Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нафта і газ Азербайджану
Нафта і газ Азербайджану — нафтогазова галузь є провідною галуззю промисловості Азербайджану.
Родовища нафти, природного газу і конденсату
Родовища нафти, газу і конденсату широко поширені на тер. А. і в акваторії Каспійського моря. Осн. нафтогазоносні райони — Апшероно-Кобустанський, Курінський і Прикаспійсько-Кубінський. Апшероно-Кобустанський район знаходиться в межах південно-східного занурення Вел. Кавказу (Апшеронський п-ів, Апшеронський архіпелаг) і його подальшого продовження на схід (Апшеронський поріг), а також сх. крила цього занурення (Кобустан). Курінський район охоплює Курінську западину і прилеглі ділянки моря (Бакинський архіпелаг), Прикаспійсько-Кубінський район розташовується на півн. сх. схилі південно-східного занурення Вел. Кавказу (Сіазаньська монокліналь та ін.). У межах Апшеронського п-ова, Апшеронського архіпелагу, Бакинського архіпелагу, Нижньокурінської низовини і південно-східного Кобустану знаходиться осн. пром. нафтогазоносна світа — продуктивна товща (сер. пліоцен). Незначні поклади нафти пов'язані з апшеронським і акчагильським відкладеннями (верх. пліоцен) в межах Апшеронського п-ова і Нижньокурінської низовини. Поклади нафти зустрічаються також і у вулканогенній крейдовій товщі на площі Мурадханли-Зардоб. Осн. нафтогазова світа представлена частим чергуванням пісків, пісковиків і глин. Переважний тип поширення пасток нафти і газу — антиклінальний, часто ускладнений розривами і грязьовими вулканами, нерідко зустрічаються неструктурні пастки (літологічні, стратиграфічні). У Прикаспійсько-Кубінському районі і Кюрдамирській зоні нафтогазоносність пов'язана з міоцен-палеогеновими і верхньомезозойськими відкладами, в у Кіровобадській зоні — з палеогеновими. Нафти А. високоякісні, без- або малосірчисті, без- або малопарафінисті. У верх. горизонтах продуктивної товщі зустрічається дуже легка (т. зв. біла) і масляна нафти. Природні гази родовищ метанові (до 90-98 % метану), нерідко містять значну кількість конденсату (родов. Карадаг, Булла, Бахар, Калмас і ін.). Унікальні нафти майкопської світи родов. Нафталан мають лікувальні властивості. У А. місцями поширені нафтоносні та бітумінозні піски. Відомі численні поклади горючих сланців (Сх. Кавказ).
У азербайджанському секторі шельфу Каспійського моря запаси нафти оцінюються в 4000 млн т, на континентальній частині 165 млн т нафти і 50 млрд м³ газу.
У А. в 1999 р. в акваторії Каспійського моря відкрите газоконденсатне родовище Деніз («Король морів»). За оцінкою державної компанії «ГНКАР», родов. Деніз містить майже 1 трлн м³ газу і 300—400 млн т конденсату. За інш. оцінками запаси газу родов. Деніз 330—700 млрд куб.м. На структурі Апшерон (площа 520 км², глибина моря 519 м) за прогнозами є аналогічні родовища. У контракті по блоку Апшерон задіяні компанії Chevron (30 %), «ГНКАР» (50 %) і TotalFinaElf (20 %). Капіталовкладення в проект становитимуть 3-4 млрд дол. В межах експлуатується Кюрсангінське нафтогазоконденсатне родовище.
Нафтова і газова промисловість
Нафтовидобуток займає провідне місце в економіці країни. Динаміка видобутку нафти і конденсату в Азербайджані (млнт): 1997 — 9,1; 1998 — 11,4; 1999 — 14,4; 2001 — 14.91; перше півріччя 2003 — 5,2. Видобуток природного газу склав (в млрд м³): 1997 — 5,26; 1998 — 5,6; 1999 — 6,1; перше півріччя 2003 — 2,9. Державна нафтогазовидобувна компанія State Oil Co. of the Azerbaijani Republic (SOCAR) поступово зменшує видобуток нафти, тоді як міжнародна компанія Azerbaijan International Operating Co. (AIOC) збільшує свої потужності. У 2001 р SOCAR видобув 60 %, а AIOC — 40 % нафти і конденсату.
Азербайджан розвиває сучасніший з двох своїх нафтопереробних заводів — «Азернефтяг» потужністю 14 млн тонн на рік, але плани подальшої модернізації, яка здійснюється спираючись на внутрішні фінансові ресурси, ставить в залежність від темпів зростання видобутку нафти.
Нафтогазові запаси Азербайджану привабливі для іноземних нафтових компаній. Азербайджан серед країн СНД лідирує за темпами росту іноземних інвестицій (від 10 % до 50 % на рік). За період з 1996 по 2000 рр. сума іноземних інвестицій склала 5 млрд дол. США. На межі ХХ-XXI ст. основними інвесторами в Азербайджані є нафтові компанії. Бл. 90 % акцій АМОК належить іноземним інвесторам: «Бритіш петролеум» (Велика Британія, 17,1 %), «Амоко» (США, 17,0 %), «Лукойл» (Росія, 10,0 %), «Пенсойл» (США, 4,8 %), «Юнокал» (США, 10,0 %), «Статойл» (Норвегія, 8,6 %), «Іточу ойл» (Японія, 3,9 %), «Рамко» (Велика Британія, 2,1 %), ТПАО (Туреччина, 6,7 %), «Ексон» (США, 8,0 %), «Делта-Німір» (Саудівська Аравія, 1,7 %).
Азербайджан має 1130 км трубопроводів для транспортування сирої нафти, 630 км — для транспортування нафтопродуктів і 1240 км газопроводів. По основному трубопроводу нафта через територію Грузії надходить в Батумі, а звідти йде на експорт — або в сирому вигляді, або після переробки на Батумському нафтоочисному заводі. Інший трубопровід — північний, прокладено через територію Росії в Новоросійськ. Пропускна здатність нафтопроводів — 25 млн т нафти на рік. Два газопроводи слідують паралельно нафтопроводу в Тбілісі, а звідти на північ через Великий Кавказ в Росію і Західну Європу. Досягнута угода між інвесторами і урядом Азербайджану про будівництво нафтопроводу Баку-Джейхан. У числі інвесторів — «Державна нафтова компанія Азербайджану — ГНКАР» (50 % участі), британська BP (25.41 %) і Ramco (1.5 %), американська Unocal (7.48 %), норвезька Statoil (6.37 %), турецька TPAO (5.02 %), японська Itochu (2.92 %) і саудівсько-американська Delta-Hess (1.25 %).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Free Political Journal
- Azerbaijan International Sherman Oaks, CA (U.S.), 1993—2003. Search at AZER.com.
- Azerbaijan Oil Industry (magazine). Baku, 1995—2002.
- Oil Industry (magazine). Moscow, 1995—2002.
- Territory of Neftegas (magazine). Moscow, 2001—2002.
Books:
- Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
- Balayev, S. G., Oil of the Country of Eternal Fire. Baku: Azernashir Publishing House, 1969.
- Lisichkin, S.M., Outstanding People of Native Oil Science and Technique. Moscow: Nedra Publishing House, 1967.
- Academy of Sciences of Azerbaijan SSR. Edited by H.B. Abdullayev. Baku: Elm Publishing House,1976.
- Mir-Babayev, M.F., «Brief chronology of the history of Azerbaijan's oil business». Baku, «Sabah», 2004, 200 s.
- Mir-Babayev, M.F., «Absheron Oil: The Development of Oil Business in Azerbaijan» in Chemistry and Technology of Fuels and Oils, Moscow, No. 3 (1993), pp. 36–37.
- Mir-Babayev, M.F., "Azerbaijan's Oil History: A Chronology Leading Up to the Soviet Era-Azerbaijan International Magazine, Sherman Oaks, CA (US) AI 10.2 (Summer 2002), pp. 34-41. Search at AZER.com
Articles:
- Bati, Alum, «The Legal Status of Production Sharing Agreements in Azerbaijan», Journal of Energy & Natural Resources Law, Vol. 21, No. 2, 2003, pp. 153–167
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nafta i gaz Azerbajdzhanu Naftovidobutok u Azerbajdzhani Nafta i gaz Azerbajdzhanu naftogazova galuz ye providnoyu galuzzyu promislovosti Azerbajdzhanu Zmist 1 Rodovisha nafti prirodnogo gazu i kondensatu 2 Naftova i gazova promislovist 3 Div takozh 4 DzherelaRodovisha nafti prirodnogo gazu i kondensatured Rodovisha nafti gazu i kondensatu shiroko poshireni na ter A i v akvatoriyi Kaspijskogo morya Osn naftogazonosni rajoni Apsherono Kobustanskij Kurinskij i Prikaspijsko Kubinskij Apsherono Kobustanskij rajon znahoditsya v mezhah pivdenno shidnogo zanurennya Vel Kavkazu Apsheronskij p iv Apsheronskij arhipelag i jogo podalshogo prodovzhennya na shid Apsheronskij porig a takozh sh krila cogo zanurennya Kobustan Kurinskij rajon ohoplyuye Kurinsku zapadinu i prilegli dilyanki morya Bakinskij arhipelag Prikaspijsko Kubinskij rajon roztashovuyetsya na pivn sh shili pivdenno shidnogo zanurennya Vel Kavkazu Siazanska monoklinal ta in U mezhah Apsheronskogo p ova Apsheronskogo arhipelagu Bakinskogo arhipelagu Nizhnokurinskoyi nizovini i pivdenno shidnogo Kobustanu znahoditsya osn prom naftogazonosna svita produktivna tovsha ser pliocen Neznachni pokladi nafti pov yazani z apsheronskim i akchagilskim vidkladennyami verh pliocen v mezhah Apsheronskogo p ova i Nizhnokurinskoyi nizovini Pokladi nafti zustrichayutsya takozh i u vulkanogennij krejdovij tovshi na ploshi Muradhanli Zardob Osn naftogazova svita predstavlena chastim cherguvannyam piskiv piskovikiv i glin Perevazhnij tip poshirennya pastok nafti i gazu antiklinalnij chasto uskladnenij rozrivami i gryazovimi vulkanami neridko zustrichayutsya nestrukturni pastki litologichni stratigrafichni U Prikaspijsko Kubinskomu rajoni i Kyurdamirskij zoni naftogazonosnist pov yazana z miocen paleogenovimi i verhnomezozojskimi vidkladami v u Kirovobadskij zoni z paleogenovimi Nafti A visokoyakisni bez abo malosirchisti bez abo maloparafinisti U verh gorizontah produktivnoyi tovshi zustrichayetsya duzhe legka t zv bila i maslyana nafti Prirodni gazi rodovish metanovi do 90 98 metanu neridko mistyat znachnu kilkist kondensatu rodov Karadag Bulla Bahar Kalmas i in Unikalni nafti majkopskoyi sviti rodov Naftalan mayut likuvalni vlastivosti U A miscyami poshireni naftonosni ta bituminozni piski Vidomi chislenni pokladi goryuchih slanciv Sh Kavkaz U azerbajdzhanskomu sektori shelfu Kaspijskogo morya zapasi nafti ocinyuyutsya v 4000 mln t na kontinentalnij chastini 165 mln t nafti i 50 mlrd m gazu U A v 1999 r v akvatoriyi Kaspijskogo morya vidkrite gazokondensatne rodovishe Deniz Korol moriv Za ocinkoyu derzhavnoyi kompaniyi GNKAR rodov Deniz mistit majzhe 1 trln m gazu i 300 400 mln t kondensatu Za insh ocinkami zapasi gazu rodov Deniz 330 700 mlrd kub m Na strukturi Apsheron plosha 520 km glibina morya 519 m za prognozami ye analogichni rodovisha U kontrakti po bloku Apsheron zadiyani kompaniyi Chevron 30 GNKAR 50 i TotalFinaElf 20 Kapitalovkladennya v proekt stanovitimut 3 4 mlrd dol V mezhah Pivdenno Kaspijskoyi naftogazonosnoyi provinciyi ekspluatuyetsya Kyursanginske naftogazokondensatne rodovishe Naftova i gazova promislovistred Naftovidobutok zajmaye providne misce v ekonomici krayini Dinamika vidobutku nafti i kondensatu v Azerbajdzhani mlnt 1997 9 1 1998 11 4 1999 14 4 2001 14 91 pershe pivrichchya 2003 5 2 Vidobutok prirodnogo gazu sklav v mlrd m 1997 5 26 1998 5 6 1999 6 1 pershe pivrichchya 2003 2 9 Derzhavna naftogazovidobuvna kompaniya State Oil Co of the Azerbaijani Republic SOCAR postupovo zmenshuye vidobutok nafti todi yak mizhnarodna kompaniya Azerbaijan International Operating Co AIOC zbilshuye svoyi potuzhnosti U 2001 r SOCAR vidobuv 60 a AIOC 40 nafti i kondensatu Azerbajdzhan rozvivaye suchasnishij z dvoh svoyih naftopererobnih zavodiv Azerneftyag potuzhnistyu 14 mln tonn na rik ale plani podalshoyi modernizaciyi yaka zdijsnyuyetsya spirayuchis na vnutrishni finansovi resursi stavit v zalezhnist vid tempiv zrostannya vidobutku nafti Naftogazovi zapasi Azerbajdzhanu privablivi dlya inozemnih naftovih kompanij Azerbajdzhan sered krayin SND lidiruye za tempami rostu inozemnih investicij vid 10 do 50 na rik Za period z 1996 po 2000 rr suma inozemnih investicij sklala 5 mlrd dol SShA Na mezhi HH XXI st osnovnimi investorami v Azerbajdzhani ye naftovi kompaniyi Bl 90 akcij AMOK nalezhit inozemnim investoram British petroleum Velika Britaniya 17 1 Amoko SShA 17 0 Lukojl Rosiya 10 0 Pensojl SShA 4 8 Yunokal SShA 10 0 Statojl Norvegiya 8 6 Itochu ojl Yaponiya 3 9 Ramko Velika Britaniya 2 1 TPAO Turechchina 6 7 Ekson SShA 8 0 Delta Nimir Saudivska Araviya 1 7 Azerbajdzhan maye 1130 km truboprovodiv dlya transportuvannya siroyi nafti 630 km dlya transportuvannya naftoproduktiv i 1240 km gazoprovodiv Po osnovnomu truboprovodu nafta cherez teritoriyu Gruziyi nadhodit v Batumi a zvidti jde na eksport abo v siromu viglyadi abo pislya pererobki na Batumskomu naftoochisnomu zavodi Inshij truboprovid pivnichnij prokladeno cherez teritoriyu Rosiyi v Novorosijsk Propuskna zdatnist naftoprovodiv 25 mln t nafti na rik Dva gazoprovodi sliduyut paralelno naftoprovodu v Tbilisi a zvidti na pivnich cherez Velikij Kavkaz v Rosiyu i Zahidnu Yevropu Dosyagnuta ugoda mizh investorami i uryadom Azerbajdzhanu pro budivnictvo naftoprovodu Baku Dzhejhan U chisli investoriv Derzhavna naftova kompaniya Azerbajdzhanu GNKAR 50 uchasti britanska BP 25 41 i Ramco 1 5 amerikanska Unocal 7 48 norvezka Statoil 6 37 turecka TPAO 5 02 yaponska Itochu 2 92 i saudivsko amerikanska Delta Hess 1 25 Div takozhred Naftova promislovist Azerbajdzhanu Korisni kopalini Azerbajdzhanu Girnicha promislovist AzerbajdzhanuDzherelared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nafta i gaz Azerbajdzhanu Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Free Political Journal Azerbaijan International Sherman Oaks CA U S 1993 2003 Search at AZER com Azerbaijan Oil Industry magazine Baku 1995 2002 Oil Industry magazine Moscow 1995 2002 Territory of Neftegas magazine Moscow 2001 2002 Books Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019 Balayev S G Oil of the Country of Eternal Fire Baku Azernashir Publishing House 1969 Lisichkin S M Outstanding People of Native Oil Science and Technique Moscow Nedra Publishing House 1967 Academy of Sciences of Azerbaijan SSR Edited by H B Abdullayev Baku Elm Publishing House 1976 Mir Babayev M F Brief chronology of the history of Azerbaijan s oil business Baku Sabah 2004 200 s ISBN 5 86106 083 5 Mir Babayev M F Absheron Oil The Development of Oil Business in Azerbaijan in Chemistry and Technology of Fuels and Oils Moscow No 3 1993 pp 36 37 Mir Babayev M F Azerbaijan s Oil History A Chronology Leading Up to the Soviet Era Azerbaijan International Magazine Sherman Oaks CA US AI 10 2 Summer 2002 pp 34 41 Search at AZER com Articles Bati Alum The Legal Status of Production Sharing Agreements in Azerbaijan Journal of Energy amp Natural Resources Law Vol 21 No 2 2003 pp 153 167 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nafta i gaz Azerbajdzhanu amp oldid 42314865