Координати: 38°34′48″ пн. ш. 121°28′48″ зх. д. / 38.58000° пн. ш. 121.48000° зх. д. Нова Гельвеція (англ. New Helvetia, ісп. Nueva Helvetia) — назва території на західному узбережжі Північної Америки у штаті Каліфорнія. На цих теренах були засновані Джоном Саттером торгово-сільськогосподарська колонія та форт. Розташовувалася у декількох кілометрах на схід від того місця, де згодом його син, Джон Саттер Молодший, заснував місто Сакраменто.
Історія
Джон Саттер
14 липня 1834, Йоганн Август Зуттер ступив на американську землю і перетворився на Джона Огаста Саттера. У 1836 році з 35 німецькими емігрантами він влаштувався в штаті Нью-Мехіко. Не проживши у пустелі на південному кордоні країни і року, переїхав на північ та на деякий час оселився в місті Вестпорт Орегон. У квітні 1838 року Саттер знову зривається з обжитого місця, приєднується до групи місіонерів і у жовтні 1838 року разом з ними прибуває в [en]. 11 листопада він залишає Форт Ванкувер, і вже через місяць Саттер — на Гавайських островах. Саттер деякий час займається тут сільським господарством, але потім вирішує, що Каліфорнія краще.
Заснування
У Каліфорнії Джон Саттер добирався через Аляску. Справа в тому, що в порту Гонолулу в той час стояло на якорі тільки одне підходяще судно, бриг «Клементина». Цей бриг зафрахтували для перевезення вантажів у російську колонію на Алясці, Сітку. Саттер наймається супроводжувати «російський вантаж». За цей капітан згоден на зворотному шляху висадити його з попутниками на каліфорнійському березі у містечку [en], як тоді називалося Сан-Франциско. Саттер висадився тут 1 липня 1839 року.
Каліфорнія тоді ще належала Мексиці. У своїх мандрах по американському континенту Саттер вивчив не тільки англійську мову, він знав ще іспанська та французька. Це допомогло йому обжитися у Мексиці. 29 серпня 1839 року Саттер отримує мексиканське громадянство. Тепер, як громадянин країни він міг купувати землю в Каліфорнії. Він піднявся рікою Американ-рівер так далеко як зміг та заснував маленьку колонію. Спочатку колонія називалась просто тартак Саттера. В пам'ять про свою батьківщину Саттер назвав поселення «Нова Гельвеція». Гельвеція — так латиною називалася Швейцарія.
Поселенці спочатку було близько трьохсот осіб. Через два роки на фермі вже працювало більше тисячі індіанців і триста європейців. Національний склад працівників колонії був різноманітний: індіанці, креоли, білі американці, навіть канаки, мешканці Гавайських островів, яких завіз сюди Саттер. Становище їх було не рабське, добробут цілком добрий, а чисельність зростала. У маєтку було кілька тисяч корів і кілька сотень коней. Колонія почала приносити прибутки, коли Саттер вирішив побудувати тартак та млин, для забезпечення переселенців.
Для захисту колонії у 1849 році був збудований з міцними стінами та гарматами. «Нова Гельвеція» по суті була великим товарним сільськогосподарським маєтком. Джон Саттер (вірніше, тепер Хуан Зутер) не тільки очолював це господарство. У його руках був ще й могутній адміністративний ресурс. Мексиканська влада була в цих краях не дуже сильна. Губернатор призначає Саттера алкальдом, охоронцем північних кордонів штату, надавши звання капітана. Не дивно, що «Нова Гельвеція» процвітала. Користуючись прихильністю губернатора Саттер отримував дозволи на заснування нових ферм, його володіння розросталися. У грудні 1841 року Джон Саттер купив місце, де розміщувалося російське поселення в Каліфорнії, Форт Росс за 30 000 $ з виплатою на чотири роки, починаючи з 1842 року. Більшу частину платежу Саттер повинен був внести пшеницею.. Остаточна угода про купівлю, між Саттером та консул Росії у Сан-Франциско Петро Костромітіновим, була підписана 13 грудня 1841 року.
Саттер закладає фруктові сади, оливкові та фінікові гаї. Вироблені продукти експортуються морем до портів Північної та Південної Америки. Люди називають Саттера генералом.У 1848 році Мексика і США підписують «угоду Гвадалупе Ідальго» про передачу Каліфорнії, Техасу, Нової Мексики і Аризони Сполученим штатам. Перед Саттером відкриваються нові перспективи. Саттер сподівався, що через деякий час на місці Нової Гельвеції буде закладене місто, і назвуть це місто — Саттервіль. Але все склалося по-іншому.
Золота лихоманка
На початку 1847 Саттер прийняв на роботу американця Джеймса Маршалла (1810 — 1885), якому було призначено одним своїм відкриттям знищити мрію свого роботодавця. Тесляр [en] підрядився побудувати тартак для Саттера, який повинен був приводиться в дію водяним колесом. Потрібне місце Маршалла відшукав у долині Колома, кілометрів за 65 на північ від маєтку Саттера.
У серпні 1847 року розпочалось будівництво тартака. Коли вже працював, Маршалла зауважив, що канал, по якому відводиться вода від водяного колеса, замалий. Для того, щоб цей канал поглибити, Маршалла ночами, коли тартак не працював, направляв сюди воду зі струмка в обхід водяного колеса. За ніч бурхливий потік, рухаючись по каналу, розширював його і поглиблював. Маршал вранці приходив до струмка, щоб подивитись на результат. Вранці 24 січня 1848 Маршалл побачив на дні каналу блискучі шматочки. Це було золото. Саттер мав намір зберегти відкриття у таємниці, але через неуважність, про неї довідався один зі службовців. Цього було досить, щоб новина швидко поширилась серед людей. «Нова Гельвеція» була приречена. З іншого боку, затримавши звістку про відкриття, Джон Саттер спробував скупити якомога більше навколишніх земель, щоб потім, коли ці ділянки стануть «золотоносними», з вигодою їх розпродати.
Кількість населення у Сан-Франциско, після того як знайшли золото, різко зменшилася. За три місяці 4000 чоловік подалися у золотошукачі. У місті не залишилося жодного посуду, придатного для промивання золотоносної породи. Працівники з Нової Гельвеції масово втікали у пошуках золота. Усе велике господарство Саттера приходить в занепад, він живе у своєму маєтку лише з кількома найвідданішими працівниками. На землях, котрі були надані Саттеру мексиканською владою, масово селяться нові поселенці. Саттер намагається захисти свої права через суди у Каліфорнії та Вашингтоні. У 1855 році Каліфорнійський суд виносить рішення, де підтверджує що права Саттера, надані йому мексиканським урядом, дійсні і у США, а всі новозбудовані поселення мають належати йому. Звістка про рішення суду швидко поширилася серед поселенців. Обуренні та розлючені юрби почали нищити володіння Саттера, підпалили садибу, знищили майно, вирубали фруктові дерева. Після цього вже годі було відновити господарку.
Тим часом і суд у Вашингтоні скасував рішення Каліфорнійського суду і найбагатша на той час людина Америки, опинилася у стані банкрута. Пізніше уряд США призначив Саттону пенсію, але він надалі, до самої смерті, безуспішно клопотав про реституцію. 16 червня 1880 року, Конгрес США відклав законопроєкт, який дав би Саттеру 50 000 $ відшкодування за допомогу в колонізації Каліфорнії. Два дні потому, 18 червня 1880 року Джон Саттер помер у Вашингтоні, округ Колумбія.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2015.
- Форт Саттера. Сакраменто, штат Каліфорнія [ 28 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Історія США. Олександр Севостьянов
- Відкриття золота у Каліфорнії [ 23 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 38 34 48 pn sh 121 28 48 zh d 38 58000 pn sh 121 48000 zh d 38 58000 121 48000 Nova Gelveciya angl New Helvetia isp Nueva Helvetia nazva teritoriyi na zahidnomu uzberezhzhi Pivnichnoyi Ameriki u shtati Kaliforniya Na cih terenah buli zasnovani Dzhonom Satterom torgovo silskogospodarska koloniya ta fort Roztashovuvalasya u dekilkoh kilometrah na shid vid togo miscya de zgodom jogo sin Dzhon Satter Molodshij zasnuvav misto Sakramento IstoriyaDzhon Satter Dzhon Ogast Satter 1866 14 lipnya 1834 Jogann Avgust Zutter stupiv na amerikansku zemlyu i peretvorivsya na Dzhona Ogasta Sattera U 1836 roci z 35 nimeckimi emigrantami vin vlashtuvavsya v shtati Nyu Mehiko Ne prozhivshi u pusteli na pivdennomu kordoni krayini i roku pereyihav na pivnich ta na deyakij chas oselivsya v misti Vestport Oregon U kvitni 1838 roku Satter znovu zrivayetsya z obzhitogo miscya priyednuyetsya do grupi misioneriv i u zhovtni 1838 roku razom z nimi pribuvaye v en 11 listopada vin zalishaye Fort Vankuver i vzhe cherez misyac Satter na Gavajskih ostrovah Satter deyakij chas zajmayetsya tut silskim gospodarstvom ale potim virishuye sho Kaliforniya krashe Zasnuvannya U Kaliforniyi Dzhon Satter dobiravsya cherez Alyasku Sprava v tomu sho v portu Gonolulu v toj chas stoyalo na yakori tilki odne pidhodyashe sudno brig Klementina Cej brig zafrahtuvali dlya perevezennya vantazhiv u rosijsku koloniyu na Alyasci Sitku Satter najmayetsya suprovodzhuvati rosijskij vantazh Za cej kapitan zgoden na zvorotnomu shlyahu visaditi jogo z poputnikami na kalifornijskomu berezi u mistechku en yak todi nazivalosya San Francisko Satter visadivsya tut 1 lipnya 1839 roku Kaliforniya todi she nalezhala Meksici U svoyih mandrah po amerikanskomu kontinentu Satter vivchiv ne tilki anglijsku movu vin znav she ispanska ta francuzka Ce dopomoglo jomu obzhitisya u Meksici 29 serpnya 1839 roku Satter otrimuye meksikanske gromadyanstvo Teper yak gromadyanin krayini vin mig kupuvati zemlyu v Kaliforniyi Vin pidnyavsya rikoyu Amerikan river tak daleko yak zmig ta zasnuvav malenku koloniyu Spochatku koloniya nazivalas prosto tartak Sattera V pam yat pro svoyu batkivshinu Satter nazvav poselennya Nova Gelveciya Gelveciya tak latinoyu nazivalasya Shvejcariya Poselenci spochatku bulo blizko trohsot osib Cherez dva roki na fermi vzhe pracyuvalo bilshe tisyachi indianciv i trista yevropejciv Nacionalnij sklad pracivnikiv koloniyi buv riznomanitnij indianci kreoli bili amerikanci navit kanaki meshkanci Gavajskih ostroviv yakih zaviz syudi Satter Stanovishe yih bulo ne rabske dobrobut cilkom dobrij a chiselnist zrostala U mayetku bulo kilka tisyach koriv i kilka soten konej Koloniya pochala prinositi pributki koli Satter virishiv pobuduvati tartak ta mlin dlya zabezpechennya pereselenciv Fort Sattera u 1849 Dlya zahistu koloniyi u 1849 roci buv zbudovanij z micnimi stinami ta garmatami Nova Gelveciya po suti bula velikim tovarnim silskogospodarskim mayetkom Dzhon Satter virnishe teper Huan Zuter ne tilki ocholyuvav ce gospodarstvo U jogo rukah buv she j mogutnij administrativnij resurs Meksikanska vlada bula v cih krayah ne duzhe silna Gubernator priznachaye Sattera alkaldom ohoroncem pivnichnih kordoniv shtatu nadavshi zvannya kapitana Ne divno sho Nova Gelveciya procvitala Koristuyuchis prihilnistyu gubernatora Satter otrimuvav dozvoli na zasnuvannya novih ferm jogo volodinnya rozrostalisya U grudni 1841 roku Dzhon Satter kupiv misce de rozmishuvalosya rosijske poselennya v Kaliforniyi Fort Ross za 30 000 z viplatoyu na chotiri roki pochinayuchi z 1842 roku Bilshu chastinu platezhu Satter povinen buv vnesti psheniceyu Ostatochna ugoda pro kupivlyu mizh Satterom ta konsul Rosiyi u San Francisko Petro Kostromitinovim bula pidpisana 13 grudnya 1841 roku Satter zakladaye fruktovi sadi olivkovi ta finikovi gayi Virobleni produkti eksportuyutsya morem do portiv Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Lyudi nazivayut Sattera generalom U 1848 roci Meksika i SShA pidpisuyut ugodu Gvadalupe Idalgo pro peredachu Kaliforniyi Tehasu Novoyi Meksiki i Arizoni Spoluchenim shtatam Pered Satterom vidkrivayutsya novi perspektivi Satter spodivavsya sho cherez deyakij chas na misci Novoyi Gelveciyi bude zakladene misto i nazvut ce misto Sattervil Ale vse sklalosya po inshomu Zolota lihomankaNa pochatku 1847 Satter prijnyav na robotu amerikancya Dzhejmsa Marshalla 1810 1885 yakomu bulo priznacheno odnim svoyim vidkrittyam znishiti mriyu svogo robotodavcya Teslyar en pidryadivsya pobuduvati tartak dlya Sattera yakij povinen buv privoditsya v diyu vodyanim kolesom Potribne misce Marshalla vidshukav u dolini Koloma kilometriv za 65 na pivnich vid mayetku Sattera Tartak Sattera 1850 Friz z rotondi Kapitoliyu SShA Vidkrittya zolota u Kaliforniyi U centri troye dobre vdyagnenih cholovikiv mozhlivo Satter iz dvoma druzyami U serpni 1847 roku rozpochalos budivnictvo tartaka Koli vzhe pracyuvav Marshalla zauvazhiv sho kanal po yakomu vidvoditsya voda vid vodyanogo kolesa zamalij Dlya togo shob cej kanal poglibiti Marshalla nochami koli tartak ne pracyuvav napravlyav syudi vodu zi strumka v obhid vodyanogo kolesa Za nich burhlivij potik ruhayuchis po kanalu rozshiryuvav jogo i pogliblyuvav Marshal vranci prihodiv do strumka shob podivitis na rezultat Vranci 24 sichnya 1848 Marshall pobachiv na dni kanalu bliskuchi shmatochki Ce bulo zoloto Satter mav namir zberegti vidkrittya u tayemnici ale cherez neuvazhnist pro neyi dovidavsya odin zi sluzhbovciv Cogo bulo dosit shob novina shvidko poshirilas sered lyudej Nova Gelveciya bula prirechena Z inshogo boku zatrimavshi zvistku pro vidkrittya Dzhon Satter sprobuvav skupiti yakomoga bilshe navkolishnih zemel shob potim koli ci dilyanki stanut zolotonosnimi z vigodoyu yih rozprodati Kilkist naselennya u San Francisko pislya togo yak znajshli zoloto rizko zmenshilasya Za tri misyaci 4000 cholovik podalisya u zolotoshukachi U misti ne zalishilosya zhodnogo posudu pridatnogo dlya promivannya zolotonosnoyi porodi Pracivniki z Novoyi Gelveciyi masovo vtikali u poshukah zolota Use velike gospodarstvo Sattera prihodit v zanepad vin zhive u svoyemu mayetku lishe z kilkoma najviddanishimi pracivnikami Na zemlyah kotri buli nadani Satteru meksikanskoyu vladoyu masovo selyatsya novi poselenci Satter namagayetsya zahisti svoyi prava cherez sudi u Kaliforniyi ta Vashingtoni U 1855 roci Kalifornijskij sud vinosit rishennya de pidtverdzhuye sho prava Sattera nadani jomu meksikanskim uryadom dijsni i u SShA a vsi novozbudovani poselennya mayut nalezhati jomu Zvistka pro rishennya sudu shvidko poshirilasya sered poselenciv Oburenni ta rozlyucheni yurbi pochali nishiti volodinnya Sattera pidpalili sadibu znishili majno virubali fruktovi dereva Pislya cogo vzhe godi bulo vidnoviti gospodarku Tim chasom i sud u Vashingtoni skasuvav rishennya Kalifornijskogo sudu i najbagatsha na toj chas lyudina Ameriki opinilasya u stani bankruta Piznishe uryad SShA priznachiv Sattonu pensiyu ale vin nadali do samoyi smerti bezuspishno klopotav pro restituciyu 16 chervnya 1880 roku Kongres SShA vidklav zakonoproyekt yakij dav bi Satteru 50 000 vidshkoduvannya za dopomogu v kolonizaciyi Kaliforniyi Dva dni potomu 18 chervnya 1880 roku Dzhon Satter pomer u Vashingtoni okrug Kolumbiya Div takozhDzhon Satter Kalifornijska zolota lihomankaPrimitki Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 22 kvitnya 2015 Fort Sattera Sakramento shtat Kaliforniya 28 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Istoriya SShA Oleksandr Sevostyanov Vidkrittya zolota u Kaliforniyi 23 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl