Яросла́ва Сергі́ївна Никоне́нко (нар. 25 серпня 1983, Миргород, Полтавська область — пом. 15 жовтня 2019, Мар'їнка, Донецька область) — українська військовослужбовиця; старша солдатка Збройних сил України; учасниця російсько-української війни як снайперка 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ. Псевдо — «Гера».
Никоненко Ярослава Сергіївна | |
---|---|
Старший солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 25 серпня 1983 Миргород, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 15 жовтня 2019 (36 років) Мар'їнка, Донецька область, Україна (загибла у бою) |
Поховання | Миргород |
Псевдо | Гера |
Військова служба | |
Роки служби | 2015—2019 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Указом Президента України нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Життєпис
Освіта та кар'єра
Народилася 25 серпня 1983 року в місті Миргород на Полтавщині. Її батько — Сергій Никоненко, учасник вторгнення радянських військ до Афганістану. Ярослава навчалася в неповній середній школі № 4, а потім у Миргородській середній школі № 1. Була лідеркою класу, займалася організаційною діяльністю. Любила фізкультуру та брала участь у спортивних змаганнях.
Здобула дві вищі освіти, друга — економічна. Працювала економісткою в одному з ресторанів Києва. 2006 року народила дочку Софію.
Військова служба
Від початку російсько-української війни разом із батьком та молодшою сестрою Богданою займалася волонтерством. У червні 2014 року її батько та сестра пішли добровольцями у батальйон «Айдар» — Ярославі ж тато забороняв йти на війну, оскільки в неї була восьмирічна дочка. Після того як у січні 2015 року Сергій Никоненко загинув від обстрілу російськими окупантами, Ярослава вирішила піти до війська.
Готуючись до військової служби, закінчила дві снайперські школи та курси лідерства. 2015 року пройшла 4-місячну підготовку в навчальному центрі «Десна» і до кінця року потрапила у військову розвідку. Проходила службу у Добровольчому українському корпусі «Правий сектор» у районі шахти «Бутівка» та на інших гарячих точках фронту. 2016 року повернулася в Київ.
2018 року вступила на військову службу за контрактом — до Окремого президентського полку; отримала звання старшої солдатки. Згодом перевелася до 101-ї окремої бригади охорони, яка підпорядковується безпосередньо начальнику Генерального штабу ЗСУ. Ярослава хотіла на передову, тому була прикомандирована до 28-ї механізованої бригади ім. Лицарів Зимового походу — і 28 вересня 2019 року вирушила на фронт виконувати бойові завдання на позиціях підрозділу під Мар’їнкою на Донеччині. Окрім командирів, про це знали лише три її подруги.
Загибель
15 жовтня 2019 року близько 15:30 загинула на бойовому посту поблизу Мар'їнки — від влучання кулі снайпера в голову. На позиції, яку займала Ярослава, загинув не один військовий: відстань між снайперами у цьому місці займала лиш один кілометр, і Ярослава хотіла вичислити супротивника, який стріляв з окупованої території. На цій позиції вони слідкували один за одним цілий тиждень. У свій останній день, перед тим як іти на бойове завдання, Ярослава сказала: «Або я його, або він мене».
Богдана Никоненко, молодша сестра Ярослави, розповідала:
Смерть батька змінила сестру. Аби заспокоїти душу від втрати, їй треба було зігнати свій біль на тих, хто забрав у нас нашу життєву опору. І вже ніщо й ніхто не міг зупинити Ярославу. У неї був внутрішній стрижень, який нікому не під силу було зламати. Нею рухала помста. Це була перша офіційна ротація Ярослави до зони бойових дій. Вона змогла переконати кого треба, що її присутність на тій позиції вкрай важлива. Її відрядили до 28-ї окремої механізованої бригади. Мені командир Ярослави розповідав: вона проявила такий натиск, щоб потрапити на фронт, що він змушений був підписати документи. |
17 жовтня на території військової частини 101-ї окремої бригади охорони ГШ в Києві з Ярославою попрощалися побратими. Наступного дня 18 жовтня на центральній площі Миргорода відбулося загальноміське прощання. Ярославу поховали поруч із батьком, на Алеї Героїв. Цей день у місті оголосили днем жалоби.
Без Ярослави лишилися мама, сестра Богдана та донька Софія.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- У вересні 2020 року громадська організація «Жіночий ветеранський рух» за підтримки Українського інституту національної пам'яті випустила документальний фільм «Жінки, які загинули за Україну. Ярослава Никоненко», присвячений героїні.
- Окрім того, у вересні 2020 року «Жіночий ветеранський рух» облаштував у львівському парку ім. Богдана Хмельницького Алею пам'яті жінкам, загиблим у російсько-українській війні. Одна з [en] на цій алеї висаджена в памʼять про Ярославу Никоненко.
- Алея пам'яті жінкам, загиблим у російсько-українській війні
- Табличка біля яблуні, висадженої в пам'ять про Ярославу Никоненко
Див. також
Примітки
- Никоненко Ярослава Сергіївна («Гера») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 листопада 2022.
- Історії захисників: Ярослава Никоненко. polinfo.gov.ua. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації. 13 жовтня 2021. Процитовано 14 листопада 2022.
- Найкращих забирають небеса… Миргородці попрощалися із Ярославою Никоненко :: Офіційний сайт міста Миргород. Офіційний сайт Миргородської міської ради. myrgorod.pl.ua. Процитовано 14 листопада 2022.
- Волкова, Ганна (24 жовтня 2019). «Или я его, или он меня»: снайпер Ярослава Никоненко погибла, выслеживая вражеского стрелка. fakty.ua (рос.). Факти та коментарі. Процитовано 14 листопада 2022.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 7 лютого 2020.
- Історії захисників та захисниць: Ярослава Никоненко. Новини Полтавщини (укр.). 14 жовтня 2021. Процитовано 14 листопада 2022.
- Загиблу на Донбасі військову Ярославу Никоненко поховали у Миргороді. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- Указ Президента України від 5 листопада року № 804/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- Білоусенко, Ольга (6 жовтня 2021). «Наша місія — вирівняти нерівність і зробити захисниць видимими». ms.detector.media (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- Алею пам'яті на честь загиблих ветеранок облаштували у Львові. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
Посилання
- Історії жінок, які загинули за Україну. Ярослава Никоненко (відео). УІНП. 3 вересня 2020. Процитовано 14 листопада 2022.
- Никоненко Ярослава Сергіївна («Гера») у Книзі пам'яті полеглих за Україну
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yarosla va Sergi yivna Nikone nko nar 25 serpnya 1983 19830825 Mirgorod Poltavska oblast pom 15 zhovtnya 2019 Mar yinka Donecka oblast ukrayinska vijskovosluzhbovicya starsha soldatka Zbrojnih sil Ukrayini uchasnicya rosijsko ukrayinskoyi vijni yak snajperka 101 yi okremoyi brigadi ohoroni Generalnogo shtabu ZSU Psevdo Gera Nikonenko Yaroslava Sergiyivna Starshij soldatZagalna informaciyaNarodzhennya25 serpnya 1983 1983 08 25 Mirgorod Poltavska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert15 zhovtnya 2019 2019 10 15 36 rokiv Mar yinka Donecka oblast Ukrayina zagibla u boyu PohovannyaMirgorodPsevdoGeraVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2015 2019Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliFormuvannya 101 OBrOGShVijni bitviRosijsko ukrayinska vijna Boyi za Mar yinkuNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nikonenko Ukazom Prezidenta Ukrayini nagorodzhena ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno ZhittyepisOsvita ta kar yera Narodilasya 25 serpnya 1983 roku v misti Mirgorod na Poltavshini Yiyi batko Sergij Nikonenko uchasnik vtorgnennya radyanskih vijsk do Afganistanu Yaroslava navchalasya v nepovnij serednij shkoli 4 a potim u Mirgorodskij serednij shkoli 1 Bula liderkoyu klasu zajmalasya organizacijnoyu diyalnistyu Lyubila fizkulturu ta brala uchast u sportivnih zmagannyah Zdobula dvi vishi osviti druga ekonomichna Pracyuvala ekonomistkoyu v odnomu z restoraniv Kiyeva 2006 roku narodila dochku Sofiyu Vijskova sluzhba Vid pochatku rosijsko ukrayinskoyi vijni razom iz batkom ta molodshoyu sestroyu Bogdanoyu zajmalasya volonterstvom U chervni 2014 roku yiyi batko ta sestra pishli dobrovolcyami u bataljon Ajdar Yaroslavi zh tato zaboronyav jti na vijnu oskilki v neyi bula vosmirichna dochka Pislya togo yak u sichni 2015 roku Sergij Nikonenko zaginuv vid obstrilu rosijskimi okupantami Yaroslava virishila piti do vijska Gotuyuchis do vijskovoyi sluzhbi zakinchila dvi snajperski shkoli ta kursi liderstva 2015 roku projshla 4 misyachnu pidgotovku v navchalnomu centri Desna i do kincya roku potrapila u vijskovu rozvidku Prohodila sluzhbu u Dobrovolchomu ukrayinskomu korpusi Pravij sektor u rajoni shahti Butivka ta na inshih garyachih tochkah frontu 2016 roku povernulasya v Kiyiv 2018 roku vstupila na vijskovu sluzhbu za kontraktom do Okremogo prezidentskogo polku otrimala zvannya starshoyi soldatki Zgodom perevelasya do 101 yi okremoyi brigadi ohoroni yaka pidporyadkovuyetsya bezposeredno nachalniku Generalnogo shtabu ZSU Yaroslava hotila na peredovu tomu bula prikomandirovana do 28 yi mehanizovanoyi brigadi im Licariv Zimovogo pohodu i 28 veresnya 2019 roku virushila na front vikonuvati bojovi zavdannya na poziciyah pidrozdilu pid Mar yinkoyu na Donechchini Okrim komandiriv pro ce znali lishe tri yiyi podrugi Zagibel 15 zhovtnya 2019 roku blizko 15 30 zaginula na bojovomu postu poblizu Mar yinki vid vluchannya kuli snajpera v golovu Na poziciyi yaku zajmala Yaroslava zaginuv ne odin vijskovij vidstan mizh snajperami u comu misci zajmala lish odin kilometr i Yaroslava hotila vichisliti suprotivnika yakij strilyav z okupovanoyi teritoriyi Na cij poziciyi voni slidkuvali odin za odnim cilij tizhden U svij ostannij den pered tim yak iti na bojove zavdannya Yaroslava skazala Abo ya jogo abo vin mene Bogdana Nikonenko molodsha sestra Yaroslavi rozpovidala Smert batka zminila sestru Abi zaspokoyiti dushu vid vtrati yij treba bulo zignati svij bil na tih hto zabrav u nas nashu zhittyevu oporu I vzhe nisho j nihto ne mig zupiniti Yaroslavu U neyi buv vnutrishnij strizhen yakij nikomu ne pid silu bulo zlamati Neyu ruhala pomsta Ce bula persha oficijna rotaciya Yaroslavi do zoni bojovih dij Vona zmogla perekonati kogo treba sho yiyi prisutnist na tij poziciyi vkraj vazhliva Yiyi vidryadili do 28 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Meni komandir Yaroslavi rozpovidav vona proyavila takij natisk shob potrapiti na front sho vin zmushenij buv pidpisati dokumenti 17 zhovtnya na teritoriyi vijskovoyi chastini 101 yi okremoyi brigadi ohoroni GSh v Kiyevi z Yaroslavoyu poproshalisya pobratimi Nastupnogo dnya 18 zhovtnya na centralnij ploshi Mirgoroda vidbulosya zagalnomiske proshannya Yaroslavu pohovali poruch iz batkom na Aleyi Geroyiv Cej den u misti ogolosili dnem zhalobi Bez Yaroslavi lishilisya mama sestra Bogdana ta donka Sofiya Nagorodi ta vshanuvannyaUkazom Prezidenta Ukrayini 804 2019 vid 5 listopada 2019 roku za osobistu muzhnist i samoviddanist viyavleni pid chas bojovih dij zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku nagorodzhena ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno U veresni 2020 roku gromadska organizaciya Zhinochij veteranskij ruh za pidtrimki Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati vipustila dokumentalnij film Zhinki yaki zaginuli za Ukrayinu Yaroslava Nikonenko prisvyachenij geroyini Okrim togo u veresni 2020 roku Zhinochij veteranskij ruh oblashtuvav u lvivskomu parku im Bogdana Hmelnickogo Aleyu pam yati zhinkam zagiblim u rosijsko ukrayinskij vijni Odna z en na cij aleyi visadzhena v pamʼyat pro Yaroslavu Nikonenko Aleya pam yati zhinkam zagiblim u rosijsko ukrayinskij vijni park im Bogdana Hmelnickogo Lviv Aleya pam yati zhinkam zagiblim u rosijsko ukrayinskij vijni Tablichka bilya yabluni visadzhenoyi v pam yat pro Yaroslavu NikonenkoDiv takozhZhinki v Zbrojnih silah Ukrayini Zhinki u vijni na shodi Ukrayini Zhinki pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 rokuPrimitkiNikonenko Yaroslava Sergiyivna Gera Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 14 listopada 2022 Istoriyi zahisnikiv Yaroslava Nikonenko polinfo gov ua Departament informacijnoyi diyalnosti ta komunikacij z gromadskistyu Poltavskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 13 zhovtnya 2021 Procitovano 14 listopada 2022 Najkrashih zabirayut nebesa Mirgorodci poproshalisya iz Yaroslavoyu Nikonenko Oficijnij sajt mista Mirgorod Oficijnij sajt Mirgorodskoyi miskoyi radi myrgorod pl ua Procitovano 14 listopada 2022 Volkova Ganna 24 zhovtnya 2019 Ili ya ego ili on menya snajper Yaroslava Nikonenko pogibla vyslezhivaya vrazheskogo strelka fakty ua ros Fakti ta komentari Procitovano 14 listopada 2022 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2020 Procitovano 7 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2019 Procitovano 7 lyutogo 2020 Istoriyi zahisnikiv ta zahisnic Yaroslava Nikonenko Novini Poltavshini ukr 14 zhovtnya 2021 Procitovano 14 listopada 2022 Zagiblu na Donbasi vijskovu Yaroslavu Nikonenko pohovali u Mirgorodi www ukrinform ua ukr Procitovano 14 listopada 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 5 listopada roku 804 2019 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Bilousenko Olga 6 zhovtnya 2021 Nasha misiya virivnyati nerivnist i zrobiti zahisnic vidimimi ms detector media ukr Procitovano 11 listopada 2022 Aleyu pam yati na chest zagiblih veteranok oblashtuvali u Lvovi zahid espreso tv ukr Procitovano 13 listopada 2022 PosilannyaIstoriyi zhinok yaki zaginuli za Ukrayinu Yaroslava Nikonenko video UINP 3 veresnya 2020 Procitovano 14 listopada 2022 Nikonenko Yaroslava Sergiyivna Gera u Knizi pam yati poleglih za Ukrayinu