Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2012) |
Координати: 3°00′ пд. ш. 151°30′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 151.500° сх. д.
Нова Ірландія (раніше Новий Мекленбург, нім. Neu-Mecklenburg) — крайня північно-східна провінція Папуа Нової Гвінеї. Адміністративний центр провінції — місто Кавіенг (20 665 осіб — дані за 2013), розташоване на північній частині головного острова.
| Нова Ірландія | |||
|---|---|---|---|
| New Ireland Province | |||
| |||
| Статус: провінція | |||
| Адмін. центр | Кавіенг | ||
| Країна |  Папуа Нова Гвінея | ||
| Регіон | Острови (Айлендс) | ||
| Включає в себе | острови: о. Нова Ірландія, (Муссала, Еміралі та 8 ін), о. , Джаул, (Табар, Тата, Сімбері, Мабу, Мару), (Самбіет, Малі, Манурі, Масахет, Ліхір), острови (Малендок, Боанг, Ліф, Тефа, Бітлік, Бітбок), (Амбайтл, бабасу) та Анір | ||
| Райони | , | ||
| Населення | |||
| - повне | ▲194 067 (19-те) 2011 | ||
| - густота | 20,31 осіб/км² | ||
| Площа | |||
| - повна | 9557 км² (16-те) | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 2379 м (Тарон) | ||
| Часовий пояс | |||
| Губернатор | Джуліус Чень | ||
| Код ISO 3166-2 | PG-NIK | ||
 | |||
| Провінція Нова Ірландія на мапі Папуа Нової Гвінеї | |||
| |||
Фізико-географічний огляд
Найбільший острів провінції Нова Ірландія є частиною архіпелагу Бісмарка. Також до складу провінції входить кілька дрібніших островів: (Муссала, Еміралі та 8 ін.), , Джаул, (Табар, Тата, Сімбері, Мабу, Мару), (Самбіет, Малі, Манурі, Масахет, Ліхір), острови (Малендок, Боанг, Ліф, Тефа, Бітлік, Бітбок), (Амбайтл, бабасу) та Анір. Сумарна площа провінції становить 9557 км². Площа територіальних вод (включаючи виняткову економічну зону) провінції становить близько 230 000 км².
Господарсько-важливі види
На зорі Великої Французької Революції під час пошуків зниклої наукової експедиції корабель La Recherche, на борту якого перебував видатний французький ботанік Жак-Жюльєн Оту де Лабілльярдіер, проплив поблизу Нової Ірландії. У своєму щоденнику вчений фіксує наявність гаїв цінного тикового дерева (лат. tectona grandis), яке поширене в Індії та Таїланді в материковій Азії, а також на острові Ява (Індонезійський архіпелаг).
Історія освоєння
Протягом останніх 40000 років можна виділити як мінімум три виражені хвилі міграції населення на острів. Приблизно 3300 років тому на острові існувала відома культура Лапіта. Контакти з Китаєм та цивілізаціями Південно-Східної Азії мають, судячи з виявлених артефактів, дуже давню історію. Голландські дослідники першими з європейців виявили острови в році. Довгий час в Європі вважалося, що острів Нова Ірландія є частиною Нової Британії, однак підданий Її Величності Філіп Картерет виявив протоку між островами та назвав нинішню Нову Ірландію англ. Nova Hibernia. Протягом 1870-х та 1880-х років маркіз де Рейес, французький дворянин, марно намагався колонізувати острів, проголосив його колонією «Нова Франція» (фр. La Nouvelle France). Він організував чотири експедиції колоністів, які провалилися (всі люди померли), найвідоміша закінчилася смертю 123 поселенців. Місіонерська активність була відсутня на острові до початку німецької колонізації (1877), в ході якої він під назвою Новий Мекленбург був включений в конгломерат німецьких володінь у північній частині сьогоднішньої Папуа Нової Гвінеї.
Блекбедінг (англ. Blackbirding) — насильницьке переміщення молодих людей аборигенних національностей для роботи на плантаціях — був широко поширений у Новому Мекленбурзі починаючи з кінця XIX століття.
Австралія почала контролювати острів на початку I Світової війни (1914) та перейменувала його в Нову Ірландію. Згідно з постановою Ліги Націй від 1921 року, Нова Ірландія оголошувалася підмандатною територією Нової Гвінеї, керованої Австралією. Під час II Світової війни острів був окупований японськими збройними силами з січня 1941 по вересень 1945 року. Австралійська колоніальна адміністрація управляла територією аж до проголошення незалежності Папуа Нової Гвінеї в 1975 році.
Економіко-географічний огляд
Населення
За результатами перепису населення у 2000 році чисельність жителів становила 118 350 осіб, що відповідало 20-му місцю серед провінцій країни. Рівень урбанізації вкрай низький — більш 90 % населення проживало в маленьких сільських населених пунктах. Населення дуже молоде — медіанний вік становить 18,7 року. Близько 40 % населення становлять особи молодого віку (менш як 15 років), в той час як особи старших вікових груп (понад 65 років) — лише 3 %. За переписом 2011 року населення провінції становило 194 067 осіб (19-те місце).
| 1980 | 1990 | 2000 | 2011 |
|---|---|---|---|
| 66 028 | ▲86 999 | ▲118 350 | ▲194 067 |
Наматанаї — друге за величиною місто острова (1630 осіб — 2013) після міста Кавіенг, розташоване в ⅔ протяжності острова від столиці. Міста з'єднує дорога Болумінскі-Хайвей, яка проходить по східному узбережжю. Населення провінції говорить 20-тьма мовами, кількість діалектів та субдіалектів оцінюється в 45. Всі мови належать до австронезійської мовної родини, за винятком єдиної ізольованої мови Куот.
Культура
Культура Нової Ірландії є сумішшю старих та нових елементів (типова для Океанії ситуація): традиційні культові практики (звичаї) широко поширені та повсюдно шановані, проте останнім часом структура суспільства зазнає значних змін під впливом активності місіонерів, урбанізації та сучасної глобальної культури.
Найвідомішою класичною культурою Нової Ірландії є — слово з мови налік, що позначає давню та шановану систему звичаїв та церемоній, яку практикують на більшій частині території острова. Слово «Малаган» також позначає вид мистецтва на острові, в якому померлі зображуються у вигляді різьблених дерев'яних масок. Маски Малаган мають символічне значення, поминання померлих здійснюється в спеціальній церемонії з їх допомогою: в маски, за повір'ями адептів, входять духи померлих членів племені. У колоніальні часи маски Малаган були предметом колекціонування для європейців, нині їх можна побачити в багатьох музеях Старого Світу.
Адміністративний поділ
Кожна провінція Папуа Нової Гвінеї розділена на один та більше районів, а кожний район на округи місцевого самоврядування (англ. Local Level Government (LLG) areas).
| Район | Районний центр | Округ місцевого самоврядування |
|---|---|---|
| Кавіенг | ||
Примітки
- Перепис населення в Папуа Новій Гвінеї (2011) Geohive
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 17 липня 2016.
- За результатами перепису населення (2000 рік).
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 17 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 20 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 17 липня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2012 Koordinati 3 00 pd sh 151 30 sh d 3 000 pd sh 151 500 sh d 3 000 151 500 Nova Irlandiya ranisheNovij Meklenburg nim Neu Mecklenburg krajnya pivnichno shidna provinciya Papua Novoyi Gvineyi Administrativnij centr provinciyi misto Kavieng 20 665 osib dani za 2013 roztashovane na pivnichnij chastini golovnogo ostrova Nova IrlandiyaNew Ireland ProvincePraporStatus provinciyaAdmin centr KaviengKrayina Papua Nova GvineyaRegion Ostrovi Ajlends Vklyuchaye v sebe ostrovi o Nova Irlandiya Mussala Emirali ta 8 in o Dzhaul Tabar Tata Simberi Mabu Maru Sambiet Mali Manuri Masahet Lihir ostrovi Malendok Boang Lif Tefa Bitlik Bitbok Ambajtl babasu ta AnirRajoni Naselennya povne 194 067 19 te 2011 gustota 20 31 osib km Plosha povna 9557 km 16 te Visota maksimalna 2379 m Taron Chasovij poyas UTC 10Gubernator Dzhulius ChenKod ISO 3166 2 PG NIKProvinciya Nova Irlandiya na mapi Papua Novoyi GvineyiProvinciya Nova Irlandiya na mapi Papua Novoyi GvineyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nova IrlandiyaFiziko geografichnij oglyadNajbilshij ostriv provinciyi Nova Irlandiya ye chastinoyu arhipelagu Bismarka Takozh do skladu provinciyi vhodit kilka dribnishih ostroviv Mussala Emirali ta 8 in Dzhaul Tabar Tata Simberi Mabu Maru Sambiet Mali Manuri Masahet Lihir ostrovi Malendok Boang Lif Tefa Bitlik Bitbok Ambajtl babasu ta Anir Sumarna plosha provinciyi stanovit 9557 km Plosha teritorialnih vod vklyuchayuchi vinyatkovu ekonomichnu zonu provinciyi stanovit blizko 230 000 km Gospodarsko vazhlivi vidi Na zori Velikoyi Francuzkoyi Revolyuciyi pid chas poshukiv znikloyi naukovoyi ekspediciyi korabel La Recherche na bortu yakogo perebuvav vidatnij francuzkij botanik Zhak Zhyulyen Otu de Labillyardier propliv poblizu Novoyi Irlandiyi U svoyemu shodenniku vchenij fiksuye nayavnist gayiv cinnogo tikovogo dereva lat tectona grandis yake poshirene v Indiyi ta Tayilandi v materikovij Aziyi a takozh na ostrovi Yava Indonezijskij arhipelag Istoriya osvoyennyaProtyagom ostannih 40000 rokiv mozhna vidiliti yak minimum tri virazheni hvili migraciyi naselennya na ostriv Priblizno 3300 rokiv tomu na ostrovi isnuvala vidoma kultura Lapita Kontakti z Kitayem ta civilizaciyami Pivdenno Shidnoyi Aziyi mayut sudyachi z viyavlenih artefaktiv duzhe davnyu istoriyu Gollandski doslidniki pershimi z yevropejciv viyavili ostrovi v roci Dovgij chas v Yevropi vvazhalosya sho ostriv Nova Irlandiya ye chastinoyu Novoyi Britaniyi odnak piddanij Yiyi Velichnosti Filip Karteret viyaviv protoku mizh ostrovami ta nazvav ninishnyu Novu Irlandiyu angl Nova Hibernia Protyagom 1870 h ta 1880 h rokiv markiz de Rejes francuzkij dvoryanin marno namagavsya kolonizuvati ostriv progolosiv jogo koloniyeyu Nova Franciya fr La Nouvelle France Vin organizuvav chotiri ekspediciyi kolonistiv yaki provalilisya vsi lyudi pomerli najvidomisha zakinchilasya smertyu 123 poselenciv Misionerska aktivnist bula vidsutnya na ostrovi do pochatku nimeckoyi kolonizaciyi 1877 v hodi yakoyi vin pid nazvoyu Novij Meklenburg buv vklyuchenij v konglomerat nimeckih volodin u pivnichnij chastini sogodnishnoyi Papua Novoyi Gvineyi Blekbeding angl Blackbirding nasilnicke peremishennya molodih lyudej aborigennih nacionalnostej dlya roboti na plantaciyah buv shiroko poshirenij u Novomu Meklenburzi pochinayuchi z kincya XIX stolittya Avstraliya pochala kontrolyuvati ostriv na pochatku I Svitovoyi vijni 1914 ta perejmenuvala jogo v Novu Irlandiyu Zgidno z postanovoyu Ligi Nacij vid 1921 roku Nova Irlandiya ogoloshuvalasya pidmandatnoyu teritoriyeyu Novoyi Gvineyi kerovanoyi Avstraliyeyu Pid chas II Svitovoyi vijni ostriv buv okupovanij yaponskimi zbrojnimi silami z sichnya 1941 po veresen 1945 roku Avstralijska kolonialna administraciya upravlyala teritoriyeyu azh do progoloshennya nezalezhnosti Papua Novoyi Gvineyi v 1975 roci Ekonomiko geografichnij oglyadKarta movnih arealiv provinciyi Nova Irlandiya Naselennya Za rezultatami perepisu naselennya u 2000 roci chiselnist zhiteliv stanovila 118 350 osib sho vidpovidalo 20 mu miscyu sered provincij krayini Riven urbanizaciyi vkraj nizkij bilsh 90 naselennya prozhivalo v malenkih silskih naselenih punktah Naselennya duzhe molode mediannij vik stanovit 18 7 roku Blizko 40 naselennya stanovlyat osobi molodogo viku mensh yak 15 rokiv v toj chas yak osobi starshih vikovih grup ponad 65 rokiv lishe 3 Za perepisom 2011 roku naselennya provinciyi stanovilo 194 067 osib 19 te misce Tablicya demografiyi Dzherelo 198019902000201166 028 86 999 118 350 194 067 Namatanayi druge za velichinoyu misto ostrova 1630 osib 2013 pislya mista Kavieng roztashovane v protyazhnosti ostrova vid stolici Mista z yednuye doroga Boluminski Hajvej yaka prohodit po shidnomu uzberezhzhyu Naselennya provinciyi govorit 20 tma movami kilkist dialektiv ta subdialektiv ocinyuyetsya v 45 Vsi movi nalezhat do avstronezijskoyi movnoyi rodini za vinyatkom yedinoyi izolovanoyi movi Kuot Kultura Kultura Novoyi Irlandiyi ye sumishshyu starih ta novih elementiv tipova dlya Okeaniyi situaciya tradicijni kultovi praktiki zvichayi shiroko poshireni ta povsyudno shanovani prote ostannim chasom struktura suspilstva zaznaye znachnih zmin pid vplivom aktivnosti misioneriv urbanizaciyi ta suchasnoyi globalnoyi kulturi Najvidomishoyu klasichnoyu kulturoyu Novoyi Irlandiyi ye slovo z movi nalik sho poznachaye davnyu ta shanovanu sistemu zvichayiv ta ceremonij yaku praktikuyut na bilshij chastini teritoriyi ostrova Slovo Malagan takozh poznachaye vid mistectva na ostrovi v yakomu pomerli zobrazhuyutsya u viglyadi rizblenih derev yanih masok Maski Malagan mayut simvolichne znachennya pominannya pomerlih zdijsnyuyetsya v specialnij ceremoniyi z yih dopomogoyu v maski za povir yami adeptiv vhodyat duhi pomerlih chleniv plemeni U kolonialni chasi maski Malagan buli predmetom kolekcionuvannya dlya yevropejciv nini yih mozhna pobachiti v bagatoh muzeyah Starogo Svitu Administrativnij podil Administrativna karta provinciyi Nova Irlandiya Kozhna provinciya Papua Novoyi Gvineyi rozdilena na odin ta bilshe rajoniv a kozhnij rajon na okrugi miscevogo samovryaduvannya angl Local Level Government LLG areas Rajon Rajonnij centr Okrug miscevogo samovryaduvannyaKaviengPrimitkiPerepis naselennya v Papua Novij Gvineyi 2011 Geohive Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 17 lipnya 2016 Za rezultatami perepisu naselennya 2000 rik Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 17 lipnya 2016 Arhiv originalu za 2 sichnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2022 Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2016