Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. |
Ресурси і запаси. Основні родовища
Ірак майже цілком розташований в Перської затоки нафтогазоносному бас. Підтверджені запаси нафти на 1998 р. бл. 13,6 млрд т, природного газу бл. 3107 млрд м3. Станом на 2003 р. сумарні залишкові запаси видобувної нафти в Іраку за даними [Oil & Gas Journal, 2003. V.101] становлять 331.2 млрд бар. (45.37 млрд т), природного газу — 322.5 323.9 трлн куб. футів (9.05 трлн куб. м). При цьому північний добувний район (9 діючих родовищ) має в своєму розпорядженні залишкові запаси видобувної нафти 17.8 млрд бар. (2.44 млрд т), природного газу — 12.4 13.0 трлн куб. футів (347 364 млрд куб. м). Крім того, в цьому районі розташовано 17 родовищ, що не розробляються з сумарними підтвердженими запасами 5.0 млрд бар. нафти (685 млн т) і 32.4 33.3 трлн куб. футів газу (907 932 млрд куб. м). Південний і Центральний добувні райони (8 діючих родовищ) мають в своєму розпорядженні залишкові видобувні запаси нафти в 57.5 млрд бар. (7.88 млрд т), природного газу — 24.9 трлн куб. футів (697 млрд куб. м). Крім того, в цих районах розташовані ще 17 родовищ, що не розробляються з сумарними підтвердженими запасами 28.9 млрд бар. нафти (3.96 млн т) і 41.7 трлн куб. футів газу (1168 млрд куб. м). Потенційні і перспективні ресурси по 350 перспективних об'єктах оцінені в 222 млрд бар. нафти (30.41 млрд т) і 211 трлн куб. футів газу (5.9 трлн куб. м). Майже 88% запасів нафти зосереджено в родовищах Кіркук, Ер-Румайла, Зубайр, Ратаві, Манджун. Сливе 60% запасів нафти сконцентровано у відкладах мезозойської доби, інші — в кайнозойських породах. Осн. продуктивний горизонт залягає на глиб. 300–1200 м, деякі — на глиб. 3000-3900 м. Нафти середні і важкі, сірчисті і високосірчисті.
За оцінками компанії British Petroleum на 2003 р в Іраку запаси нафти становлять 112 млрд бар., частка у світі −11%, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — понад 100 років.
Запаси газу (трлн. куб. м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у Іраку 3 (2%), понад 100 років. Близько 70% доведених запасів припадає на попутний газ, 20% — на вільний, 10% — на газ газових шапок. Основна частина запасів попутного газу містяться в нафтових родовищах Киркук, «Айн-Залу», Бутма, Бай-Хассан (на півночі країни), а також в родовищах Румейла-Норт, Румейла-Саут і Зубейр (на півдні).
Нафто- і газовидобування
Провідна галузь гірн. промисловості і взагалі економіки країни — нафтодобувна. На початку XXI ст. вона забезпечувала бл. 3% світового видобутку нафти. У вартісному вираженні це становить понад 90% промислового виробництва країни.
Видобуток нафти зосереджений головним чином на родовищах в районі Кіркука і Мосула на півночі і біля Басри і Румайли на південному сході. Розробляються також дрібніші родовища в інших частинах країни. Сира нафта поступає на переробні (Басра, Ед-Даура, Байджі, Салах-ед-Дін і інш.) і хімічні заводи (Ез-Зубайр і Багдад та його околиці).
Наприкінці 1970-х років Ірак добував 3,5 млн барелів нафти на добу.
Видобуток нафти у 2000 р становив 2.52, а у 2001 — 2.31 млн бар./добу, що дозволяло займати 3-ю позицію серед близькосхідних виробників нафти. У 2003 р. видобуток нафти в Іраку очікувався (до збройного конфлікту) на рівні 2.6-2.8 млн бар./добу, що на 35% більше за рівень видобутку в 2002 р (2 млн бар.). Внутрішнє споживання нафти в Іраку становить 500–600 тис. бар./добу. Нафтопереробні підприємства країни мають потужність 625 тис.бар./добу. Експорт планувався на рівні бл. 2 млн бар./добу. Велика частина експорту прямує в Європу, США і на Далекий Схід. Цілком досяжний і рівень 3 млн бар./добу, який Ірак неодноразово досягав після 1999 р [Gulf News Online].
У межах Іраку нафтові промисли Кіркуку (на півночі) і Румайли (на південному сході) пов'язані мережею реверсивних трубопроводів з районами споживання і переробки нафти, а також з портами на узбережжі Перської затоки. Загальна протяжність нафтопроводів 4350 км, нафтопродуктопроводів 725 км, газопроводів 1360 км. Трубопроводами, прокладеними через території Саудівської Аравії, Туреччину, Сирію і Ліван, іракська нафта може поступати в порти Червоного і Середземного морів, а звідти на зовнішні ринки.
Втрати Іраку в нафтовій галузі за 12 років блокади становлять 222 млрд дол., не враховуючи збитку, нанесеного в ході військових операцій нафтогазовому комплексу країни.
Перспективи нафтогазової галузі. За іракськими джерелами необхідно вкласти 5 млрд доларів в нафтову промисловість для відновлення рівня видобутку, що існував до 2 серпня 1990 року. Планувалося, що з червня 2003 р Ірак добуватиме 1,5 млн бар. нафти на добу, з яких половина піде на експорт. В липні 2003 видобуток перевищив 1 млн бар./добу, тоді як до цього досить довго тримався на рівні 800 тис. бар./добу. На південних родовищах Іраку добувається 600–700 тис. бар./добу, на північних — 500 тис. бар./добу. Динаміка нафтовидобутку позитивна. До відновлення Іраку за інформ. джерелами США буде залучено 58-65 держав світу. Процесу відновлення нафтовидобутку перешкоджає нестабільність в країні після війни 2003 р. 22 червня 2003 р у турецькому порту Джейхан завантажено перший танкер з іракською нафтою післявоєнного видобутку, але довоєнний експортний потенціал країни на рівні 2-2,5 млн бар/добу буде досягнуто за новими прогнозами тільки наприкінці 2003 р. За умови політичної стабілізації Ірак до 2008 р зможе збільшити свої експертні потужності до 6-8,5 млн бар/добу.
Аналітики затверджують, що бурхливий потік інвестицій в зношену іракську нафтову індустрію може дозволити добувати до 6 млн барелів на добу. Якщо це станеться, то Ірак займе 4-е місце у світі за обсягами видобутку нафти після Саудівської Аравії (8,8 млн барелів), США (7,2 млн) і Росії (7.1 млн).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Історія та перспективи нафтогазовидобування: навчальний посібник / Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. — Львів: Видавництво «Новий Світ — 2000», 2019. — 302 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nafta i gaz Iraku U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Resursi i zapasi Osnovni rodovishaIrak majzhe cilkom roztashovanij v Perskoyi zatoki naftogazonosnomu bas Pidtverdzheni zapasi nafti na 1998 r bl 13 6 mlrd t prirodnogo gazu bl 3107 mlrd m3 Stanom na 2003 r sumarni zalishkovi zapasi vidobuvnoyi nafti v Iraku za danimi Oil amp Gas Journal 2003 V 101 stanovlyat 331 2 mlrd bar 45 37 mlrd t prirodnogo gazu 322 5 323 9 trln kub futiv 9 05 trln kub m Pri comu pivnichnij dobuvnij rajon 9 diyuchih rodovish maye v svoyemu rozporyadzhenni zalishkovi zapasi vidobuvnoyi nafti 17 8 mlrd bar 2 44 mlrd t prirodnogo gazu 12 4 13 0 trln kub futiv 347 364 mlrd kub m Krim togo v comu rajoni roztashovano 17 rodovish sho ne rozroblyayutsya z sumarnimi pidtverdzhenimi zapasami 5 0 mlrd bar nafti 685 mln t i 32 4 33 3 trln kub futiv gazu 907 932 mlrd kub m Pivdennij i Centralnij dobuvni rajoni 8 diyuchih rodovish mayut v svoyemu rozporyadzhenni zalishkovi vidobuvni zapasi nafti v 57 5 mlrd bar 7 88 mlrd t prirodnogo gazu 24 9 trln kub futiv 697 mlrd kub m Krim togo v cih rajonah roztashovani she 17 rodovish sho ne rozroblyayutsya z sumarnimi pidtverdzhenimi zapasami 28 9 mlrd bar nafti 3 96 mln t i 41 7 trln kub futiv gazu 1168 mlrd kub m Potencijni i perspektivni resursi po 350 perspektivnih ob yektah ocineni v 222 mlrd bar nafti 30 41 mlrd t i 211 trln kub futiv gazu 5 9 trln kub m Majzhe 88 zapasiv nafti zoseredzheno v rodovishah Kirkuk Er Rumajla Zubajr Ratavi Mandzhun Slive 60 zapasiv nafti skoncentrovano u vidkladah mezozojskoyi dobi inshi v kajnozojskih porodah Osn produktivnij gorizont zalyagaye na glib 300 1200 m deyaki na glib 3000 3900 m Nafti seredni i vazhki sirchisti i visokosirchisti Za ocinkami kompaniyi British Petroleum na 2003 r v Iraku zapasi nafti stanovlyat 112 mlrd bar chastka u sviti 11 za rivnem spozhivannya majbutnij produktivnij period ponad 100 rokiv Zapasi gazu trln kub m chastka u sviti i roki vidobutku sho zalishilisya u Iraku 3 2 ponad 100 rokiv Blizko 70 dovedenih zapasiv pripadaye na poputnij gaz 20 na vilnij 10 na gaz gazovih shapok Osnovna chastina zapasiv poputnogo gazu mistyatsya v naftovih rodovishah Kirkuk Ajn Zalu Butma Baj Hassan na pivnochi krayini a takozh v rodovishah Rumejla Nort Rumejla Saut i Zubejr na pivdni Nafto i gazovidobuvannyaProvidna galuz girn promislovosti i vzagali ekonomiki krayini naftodobuvna Na pochatku XXI st vona zabezpechuvala bl 3 svitovogo vidobutku nafti U vartisnomu virazhenni ce stanovit ponad 90 promislovogo virobnictva krayini Vidobutok nafti zoseredzhenij golovnim chinom na rodovishah v rajoni Kirkuka i Mosula na pivnochi i bilya Basri i Rumajli na pivdennomu shodi Rozroblyayutsya takozh dribnishi rodovisha v inshih chastinah krayini Sira nafta postupaye na pererobni Basra Ed Daura Bajdzhi Salah ed Din i insh i himichni zavodi Ez Zubajr i Bagdad ta jogo okolici Naprikinci 1970 h rokiv Irak dobuvav 3 5 mln bareliv nafti na dobu Vidobutok nafti u 2000 r stanoviv 2 52 a u 2001 2 31 mln bar dobu sho dozvolyalo zajmati 3 yu poziciyu sered blizkoshidnih virobnikiv nafti U 2003 r vidobutok nafti v Iraku ochikuvavsya do zbrojnogo konfliktu na rivni 2 6 2 8 mln bar dobu sho na 35 bilshe za riven vidobutku v 2002 r 2 mln bar Vnutrishnye spozhivannya nafti v Iraku stanovit 500 600 tis bar dobu Naftopererobni pidpriyemstva krayini mayut potuzhnist 625 tis bar dobu Eksport planuvavsya na rivni bl 2 mln bar dobu Velika chastina eksportu pryamuye v Yevropu SShA i na Dalekij Shid Cilkom dosyazhnij i riven 3 mln bar dobu yakij Irak neodnorazovo dosyagav pislya 1999 r Gulf News Online U mezhah Iraku naftovi promisli Kirkuku na pivnochi i Rumajli na pivdennomu shodi pov yazani merezheyu reversivnih truboprovodiv z rajonami spozhivannya i pererobki nafti a takozh z portami na uzberezhzhi Perskoyi zatoki Zagalna protyazhnist naftoprovodiv 4350 km naftoproduktoprovodiv 725 km gazoprovodiv 1360 km Truboprovodami prokladenimi cherez teritoriyi Saudivskoyi Araviyi Turechchinu Siriyu i Livan irakska nafta mozhe postupati v porti Chervonogo i Seredzemnogo moriv a zvidti na zovnishni rinki Vtrati Iraku v naftovij galuzi za 12 rokiv blokadi stanovlyat 222 mlrd dol ne vrahovuyuchi zbitku nanesenogo v hodi vijskovih operacij naftogazovomu kompleksu krayini Perspektivi naftogazovoyi galuzi Za irakskimi dzherelami neobhidno vklasti 5 mlrd dolariv v naftovu promislovist dlya vidnovlennya rivnya vidobutku sho isnuvav do 2 serpnya 1990 roku Planuvalosya sho z chervnya 2003 r Irak dobuvatime 1 5 mln bar nafti na dobu z yakih polovina pide na eksport V lipni 2003 vidobutok perevishiv 1 mln bar dobu todi yak do cogo dosit dovgo trimavsya na rivni 800 tis bar dobu Na pivdennih rodovishah Iraku dobuvayetsya 600 700 tis bar dobu na pivnichnih 500 tis bar dobu Dinamika naftovidobutku pozitivna Do vidnovlennya Iraku za inform dzherelami SShA bude zalucheno 58 65 derzhav svitu Procesu vidnovlennya naftovidobutku pereshkodzhaye nestabilnist v krayini pislya vijni 2003 r 22 chervnya 2003 r u tureckomu portu Dzhejhan zavantazheno pershij tanker z irakskoyu naftoyu pislyavoyennogo vidobutku ale dovoyennij eksportnij potencial krayini na rivni 2 2 5 mln bar dobu bude dosyagnuto za novimi prognozami tilki naprikinci 2003 r Za umovi politichnoyi stabilizaciyi Irak do 2008 r zmozhe zbilshiti svoyi ekspertni potuzhnosti do 6 8 5 mln bar dobu Analitiki zatverdzhuyut sho burhlivij potik investicij v znoshenu iraksku naftovu industriyu mozhe dozvoliti dobuvati do 6 mln bareliv na dobu Yaksho ce stanetsya to Irak zajme 4 e misce u sviti za obsyagami vidobutku nafti pislya Saudivskoyi Araviyi 8 8 mln bareliv SShA 7 2 mln i Rosiyi 7 1 mln Div takozhIrak Geologiya Iraku Korisni kopalini Iraku Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Iraku Girnicha promislovist IrakuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya navchalnij posibnik Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2019 302 s