Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексі й Федорович Нирко 1 січня 1926 с Мар янське Апостолівський р н Дніпропетровська область 27 вересня 2005 м Ялта Ав

Нирко Олексій

Нирко Олексій

Олексі́й Федорович Нирко́ (1 січня 1926, с. Мар'янське, Апостолівський р-н, Дніпропетровська область — 27 вересня 2005, м. Ялта, Автономна Республіка Крим) — подвижник кобзарства Криму і Кубані, бандурист, історик кобзарства, голова Ялтинської «Просвіти» (1988–1991), керівник капели бандуристів ім. Руданського в Ялті. Голова кобзарської секції Музично-хорового товариства Криму, заслужений працівник культури України, створив музей бандури в Ялті. Пройшов Другу світову війну і переслідування та тюрми під час радянських часів.

Олексій Федорович Нирко
image
Народився 1 січня 1926(1926-01-01)
с. Мар’янське
Помер 27 вересня 2005(2005-09-27) (79 років)
м. Ялта
Місце проживання м. Ялта
Діяльність музикант, доцент
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Галузь Кобзарство
Заклад Кримський державний гуманітарний університет
Вчене звання
image
Заслужений працівник культури України
Відомий завдяки: Подвижницькою діяльністю щодо популяризації кобзарства
Нагороди Заслужений працівник культури України

Життєпис

Народився в Мар'янському Апостолівського району Дніпропетровської області. Дитячі роки пройшли в селі Нова Січ, куди переїхала родина. Тут пережив Голодомор, під час якого померла його прабабуся Параска Прохорець та прадід Сава Нирко. Тоді ж арештований його батько — Федір Савич (1903—1958). 1938 року батько засуджений вдруге — до 5 років позбавлення волі. До музики Олексія Федоровича прилучив колишній січовик Лука Карамельський.

Закінчив Львівський культурно-освітній технікум. Навчався у Львівській державній консерваторії ім. Лисенка та закінчити не зміг, бо 3 червня 1950 року заарештований, а 27 липня засуджений до 10 років виправно-трудових робіт та 5 років заслання за антирадянську діяльність. Покарання відбував в Молотовській області («Косьвінлаг», ОЛП № 8, селище Широкінське). Звільнений 1956 року. Реабілітований.

Після звільнення оселився у м. Ялті :

image Я вирішив поселитися в Криму і довести,

що Крим – це теж Україна, де повинна звучати не тільки українська мова, але й дзвінка невмируща бандура

image

— Олексій Нирко, Жеплинський Б. Коротка історія кобзарства в Україні / Б. Жеплинський. — Львів : Видавництво «Край», 2000. — 195 с.


За словами кобзарознавця Б. М. Жеплинського, «Олексій Федорович Нирко має величезні заслуги як педагог, який підготував цілу когорту своїх учнів-бандуристів, багато з яких стали продовжувачами справи свого вчителя. Про це свідчать численні колективи, створені його учнями у містах і селищах Криму, Кубані, України, Приморського краю та ін.»

«Розлетілись мої учні по Світу, як хмари по небу!» — говорив педагог. Його учениці розлетілись усім світом. Вони живуть і працюють у різних містах Криму (Сімферополі, Севастополі, Керчі, Білогорську, Червоногвардійському, Першотрав‑ невому); України (Одесі, Дрогобичі), ще далі — на Камчатці, Кушці, у Приморському краю; Наталія Новосьолова — у Німеччині, Ірина Попова — в Японії, навіть у Марокко живе одна з учениць педагога-бандуриста. Ученицям — послідовницям справи учителя присвячений комплекс експозиції Музею (стенд № 4).

Кар'єра

Кобзарську діяльність починає в 1956—1957 роках у селі Нова Січ та Нікополі.

Створив Музей кобзарського мистецтва Криму та Кубані (при Ялтинському педагогічному училищі, 1984), кобзарську бібліотеку. Викладав класи бандури Ялтинської музичної школи та Ялтинського педагогічного училища (згодом Кримський державний гуманітарний інститут, Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет»). Нової експозиції відкрита 24 травня 2013 р. У Музеї близько 500 експонатів, зокрема понад 20 бандур кустарного виготовлення другої поло‑ вини ХІХ–ХХ століть (серед них бандури майстрів Олександра Корнієвського, Кузьми Німченка, Івана Скляра, Семена Турчинського, Володимира Тузиченка), а також архівні матеріали про майстрів та виконавців-бандуристів досліджуваних регіонів: світлини, книги, афіші солістів-бандуристів, капел та ансамблів; програми концертів, фестивалів, аудіо касети. Експозиція містить музичні інструменти кримських кобзарів, бандуристів: Карпа Лудильника, Андрія Цемка, Марка Ковальського, Семена Хутірного, Федора Кобзаря; кубанських бандуристів: Володимира Лазаренка, Михайла Теліги, Іллі Німченка, Івана Гавриша та інших. Повний реєстр бандур був складений О. Нирком та опублікований у виданні НАН України «Народна творчість та етнографія» № 1–2, 2002, С. 70–73.

Створив три капели бандуристок: ім. С. Руданського, «Пролісок» та «Зоряниця» (всім присвоєно звання народних). Виступав з ними у Франції, Угорщині, Польщі, Югославії, Туреччині, Греції, Білорусі, Росії. Створив також п'ять ансамблів. Має низку власних обробок різних творів для бандури. Як бандурист та керівник-диригент капел неодноразово нагороджувався дипломами та медалями.

Родина

Дружина — Неоніла Нирко.

Доньки: Оксана та Мирослава, онуки Юлія та Роман.

Вшанування пам'яті

Джерела

Посилання

  • Нирко Олексій Федорович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 249.
  • Українське життя в Севастополі [ 11 листопада 2007 у Wayback Machine.]
  • Сайт українців Росії [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Коротка історія кобзарства в Україні / Б. Жеплинський. , 2000. — 195 с. Львів :: Видавництво «Край». с. 149. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  2. Шумаков, Максим. . www.gpa.cfuv.ru (ru-ru) . Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 17 травня 2020.
  3. . Архів оригіналу за 19 лютого 2020.
  4. «Народна творчість та етнографія» № 1-2, 2002, с. 70-73, видання НАН України.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksi j Fedorovich Nirko 1 sichnya 1926 s Mar yanske Apostolivskij r n Dnipropetrovska oblast 27 veresnya 2005 m Yalta Avtonomna Respublika Krim podvizhnik kobzarstva Krimu i Kubani bandurist istorik kobzarstva golova Yaltinskoyi Prosviti 1988 1991 kerivnik kapeli banduristiv im Rudanskogo v Yalti Golova kobzarskoyi sekciyi Muzichno horovogo tovaristva Krimu zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini stvoriv muzej banduri v Yalti Projshov Drugu svitovu vijnu i peresliduvannya ta tyurmi pid chas radyanskih chasiv Oleksij Fedorovich NirkoNarodivsya 1 sichnya 1926 1926 01 01 s Mar yanskePomer 27 veresnya 2005 2005 09 27 79 rokiv m YaltaMisce prozhivannya m YaltaDiyalnist muzikant docentAlma mater Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaGaluz KobzarstvoZaklad Krimskij derzhavnij gumanitarnij universitetVchene zvannya Zasluzhenij pracivnik kulturi UkrayiniVidomij zavdyaki Podvizhnickoyu diyalnistyu shodo populyarizaciyi kobzarstvaNagorodi Zasluzhenij pracivnik kulturi UkrayiniZhittyepisNarodivsya v Mar yanskomu Apostolivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Dityachi roki projshli v seli Nova Sich kudi pereyihala rodina Tut perezhiv Golodomor pid chas yakogo pomerla jogo prababusya Paraska Prohorec ta pradid Sava Nirko Todi zh areshtovanij jogo batko Fedir Savich 1903 1958 1938 roku batko zasudzhenij vdruge do 5 rokiv pozbavlennya voli Do muziki Oleksiya Fedorovicha priluchiv kolishnij sichovik Luka Karamelskij Zakinchiv Lvivskij kulturno osvitnij tehnikum Navchavsya u Lvivskij derzhavnij konservatoriyi im Lisenka ta zakinchiti ne zmig bo 3 chervnya 1950 roku zaareshtovanij a 27 lipnya zasudzhenij do 10 rokiv vipravno trudovih robit ta 5 rokiv zaslannya za antiradyansku diyalnist Pokarannya vidbuvav v Molotovskij oblasti Kosvinlag OLP 8 selishe Shirokinske Zvilnenij 1956 roku Reabilitovanij Pislya zvilnennya oselivsya u m Yalti Ya virishiv poselitisya v Krimu i dovesti sho Krim ce tezh Ukrayina de povinna zvuchati ne tilki ukrayinska mova ale j dzvinka nevmirusha bandura Oleksij Nirko Zheplinskij B Korotka istoriya kobzarstva v Ukrayini B Zheplinskij Lviv Vidavnictvo Kraj 2000 195 s Za slovami kobzaroznavcya B M Zheplinskogo Oleksij Fedorovich Nirko maye velichezni zaslugi yak pedagog yakij pidgotuvav cilu kogortu svoyih uchniv banduristiv bagato z yakih stali prodovzhuvachami spravi svogo vchitelya Pro ce svidchat chislenni kolektivi stvoreni jogo uchnyami u mistah i selishah Krimu Kubani Ukrayini Primorskogo krayu ta in Rozletilis moyi uchni po Svitu yak hmari po nebu govoriv pedagog Jogo uchenici rozletilis usim svitom Voni zhivut i pracyuyut u riznih mistah Krimu Simferopoli Sevastopoli Kerchi Bilogorsku Chervonogvardijskomu Pershotrav nevomu Ukrayini Odesi Drogobichi she dali na Kamchatci Kushci u Primorskomu krayu Nataliya Novosolova u Nimechchini Irina Popova v Yaponiyi navit u Marokko zhive odna z uchenic pedagoga bandurista Uchenicyam poslidovnicyam spravi uchitelya prisvyachenij kompleks ekspoziciyi Muzeyu stend 4 Kar yeraKobzarsku diyalnist pochinaye v 1956 1957 rokah u seli Nova Sich ta Nikopoli Stvoriv Muzej kobzarskogo mistectva Krimu ta Kubani pri Yaltinskomu pedagogichnomu uchilishi 1984 kobzarsku biblioteku Vikladav klasi banduri Yaltinskoyi muzichnoyi shkoli ta Yaltinskogo pedagogichnogo uchilisha zgodom Krimskij derzhavnij gumanitarnij institut Respublikanskij vishij navchalnij zaklad Krimskij gumanitarnij universitet Novoyi ekspoziciyi vidkrita 24 travnya 2013 r U Muzeyi blizko 500 eksponativ zokrema ponad 20 bandur kustarnogo vigotovlennya drugoyi polo vini HIH HH stolit sered nih banduri majstriv Oleksandra Korniyevskogo Kuzmi Nimchenka Ivana Sklyara Semena Turchinskogo Volodimira Tuzichenka a takozh arhivni materiali pro majstriv ta vikonavciv banduristiv doslidzhuvanih regioniv svitlini knigi afishi solistiv banduristiv kapel ta ansambliv programi koncertiv festivaliv audio kaseti Ekspoziciya mistit muzichni instrumenti krimskih kobzariv banduristiv Karpa Ludilnika Andriya Cemka Marka Kovalskogo Semena Hutirnogo Fedora Kobzarya kubanskih banduristiv Volodimira Lazarenka Mihajla Teligi Illi Nimchenka Ivana Gavrisha ta inshih Povnij reyestr bandur buv skladenij O Nirkom ta opublikovanij u vidanni NAN Ukrayini Narodna tvorchist ta etnografiya 1 2 2002 S 70 73 Stvoriv tri kapeli banduristok im S Rudanskogo Prolisok ta Zoryanicya vsim prisvoyeno zvannya narodnih Vistupav z nimi u Franciyi Ugorshini Polshi Yugoslaviyi Turechchini Greciyi Bilorusi Rosiyi Stvoriv takozh p yat ansambliv Maye nizku vlasnih obrobok riznih tvoriv dlya banduri Yak bandurist ta kerivnik dirigent kapel neodnorazovo nagorodzhuvavsya diplomami ta medalyami RodinaDruzhina Neonila Nirko Donki Oksana ta Miroslava onuki Yuliya ta Roman Vshanuvannya pam yatiDzherelaDolya ukrayinskih kobzariv banduristiv na Kubani 1 grudnya 2010 u Wayback Machine Nirko Oleksij Jogo posadili za banduru Bandura 65 66 1998 Nirko Oleksij Kobzarstvo Kubani Bandura 51 52 1995 Zheplinskij B M Kovalchuk D B Ukrayinski kobzari banduristi lirniki Enciklopedichnij dovidnik Lviv Galicka vidavnicha spilka 2011 S 177PosilannyaNirko Oleksij Fedorovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 249 Ukrayinske zhittya v Sevastopoli 11 listopada 2007 u Wayback Machine Sajt ukrayinciv Rosiyi 27 veresnya 2007 u Wayback Machine PrimitkiKorotka istoriya kobzarstva v Ukrayini B Zheplinskij 2000 195 s Lviv Vidavnictvo Kraj s 149 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Shumakov Maksim www gpa cfuv ru ru ru Arhiv originalu za 19 lyutogo 2020 Procitovano 17 travnya 2020 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2020 Narodna tvorchist ta etnografiya 1 2 2002 s 70 73 vidannya NAN Ukrayini

Дата публікації:
Топ