resource.history.org.ua/item/0010146 [ 4 січня 2022 у Wayback Machine.] Список населенных мест по сведениям 1864 года [Електронний ресурс]: Т. XLI: Таврическая губерния / Обработан редактором М. Раевским. Издан Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. – СПб., 1865. – 25 с.
5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.