Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Неветленфо́лу — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України. До 2000 р. називалося Дякове.
| село Неветленфолу | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Громада | Пийтерфолвівська громада | ||
| Облікова картка | Неветленфолу | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1500 | ||
| Населення | 1632 | ||
| Площа | 4.591 км² | ||
| Густота населення | 360 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90365 | ||
| Телефонний код | +380 3141 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°00′58″ пн. ш. 22°59′45″ сх. д. / 48.01611° пн. ш. 22.99583° сх. д.Координати: 48°00′58″ пн. ш. 22°59′45″ сх. д. / 48.01611° пн. ш. 22.99583° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 124 м | ||
| Відстань до обласного центру | 105 км | ||
| Відстань до районного центру | 24.7 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90365, с. Неветленфолу, вул. Фогодо, 36 | ||
| Сільський голова | Оросі Йосип Павлович | ||
| Карта | |||
  Неветленфолу | |||
 Неветленфолу | |||
| Мапа | |||
| | |||
Географія
Відстань до райцентру становить близько 24 км і проходить автошляхом Т 0735. Поблизу села розташований автомобільний та залізничний пункт контролю Дякове на кордоні з Румунією. З румунського боку знаходиться пункт пропуску «Халмеу», жудець Сату-Маре, автошлях E81, з яким збігається E58, у напрямку Сату-Маре.
Назва
| Цей розділ може містити . |
У різні історичні часи село Неветленфолу називалося по-різному: Дьокгазо, Дьокфолво, Діакфолво, Ґокфолу, Неветленфолу, Даково, Дяково. Деякі дослідники вважають, що назва села походить від слів «адеак», «дяк», що на угорській, слов'янскій, румунській мовах вживалися стосовно грамотної людини, писаря.
Було на Виноградівщині одне село, яке мало дуже негарну, паскудну назву. Якось раз у селі організували бал. На той бал прийшло багато легінів, один кращий за другого. Один із них запросив на танець найгарнішу красуню в селі. Танцюючи, він спитав, як називається село, яка його точна назва. Дівчина соромилася сказати справжню назву села. Але хлопець наполягав. Тоді вона сказала: Неветлен, що в перекладі з угорської означає безіменне. Хлопець сприйняв серйозно і всім сказав, що він був в селі Неветлен і познайомився там з прекрасною дівчиною.
З того часу село так і назвали — Неветлен. Тільки вже за радянської влади урядовцям не злюбилося мадярське слово «неветлен», і вони змінили назву села на Дяково.
Розповідь старожилів: «Сталося це в ті часи, коли королем Угорщини був Матяш (Корвін). Він оголосив, щоб кожне безіменне село, місто направило в Буду (тодішня столиця Угорського королівства) своїх представників, щоб отримати офіційні назви сіл і міст від самого короля.
Так вирушили з нашого села посланці до королівського двору. Але дорога була тривала і тяжка. Тому «депутати» часто — густо зупинялися в придорожніх корчмах, щоб відпочити й освіжитися.
Таким чином, коли вони дійшли до Буди — пункту свого призначення, — спізнилися. Не залишилося жодної назви для села.
Король думав — міркував і врешті — решт сказав: «Ідіть-но додому гарненько і наказую вам називати своє село після цього „Неветленфолу“».
Відтоді й збереглася ця цікава, незвична назва села.»
Археологія
На північ від села, в урочищі Мондичтог та Ківерде, на берегах мертвого русла ріки Ботар — багатошарове поселення епохи неоліту (культури пізньоалфелдської мальованої кераміки), бронзи (культура Станове), латенського та давньослов'янського часів. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1971—1973 роках. В урочищі Кіш Мозе, на території сучасного колгоспного подвір'я — пізньопалеолітичне поселення. В урочищі Какавар, біля залізничного переїзду, знайдено розрізнені знахідки епохи енеоліту.
Ліворуч від дороги Неветленфолу — Нове Клинове — залізоробний центр ІІ — І століть до нашої ери. В урочищі Текереш. що на правому березі ріки Ботар, відкрито залізоробний центр VIII—IX століть, що досліджувався експедицією УжДУ в 1972 році. В околицях села наприкінці XIX століття знайдено скарб золотих орнаментованих кілець. Аналізуючи матеріальну культуру мешканців дяківського поселення, історики зробили висновки про їх господарську діяльність. Основним заняттям їх було землеробство і скотарство. Вирощували такі злаки: ячмінь, просо і пшеницю. Збір врожаю проводився за допомогою бронзових серпів. Розмолювали зерно зернотерками. Поряд із землеробством важливе місце в господарському житті займало скотарство. На це вказують залишки кісток великої і дрібної рогатої худоби.
Допоміжною виробничою галуззю було полювання, рибальство та збиральницво.
Багатий тваринний світ в навколишніх лісах поповнював потреби населення в м'ясі. Виготовлення кераміки, прядіння і ткацтво носили домашній характер. Жителі цього краю розширювали ділові й культурні зв'язки з гето-дакійськими племенами Трансільванії та з населенням Прикарпаття та Придніпров'я.
Історія
Перша письмова згадка про село під назвою Gyakfalva, датується 1380 роком, але сімя Дякфолві (що носить ім'я села) згадується в документах вже в 1360 році. Уродженцями цього села є знаменита сім'я, разом з тим трагічна, Заполі, яка була дуже відома не за багатство, а своїм старовинним походженням. Теперішній назві передувала назва села Деакфолво від імені одного з першопоселенців. Першими власниками села була дрібнопоміщицька сім'я Дьокфолві, яка вступила у родинні зв'язки із дрібними поміщиками сусідніх сіл Оклі, Чепеї Золтан, Доболці, Ардаї Вечеї, Олмаші Нодь, Шашварі Береш та ін.
Але з часом під впливом слов'ян переформувалося в Діякфолво (в той час дяком називали людину, що знає читати і писати). Існує така версія, що в староугорській мові слово дьяк було нецензурним і його інтерпретували як «колоти, битися рогами, здійснювати статеві зносини». Про походження цієї назви села є кілька місцевих притч, але ймовірним є пояснення, що на цей час вимерла дрібнопоміщицька сім'я Дьокфолві, що володіла селом, і село залишилося без господаря. Продовжувача роду Дьокфолві не було і село залишилося сиротою — "без назви ".
Під час нашестя татар і турків у XVI ст. село було кілька разів спалено і зруйновано, але воно кожного разу оживало, відбудовувалось.
Село під назвою Nevetlenfalu виникає лише у 1619 р. Відомий угорський історик Іштван Сабо наполягає на тому, що цю назву село отримало в 1629 році, яка кінцево закріпилася лише в другій половині XVIII століття. До того часу в селі використовувалися обидві назви.
Згідно з переписом населення, в 1921 році в селі було 99 будинків, у яких проживало 562 мешканців, у тому числі 292 чоловіків і 270 жінок. Це одне з небагатьох сіл, де кількість чоловіків перевищувала жіноче населення. За національністю 17 чехословаків, 49 русинів, 418 угорців, 37 євреїв. За віросповіданням 243 римо-католики, 114 греко-католиків, 163 протестанти і 37 юдеїв. В цей час в село завезли 2 сім'ї чехів, утворивши хутір Кошанів Лаз. В часи Чехословаччини тут відкрили державну угорськомовну двокласну школу з двома учителями, а також чеську горожанську школу.
Релігія
Римо-католицька громада заснована в XIV столітті. У часи реформації громада разом з маленькою церквою перейшла в руки реформатів. Лише в 1744 році католикам вдалося повернути церкву. Оскільки стара будова церкви сильно постраждала в результаті різних лих, і особливо землетрусу, в 1880 році розпочалося будівництво нової, яка була посвячена на честь Воздвиження Чесного Хреста в 1903 році. Є метричні записи з 1790 року. Обслуговує громаду о. Ласло Гойош.
Жителі села на початку реформації прийняли нову віру. На місці старої готичної церкви в 1901 році побудовано нову реформатську церкву. Це класична церква з двохярусною вежею. В 1987 році за кошти, пожертвувані вірниками, зроблено капітальний ремонт церкви. В 1996 році громаді повернули забрану в 1948 році парохію. В 2000 році розпочали будівництво нової.
Протягом XIX—XX століть греко-католицька громада була філіалом ботарської церкви. Кількість вірників в 1792 році 32-є чоловік, в 1847 — 35, в 1915—123 греко-католики. Перед забороною церкви в 1947 році при останньому переписі населення рахувалося 50 вірників. В церковних і державних органах греко-католицька громада знову зареєстрована в 1993 році. Наріжний камінь, хрест та ділянку під спорудження храму Святого Юрія Великомученика владика Мілан освятив 22 квітня 2007 року. Кошти на спорудження збирали прихожани (їх у селі зараз 78 чоловік), жертвували греко-католицькі громади навколишніх сіл, Мукачівська греко-католицька єпархія, уряд Угорщини, меценати, райдержадміністрація та благодійний центр з Мюнхена (Німеччина). Освячення готової церкви відбулося 22 жовтня 2011 року.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1317 осіб, з яких 631 чоловік та 686 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1595 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| угорська | 86,83 % |
| українська | 11,76 % |
| російська | 1,10 % |
| молдовська | 0,06 % |
| румунська | 0,06 % |
Туристичні місця
- На північ від села, в урочищі Мондичтог та Ківерде, на берегах мертвого русла ріки Ботар — багатошарове поселення епохи неоліту (культури пізньоалфелдської мальованої кераміки), бронзи (культура Станове), латенського та давньослов'янського часів.
- В урочищі Кіш Мозе, на території сучасного колгоспного подвір'я — пізньопалеолітичне поселення.
- В урочищі Какавар, біля залізничного переїзду, знайдено розрізнені знахідки епохи енеоліту.
- Ліворуч від дороги Неветленфолу — Нове Клинове — залізоробний центр ІІ — І століть до нашої ери. В урочищі Текереш. що на правому березі ріки Ботар, відкрито залізоробний центр VIII—IX століть.
- В околицях села наприкінці XIX століття знайдено скарб золотих орнаментованих кілець.
- Поблизу села розташований автомобільний та залізничний пункт контролю Дякове на кордоні з Румунією.
- В селі знаходиться залізнична станція на лінії Дяково- Королево. Попередня назва села — Дяково. Старожили розповідають, що через село в другій половині 1800-х років провели залізничну лінію, але не було станції. Її появі завдячують депутату угорського парламенту Ковачу Бейлі, який в той час залицявся до однієї з жительок Неветленфолу. Відносини були досить серйозними, тому він часто приїжджав у село. Те, що поїзди тут не зупинялися, викликало велику незручність. Тому він домігся в урядових колах, щоб у Неветленфолу побудували залізничну станцію з обов'язковою зупинкою пасажирських поїздів. На жаль, він не одружився, але станція залишилася.
- Надзвичайно цінний церковний орган, виготовлений у 1844 році братиславським майстром Карлом Клекнером, нині знаходиться у досить поганому стані.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неветленфолу |
- . Туристичний портрет Виноградівщини. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Nevetlenfo lu selo v Pijterfolvivskij silskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Do 2000 r nazivalosya Dyakove selo NevetlenfoluGerbKatolicka cerkvaKatolicka cerkvaKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Beregivskij rajonGromada Pijterfolvivska gromadaOblikova kartka Nevetlenfolu Osnovni daniZasnovane 1500Naselennya 1632Plosha 4 591 km Gustota naselennya 360 osib km Poshtovij indeks 90365Telefonnij kod 380 3141Geografichni daniGeografichni koordinati 48 00 58 pn sh 22 59 45 sh d 48 01611 pn sh 22 99583 sh d 48 01611 22 99583 Koordinati 48 00 58 pn sh 22 59 45 sh d 48 01611 pn sh 22 99583 sh d 48 01611 22 99583Serednya visota nad rivnem morya 124 mVidstan do oblasnogo centru 105 kmVidstan do rajonnogo centru 24 7 kmMisceva vladaAdresa radi 90365 s Nevetlenfolu vul Fogodo 36Silskij golova Orosi Josip PavlovichKartaNevetlenfoluNevetlenfoluMapa Nevetlenfolu u VikishovishiGeografiyaVidstan do rajcentru stanovit blizko 24 km i prohodit avtoshlyahom T 0735 Poblizu sela roztashovanij avtomobilnij ta zaliznichnij punkt kontrolyu Dyakove na kordoni z Rumuniyeyu Z rumunskogo boku znahoditsya punkt propusku Halmeu zhudec Satu Mare avtoshlyah E81 z yakim zbigayetsya E58 u napryamku Satu Mare NazvaCej rozdil mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte jogo perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni U rizni istorichni chasi selo Nevetlenfolu nazivalosya po riznomu Dokgazo Dokfolvo Diakfolvo Gokfolu Nevetlenfolu Dakovo Dyakovo Deyaki doslidniki vvazhayut sho nazva sela pohodit vid sliv adeak dyak sho na ugorskij slov yanskij rumunskij movah vzhivalisya stosovno gramotnoyi lyudini pisarya Bulo na Vinogradivshini odne selo yake malo duzhe negarnu paskudnu nazvu Yakos raz u seli organizuvali bal Na toj bal prijshlo bagato leginiv odin krashij za drugogo Odin iz nih zaprosiv na tanec najgarnishu krasunyu v seli Tancyuyuchi vin spitav yak nazivayetsya selo yaka jogo tochna nazva Divchina soromilasya skazati spravzhnyu nazvu sela Ale hlopec napolyagav Todi vona skazala Nevetlen sho v perekladi z ugorskoyi oznachaye bezimenne Hlopec sprijnyav serjozno i vsim skazav sho vin buv v seli Nevetlen i poznajomivsya tam z prekrasnoyu divchinoyu Z togo chasu selo tak i nazvali Nevetlen Tilki vzhe za radyanskoyi vladi uryadovcyam ne zlyubilosya madyarske slovo nevetlen i voni zminili nazvu sela na Dyakovo Rozpovid starozhiliv Stalosya ce v ti chasi koli korolem Ugorshini buv Matyash Korvin Vin ogolosiv shob kozhne bezimenne selo misto napravilo v Budu todishnya stolicya Ugorskogo korolivstva svoyih predstavnikiv shob otrimati oficijni nazvi sil i mist vid samogo korolya Tak virushili z nashogo sela poslanci do korolivskogo dvoru Ale doroga bula trivala i tyazhka Tomu deputati chasto gusto zupinyalisya v pridorozhnih korchmah shob vidpochiti j osvizhitisya Takim chinom koli voni dijshli do Budi punktu svogo priznachennya spiznilisya Ne zalishilosya zhodnoyi nazvi dlya sela Korol dumav mirkuvav i vreshti resht skazav Idit no dodomu garnenko i nakazuyu vam nazivati svoye selo pislya cogo Nevetlenfolu Vidtodi j zbereglasya cya cikava nezvichna nazva sela ArheologiyaNa pivnich vid sela v urochishi Mondichtog ta Kiverde na beregah mertvogo rusla riki Botar bagatosharove poselennya epohi neolitu kulturi piznoalfeldskoyi malovanoyi keramiki bronzi kultura Stanove latenskogo ta davnoslov yanskogo chasiv Doslidzhuvalosya ekspediciyeyu UzhDU v 1971 1973 rokah V urochishi Kish Moze na teritoriyi suchasnogo kolgospnogo podvir ya piznopaleolitichne poselennya V urochishi Kakavar bilya zaliznichnogo pereyizdu znajdeno rozrizneni znahidki epohi eneolitu Livoruch vid dorogi Nevetlenfolu Nove Klinove zalizorobnij centr II I stolit do nashoyi eri V urochishi Tekeresh sho na pravomu berezi riki Botar vidkrito zalizorobnij centr VIII IX stolit sho doslidzhuvavsya ekspediciyeyu UzhDU v 1972 roci V okolicyah sela naprikinci XIX stolittya znajdeno skarb zolotih ornamentovanih kilec Analizuyuchi materialnu kulturu meshkanciv dyakivskogo poselennya istoriki zrobili visnovki pro yih gospodarsku diyalnist Osnovnim zanyattyam yih bulo zemlerobstvo i skotarstvo Viroshuvali taki zlaki yachmin proso i pshenicyu Zbir vrozhayu provodivsya za dopomogoyu bronzovih serpiv Rozmolyuvali zerno zernoterkami Poryad iz zemlerobstvom vazhlive misce v gospodarskomu zhitti zajmalo skotarstvo Na ce vkazuyut zalishki kistok velikoyi i dribnoyi rogatoyi hudobi Dopomizhnoyu virobnichoyu galuzzyu bulo polyuvannya ribalstvo ta zbiralnicvo Bagatij tvarinnij svit v navkolishnih lisah popovnyuvav potrebi naselennya v m yasi Vigotovlennya keramiki pryadinnya i tkactvo nosili domashnij harakter Zhiteli cogo krayu rozshiryuvali dilovi j kulturni zv yazki z geto dakijskimi plemenami Transilvaniyi ta z naselennyam Prikarpattya ta Pridniprov ya IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo pid nazvoyu Gyakfalva datuyetsya 1380 rokom ale simya Dyakfolvi sho nosit im ya sela zgaduyetsya v dokumentah vzhe v 1360 roci Urodzhencyami cogo sela ye znamenita sim ya razom z tim tragichna Zapoli yaka bula duzhe vidoma ne za bagatstvo a svoyim starovinnim pohodzhennyam Teperishnij nazvi pereduvala nazva sela Deakfolvo vid imeni odnogo z pershoposelenciv Pershimi vlasnikami sela bula dribnopomishicka sim ya Dokfolvi yaka vstupila u rodinni zv yazki iz dribnimi pomishikami susidnih sil Okli Chepeyi Zoltan Dobolci Ardayi Vecheyi Olmashi Nod Shashvari Beresh ta in Ale z chasom pid vplivom slov yan pereformuvalosya v Diyakfolvo v toj chas dyakom nazivali lyudinu sho znaye chitati i pisati Isnuye taka versiya sho v starougorskij movi slovo dyak bulo necenzurnim i jogo interpretuvali yak koloti bitisya rogami zdijsnyuvati statevi znosini Pro pohodzhennya ciyeyi nazvi sela ye kilka miscevih pritch ale jmovirnim ye poyasnennya sho na cej chas vimerla dribnopomishicka sim ya Dokfolvi sho volodila selom i selo zalishilosya bez gospodarya Prodovzhuvacha rodu Dokfolvi ne bulo i selo zalishilosya sirotoyu bez nazvi Pid chas nashestya tatar i turkiv u XVI st selo bulo kilka raziv spaleno i zrujnovano ale vono kozhnogo razu ozhivalo vidbudovuvalos Selo pid nazvoyu Nevetlenfalu vinikaye lishe u 1619 r Vidomij ugorskij istorik Ishtvan Sabo napolyagaye na tomu sho cyu nazvu selo otrimalo v 1629 roci yaka kincevo zakripilasya lishe v drugij polovini XVIII stolittya Do togo chasu v seli vikoristovuvalisya obidvi nazvi Zgidno z perepisom naselennya v 1921 roci v seli bulo 99 budinkiv u yakih prozhivalo 562 meshkanciv u tomu chisli 292 cholovikiv i 270 zhinok Ce odne z nebagatoh sil de kilkist cholovikiv perevishuvala zhinoche naselennya Za nacionalnistyu 17 chehoslovakiv 49 rusiniv 418 ugorciv 37 yevreyiv Za virospovidannyam 243 rimo katoliki 114 greko katolikiv 163 protestanti i 37 yudeyiv V cej chas v selo zavezli 2 sim yi chehiv utvorivshi hutir Koshaniv Laz V chasi Chehoslovachchini tut vidkrili derzhavnu ugorskomovnu dvoklasnu shkolu z dvoma uchitelyami a takozh chesku gorozhansku shkolu ReligiyaRimo katolicka gromada zasnovana v XIV stolitti U chasi reformaciyi gromada razom z malenkoyu cerkvoyu perejshla v ruki reformativ Lishe v 1744 roci katolikam vdalosya povernuti cerkvu Oskilki stara budova cerkvi silno postrazhdala v rezultati riznih lih i osoblivo zemletrusu v 1880 roci rozpochalosya budivnictvo novoyi yaka bula posvyachena na chest Vozdvizhennya Chesnogo Hresta v 1903 roci Ye metrichni zapisi z 1790 roku Obslugovuye gromadu o Laslo Gojosh Zhiteli sela na pochatku reformaciyi prijnyali novu viru Na misci staroyi gotichnoyi cerkvi v 1901 roci pobudovano novu reformatsku cerkvu Ce klasichna cerkva z dvohyarusnoyu vezheyu V 1987 roci za koshti pozhertvuvani virnikami zrobleno kapitalnij remont cerkvi V 1996 roci gromadi povernuli zabranu v 1948 roci parohiyu V 2000 roci rozpochali budivnictvo novoyi Protyagom XIX XX stolit greko katolicka gromada bula filialom botarskoyi cerkvi Kilkist virnikiv v 1792 roci 32 ye cholovik v 1847 35 v 1915 123 greko katoliki Pered zaboronoyu cerkvi v 1947 roci pri ostannomu perepisi naselennya rahuvalosya 50 virnikiv V cerkovnih i derzhavnih organah greko katolicka gromada znovu zareyestrovana v 1993 roci Narizhnij kamin hrest ta dilyanku pid sporudzhennya hramu Svyatogo Yuriya Velikomuchenika vladika Milan osvyativ 22 kvitnya 2007 roku Koshti na sporudzhennya zbirali prihozhani yih u seli zaraz 78 cholovik zhertvuvali greko katolicki gromadi navkolishnih sil Mukachivska greko katolicka yeparhiya uryad Ugorshini mecenati rajderzhadministraciya ta blagodijnij centr z Myunhena Nimechchina Osvyachennya gotovoyi cerkvi vidbulosya 22 zhovtnya 2011 roku NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1317 osib z yakih 631 cholovik ta 686 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1595 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokugorska 86 83 ukrayinska 11 76 rosijska 1 10 moldovska 0 06 rumunska 0 06 Turistichni miscya Na pivnich vid sela v urochishi Mondichtog ta Kiverde na beregah mertvogo rusla riki Botar bagatosharove poselennya epohi neolitu kulturi piznoalfeldskoyi malovanoyi keramiki bronzi kultura Stanove latenskogo ta davnoslov yanskogo chasiv V urochishi Kish Moze na teritoriyi suchasnogo kolgospnogo podvir ya piznopaleolitichne poselennya V urochishi Kakavar bilya zaliznichnogo pereyizdu znajdeno rozrizneni znahidki epohi eneolitu Livoruch vid dorogi Nevetlenfolu Nove Klinove zalizorobnij centr II I stolit do nashoyi eri V urochishi Tekeresh sho na pravomu berezi riki Botar vidkrito zalizorobnij centr VIII IX stolit V okolicyah sela naprikinci XIX stolittya znajdeno skarb zolotih ornamentovanih kilec Poblizu sela roztashovanij avtomobilnij ta zaliznichnij punkt kontrolyu Dyakove na kordoni z Rumuniyeyu V seli znahoditsya zaliznichna stanciya na liniyi Dyakovo Korolevo Poperednya nazva sela Dyakovo Starozhili rozpovidayut sho cherez selo v drugij polovini 1800 h rokiv proveli zaliznichnu liniyu ale ne bulo stanciyi Yiyi poyavi zavdyachuyut deputatu ugorskogo parlamentu Kovachu Bejli yakij v toj chas zalicyavsya do odniyeyi z zhitelok Nevetlenfolu Vidnosini buli dosit serjoznimi tomu vin chasto priyizhdzhav u selo Te sho poyizdi tut ne zupinyalisya viklikalo veliku nezruchnist Tomu vin domigsya v uryadovih kolah shob u Nevetlenfolu pobuduvali zaliznichnu stanciyu z obov yazkovoyu zupinkoyu pasazhirskih poyizdiv Na zhal vin ne odruzhivsya ale stanciya zalishilasya Nadzvichajno cinnij cerkovnij organ vigotovlenij u 1844 roci bratislavskim majstrom Karlom Kleknerom nini znahoditsya u dosit poganomu stani PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nevetlenfolu Turistichnij portret Vinogradivshini Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 bereznya 2017 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi