Нижня Германія (лат. Germania Inferior) — провінція Римської імперії з центром у теперішньому місті Кельн (лат. Colonia Claudia Ara Agrippinensium), розташована на лівому березі Рейну, на південь і на захід від сучасних Нідерландів і цілком містила в собі сучасну Бельгію і Люксембург, частину північно-східної Франції і західної Німеччини.
Нижня Германія | |
Країна | Стародавній Рим |
---|---|
Столиця | d |
Наступник | d |
Замінений на | Франкське королівство |
Нижня Германія у Вікісховищі |
Координати: 50°34′48″ пн. ш. 5°13′12″ сх. д. / 50.58000000002777341° пн. ш. 5.22000000002777753° сх. д.
Географія
На заході межувала з провінцією Белгіка, на півдні — із Верхньою Германією, на сході з територією варварів. Основні поселення: Кастра Вітера і Колонія Ульпія Траяна — обидва поблизу Ксантена, Неймегена (лат. Ulpia Noviomagus Batavorum), Утрехт (лат. Trajectum ad Rhenum), Тонгерен (лат. Atuatuca Tungrorum), Турне (лат. Tournai), Бонн (лат. Bona) і Кельн (лат. Colonia Agrippinensis).
Історія
Вперше римляни вступили на території за Рейном під час галльської війни Юлія Цезаря. Легіони Цезаря одночасно з каральною і розвідувальною метою переправились через Рейн у 57 до н. е. У ході походів Цезаря були знищені племена менапіїв і ебуронів.
Перші римські поселення в Нижній Германії з'явилися у 50-х рр. до н. е. Тоді ці землі належали до провінції Белгіка. Статус римської провінції отримала у 90, пізніше стала імператорською провінцією.
Римські війська у ції провінції називались Exercitus Germaniae Inferioris і становили 4 легіони та Ауксілії.
Римське керівництво
- (66-67)
- Вітеллій (68-69)
- (69-70)
- Авл Марій Цельс (71-73)
- Луцій Ацилій Страбон (73-78)
- Гай Юлій Кордін Гай Рутілій Галлік (78)
- Децим Юній Новій Пріск (78-80)
- Секст Юлій Фронтін (80-83)
- Авл Буцій Лаппій Максим (87-89)
- Луцій Яволен Пріск (89-90 — 91-92)
- Луцій Ліциній Сура (97-98)
- Авл Платорій Непот Апоній Італік Манілліан (117—119)
- (128)
- Квінт Лоллій Урбік (133—138)
- Гай Юлій Север (142—150)
- (152—158)
- (158—160)
- (193—197)
- (197 — 198—199)
- Луцій Марій Максим Перпетв Авреліан (200—203)
- (203)
- (211-212)
- Гай Фурій Сабін Аквіла Тімесіфей (233—238)
- Постум (259—260)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Germaniya Nizhnya Germaniya lat Germania Inferior provinciya Rimskoyi imperiyi z centrom u teperishnomu misti Keln lat Colonia Claudia Ara Agrippinensium roztashovana na livomu berezi Rejnu na pivden i na zahid vid suchasnih Niderlandiv i cilkom mistila v sobi suchasnu Belgiyu i Lyuksemburg chastinu pivnichno shidnoyi Franciyi i zahidnoyi Nimechchini Nizhnya Germaniya KrayinaStarodavnij Rim Stolicyad Nastupnikd Zaminenij naFrankske korolivstvo Nizhnya Germaniya u Vikishovishi Koordinati 50 34 48 pn sh 5 13 12 sh d 50 58000000002777341 pn sh 5 22000000002777753 sh d 50 58000000002777341 5 22000000002777753Rimska provinciya Nizhnya Germaniya bl 120 roku GeografiyaNa zahodi mezhuvala z provinciyeyu Belgika na pivdni iz Verhnoyu Germaniyeyu na shodi z teritoriyeyu varvariv Osnovni poselennya Kastra Vitera i Koloniya Ulpiya Trayana obidva poblizu Ksantena Nejmegena lat Ulpia Noviomagus Batavorum Utreht lat Trajectum ad Rhenum Tongeren lat Atuatuca Tungrorum Turne lat Tournai Bonn lat Bona i Keln lat Colonia Agrippinensis IstoriyaVpershe rimlyani vstupili na teritoriyi za Rejnom pid chas gallskoyi vijni Yuliya Cezarya Legioni Cezarya odnochasno z karalnoyu i rozviduvalnoyu metoyu perepravilis cherez Rejn u 57 do n e U hodi pohodiv Cezarya buli znisheni plemena menapiyiv i eburoniv Pershi rimski poselennya v Nizhnij Germaniyi z yavilisya u 50 h rr do n e Todi ci zemli nalezhali do provinciyi Belgika Status rimskoyi provinciyi otrimala u 90 piznishe stala imperatorskoyu provinciyeyu Rimski vijska u ciyi provinciyi nazivalis Exercitus Germaniae Inferioris i stanovili 4 legioni ta Auksiliyi Rimske kerivnictvo 66 67 Vitellij 68 69 69 70 Avl Marij Cels 71 73 Lucij Acilij Strabon 73 78 Gaj Yulij Kordin Gaj Rutilij Gallik 78 Decim Yunij Novij Prisk 78 80 Sekst Yulij Frontin 80 83 Avl Bucij Lappij Maksim 87 89 Lucij Yavolen Prisk 89 90 91 92 Lucij Licinij Sura 97 98 Avl Platorij Nepot Aponij Italik Manillian 117 119 128 Kvint Lollij Urbik 133 138 Gaj Yulij Sever 142 150 152 158 158 160 193 197 197 198 199 Lucij Marij Maksim Perpetv Avrelian 200 203 203 211 212 Gaj Furij Sabin Akvila Timesifej 233 238 Postum 259 260