Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Никола Петков Бакарджієв (26 вересня 1881, Велико-Тирново, Болгарія — 21 березня 1954, Софія, Болгарія) — болгарський офіцер (генерал піхоти), армії (26 травня 1926 — 11 січня 1929), а (31 січня 1931 — 16 травня 1934) військовий міністр (11 січня 1929 — 31 січня 1931).
| Никола Бакарджієв | |
|---|---|
| болг. Никола Петков Бакърджиев | |
 | |
| Народження | 26 вересня 1881 Велико-Тирново, Болгарія |
| Смерть | 21 березня 1954 (72 роки) Софія, Болгарія |
| Країна |  Болгарія |
| Освіта | Національний військовий університет Васила Левскі |
| Звання | генерал від інфантерії |
| Війни / битви | Перша світова війна, Перша Балканська війна і Друга Балканська війна |
| Нагороди |     |
 Никола Бакарджієв у Вікісховищі | |
Біографія
Нікола Бакарджиєв народився 26 вересня у 1881 в Тирново. Закінчив середню школу в своєму рідному місті, потім закінчив Військову школу Його Княжої Високості в якості найкращого учня з 22-го випуску, царським указом № 1 від 1 січня 1901 Ніколу було підвищено до лейтенанта і в тому ж році він призначається в 5-й артилерійський полк в Шумен. Як керівник групи, він отримує винагороду від Фонду генерала Кішельського.
Наприкінці 1903 Нікола здав конкурсний іспит в Торінській академії генерального штабу (Італія) і після успішного закінчення вступив до академії в тому ж році. З відзнакою закінчив її восени 1907. Царським указом № 1 від 1 січня 1904 був зведений в лейтенанти в 1905. Проходив стажування в 63-му піхотному полку в Новій Лігурі, пізніше, в 1906 — в 19-му кавалерійському полку в Мілані.
Царським наказом № 29 від 2 листопада 1907 був призначений старшим ад'ютантом 1-ї бригади 7-ї піхотної рильської дивізії, царським наказом № 1 від 1 січня 1908 командував у Генштабі в якості помічника начальника в секції «Военни съобщения», на царське замовлення № 9 6 вересня 1908 командував у Військовій школі в якості викладача із загальної тактики старшого класу, станом на 23 жовтня царським указом № 37 був призначений капітаном. Наказом № 156 військового відомства від 24 квітня 1909 був направлений на службу в 1-й кінний полк, а в листопаді того ж року був відряджений командиром батареї 5-го артилерійського полку. 20 січня 1910 р. Капітан Бакарджиєв призначений на посаду помічника начальника відділу військової комунікації штабу армії. Був нагороджений Хрестом за незалежність Болгарії в 1908. Вищим указом № 1 від 1 січня 1911 призначений начальником відділу «Строева секция» при організаційно-будівельному відділі
Балканські війни (1912—1913)
Під час мобілізації армії для участі у Балканській війні (1912–1913), 17 вересня був призначений заступником начальника оперативного відділу штабу діючої армії. Бере активну участь у забезпеченні наступальних дій у Східній Фракії, Македонському військовому театрі та облозі Едірне. Також брав участь у складанні умов для перемир'я. За діяльність помічника начальника штабу 25 лютого 1913 р. наказом армії № 132 був нагороджений кавалерійським хрестом ордена «За військові заслуги» на стрічці. Наказом № 55 від 23 березня 1913 був призначений тимчасовим начальником відділу операцій Діючої армії. 5 серпня 1913 р. вищим указом № 133 Николу підвищено до звання майора. Після закінчення війни брав участь в частині делегації з визначення греко-болгарського кордону і повернувся до Софії наприкінці вересня. Згодом йому пропонують посаду військового аташе в Легіоні в Афінах, але він відмовляється.
Навесні 1914 р. майор Нікола Бакарджиєв одружився з донькою волонтера Михайла Начева — учасника російсько-турецької війни (1877 — 1978) і пораненого в Шейново. За свою діяльність під час Балканських воєн наказом № 221 від 1913 був нагороджений Кавалерійським хрестом Ордена «Святий Олександр» з мечами. 10 листопада 1914, за наказом № 74, нагороджений знаком офіцера за 10-річну відмінну службу. Вищим указом № 33 від 1 липня 1914 року йому було надано двомісячну відпустку в Австро-Угорщині, Швейцарії та Італії, але його відпустка була призупинена через початок Першої світової війни.
Перша світова війна (1915—1918)
Під час Першої світової війни (1915–1918) очолював оперативну частину штабу діючої армії. 24 березня 1916 призначений командувачем дружиною 1-го піхотного Софійського полку, з яким брав участь у війні з Румунією і при окупації фортеці Тутракан. 25 листопада 1916 переведений на посаду до штабу армії. 16 березня 1917 отримав звання підполковника, а з грудня 1917 — начальник оперативного відділу штабу діючої армії. У квітні 1918 відряджений до Німеччини на Західний фронт.
З 1 листопада 1919 підвищений до звання полковника, а 25 листопада того ж року призначений викладачем у Військову академію і тимчасовим керівником військового відділу історії в штабі армії. Навесні 1920 був командиром 3-го піхотного бдінського полку, а з 1 квітня 1921 був командиром 7-го піхотного рильського полку, а потім — командиром 9-го піхотного пловдивського полку. З 11 серпня 1922 — голова Комісії з військово-історичної справи в штабі армії. З 4 липня 1923 по 26 травня 1926 — голова Другого військового округу в Пловдиві.
6 травня 1926 отримав звання генерал-майора. З 26 травня 1926 по 11 січня 1929 працював . З 11 січня 1929 по 31 січня 1931 — військовий міністр у другому і третьому урядах Андрія Ляпчева, але після публічного скандалу зі шпигунською справою подав у відставку і 31 січня 1931 знову був начальником штабу армії. 6 травня 1934, напередодні «перевороту 19 травня» подав у відставку на знак протесту проти призначення голови Військового союзу Атанаса Ватева на пост міністра оборони.
15 травня 1930 Нікола стає генерал-лейтенантом, а 16 травня 1934 — генералом піхоти і звільнений з війська. Співпрацює з Військово-історичною комісією при Генеральному штабі. У 1943 був запрошений на посаду військового міністра, але відмовляється.
Генерал піхоти Нікола Бакарджиєв помер 21 березня 1954 в Софії.
Нагороди
- Хрест за незалежність Болгарії 1908 (1909)
- Народний орден " За військові заслуги " V ступеня з військовою стрічкою (1913)
- Орден «Святий Олександр» V ступеня з мечами (1913)
- Знак «За 10 років відмінного служіння» (1914)
- Німецький орден «Залізний хрест» II класу (1916)
- Військовий орден «За хоробрість» IV ступеня 1-го і 2-го класу (1917)
- Орден «Залізний хрест» I класу, Німецької імперії (1918)
- Орден «Австрійська королівська військова зірка», Австро-Угорщина (1918)
- Угорська меморіальна медаль, Австро-Угорщина (1918)
- Порядок св. Олександр III (1926)
- Народний орден «За військові заслуги» II ступеня (1927)
- Народний орден «За військові заслуги» I ступеня зі стрічкою (1930)
- Кавалер великого хреста Італійської королівської корони та срібної зірки з діамантами (1930)
- Військовий орден «За хоробрість» III ступеня, 2-й класу
- Орден «Святий Олександр» II ступеня без мечів
- Турецький орден «Залізний півмісяць»
Примітки
- Бакърджиев, М., с. 133
- Бакърджиев, М., с. 134
- Бакърджиев, М., с. 134—135
- Бакърджиев, М., с. 135—136
- Бакърджиев, М., с. 136—137
- Според други източници на 13 август
- (2007). Три държавни преврата или Кимон Георгиев и неговото време. София: „Сиела“. с. 199—205. ISBN .
Джерела
- Йотов, Петко; Добрев, Ангел; Миленов, Благой; Руменин, Румен; Недев, Светлозар; Добринов, Добрин (1995). . София: Издателство Св. Георги Победоносец. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 7 травня 2019.
- Недев, Светлозар, Командването на българската войска през войните за национално обединение, София, 1993, Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», стр. 141
- Бакърджиев, М. Генерал от пехотата Никола Бакърджиев. // Военноисторически сборник, 1994, № 2
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikola Petkov Bakardzhiyev 26 veresnya 1881 Veliko Tirnovo Bolgariya 21 bereznya 1954 Sofiya Bolgariya bolgarskij oficer general pihoti armiyi 26 travnya 1926 11 sichnya 1929 a 31 sichnya 1931 16 travnya 1934 vijskovij ministr 11 sichnya 1929 31 sichnya 1931 Nikola Bakardzhiyevbolg Nikola Petkov BakrdzhievNarodzhennya26 veresnya 1881 1881 09 26 Veliko Tirnovo BolgariyaSmert21 bereznya 1954 1954 03 21 72 roki Sofiya BolgariyaKrayina BolgariyaOsvitaNacionalnij vijskovij universitet Vasila LevskiZvannyageneral vid infanteriyiVijni bitviPersha svitova vijna Persha Balkanska vijna i Druga Balkanska vijnaNagorodi Nikola Bakardzhiyev u VikishovishiBiografiyaNikola Bakardzhiyev narodivsya 26 veresnya u 1881 v Tirnovo Zakinchiv serednyu shkolu v svoyemu ridnomu misti potim zakinchiv Vijskovu shkolu Jogo Knyazhoyi Visokosti v yakosti najkrashogo uchnya z 22 go vipusku carskim ukazom 1 vid 1 sichnya 1901 Nikolu bulo pidvisheno do lejtenanta i v tomu zh roci vin priznachayetsya v 5 j artilerijskij polk v Shumen Yak kerivnik grupi vin otrimuye vinagorodu vid Fondu generala Kishelskogo Naprikinci 1903 Nikola zdav konkursnij ispit v Torinskij akademiyi generalnogo shtabu Italiya i pislya uspishnogo zakinchennya vstupiv do akademiyi v tomu zh roci Z vidznakoyu zakinchiv yiyi voseni 1907 Carskim ukazom 1 vid 1 sichnya 1904 buv zvedenij v lejtenanti v 1905 Prohodiv stazhuvannya v 63 mu pihotnomu polku v Novij Liguri piznishe v 1906 v 19 mu kavalerijskomu polku v Milani Carskim nakazom 29 vid 2 listopada 1907 buv priznachenij starshim ad yutantom 1 yi brigadi 7 yi pihotnoyi rilskoyi diviziyi carskim nakazom 1 vid 1 sichnya 1908 komanduvav u Genshtabi v yakosti pomichnika nachalnika v sekciyi Voenni sobsheniya na carske zamovlennya 9 6 veresnya 1908 komanduvav u Vijskovij shkoli v yakosti vikladacha iz zagalnoyi taktiki starshogo klasu stanom na 23 zhovtnya carskim ukazom 37 buv priznachenij kapitanom Nakazom 156 vijskovogo vidomstva vid 24 kvitnya 1909 buv napravlenij na sluzhbu v 1 j kinnij polk a v listopadi togo zh roku buv vidryadzhenij komandirom batareyi 5 go artilerijskogo polku 20 sichnya 1910 r Kapitan Bakardzhiyev priznachenij na posadu pomichnika nachalnika viddilu vijskovoyi komunikaciyi shtabu armiyi Buv nagorodzhenij Hrestom za nezalezhnist Bolgariyi v 1908 Vishim ukazom 1 vid 1 sichnya 1911 priznachenij nachalnikom viddilu Stroeva sekciya pri organizacijno budivelnomu viddili Balkanski vijni 1912 1913 Pid chas mobilizaciyi armiyi dlya uchasti u Balkanskij vijni 1912 1913 17 veresnya buv priznachenij zastupnikom nachalnika operativnogo viddilu shtabu diyuchoyi armiyi Bere aktivnu uchast u zabezpechenni nastupalnih dij u Shidnij Frakiyi Makedonskomu vijskovomu teatri ta oblozi Edirne Takozh brav uchast u skladanni umov dlya peremir ya Za diyalnist pomichnika nachalnika shtabu 25 lyutogo 1913 r nakazom armiyi 132 buv nagorodzhenij kavalerijskim hrestom ordena Za vijskovi zaslugi na strichci Nakazom 55 vid 23 bereznya 1913 buv priznachenij timchasovim nachalnikom viddilu operacij Diyuchoyi armiyi 5 serpnya 1913 r vishim ukazom 133 Nikolu pidvisheno do zvannya majora Pislya zakinchennya vijni brav uchast v chastini delegaciyi z viznachennya greko bolgarskogo kordonu i povernuvsya do Sofiyi naprikinci veresnya Zgodom jomu proponuyut posadu vijskovogo atashe v Legioni v Afinah ale vin vidmovlyayetsya Navesni 1914 r major Nikola Bakardzhiyev odruzhivsya z donkoyu volontera Mihajla Nacheva uchasnika rosijsko tureckoyi vijni 1877 1978 i poranenogo v Shejnovo Za svoyu diyalnist pid chas Balkanskih voyen nakazom 221 vid 1913 buv nagorodzhenij Kavalerijskim hrestom Ordena Svyatij Oleksandr z mechami 10 listopada 1914 za nakazom 74 nagorodzhenij znakom oficera za 10 richnu vidminnu sluzhbu Vishim ukazom 33 vid 1 lipnya 1914 roku jomu bulo nadano dvomisyachnu vidpustku v Avstro Ugorshini Shvejcariyi ta Italiyi ale jogo vidpustka bula prizupinena cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Persha svitova vijna 1915 1918 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1915 1918 ocholyuvav operativnu chastinu shtabu diyuchoyi armiyi 24 bereznya 1916 priznachenij komanduvachem druzhinoyu 1 go pihotnogo Sofijskogo polku z yakim brav uchast u vijni z Rumuniyeyu i pri okupaciyi forteci Tutrakan 25 listopada 1916 perevedenij na posadu do shtabu armiyi 16 bereznya 1917 otrimav zvannya pidpolkovnika a z grudnya 1917 nachalnik operativnogo viddilu shtabu diyuchoyi armiyi U kvitni 1918 vidryadzhenij do Nimechchini na Zahidnij front Z 1 listopada 1919 pidvishenij do zvannya polkovnika a 25 listopada togo zh roku priznachenij vikladachem u Vijskovu akademiyu i timchasovim kerivnikom vijskovogo viddilu istoriyi v shtabi armiyi Navesni 1920 buv komandirom 3 go pihotnogo bdinskogo polku a z 1 kvitnya 1921 buv komandirom 7 go pihotnogo rilskogo polku a potim komandirom 9 go pihotnogo plovdivskogo polku Z 11 serpnya 1922 golova Komisiyi z vijskovo istorichnoyi spravi v shtabi armiyi Z 4 lipnya 1923 po 26 travnya 1926 golova Drugogo vijskovogo okrugu v Plovdivi 6 travnya 1926 otrimav zvannya general majora Z 26 travnya 1926 po 11 sichnya 1929 pracyuvav Z 11 sichnya 1929 po 31 sichnya 1931 vijskovij ministr u drugomu i tretomu uryadah Andriya Lyapcheva ale pislya publichnogo skandalu zi shpigunskoyu spravoyu podav u vidstavku i 31 sichnya 1931 znovu buv nachalnikom shtabu armiyi 6 travnya 1934 naperedodni perevorotu 19 travnya podav u vidstavku na znak protestu proti priznachennya golovi Vijskovogo soyuzu Atanasa Vateva na post ministra oboroni 15 travnya 1930 Nikola staye general lejtenantom a 16 travnya 1934 generalom pihoti i zvilnenij z vijska Spivpracyuye z Vijskovo istorichnoyu komisiyeyu pri Generalnomu shtabi U 1943 buv zaproshenij na posadu vijskovogo ministra ale vidmovlyayetsya General pihoti Nikola Bakardzhiyev pomer 21 bereznya 1954 v Sofiyi NagorodiHrest za nezalezhnist Bolgariyi 1908 1909 Narodnij orden Za vijskovi zaslugi V stupenya z vijskovoyu strichkoyu 1913 Orden Svyatij Oleksandr V stupenya z mechami 1913 Znak Za 10 rokiv vidminnogo sluzhinnya 1914 Nimeckij orden Zaliznij hrest II klasu 1916 Vijskovij orden Za horobrist IV stupenya 1 go i 2 go klasu 1917 Orden Zaliznij hrest I klasu Nimeckoyi imperiyi 1918 Orden Avstrijska korolivska vijskova zirka Avstro Ugorshina 1918 Ugorska memorialna medal Avstro Ugorshina 1918 Poryadok sv Oleksandr III 1926 Narodnij orden Za vijskovi zaslugi II stupenya 1927 Narodnij orden Za vijskovi zaslugi I stupenya zi strichkoyu 1930 Kavaler velikogo hresta Italijskoyi korolivskoyi koroni ta sribnoyi zirki z diamantami 1930 Vijskovij orden Za horobrist III stupenya 2 j klasu Orden Svyatij Oleksandr II stupenya bez mechiv Tureckij orden Zaliznij pivmisyac PrimitkiBakrdzhiev M s 133 Bakrdzhiev M s 134 Bakrdzhiev M s 134 135 Bakrdzhiev M s 135 136 Bakrdzhiev M s 136 137 Spored drugi iztochnici na 13 avgust 2007 Tri drzhavni prevrata ili Kimon Georgiev i negovoto vreme Sofiya Siela s 199 205 ISBN 978 954 28 0163 4 DzherelaJotov Petko Dobrev Angel Milenov Blagoj Rumenin Rumen Nedev Svetlozar Dobrinov Dobrin 1995 Sofiya Izdatelstvo Sv Georgi Pobedonosec Arhiv originalu za 10 sichnya 2018 Procitovano 7 travnya 2019 Nedev Svetlozar Komandvaneto na blgarskata vojska prez vojnite za nacionalno obedinenie Sofiya 1993 Voennoizdatelski kompleks Sv Georgi Pobedonosec str 141 Bakrdzhiev M General ot pehotata Nikola Bakrdzhiev Voennoistoricheski sbornik 1994 2