Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нафта Туркменістану
Запаси, ресурси та поклади нафти
У Т. на кінець XX ст. виявлено 19 нафт. і газонафт. та 65 газових родовищ. Півн.-зах. р-ни Т. входять до складу Південно-Каспійської нафтогазоносної провінції. Родов. зах. частини Т. (Прибалханський р-н) входять до складу Прибалхано-Апшеронської зони нафтогазонакопичення. Нафтогазоносність півн. і зах. р-нів Т. пов'язана з антиклінальними зонами в неогенових відкладах, колектори виключно теригенні. Поклади пластові склепінчасті часто тектонічно або літологічно екрановані. Нафти Зах.-Туркменської западини нафтенові, метанові і проміжних типів з низьким вмістом S (0,22-0,33%) і густиною 780-910 кг/м3. Гази метанові з підвищеним вмістом СО2 і N2.
Південний схід туркменського сектора Каспію за результатами сейсморозвідки є найбагатшим з точки зору вуглеводневих ресурсів. За даними «Вестерн Геофізікал» запаси туркменського шельфу Каспію становлять 11 млрд тонн нафти і 5,5 трлн кубометрів газу. За оцінкою експертів компанії Dragon Oil, запаси (розвідані і заздалегідь оцінені) родовищ території "Челекен", до яких належать три морські нафтові родовища: Челекенянгуммез, Джейтун (колишнє ЛАМ) і Джігалібег (колишнє Жданова), становлять 600 млн барелів нафти і 2,3 трлн кубічних футів газу. Тут же знаходиться і свердловина, що показала максимальний добовий дебіт - 2 тис. т. [Нафтогазова Вертикаль].
Туркменські геологи на початку XXI ст. (2004) продовжують розвідувальні роботи на площах Шатут, Небітлідже, Годурдепе, Хазар, Південний Хазар, Акпартлаук, де можливе відкриття великих родовищ нафти.
Нафтова промисловість
Нафтова пром-сть. До 1921 видобуток нафти на Челекені становив 4,4 тис.т. Рівень видобутку нафти у 1975 – 15,5 млн т. Однак родовища швидко виснажуються. Видобуток нафти становив 5,2 млн т в 1992 проти 5,7 млн т в 1988. Видобуток газу і газоконденсату становив 60,1 млрд м³ в 1992 проти 88,3 млрд м³ в 1988. Видобуток нафти і конденсату в 1998 р. в порівнянні з 1997 р. збільшився на 8,3% до 6,5 млн т, природного газу скоротилася від 17500 до 14000 млн м3.
Видобуток нафти і конденсату Туркменістану в 2003 р. за експертною оцінкою збільшиться на 50% – до 13.5 млн т, газу – на 26%, до 67.6 млрд куб.м. У 2002 р. видобуток нафти і конденсату перевищив 9 млн т (в порівнянні з 2001 р. зростання на 12.4%), видобуток газу становив 53.5 млрд куб.м (зростання на 4%). До 2010 р. в країні планується збільшення видобутку нафти до 50 млн т/рік [Mining J. - 1999. - 333, 8556].
Державна компанія Туркменнафта планує довести видобуток нафти і конденсату до 10 млн т/рік, включаючи 574 тис. т на родовищі Яшілдепе. Іноземні компанії, що працюють за контрактами на умовах СРП, планують добувати 2.6 млн т; державні концерни Туркменгаз і Туркменгеологія - 200 тис. т і 100 тис. т відповідно. Основні райони видобутку вуглеводнів - родовища Челекен, Гундогар Східний-Челекен, Акпатлавук і Готурдепе. Пошуково-розвідувальні роботи заплановані в районах родовищ Корпедже, Гунорта Південне - Гамішліджа, Акпатлавук і Готурдепе. Туркменгаз планує завершити створення газової інфраструктури і почати пробний видобуток на родовищах Газілдепе і Балгуї; збільшити видобуток газу на родовищах Гундогар Східний і Гунбатар Західний-Шатлик. Газові проекти компанії Туркменнафта включають з'єднання трубопроводами експлуатаційних свердловин на родовищі Корпедже (Korpedje) і здійснення програми пошуково-розвідувальних робіт, промислової експлуатації і будівництва інфраструктури на газоконденсатних родовищах Кеїтр, Акпатлавук і Чекічлер [Oil and Gas Journal. 2003. V.101].
Освоюються родов. вуглеводнів і в Зах. Туркменістані. На родовищі Шатут закінчена перша розвідувальна свердловина (3500 м). Отримані притоки 250 т нафти і 400 тис. куб.м газу на добу. У 2003 ведуться роботи по підключенню свердловини до магістральних трубопроводів. Буриться друга розвідувальна свердловина. Освоєння родовища проводиться відповідно до загального проекту розвитку видобутку нафти і газу в Західному Туркменістані. Проект розвитку видобутку нафти і газу в Західному Туркменістані розрахований на 16 років (2001-2016). Сумарні капіталовкладення по ньому становлять 379 млн дол. Крім Шатута, в проект включені родовища Небітлідже, Зах. Небітлідже, Герчек, Хазар, Сх. Хазар і Акпатлавук (RIGZONE).
На початку XXI ст. розробку нафт. родов. Т. в акваторії Каспійського м. здійснює англо-арабська компанія Драгон Ойл (“Dragon Oil”), малазійська “Петронас” і данська “Маєрськ Ойл”. 1999 року “Драгон Ойл” підписала з туркменським урядом угоду про розділ продукції по договірній території "Челекен", на якій розташовані три морські нафтові родовища: Челекенянгуммез, Джейтун і Джігалібег. На початок 2003 року Dragon Oil завершила буріння і ввела в експлуатацію 5 свердловин. Віддача нафтових пластів підвищилася з 6 до 15 тис. барелів нафти на добу. Будується друга самохідна плавуча бурова установка, для неї вже підготовлена точка буріння. Перша морська платформа успішно діє на родовищі Джейтун. До 2006 рівень видобутку нафти буде доведений до 5 млн тонн. Протягом всього періоду дії угоди загальний обсяг видобутої нафти повинен становити приблизно 80 млн тонн. Передбачуваний прибуток Туркменістану від підписаного СРП становитиме $4,7 млрд.
Росія також демонструє зацікавленість у експлуатації туркменських родовищ Каспію. Фірми «ИТЕРА», «Роснефть» і «Зарубежнефть» у 2002 р. створили альянс «Зарит» для розробки 29, 30 і 31 блоків на туркменському шельфі Каспію з 2004 р. Ці блоки розташовані в південно-східній частині Каспію - біля туркмено-іранського водного кордону. Там же розташований блок 28, який є предметом переговорів по угоді про розділ продукції з німецькою компанією «Вінтерсхал» [Turkmenistan.ru].
Обсяг переробки нафти у 2002 р. зріс на 10% і становив 5734.4 тис. тонн. Експорт нафти – 1817.3 тис. тонн. Виробництво бензину збільшено на 44%, вуглеводневих зріджених газів – на 91%. Державний торговий концерн «Туркменнафтогаз» пропонує нові види продукції – поліпропілен і мастила [Нафтогазова Вертикаль].
У 2003 р. Туркменістан мав позитивну динаміку розвитку нафтопереробної промисловості. Два нафтопереробних заводи Туркменістану: Туркменбашинський і Сейдінський за п'ять місяців 2003 р. на 20% збільшили переробку нафти. При цьому виробництво бензину виросло на 13%, дизпалива - на 40%, поліпропілену - на 31%, коксу нафтового і сланцевого - на 19%, топкового мазуту - на 70%. Зростання виробництва нафтопродуктів обумовлюється збільшенням видобутку сировини туркменськими нафтовиками і стабілізацією постачання нафти з прикордонного туркмено-узбецького родовища Кокдумалак, де видобуток здійснюється підприємствами Узбекистану. Імпорт Туркменістаном узбецької нафти у 2003 р. становить 1 млн тонн [Turkmenistan.ru].
У 2004 р Туркменістан планує видобути 15 млн т нафти. З них 11 млн т повинні видобути підприємства держ. концерну «Туркменнафта». Безпосередньо в країні намічено переробити 8.2 млн т нафти і випустити 7.7 млн т нафтопродуктів [Turkmenistan.ru].
Туркменистан значними темпами нарощує свій експортний потенціал цінних вуглеводнів і робить це успішніше інших прикаспійських країн. Якщо в 2002 році зростання експорту переробленої нафти склало близько 10% від видобутку, то за 9 місяців 2003 – близько 20%. Покупцями нафтопродуктів виступають трейдери з країн Європи, Північної Америки, Східної Азії, Близького Сходу, в тому числі BP, швейцарських Glencore International і Vitol, австрійська Argomar Oil, японська компанія Itochu. При цьому обсяг виробництва і експорту "темних" нафтопродуктів, таких, як мазут, знижується в Туркменистані в середньому на 30% на рік, а вихід дизельного палива і бензинів, навпаки, збільшується приблизно такими ж темпами. Зростання для марки А-95 становить понад 60% на рік, а для мастильних масел – понад 800%. З 2002 року високооктановий туркменський бензин почав надходити на російський ринок. Завдяки реконструкції НПЗ в Туркменбаши (колишній Красноводськ) вартістю понад $1 млрд підвищилася якість продуктів переробки нафти. Після першого етапу реконструкції, завершеного в 2002 році, ТНПЗ забезпечує глибину переробки нафти 85% проти колишніх 64%. Німецька фірма Tecknip будує установку гідроочищення дизпалива, робота якої дозволить знизити вміст сірки в ньому в 150 раз – з 0,15 до 0,001%. Проект Tecknip означає початок другого етапу реконструкції ТНПЗ, однією з цілей якого стане збільшення потужності переробки з 6 млн до 10 млн тонн нафти на рік. Інша мета – виробництво "світлих" нафтопродуктів, повністю відповідних стандартам Європейського союзу. Довгострокова експортна стратегія Туркменістану будується на тому, щоб збільшувати обсяг нафти, що переробляється. У 2020 році він повинен вирости більш ніж на 500% в порівнянні з рівнем 2003 року і становити 32 млн тонн. Ця нафта буде перероблятися на двох модернізованих заводах і двох нових НПЗ. Відповідно зросте й експорт нафтопродуктів.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nafta TurkmenistanuZapasi resursi ta pokladi naftiU T na kinec XX st viyavleno 19 naft i gazonaft ta 65 gazovih rodovish Pivn zah r ni T vhodyat do skladu Pivdenno Kaspijskoyi naftogazonosnoyi provinciyi Rodov zah chastini T Pribalhanskij r n vhodyat do skladu Pribalhano Apsheronskoyi zoni naftogazonakopichennya Naftogazonosnist pivn i zah r niv T pov yazana z antiklinalnimi zonami v neogenovih vidkladah kolektori viklyuchno terigenni Pokladi plastovi sklepinchasti chasto tektonichno abo litologichno ekranovani Nafti Zah Turkmenskoyi zapadini naftenovi metanovi i promizhnih tipiv z nizkim vmistom S 0 22 0 33 i gustinoyu 780 910 kg m3 Gazi metanovi z pidvishenim vmistom SO2 i N2 Pivdennij shid turkmenskogo sektora Kaspiyu za rezultatami sejsmorozvidki ye najbagatshim z tochki zoru vuglevodnevih resursiv Za danimi Vestern Geofizikal zapasi turkmenskogo shelfu Kaspiyu stanovlyat 11 mlrd tonn nafti i 5 5 trln kubometriv gazu Za ocinkoyu ekspertiv kompaniyi Dragon Oil zapasi rozvidani i zazdalegid ocineni rodovish teritoriyi Cheleken do yakih nalezhat tri morski naftovi rodovisha Chelekenyangummez Dzhejtun kolishnye LAM i Dzhigalibeg kolishnye Zhdanova stanovlyat 600 mln bareliv nafti i 2 3 trln kubichnih futiv gazu Tut zhe znahoditsya i sverdlovina sho pokazala maksimalnij dobovij debit 2 tis t Naftogazova Vertikal Turkmenski geologi na pochatku XXI st 2004 prodovzhuyut rozviduvalni roboti na ploshah Shatut Nebitlidzhe Godurdepe Hazar Pivdennij Hazar Akpartlauk de mozhlive vidkrittya velikih rodovish nafti Naftova promislovistNaftova prom st Do 1921 vidobutok nafti na Chelekeni stanoviv 4 4 tis t Riven vidobutku nafti u 1975 15 5 mln t Odnak rodovisha shvidko visnazhuyutsya Vidobutok nafti stanoviv 5 2 mln t v 1992 proti 5 7 mln t v 1988 Vidobutok gazu i gazokondensatu stanoviv 60 1 mlrd m v 1992 proti 88 3 mlrd m v 1988 Vidobutok nafti i kondensatu v 1998 r v porivnyanni z 1997 r zbilshivsya na 8 3 do 6 5 mln t prirodnogo gazu skorotilasya vid 17500 do 14000 mln m3 Vidobutok nafti i kondensatu Turkmenistanu v 2003 r za ekspertnoyu ocinkoyu zbilshitsya na 50 do 13 5 mln t gazu na 26 do 67 6 mlrd kub m U 2002 r vidobutok nafti i kondensatu perevishiv 9 mln t v porivnyanni z 2001 r zrostannya na 12 4 vidobutok gazu stanoviv 53 5 mlrd kub m zrostannya na 4 Do 2010 r v krayini planuyetsya zbilshennya vidobutku nafti do 50 mln t rik Mining J 1999 333 8556 Derzhavna kompaniya Turkmennafta planuye dovesti vidobutok nafti i kondensatu do 10 mln t rik vklyuchayuchi 574 tis t na rodovishi Yashildepe Inozemni kompaniyi sho pracyuyut za kontraktami na umovah SRP planuyut dobuvati 2 6 mln t derzhavni koncerni Turkmengaz i Turkmengeologiya 200 tis t i 100 tis t vidpovidno Osnovni rajoni vidobutku vuglevodniv rodovisha Cheleken Gundogar Shidnij Cheleken Akpatlavuk i Goturdepe Poshukovo rozviduvalni roboti zaplanovani v rajonah rodovish Korpedzhe Gunorta Pivdenne Gamishlidzha Akpatlavuk i Goturdepe Turkmengaz planuye zavershiti stvorennya gazovoyi infrastrukturi i pochati probnij vidobutok na rodovishah Gazildepe i Balguyi zbilshiti vidobutok gazu na rodovishah Gundogar Shidnij i Gunbatar Zahidnij Shatlik Gazovi proekti kompaniyi Turkmennafta vklyuchayut z yednannya truboprovodami ekspluatacijnih sverdlovin na rodovishi Korpedzhe Korpedje i zdijsnennya programi poshukovo rozviduvalnih robit promislovoyi ekspluataciyi i budivnictva infrastrukturi na gazokondensatnih rodovishah Keyitr Akpatlavuk i Chekichler Oil and Gas Journal 2003 V 101 Osvoyuyutsya rodov vuglevodniv i v Zah Turkmenistani Na rodovishi Shatut zakinchena persha rozviduvalna sverdlovina 3500 m Otrimani pritoki 250 t nafti i 400 tis kub m gazu na dobu U 2003 vedutsya roboti po pidklyuchennyu sverdlovini do magistralnih truboprovodiv Buritsya druga rozviduvalna sverdlovina Osvoyennya rodovisha provoditsya vidpovidno do zagalnogo proektu rozvitku vidobutku nafti i gazu v Zahidnomu Turkmenistani Proekt rozvitku vidobutku nafti i gazu v Zahidnomu Turkmenistani rozrahovanij na 16 rokiv 2001 2016 Sumarni kapitalovkladennya po nomu stanovlyat 379 mln dol Krim Shatuta v proekt vklyucheni rodovisha Nebitlidzhe Zah Nebitlidzhe Gerchek Hazar Sh Hazar i Akpatlavuk RIGZONE Na pochatku XXI st rozrobku naft rodov T v akvatoriyi Kaspijskogo m zdijsnyuye anglo arabska kompaniya Dragon Ojl Dragon Oil malazijska Petronas i danska Mayersk Ojl 1999 roku Dragon Ojl pidpisala z turkmenskim uryadom ugodu pro rozdil produkciyi po dogovirnij teritoriyi Cheleken na yakij roztashovani tri morski naftovi rodovisha Chelekenyangummez Dzhejtun i Dzhigalibeg Na pochatok 2003 roku Dragon Oil zavershila burinnya i vvela v ekspluataciyu 5 sverdlovin Viddacha naftovih plastiv pidvishilasya z 6 do 15 tis bareliv nafti na dobu Buduyetsya druga samohidna plavucha burova ustanovka dlya neyi vzhe pidgotovlena tochka burinnya Persha morska platforma uspishno diye na rodovishi Dzhejtun Do 2006 riven vidobutku nafti bude dovedenij do 5 mln tonn Protyagom vsogo periodu diyi ugodi zagalnij obsyag vidobutoyi nafti povinen stanoviti priblizno 80 mln tonn Peredbachuvanij pributok Turkmenistanu vid pidpisanogo SRP stanovitime 4 7 mlrd Rosiya takozh demonstruye zacikavlenist u ekspluataciyi turkmenskih rodovish Kaspiyu Firmi ITERA Rosneft i Zarubezhneft u 2002 r stvorili alyans Zarit dlya rozrobki 29 30 i 31 blokiv na turkmenskomu shelfi Kaspiyu z 2004 r Ci bloki roztashovani v pivdenno shidnij chastini Kaspiyu bilya turkmeno iranskogo vodnogo kordonu Tam zhe roztashovanij blok 28 yakij ye predmetom peregovoriv po ugodi pro rozdil produkciyi z nimeckoyu kompaniyeyu Vintershal Turkmenistan ru Obsyag pererobki nafti u 2002 r zris na 10 i stanoviv 5734 4 tis tonn Eksport nafti 1817 3 tis tonn Virobnictvo benzinu zbilsheno na 44 vuglevodnevih zridzhenih gaziv na 91 Derzhavnij torgovij koncern Turkmennaftogaz proponuye novi vidi produkciyi polipropilen i mastila Naftogazova Vertikal U 2003 r Turkmenistan mav pozitivnu dinamiku rozvitku naftopererobnoyi promislovosti Dva naftopererobnih zavodi Turkmenistanu Turkmenbashinskij i Sejdinskij za p yat misyaciv 2003 r na 20 zbilshili pererobku nafti Pri comu virobnictvo benzinu viroslo na 13 dizpaliva na 40 polipropilenu na 31 koksu naftovogo i slancevogo na 19 topkovogo mazutu na 70 Zrostannya virobnictva naftoproduktiv obumovlyuyetsya zbilshennyam vidobutku sirovini turkmenskimi naftovikami i stabilizaciyeyu postachannya nafti z prikordonnogo turkmeno uzbeckogo rodovisha Kokdumalak de vidobutok zdijsnyuyetsya pidpriyemstvami Uzbekistanu Import Turkmenistanom uzbeckoyi nafti u 2003 r stanovit 1 mln tonn Turkmenistan ru U 2004 r Turkmenistan planuye vidobuti 15 mln t nafti Z nih 11 mln t povinni vidobuti pidpriyemstva derzh koncernu Turkmennafta Bezposeredno v krayini namicheno pererobiti 8 2 mln t nafti i vipustiti 7 7 mln t naftoproduktiv Turkmenistan ru Turkmenistan znachnimi tempami naroshuye svij eksportnij potencial cinnih vuglevodniv i robit ce uspishnishe inshih prikaspijskih krayin Yaksho v 2002 roci zrostannya eksportu pereroblenoyi nafti sklalo blizko 10 vid vidobutku to za 9 misyaciv 2003 blizko 20 Pokupcyami naftoproduktiv vistupayut trejderi z krayin Yevropi Pivnichnoyi Ameriki Shidnoyi Aziyi Blizkogo Shodu v tomu chisli BP shvejcarskih Glencore International i Vitol avstrijska Argomar Oil yaponska kompaniya Itochu Pri comu obsyag virobnictva i eksportu temnih naftoproduktiv takih yak mazut znizhuyetsya v Turkmenistani v serednomu na 30 na rik a vihid dizelnogo paliva i benziniv navpaki zbilshuyetsya priblizno takimi zh tempami Zrostannya dlya marki A 95 stanovit ponad 60 na rik a dlya mastilnih masel ponad 800 Z 2002 roku visokooktanovij turkmenskij benzin pochav nadhoditi na rosijskij rinok Zavdyaki rekonstrukciyi NPZ v Turkmenbashi kolishnij Krasnovodsk vartistyu ponad 1 mlrd pidvishilasya yakist produktiv pererobki nafti Pislya pershogo etapu rekonstrukciyi zavershenogo v 2002 roci TNPZ zabezpechuye glibinu pererobki nafti 85 proti kolishnih 64 Nimecka firma Tecknip buduye ustanovku gidroochishennya dizpaliva robota yakoyi dozvolit zniziti vmist sirki v nomu v 150 raz z 0 15 do 0 001 Proekt Tecknip oznachaye pochatok drugogo etapu rekonstrukciyi TNPZ odniyeyu z cilej yakogo stane zbilshennya potuzhnosti pererobki z 6 mln do 10 mln tonn nafti na rik Insha meta virobnictvo svitlih naftoproduktiv povnistyu vidpovidnih standartam Yevropejskogo soyuzu Dovgostrokova eksportna strategiya Turkmenistanu buduyetsya na tomu shob zbilshuvati obsyag nafti sho pereroblyayetsya U 2020 roci vin povinen virosti bilsh nizh na 500 v porivnyanni z rivnem 2003 roku i stanoviti 32 mln tonn Cya nafta bude pereroblyatisya na dvoh modernizovanih zavodah i dvoh novih NPZ Vidpovidno zroste j eksport naftoproduktiv Div takozhGaz Turkmenistanu Ekonomika Turkmenistanu Korisni kopalini Turkmenistanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Turkmenistanu Girnicha promislovist Turkmenistanu Geologiya Turkmenistanu DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X