Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Украї́нський держа́вний університ́ет ́імені Мих́айла Драгом́анова (скорочено УДУ ім. Михайла Драгоманова, до серпня 2022 року — Націона́льний педагогі́чний університе́т ім. М. П. Драгома́нова) — вищий навчальний заклад IV рівня акредитації в Україні.
| Український державний університет імені Михайла Драгоманова | |
|---|---|
 | |
 | |
| 50°26′40″ пн. ш. 30°30′24″ сх. д. / 50.4447222200277778° пн. ш. 30.50694444002778027° сх. д.Координати: 50°26′40″ пн. ш. 30°30′24″ сх. д. / 50.4447222200277778° пн. ш. 30.50694444002778027° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Гасло | Liber - a central figura Студент – центральна постать |
| Назва на честь | Драгоманов Михайло Петрович |
| Засновано | 4 грудня 1834 |
| Ректор | Андрущенко Віктор Петрович |
| Студентів | 20 000 |
| Співробітників | 1500 |
| Докторів | 280 |
| Професорів | 300 |
| Членство у | Асоціація університетів Європи[1] |
| Випускники | |
| Адреса | 01601, м.Київ, вул. Пирогова, 9 |
| Сайт | udu.edu.ua |
 National Pedagogical Drahomanov University у Вікісховищі | |
Історія
У будинку сучасного педагогічного університету на початку XX століття містився Київський торговельний університет (в інших джерелах Торговельна школа). Всередині 1920 року в Києві діяло кілька вищих навчальних закладів гуманітарного спрямування — університет імені Святого Володимира та Український університет, організований у роки Української Народної Республіки, Вищі жіночі курси та два народні університети — український і російський.
Управління вищих шкіл м. Києва 15 липня 1920 р. ухвалило створити на базі Київського університету Св. Володимира та Вищих жіночих курсів Київський вищий інститут народної освіти (КІНО), якому радою професорів було присвоєно ім'я видатного українського вченого, культурного і громадського діяча Михайла Драгоманова. Першим директором інституту був український математик, педагог Костянтин Щербина. Згодом, у тому ж році, в інститут були влиті народні університети, географічний, Фребелівський та вчительський інститути, а також приватні жіночі педагогічні курси.
Спочатку в складі КІНО було два факультети: шкільний і дошкільний. Третім став лікувально-педагогічний факультет, відкритий ще восени 1919 р. при Вищих педагогічних курсах 2-го Товариства професорів і навчателів і повністю включений до складу ІНО розпорядженням УВШ від 31 серпня 1920 року.
Навчально-матеріальною базою, на якій розпочав свою роботу КІНО, було приміщення колишнього університету Св. Володимира та частина приміщень, що раніше належали інститутам, зокрема кабінети, лабораторії та бібліотека.
10 липня 1933 року питання про систему підготовки педагогічних кадрів і мережу педзакладів на 1933/1934 навчальний рік обговорювалося і вирішувалося колегією НКО УРСР. Було запроваджено нову систему і визначено номенклатуру профілів підготовки педагогічних кадрів. Замість інститутів соціального виховання і педагогічних інститутів професійної освіти (КІПО) було створено єдиний тип вищого педагогічного навчального закладу — педагогічний інститут.
Так у 1933 р. утворився Київський педагогічний інститут. На початок 1933/1934 навчального року він мав такі відділи: математичний, фізичний, хімічний, географічний, біологічний, історичний, мовно-літературний, дошкільний, педагогічний, шкільно-педагогічний, позашкільний, комуністичного дитячого руху, на базі яких наступного року було створено факультети — історичний, мовно-літературний, фізико-математичний, біохімічний (існував до 1938 р.), географічний. У червні 1936 року інститутові присвоюється ім'я Максима Горького. Тоді ж було відкрито вечірній відділ.
У 1945—1953 роках інститут (директори — доценти Павло Романович Чамата, І. Д. Золотоверхий) мав вісім факультетів:
- історичний;
- філологічний з двома відділами — української та російської мови і літератури;
- іноземних мов з трьома відділами — англійської, німецької, французької;
- фізико-математичний;
- географічний;
- біологічний, дефектологічний;
- педагогічний.
У 1956 році до Київського державного університету імені Тараса Шевченка було переведено історичний і природничо-географічний факультети.
У 1960-х роках за ректорства академіка АПН СРСР, проф. М. М. Підтиченко в інституті було введено п'ятирічний строк навчання.
У 1972 році відновлено природничо-географічний факультет.
У 1986 р. відкрито Переяслав-Хмельницьку філію інституту з трьома факультетами — філологічним (з відділенням української і російської мови і літератури), педагогічним (з відділенням дошкільної педагогіки і психології, педагогіки початкового навчання) і фізичного виховання, де на денному відділенні навчається 1291 студент і на заочному — 945. У 1990 р. на 51 кафедрі інституту з-поміж 705 викладачів працювало 46 професорів та докторів наук (7 % від загального числа і 372 доценти, кандидати наук (53 %)).
З осені 1989 року колектив вишу став активно домагатися повернення інститутові несправедливо відібраного в середині 20-х років імені Михайла Петровича Драгоманова. Це питання постійно стало порушуватися на зборах викладачів і студентів, засіданнях ради інституту і рад філологічного, історичного, педагогічного та інших факультетів й у статтях в періодичній пресі.
Усі ці вимоги й акції завершилися тим, що в 1993 році інститутові було повернуто ім'я видатного українського вченого-енциклопедиста, борця за вільну українську школу М. П. Драгоманова.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 758-p від 27 серпня 2022 року було утворено Український державний університет імені Михайла Драгоманова, а Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова було реорганізовано шляхом приєднання до новоствореного закладу.
Назви
- 1834 — «особливий виховний заклад» при Київському університеті Св. Володимира.
- 1920 — Київський інститут народної освіти імені М. П. Драгоманова.
- 1936 — Київський педагогічний інститут імені Горького.
- 1991 — Київський Державний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.
- 1993 — Український Державний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.
- 1997 — Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова.
- 2023 — Український Державний Університет імені Михайла Драгоманова.
Корпуси та кампуси
Університет має 6 навчальних корпусів, наукову бібліотеку на 8 читальних залів, 7 гуртожитків, спортивний комплекс з басейном та ігровими залами, комп'ютерні класи, інтернет-кафе, буфети та їдальні.
-
![image]()
гуманітарний корпус (вулиця Кониського, 8/14) -
![image]()
спортивний комплекс (вулиця Кониського, 3/9) -
![image]()
Головний корпус на вул. Пирогова, 9 -
![image]()
Структура університету
Структура Українського державного університету імені Михайла Драгоманова у 2017/2018 навчальному році налічує 18 факультетів.
- Вечірній факультет
- Природничий факультет*
- Інженерно-педагогічний факультет
- і фізики
- Факультет іноземної філології
- Факультет історичної освіти
- Факультет корекційної педагогіки та психології
- Факультет магістратури, аспірантури і докторантури
- Факультет мистецтв
- Факультет педагогіки та психології
- Навчально-науковий інститут неперервної освіти
- Факультет політології та права
- Факультет української філології та літературної творчості імені А. Малишка
- Факультет фізичного виховання та спорту
- Факультет філософії та суспільствознавства
- Факультет соціально-економічної освіти та управління
- Факультет психології
Міжнародне співробітництво
Український державний університет імені Михайла Драгоманова є активним суб'єктом європейського освітнього простору.
- Університет уклав понад 70 угод про співробітництво з провідними вищими навчальними закладами і науковими центрами;
- Щороку понад 200 викладачів та студентів університету проходять стажування в зарубіжних партнерських вишах, освітніх і дослідницьких центрах;
- Викладачі УДУ ім. Михайла Драгоманова беруть активну участь в різноманітних міжнародних конференціях, симпозіумах, літніх школах, «круглих столах» і інших наукових і науково-практичних заходах;
- Кожного місяця в університеті проходить 2-3 міжнародні конференції, або семінари;
- На сьогодні в університеті виконується близько 30 міжнародних проектів;
- В університеті навчається понад 400 іноземних студентів із 26 країн світу;
- Університет є індивідуальним членом Європейської Асоціації університетів, Міжнародної Асоціації університетів, Євроазійської Асоціації університетів.
Почесні доктори та відомі випускники
- Анісімов Олександр Леонідович — український журналіст, києвознавець.
- Безсмертний Роман Петрович — український політик.
- Байрак Оксана Іванівна — український кінорежисер.
- Богомолець Ольга Вадимівна — українська лікарка, політик, громадський діяч, співачка.
- Боєчко Василь Дмитрович — український історик та дипломат.
- Буринська Ніна Миколаївна — український педагог, методист хімії, доктор педагогічних наук (1989), професор (1991), заслужений учитель України (1984).
- Глазовий Павло Прокопович — український поет-гуморист і сатирик
- — перший доктор психологічних наук в Україні.
- Довганич Іван Іванович — український дипломат.
- Дробович Антон Едуардович — голова Українського інституту національної пам'яті.
- Корець Микола Савич — доктор педагогічних наук.
- Костенко Ліна Василівна — українська письменниця, поетеса-шістдесятниця
- Лещинський Ростислав Самуїлович — міжнародний гросмейстер, чемпіон Європи з міжнародних шашок 1977 року.
- Лосєва Любов Максимівна — мовознавець, діалектолог, доктор філологічних наук (1970), професор (1973).
- Марченко Оксана Михайлівна — українська телеведуча
- Мустафін Олексій Рафаїлович — український журналіст.
- Петраускас Андрій Вальдасович — український археолог.
- Петраускас Олег Валдасович — український археолог.
- Реєнт Олександр Петрович — дослідник історії України XIX—XX ст.
- Синьов Віктор Миколайович — видатний український вчений в галузі корекційної педагогіки, юридичної і спеціальної психології.
- Соляник Володимир Іванович — український піаніст-віртуоз, народний аритст України.
- Стрельський Геннадій В'ячеславович — український історик.
- Трубайчук Анатолій Фотійович — український історик.
- Хромець Віталій Леонідович — український релігієзнавець.
- Цимбал Петро Васильович — український юрист.
- Чижов Ігор Валерійович — український журналіст.
- Яковенко Петро Георгійович — український культуролог, журналіст.
- Соболевський Владислав Юрійович — український військовий і політичний діяч, начальник штабу полку «Азов», заступник начальника штабу політичної партії «Національний Корпус»
Серед почесних професорів університету:
- Колишні президенти України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко
- Євген Березняк — «Майор Вихор» — Герой України, рятівник Кракова
- Рудольф Шустер — колишній президент Словаччини
- Хансюрген Досс — колишній депутат німецького парламенту
- Адальберт Лота — колишній почесний геренальний консул Австрії в Німеччині
- Аксель Гаас — керуючий партнер компанії Аренд Процессаутомаціон
- Моріц Гунцінґер — відомий спеціаліст з паблік рілейшнз
- Гаральд цур Гаузен — німецький медик і учений, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини
- Ульріх Вальтер — німецький учений, 5-й астронавт ФРН.
Видатні викладачі
- Закович Микола Михайлович — науковець (філософ, релігієзнавець, культуролог), доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології (1983—2001).
- Іщенко Ніна Григорівна — філологиня-мовознавиця, доктор філологічних наук, професор.
- Машталер Гаврило Архипович — біолог, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри зоології та дарвінізму (1946—1954).
- Савченко Олександра Яківна — педагог, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту педагогіки, віце-президент, академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, почесний професор багатьох вишів України.
- Тхоржевський Дмитро Олександрович — науковець у галузі педагогіки, доктор педагогічних наук, професор, засновник та завідувач кафедри трудового навчання та креслення (1977—2002).
Скандально відомі викладачі
- Більченко Євгенія Віталіївна, відома, починаючи з 2017 року, агресивними заявами щодо української мови та культурних цінностей, викладала в НПУ ім. Драгоманова до 2021 року. Після звільнення переїхала до Росії і згодом отримала підозру у вчиненні дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу в Україні.
Ректори
- Щербина Костянтин Мусійович (1909—1919, 1920)
- Грищенко Микита Минович (1930—1934)
- Завітневич Василь Прокопович
- Філіпов Олексій Михайлович
- Чамата Павло Романович (1946—1951)
- Золотоверхий Іван Демидович (1951—1956)
- Підтиченко Марія Максимівна (1956—1970)
- Романовський Олексій Корнійович (1970—1973)
- Шкіль Микола Іванович (1973—2003)
- Андрущенко Віктор Петрович (2003—)
Рейтинги
За даними журналу «Деньги», Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова займає 5-е місце в рейтингу роботодавців України[].
Сайт НПУ імені Драгоманова http://www.npu.edu.ua/ посів 3-тє місце у рейтингу інформативності вебсайтів вищих навчальних закладів, складеному 19 грудня 2014 року громадянською мережею ОПОРА.
Див. також
Примітки
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- Університет імені Драгоманова перейменували
- Постановление Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР от 29 июня 1936 года «О присвоении имени А. М. Горького Киевскому заводу станков-автоматов, педагогическому институту и государственному детскому театру» // Известия. — 1936. — № 151 (6008). — 30 июня. — С. 1. (рос.)
- Деякі питання утворення та реорганізації закладу вищої освіти. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 21 серпня 2023.
- Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. npu.edu.ua.
- Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. npu.edu.ua.
- Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. old.npu.edu.ua. Процитовано 21 січня 2021.
- Рейтинг інформативності вебсайтів вищих навчальних закладів
Джерела
- Андрущенко В. П. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 322. — .
- Історичний календар (про університет імені Драгоманова за 185 років та життя і творчість Михайла Петровича) / Упорядник Віктор Жадько. — К., 2015. — 808 с.
- До 180-річчя від дня заснування Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (1834) // Дати і події, 2014, друге півріччя: календар знамен. дат № 2 (4) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 136—138.
Посилання
- Офіційний сайт НПУ імені М. П. Драгоманова
- Структура університету
- Університет на мапі Києва
- Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова| Електронна бібліотека «Українка»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayi nskij derzha vnij universit et imeni Mih ajla Dragom anova skorocheno UDU im Mihajla Dragomanova do serpnya 2022 roku Naciona lnij pedagogi chnij universite t im M P Dragoma nova vishij navchalnij zaklad IV rivnya akreditaciyi v Ukrayini Ukrayinskij derzhavnij universitet imeni Mihajla Dragomanova akreditaciya50 26 40 pn sh 30 30 24 sh d 50 4447222200277778 pn sh 30 50694444002778027 sh d 50 4447222200277778 30 50694444002778027 Koordinati 50 26 40 pn sh 30 30 24 sh d 50 4447222200277778 pn sh 30 50694444002778027 sh d 50 4447222200277778 30 50694444002778027Krayina UkrayinaGasloLiber a central figura Student centralna postatNazva na chestDragomanov Mihajlo PetrovichZasnovano4 grudnya 1834RektorAndrushenko Viktor PetrovichStudentiv20 000Spivrobitnikiv1500Doktoriv280Profesoriv300Chlenstvo uAsociaciya universitetiv Yevropi 1 VipusknikiKategoriya Vipuskniki Kiyivskogo pedagogichnogo institutuAdresa01601 m Kiyiv vul Pirogova 9Sajtudu edu ua National Pedagogical Drahomanov University u VikishovishiIstoriyaU budinku suchasnogo pedagogichnogo universitetu na pochatku XX stolittya mistivsya Kiyivskij torgovelnij universitet v inshih dzherelah Torgovelna shkola Vseredini 1920 roku v Kiyevi diyalo kilka vishih navchalnih zakladiv gumanitarnogo spryamuvannya universitet imeni Svyatogo Volodimira ta Ukrayinskij universitet organizovanij u roki Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vishi zhinochi kursi ta dva narodni universiteti ukrayinskij i rosijskij Upravlinnya vishih shkil m Kiyeva 15 lipnya 1920 r uhvalilo stvoriti na bazi Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira ta Vishih zhinochih kursiv Kiyivskij vishij institut narodnoyi osviti KINO yakomu radoyu profesoriv bulo prisvoyeno im ya vidatnogo ukrayinskogo vchenogo kulturnogo i gromadskogo diyacha Mihajla Dragomanova Pershim direktorom institutu buv ukrayinskij matematik pedagog Kostyantin Sherbina Zgodom u tomu zh roci v institut buli vliti narodni universiteti geografichnij Frebelivskij ta vchitelskij instituti a takozh privatni zhinochi pedagogichni kursi Spochatku v skladi KINO bulo dva fakulteti shkilnij i doshkilnij Tretim stav likuvalno pedagogichnij fakultet vidkritij she voseni 1919 r pri Vishih pedagogichnih kursah 2 go Tovaristva profesoriv i navchateliv i povnistyu vklyuchenij do skladu INO rozporyadzhennyam UVSh vid 31 serpnya 1920 roku Navchalno materialnoyu bazoyu na yakij rozpochav svoyu robotu KINO bulo primishennya kolishnogo universitetu Sv Volodimira ta chastina primishen sho ranishe nalezhali institutam zokrema kabineti laboratoriyi ta biblioteka 10 lipnya 1933 roku pitannya pro sistemu pidgotovki pedagogichnih kadriv i merezhu pedzakladiv na 1933 1934 navchalnij rik obgovoryuvalosya i virishuvalosya kolegiyeyu NKO URSR Bulo zaprovadzheno novu sistemu i viznacheno nomenklaturu profiliv pidgotovki pedagogichnih kadriv Zamist institutiv socialnogo vihovannya i pedagogichnih institutiv profesijnoyi osviti KIPO bulo stvoreno yedinij tip vishogo pedagogichnogo navchalnogo zakladu pedagogichnij institut Tak u 1933 r utvorivsya Kiyivskij pedagogichnij institut Na pochatok 1933 1934 navchalnogo roku vin mav taki viddili matematichnij fizichnij himichnij geografichnij biologichnij istorichnij movno literaturnij doshkilnij pedagogichnij shkilno pedagogichnij pozashkilnij komunistichnogo dityachogo ruhu na bazi yakih nastupnogo roku bulo stvoreno fakulteti istorichnij movno literaturnij fiziko matematichnij biohimichnij isnuvav do 1938 r geografichnij U chervni 1936 roku institutovi prisvoyuyetsya im ya Maksima Gorkogo Todi zh bulo vidkrito vechirnij viddil U 1945 1953 rokah institut direktori docenti Pavlo Romanovich Chamata I D Zolotoverhij mav visim fakultetiv istorichnij filologichnij z dvoma viddilami ukrayinskoyi ta rosijskoyi movi i literaturi inozemnih mov z troma viddilami anglijskoyi nimeckoyi francuzkoyi fiziko matematichnij geografichnij biologichnij defektologichnij pedagogichnij U 1956 roci do Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka bulo perevedeno istorichnij i prirodnicho geografichnij fakulteti U 1960 h rokah za rektorstva akademika APN SRSR prof M M Pidtichenko v instituti bulo vvedeno p yatirichnij strok navchannya U 1972 roci vidnovleno prirodnicho geografichnij fakultet U 1986 r vidkrito Pereyaslav Hmelnicku filiyu institutu z troma fakultetami filologichnim z viddilennyam ukrayinskoyi i rosijskoyi movi i literaturi pedagogichnim z viddilennyam doshkilnoyi pedagogiki i psihologiyi pedagogiki pochatkovogo navchannya i fizichnogo vihovannya de na dennomu viddilenni navchayetsya 1291 student i na zaochnomu 945 U 1990 r na 51 kafedri institutu z pomizh 705 vikladachiv pracyuvalo 46 profesoriv ta doktoriv nauk 7 vid zagalnogo chisla i 372 docenti kandidati nauk 53 Z oseni 1989 roku kolektiv vishu stav aktivno domagatisya povernennya institutovi nespravedlivo vidibranogo v seredini 20 h rokiv imeni Mihajla Petrovicha Dragomanova Ce pitannya postijno stalo porushuvatisya na zborah vikladachiv i studentiv zasidannyah radi institutu i rad filologichnogo istorichnogo pedagogichnogo ta inshih fakultetiv j u stattyah v periodichnij presi Usi ci vimogi j akciyi zavershilisya tim sho v 1993 roci institutovi bulo povernuto im ya vidatnogo ukrayinskogo vchenogo enciklopedista borcya za vilnu ukrayinsku shkolu M P Dragomanova Vidpovidno do Postanovi Kabinetu Ministriv Ukrayini 758 p vid 27 serpnya 2022 roku bulo utvoreno Ukrayinskij derzhavnij universitet imeni Mihajla Dragomanova a Nacionalnij pedagogichnij universitet im M P Dragomanova bulo reorganizovano shlyahom priyednannya do novostvorenogo zakladu Nazvi1834 osoblivij vihovnij zaklad pri Kiyivskomu universiteti Sv Volodimira 1920 Kiyivskij institut narodnoyi osviti imeni M P Dragomanova 1936 Kiyivskij pedagogichnij institut imeni Gorkogo 1991 Kiyivskij Derzhavnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova 1993 Ukrayinskij Derzhavnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova 1997 Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Mihajla Dragomanova 2023 Ukrayinskij Derzhavnij Universitet imeni Mihajla Dragomanova Korpusi ta kampusiUniversitet maye 6 navchalnih korpusiv naukovu biblioteku na 8 chitalnih zaliv 7 gurtozhitkiv sportivnij kompleks z basejnom ta igrovimi zalami komp yuterni klasi internet kafe bufeti ta yidalni gumanitarnij korpus vulicya Koniskogo 8 14 sportivnij kompleks vulicya Koniskogo 3 9 Golovnij korpus na vul Pirogova 9 Institut sociologiyi Nivki bulvar Virskogo 29 tipovij proyekt 2 02 73Struktura universitetuHor studentiv pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Dragomanova Struktura Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu imeni Mihajla Dragomanova u 2017 2018 navchalnomu roci nalichuye 18 fakultetiv Vechirnij fakultet Prirodnichij fakultet Inzhenerno pedagogichnij fakultet i fiziki Fakultet inozemnoyi filologiyi Fakultet istorichnoyi osviti Fakultet korekcijnoyi pedagogiki ta psihologiyi Fakultet magistraturi aspiranturi i doktoranturi Fakultet mistectv Fakultet pedagogiki ta psihologiyi Navchalno naukovij institut neperervnoyi osviti Fakultet politologiyi ta prava Fakultet ukrayinskoyi filologiyi ta literaturnoyi tvorchosti imeni A Malishka Fakultet fizichnogo vihovannya ta sportu Fakultet filosofiyi ta suspilstvoznavstva Fakultet socialno ekonomichnoyi osviti ta upravlinnya Fakultet psihologiyiMizhnarodne spivrobitnictvoUkrayinskij derzhavnij universitet imeni Mihajla Dragomanova ye aktivnim sub yektom yevropejskogo osvitnogo prostoru Universitet uklav ponad 70 ugod pro spivrobitnictvo z providnimi vishimi navchalnimi zakladami i naukovimi centrami Shoroku ponad 200 vikladachiv ta studentiv universitetu prohodyat stazhuvannya v zarubizhnih partnerskih vishah osvitnih i doslidnickih centrah Vikladachi UDU im Mihajla Dragomanova berut aktivnu uchast v riznomanitnih mizhnarodnih konferenciyah simpoziumah litnih shkolah kruglih stolah i inshih naukovih i naukovo praktichnih zahodah Kozhnogo misyacya v universiteti prohodit 2 3 mizhnarodni konferenciyi abo seminari Na sogodni v universiteti vikonuyetsya blizko 30 mizhnarodnih proektiv V universiteti navchayetsya ponad 400 inozemnih studentiv iz 26 krayin svitu Universitet ye individualnim chlenom Yevropejskoyi Asociaciyi universitetiv Mizhnarodnoyi Asociaciyi universitetiv Yevroazijskoyi Asociaciyi universitetiv Pochesni doktori ta vidomi vipusknikiAnisimov Oleksandr Leonidovich ukrayinskij zhurnalist kiyevoznavec Bezsmertnij Roman Petrovich ukrayinskij politik Bajrak Oksana Ivanivna ukrayinskij kinorezhiser Bogomolec Olga Vadimivna ukrayinska likarka politik gromadskij diyach spivachka Boyechko Vasil Dmitrovich ukrayinskij istorik ta diplomat Burinska Nina Mikolayivna ukrayinskij pedagog metodist himiyi doktor pedagogichnih nauk 1989 profesor 1991 zasluzhenij uchitel Ukrayini 1984 Glazovij Pavlo Prokopovich ukrayinskij poet gumorist i satirik pershij doktor psihologichnih nauk v Ukrayini Dovganich Ivan Ivanovich ukrayinskij diplomat Drobovich Anton Eduardovich golova Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Korec Mikola Savich doktor pedagogichnih nauk Kostenko Lina Vasilivna ukrayinska pismennicya poetesa shistdesyatnicya Leshinskij Rostislav Samuyilovich mizhnarodnij grosmejster chempion Yevropi z mizhnarodnih shashok 1977 roku Losyeva Lyubov Maksimivna movoznavec dialektolog doktor filologichnih nauk 1970 profesor 1973 Marchenko Oksana Mihajlivna ukrayinska televeducha Mustafin Oleksij Rafayilovich ukrayinskij zhurnalist Petrauskas Andrij Valdasovich ukrayinskij arheolog Petrauskas Oleg Valdasovich ukrayinskij arheolog Reyent Oleksandr Petrovich doslidnik istoriyi Ukrayini XIX XX st Sinov Viktor Mikolajovich vidatnij ukrayinskij vchenij v galuzi korekcijnoyi pedagogiki yuridichnoyi i specialnoyi psihologiyi Solyanik Volodimir Ivanovich ukrayinskij pianist virtuoz narodnij aritst Ukrayini Strelskij Gennadij V yacheslavovich ukrayinskij istorik Trubajchuk Anatolij Fotijovich ukrayinskij istorik Hromec Vitalij Leonidovich ukrayinskij religiyeznavec Cimbal Petro Vasilovich ukrayinskij yurist Chizhov Igor Valerijovich ukrayinskij zhurnalist Yakovenko Petro Georgijovich ukrayinskij kulturolog zhurnalist Sobolevskij Vladislav Yurijovich ukrayinskij vijskovij i politichnij diyach nachalnik shtabu polku Azov zastupnik nachalnika shtabu politichnoyi partiyi Nacionalnij Korpus Sered pochesnih profesoriv universitetu Kolishni prezidenti Ukrayini Leonid Kravchuk ta Viktor Yushenko Yevgen Bereznyak Major Vihor Geroj Ukrayini ryativnik Krakova Rudolf Shuster kolishnij prezident Slovachchini Hansyurgen Doss kolishnij deputat nimeckogo parlamentu Adalbert Lota kolishnij pochesnij gerenalnij konsul Avstriyi v Nimechchini Aksel Gaas keruyuchij partner kompaniyi Arend Processautomacion Moric Guncinger vidomij specialist z pablik rilejshnz Garald cur Gauzen nimeckij medik i uchenij laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi i medicini Ulrih Valter nimeckij uchenij 5 j astronavt FRN Vidatni vikladachiZakovich Mikola Mihajlovich naukovec filosof religiyeznavec kulturolog doktor filosofskih nauk profesor zaviduvach kafedri kulturologiyi 1983 2001 Ishenko Nina Grigorivna filologinya movoznavicya doktor filologichnih nauk profesor Mashtaler Gavrilo Arhipovich biolog doktor biologichnih nauk profesor zaviduvach kafedri zoologiyi ta darvinizmu 1946 1954 Savchenko Oleksandra Yakivna pedagog golovnij naukovij spivrobitnik Naukovo doslidnogo institutu pedagogiki vice prezident akademik Nacionalnoyi akademiyi pedagogichnih nauk Ukrayini doktor pedagogichnih nauk profesor zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini pochesnij profesor bagatoh vishiv Ukrayini Thorzhevskij Dmitro Oleksandrovich naukovec u galuzi pedagogiki doktor pedagogichnih nauk profesor zasnovnik ta zaviduvach kafedri trudovogo navchannya ta kreslennya 1977 2002 Skandalno vidomi vikladachiBilchenko Yevgeniya Vitaliyivna vidoma pochinayuchi z 2017 roku agresivnimi zayavami shodo ukrayinskoyi movi ta kulturnih cinnostej vikladala v NPU im Dragomanova do 2021 roku Pislya zvilnennya pereyihala do Rosiyi i zgodom otrimala pidozru u vchinenni dij spryamovanih na nasilnicku zminu chi povalennya konstitucijnogo ladu v Ukrayini RektoriSherbina Kostyantin Musijovich 1909 1919 1920 Grishenko Mikita Minovich 1930 1934 Zavitnevich Vasil Prokopovich Filipov Oleksij Mihajlovich Chamata Pavlo Romanovich 1946 1951 Zolotoverhij Ivan Demidovich 1951 1956 Pidtichenko Mariya Maksimivna 1956 1970 Romanovskij Oleksij Kornijovich 1970 1973 Shkil Mikola Ivanovich 1973 2003 Andrushenko Viktor Petrovich 2003 RejtingiZa danimi zhurnalu Dengi Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova zajmaye 5 e misce v rejtingu robotodavciv Ukrayini dzherelo Sajt NPU imeni Dragomanova http www npu edu ua posiv 3 tye misce u rejtingu informativnosti vebsajtiv vishih navchalnih zakladiv skladenomu 19 grudnya 2014 roku gromadyanskoyu merezheyu OPORA Div takozhNaukova biblioteka Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni M P Dragomanova pershij prorektor Primitkihttps eua eu about member directory html Universitet imeni Dragomanova perejmenuvali Postanovlenie Centralnogo Ispolnitelnogo Komiteta Soyuza SSR ot 29 iyunya 1936 goda O prisvoenii imeni A M Gorkogo Kievskomu zavodu stankov avtomatov pedagogicheskomu institutu i gosudarstvennomu detskomu teatru Izvestiya 1936 151 6008 30 iyunya S 1 ros Deyaki pitannya utvorennya ta reorganizaciyi zakladu vishoyi osviti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 21 serpnya 2023 Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova npu edu ua Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova npu edu ua Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova old npu edu ua Procitovano 21 sichnya 2021 Rejting informativnosti vebsajtiv vishih navchalnih zakladivDzherelaAndrushenko V P Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 322 ISBN 978 966 00 1061 1 Istorichnij kalendar pro universitet imeni Dragomanova za 185 rokiv ta zhittya i tvorchist Mihajla Petrovicha Uporyadnik Viktor Zhadko K 2015 808 s Do 180 richchya vid dnya zasnuvannya Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im M P Dragomanova 1834 Dati i podiyi 2014 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 4 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2014 S 136 138 PosilannyaOficijnij sajt NPU imeni M P Dragomanova Struktura universitetu Universitet na mapi Kiyeva Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova Elektronna biblioteka Ukrayinka