Нова́ Ка́м'янка (до 1946 року - Кам'янка Нова) — село у Львівському районі Львівської області. Розташована на правобережжі р. Рати на межі Розточчя і Малого Полісся.
село Нова Кам'янка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Львівська область | ||
Район | Львівський район | ||
Громада | Рава-Руська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA46060390340086179 | ||
Основні дані | |||
Населення | 1662 | ||
Площа | 0,54 км² | ||
Густота населення | 485,19 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 80330 | ||
Телефонний код | +380 3252 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 221 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 80316, Львівська обл., Львівський р-н, м. Рава-Руська | ||
Карта | |||
Нова Кам'янка | |||
Нова Кам'янка | |||
Мапа | |||
Нова Кам'янка у Вікісховищі |
Походження назви
Назва «Кам'янка» походить від великої кількості каміння, розкиданого на південному-заході села. «Новою Кам'янкою» село стали називати після того, як у селі Кам'янка-Волоська збудували нову церкву, парафіянами якої стали жителі навколишніх присілків. До того в Кам'янці-Волоській уже існували парафії: Кам'янка-Старе Село, Кам'янка-Лісова, Кам'янка-Липник.
Історія
Давні часи
На територіях, де розташоване нині поселення, люди жили ще дуже давно. Про це говорять знахідки, що, за свідченням археологів, належать до періодів палеоліту, мезоліту та неоліту.
Знаряддя доісторичних часів масово почали знаходити у 60-х роках минулого століття, коли великі площі земель стали обробляти глибокоорною технікою. Після оранки (з глибини до 50 см.) люди знаходили дивні кам'яні знаряддя — предмети користування своїх далеких родичів. Відтак назбиралося чимало підйомного археологічного матеріалу. Нині в аматорів, у шкільному музеї, у Львівському історичному музеї є знахідки, створені предками 7-4 тисячоліть тому, а окремі, грубі кам'яні знаряддя — різці — ймовірно і 10 тисяч років тому.
Серед знахідок — крем'яні: ножі, сокири, серпи, проколки, різці, долото, відбійник, наконечники списа, стріли тощо; кам'яні: сокири, рубила, скребки, молот, ножі та інші.
Великий археологічний матеріал, знайдений в різних урочищах села, надає йому особливого доісторичного статусу, бо навряд чи ще якийсь населений пункт може «похвалитися» чимось подібним.
Заснування села
Перша згадка про село Нова Кам'янка сягає XVI ст. Належало воно в той час до Белзького воєводства. Село Нова Кам'янка як окрема територіально-адміністративна одиниця було утворене шляхом розформування громади одного з найбільших сіл Галичини Кам'янки Волоської з приходом у 1939 р. на землі західної України радянської влади. Межі села визначили колишні присілки (урочиська) Кам'янки Волоської: Буди, Пільце, Криве, Крушина та частина Бишкова, які вже до того, у 1882 році, відійшли до новоутвореної в Кам'янці Волоській парафії — Нова Кам'янка.
Парафію в Новій Кам'янці відкрили за згодою перемишльського єпископа Івана Ступницького. До того в храмі Теодозія Печерського, який у селі було урочисто освячено 16 травня 1867 року, правили службу священники з сусідніх церков. Першим парохом парафії в Новій Кам'янці став о. Віктор Сиротинський (01.03.1856—06.12.1925). Після нього священиками у цій парафії були: у 1925—1928 — Михайло Ванькович, у 1928—1945 — Василь Кулинич, 1946—1953 — Теодор Сологуб, 1953—1962 — Орест Лисяк та інші.
1886 року в селі відкрили першу початкову (приходську) школу. Діти вчилися два роки в першому і два роки в другому класі. В ті часи директором школи був Прислонський. А після його смерті — Роман Юрчинський.
13 листопада 1887 р. через терени Кам'янки Волоської зі станцією на Липнику почали курсувати поїзди з Рави-Руської до Жовкви і далі до Львова. В той час власником села був Ян Чайковський (1813—1897).
ХХ століття
1904 р. — у Новій Кам'янці відкрито хату-читальню «Просвіти».
27 червня 1941 р. — у центрі села відбувся бій між німецькими і радянськими солдатами.
1950 р. — у селі створено колгосп імені Лесі Українки.
4 листопада 1990 р. — у Новій Кам'янці посвячено відновлену могилу Січовим Стрільцям — борцям за волю України.
Відомі люди
- Злочовський Зенон — український діаспорний композитор духовної музики.
- Лупій Григорій Васильович — заслужений працівник культури України, перший директор Львівського історико-культурного музею-заповідника «Личаківський цвинтар».
- Лупій Олесь Васильович (1938 р.) — український поет, сценарист, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Брат кінорежисера Я. В. Лупія.
- Лупій Ярослав Васильович — український кінорежисер, Народний артист України. Брат О. В. Лупія.
- Огорілко Іван (1995 - 01.01.2023) - боєць 63-ої ОМБр, загинув у м. Бахмут, Бахмутського району, Донецької області. Поховали захисника в с. Нова Кам'янка.
- Чавс Роман (1994 - 09.08.2022) - уродженець с. Нова Кам'янка, житель с. Лавриків, боєць ЗСУ, загинув у боях на Миколаївщині. Поховали захисника на кладовищі в с. Лавриків.
- Рза-Кулієв Іван Олегович (1989 - 25.09.2023) - боєць ЗСУ, загинув у районі н.п. Зелене Поле, Волноваського району, Донецької області. Поховали захсиника 06.10.2023 на кладовищі с. Нова Кам'янка.
Примітки
- Облікова картка
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
Посилання
- Велосипедний маршрут «Стежками рідного краю».[недоступне посилання з квітня 2019]
Бібліографія
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968.
- СИНИЦЯ А. Історія села Нова Кам'янка: від найдавніших часів до сьогодення. — Львів: Видавництво Тараса Сороки, 2011. — 178 с. .
- СЛОБОДЯН В. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — 863 с.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Nova Kam yanka Nova Ka m yanka do 1946 roku Kam yanka Nova selo u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Roztashovana na pravoberezhzhi r Rati na mezhi Roztochchya i Malogo Polissya selo Nova Kam yanka Gerb Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Rava Ruska miska gromada Kod KATOTTG UA46060390340086179 Osnovni dani Naselennya 1662 Plosha 0 54 km Gustota naselennya 485 19 osib km Poshtovij indeks 80330 Telefonnij kod 380 3252 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 11 40 pn sh 23 47 41 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 221 m Misceva vlada Adresa radi 80316 Lvivska obl Lvivskij r n m Rava Ruska Karta Nova Kam yanka Nova Kam yanka Mapa Nova Kam yanka u VikishovishiPohodzhennya nazviNazva Kam yanka pohodit vid velikoyi kilkosti kaminnya rozkidanogo na pivdennomu zahodi sela Novoyu Kam yankoyu selo stali nazivati pislya togo yak u seli Kam yanka Voloska zbuduvali novu cerkvu parafiyanami yakoyi stali zhiteli navkolishnih prisilkiv Do togo v Kam yanci Voloskij uzhe isnuvali parafiyi Kam yanka Stare Selo Kam yanka Lisova Kam yanka Lipnik IstoriyaDavni chasi Na teritoriyah de roztashovane nini poselennya lyudi zhili she duzhe davno Pro ce govoryat znahidki sho za svidchennyam arheologiv nalezhat do periodiv paleolitu mezolitu ta neolitu Znaryaddya doistorichnih chasiv masovo pochali znahoditi u 60 h rokah minulogo stolittya koli veliki ploshi zemel stali obroblyati glibokoornoyu tehnikoyu Pislya oranki z glibini do 50 sm lyudi znahodili divni kam yani znaryaddya predmeti koristuvannya svoyih dalekih rodichiv Vidtak nazbiralosya chimalo pidjomnogo arheologichnogo materialu Nini v amatoriv u shkilnomu muzeyi u Lvivskomu istorichnomu muzeyi ye znahidki stvoreni predkami 7 4 tisyacholit tomu a okremi grubi kam yani znaryaddya rizci jmovirno i 10 tisyach rokiv tomu Sered znahidok krem yani nozhi sokiri serpi prokolki rizci doloto vidbijnik nakonechniki spisa strili tosho kam yani sokiri rubila skrebki molot nozhi ta inshi Velikij arheologichnij material znajdenij v riznih urochishah sela nadaye jomu osoblivogo doistorichnogo statusu bo navryad chi she yakijs naselenij punkt mozhe pohvalitisya chimos podibnim Zasnuvannya sela Persha zgadka pro selo Nova Kam yanka syagaye XVI st Nalezhalo vono v toj chas do Belzkogo voyevodstva Selo Nova Kam yanka yak okrema teritorialno administrativna odinicya bulo utvorene shlyahom rozformuvannya gromadi odnogo z najbilshih sil Galichini Kam yanki Voloskoyi z prihodom u 1939 r na zemli zahidnoyi Ukrayini radyanskoyi vladi Mezhi sela viznachili kolishni prisilki urochiska Kam yanki Voloskoyi Budi Pilce Krive Krushina ta chastina Bishkova yaki vzhe do togo u 1882 roci vidijshli do novoutvorenoyi v Kam yanci Voloskij parafiyi Nova Kam yanka Parafiyu v Novij Kam yanci vidkrili za zgodoyu peremishlskogo yepiskopa Ivana Stupnickogo Do togo v hrami Teodoziya Pecherskogo yakij u seli bulo urochisto osvyacheno 16 travnya 1867 roku pravili sluzhbu svyashenniki z susidnih cerkov Pershim parohom parafiyi v Novij Kam yanci stav o Viktor Sirotinskij 01 03 1856 06 12 1925 Pislya nogo svyashenikami u cij parafiyi buli u 1925 1928 Mihajlo Vankovich u 1928 1945 Vasil Kulinich 1946 1953 Teodor Sologub 1953 1962 Orest Lisyak ta inshi 1886 roku v seli vidkrili pershu pochatkovu prihodsku shkolu Diti vchilisya dva roki v pershomu i dva roki v drugomu klasi V ti chasi direktorom shkoli buv Prislonskij A pislya jogo smerti Roman Yurchinskij 13 listopada 1887 r cherez tereni Kam yanki Voloskoyi zi stanciyeyu na Lipniku pochali kursuvati poyizdi z Ravi Ruskoyi do Zhovkvi i dali do Lvova V toj chas vlasnikom sela buv Yan Chajkovskij 1813 1897 HH stolittya 1904 r u Novij Kam yanci vidkrito hatu chitalnyu Prosviti 27 chervnya 1941 r u centri sela vidbuvsya bij mizh nimeckimi i radyanskimi soldatami 1950 r u seli stvoreno kolgosp imeni Lesi Ukrayinki 4 listopada 1990 r u Novij Kam yanci posvyacheno vidnovlenu mogilu Sichovim Strilcyam borcyam za volyu Ukrayini Vidomi lyudiZlochovskij Zenon ukrayinskij diaspornij kompozitor duhovnoyi muziki Lupij Grigorij Vasilovich zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini pershij direktor Lvivskogo istoriko kulturnogo muzeyu zapovidnika Lichakivskij cvintar Lupij Oles Vasilovich 1938 r ukrayinskij poet scenarist Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka Brat kinorezhisera Ya V Lupiya Lupij Yaroslav Vasilovich ukrayinskij kinorezhiser Narodnij artist Ukrayini Brat O V Lupiya Ogorilko Ivan 1995 01 01 2023 boyec 63 oyi OMBr zaginuv u m Bahmut Bahmutskogo rajonu Doneckoyi oblasti Pohovali zahisnika v s Nova Kam yanka Chavs Roman 1994 09 08 2022 urodzhenec s Nova Kam yanka zhitel s Lavrikiv boyec ZSU zaginuv u boyah na Mikolayivshini Pohovali zahisnika na kladovishi v s Lavrikiv Rza Kuliyev Ivan Olegovich 1989 25 09 2023 boyec ZSU zaginuv u rajoni n p Zelene Pole Volnovaskogo rajonu Doneckoyi oblasti Pohovali zahsinika 06 10 2023 na kladovishi s Nova Kam yanka PrimitkiOblikova kartka Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 RSR Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 18 7 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Lvivskoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 2 bereznya 2024 PosilannyaVelosipednij marshrut Stezhkami ridnogo krayu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 BibliografiyaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast Kiyiv 1968 SINICYa A Istoriya sela Nova Kam yanka vid najdavnishih chasiv do sogodennya Lviv Vidavnictvo Tarasa Soroki 2011 178 s ISBN 978 966 8460 89 0 SLOBODYaN V Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya Lviv 1998 863 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi