Населення міста Бендери характеризувалася і характеризується значною строкатістю етно-мовного складу. У часи раннього Середньовіччя в районі оселилися слов'яни-тиверці, які поступово були витеснені кочовими тюркськими племенами - , , , які взяли іслам вже за часів Османської імперії в 16 столітті. Значне молдовське населення з'явилося в регіоні близько XIII століття, в період після занепаду слов'янської культури та до встановлення влади османів. Російське, а також українське, польське і болгарське населення в місті з'явилося в ході освоєння цих слабкозаселених земель у XIX столітті при заохоченні адміністрації Російської імперії. При цьому в новий час Бендери історично відрізнялося переважанням російського і, ширше, російськомовного населення, залученого промисловим потенціалом розвитку міста в радянську епоху. Татарське і турецьке населення переселилося в підконтрольну Османської імперії Добруджу, так зв. біженці-мухаджири. У місті вкоренилося численне єврейське населення. Під час румунської окупації 1919-1940 рр. місто зберегло свій російськомовний характер, хоча румунська адміністрація проводила цілеспрямовану політику румунізації і дерусифікації. До міста залучалися румуни з південних регіонів Румунії. У радянський період Бендери пережили фазу бурхливого зростання населення внаслідок високого природного та міграційного приросту осіб усіх національностей. Переважна релігія в місті - православ'я, поширені протестантизм, юдаїзм, багато атеїстичних переконань. У середньовіччі османська Бендерська фортеця була центром поширення ісламу в регіоні.
Дані переписів
Російська імперія
На початку ХХ століття, відносну більшість населення Бендер складали євреї (34,5% або 20 тис.). Подібна картина спостерігалася і в багатьох інших містах Російської Бессарабії і Північного Причорномор'я (Кишинів, Одеса та ін.) Незважаючи на невелику частку власне російського населення, російська мова до цього часу стала основною для переважної більшості багатонаціонального населення міста.
Румунія
1930
Згідно з румунським переписом 1930 р. у місті налічувалося 31.384 мешканців:
- росіяни 15.116 (48,2%),
- євреї 8.279 (26,4%),
- румуни 5.464 (17,4%), (і молдовани )
- українці 1.349 (4,3%),
- поляки 309,
- німці 243,
- болгари 170,
- вірмени 46,
- гагаузи 40,
- греки 37.
Перепис населення СРСР 1989
Згідно з переписом населення 1989 р. у місті налічувалося 138.000 мешканців (максимальна кількість), з яких:
- росіяни 57.800 (41,9%),
- молдовани 41.400 (29,9%),
- українці 25.100 (25,1%),
- болгари 3.800 (2,8%),
- гагаузи 1.600 (1,2%)
- Інші 8.300 (6,0%)
Перепис населення Придністров'я 2004
Згідно з переписом населення 2004 р. у місті налічувалося 97.027 мешканців (скорочення до рівня 1989 склало 29,7% або 41 тис., в основному за рахунок міграції, але також і негативного природного приросту), з яких:
- росіяни 41.500 (скорочення - 28,2%); 42,8% всього населення міста
- молдовани 24.500 (скорочення - 40,8%), 25,5% всього населення міста
- українці 17.000 (скорочення - 32,3%), 17,4% населення
- Інші 14.000 (гагаузи, болгари, євреї та ін) 14,6% населення
Ця стаття не містить . (січень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naselennya mista Benderi harakterizuvalasya i harakterizuyetsya znachnoyu strokatistyu etno movnogo skladu U chasi rannogo Serednovichchya v rajoni oselilisya slov yani tiverci yaki postupovo buli vitesneni kochovimi tyurkskimi plemenami yaki vzyali islam vzhe za chasiv Osmanskoyi imperiyi v 16 stolitti Znachne moldovske naselennya z yavilosya v regioni blizko XIII stolittya v period pislya zanepadu slov yanskoyi kulturi ta do vstanovlennya vladi osmaniv Rosijske a takozh ukrayinske polske i bolgarske naselennya v misti z yavilosya v hodi osvoyennya cih slabkozaselenih zemel u XIX stolitti pri zaohochenni administraciyi Rosijskoyi imperiyi Pri comu v novij chas Benderi istorichno vidriznyalosya perevazhannyam rosijskogo i shirshe rosijskomovnogo naselennya zaluchenogo promislovim potencialom rozvitku mista v radyansku epohu Tatarske i turecke naselennya pereselilosya v pidkontrolnu Osmanskoyi imperiyi Dobrudzhu tak zv bizhenci muhadzhiri U misti vkorenilosya chislenne yevrejske naselennya Pid chas rumunskoyi okupaciyi 1919 1940 rr misto zbereglo svij rosijskomovnij harakter hocha rumunska administraciya provodila cilespryamovanu politiku rumunizaciyi i derusifikaciyi Do mista zaluchalisya rumuni z pivdennih regioniv Rumuniyi U radyanskij period Benderi perezhili fazu burhlivogo zrostannya naselennya vnaslidok visokogo prirodnogo ta migracijnogo prirostu osib usih nacionalnostej Perevazhna religiya v misti pravoslav ya poshireni protestantizm yudayizm bagato ateyistichnih perekonan U serednovichchi osmanska Benderska fortecya bula centrom poshirennya islamu v regioni Dani perepisivRosijska imperiyaNa pochatku HH stolittya vidnosnu bilshist naselennya Bender skladali yevreyi 34 5 abo 20 tis Podibna kartina sposterigalasya i v bagatoh inshih mistah Rosijskoyi Bessarabiyi i Pivnichnogo Prichornomor ya Kishiniv Odesa ta in Nezvazhayuchi na neveliku chastku vlasne rosijskogo naselennya rosijska mova do cogo chasu stala osnovnoyu dlya perevazhnoyi bilshosti bagatonacionalnogo naselennya mista Rumuniya1930 Zgidno z rumunskim perepisom 1930 r u misti nalichuvalosya 31 384 meshkanciv rosiyani 15 116 48 2 yevreyi 8 279 26 4 rumuni 5 464 17 4 i moldovani ukrayinci 1 349 4 3 polyaki 309 nimci 243 bolgari 170 virmeni 46 gagauzi 40 greki 37 Perepis naselennya SRSR 1989 Dokladnishe Vsesoyuznij perepis naselennya SRSR 1989 roku Zgidno z perepisom naselennya 1989 r u misti nalichuvalosya 138 000 meshkanciv maksimalna kilkist z yakih rosiyani 57 800 41 9 moldovani 41 400 29 9 ukrayinci 25 100 25 1 bolgari 3 800 2 8 gagauzi 1 600 1 2 Inshi 8 300 6 0 Perepis naselennya Pridnistrov ya 2004 Dokladnishe Perepis naselennya Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki 2004 roku Zgidno z perepisom naselennya 2004 r u misti nalichuvalosya 97 027 meshkanciv skorochennya do rivnya 1989 sklalo 29 7 abo 41 tis v osnovnomu za rahunok migraciyi ale takozh i negativnogo prirodnogo prirostu z yakih rosiyani 41 500 skorochennya 28 2 42 8 vsogo naselennya mista moldovani 24 500 skorochennya 40 8 25 5 vsogo naselennya mista ukrayinci 17 000 skorochennya 32 3 17 4 naselennya Inshi 14 000 gagauzi bolgari yevreyi ta in 14 6 naselennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2016