Накіє Ельгюн (тур. Nakiye Elgün; 1882, [tr], Османська імперія — 23 березня 1954, Стамбул, Туреччина) — турецька політична діячка і викладачка, одна з перших жінок-членів Великих національних зборів Туреччини, обрана на [en]. Представляла в ньому Ерзурум.
Накіє Ельгюн тур. Nakiye Elgün | |
Народження: | 1882 d |
---|---|
Смерть: | 23 березня 1954 Стамбул, Туреччина |
Країна: | Туреччина |
Освіта: | d |
Партія: | Республіканська народна партія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ельгюн — одна з педагогів, які працювали над поширенням освіти серед дівчаток у кінці османського періоду і в перші роки існування Турецької Республіки. Вона приєдналася до османського жіночого руху і стала однією з перших жінок республіканської епохи, що отримали політичні права. 1930 року Ельгюн стала першою жінкою-членом Стамбульських муніципальних зборів.
Життєпис
Ельгюн народилася 1882 року в Стамбулі. 1911 року, в [en], влаштувалася на роботу в недавно відкриту Стамбульську школу Інасіо. Вона грала активну роль у суспільному житті, а також у галузі освіти. Ельгюн працювала в асоціації Тіл-і-Нісван, одній з перших османських жіночих організацій. Під час її роботи в школі Інасіо міністерство освіти попросило її підготувати проєкт, який став провідним при оновленні системи рівнів освіти. Також Ельгюн запропонувала, щоб учні займалися в класах білого кольору. Коли її проєкти міністерство освіти відхилило, 1914 року Ельгюн подала у відставку.
Протягом 1914—1917 років Ельгюн працювала в Міністерстві благочестя (Evkaf Nazırlığı); вона брала участь у відновленні та організації шкіл Фонду, створеного в Султанахметі. 1916 року на запрошення військового і цивільного адміністратора Сирії Ахмеда Джемаль-паші вона разом з Халіде Едіб Адивар очолила кампанію зі створення вчительських шкіл для дівчаток у Сирії, де викладала турецьку мову в Дамаску, Єрусалимі та Бейруті. Оскільки Міністерство освіти, на основі централізації всієї освіти взяло під свій контроль усі школи Фонду, Ельгюн вирішила, що їй немає що робити в офіційному шкільному секторі, і залишила посаду.
Пізніше вона прийняла пропозицію відновити стару школу, засновану в Беязиті 1915 року, яка занепала, коли [en] пішов з посади директора школи. Ельгюн відновила її 1917 року під назвою Февзійської середньої школи.
Під час Першої світової війни Ельгюн була доброволицею [tr], а після неї виступала на різних зборах у Стамбулі як голова Асоціації вчителів у той період, виступаючи проти окупації Анатолії. 23 травня 1919 року вона була серед промовців на великому мітингу на площі Султанахмет. Саме в цей час, за деякими оцінками, Накіє Ельгюн перетворилася на політичну фігуру.
Під час Війни за незалежність Туреччини Ельгюн заснувала Товариство допомоги сім'ям мучеників. Вона також підтримувала національну військову кампанію, ховаючи деякі військові матеріали, які відправлялися в Анатолію через Бартин, на складах школи Фейзіє. Товариство допомоги сім'ям мучеників розпущено після закінчення війни. Накіє Ельгюн звільнилася зі своєї посади в школі Февзіє наприкінці 1928 року.
Після війни Ельгюн брала участь у відкритті стамбульського відділення [en], започаткованого в Анкарі, і була його президентом. Вона також брала участь у створенні стамбульського відділення Товариства економіки та заощаджень, а потім працювала в стамбульському відділенні халкевлері. Тим часом 1929 року повернулася до освітньої діяльності і призначена директором [tr]. Однак коли 1930 року жінкам надали право обиратися в муніципальні та провінційні ради, Ельгюм залишила пост і приєдналася до Стамбульської генеральної асамблеї як член від Бейоглу. Вона стала першою жінкою, обраною членом Постійної ради асамблеї. На виборах 1934 року її знову обрано в Стамбульську генеральну асамблею і Постійну раду.
5 грудня 1934 року, коли жінкам надали право голосувати і бути обраними, Ельгюн активно брала участь в урочистостях, організованих жінками. На виборах 8 лютого 1935 року її висунуто в парламент Республіканською народною партією і з 870 голосами обрано у Великі національні збори Туреччини як депутатку від Ерзурума на п'ятий термін.
24 березня 1935 року її обрано президентом Товариства захисту жінок на його четвертому засіданні. 25 травня 1935 року Ельгюн обрано членом Центральної виконавчої ради , а 13 червня 1936 року — членом керівництва [tr]. 1938 року вона прийняла на себе обов'язки голови [tr] і продовжувала виконувати цю роль до своєї смерті.
Накіє Ельгюн померла 23 березня 1954 року в Стамбулі. На честь неї названо проспект у [tr].
Примітки
- Duroğlu, Sibel. Türkiye'de İlk Kadın Milletvekilleri : [ 7 лютого 2015]. — Ankara University Institute of Social Sciences (Master's Thesis), 2007. — С. 87—92.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2007. Процитовано 24 березня 2020.
- Özyürek, Mustafa. (PDF). www.duzen.com.tr. Atatürk Journal, Vol. 3, Issue 2, Year 2014. Архів оригіналу (PDF) за 7 травня 2017. Процитовано 24 березня 2020.
- Yıldız, Hacer. (PDF). acikarsiv.ankara.edu.tr. Ankara University Institute of Social Sciences, Department of Women's Studies, 2015. Архів оригіналу (PDF) за 7 травня 2017. Процитовано 24 березня 2020.
- Kurnaz, Şefika, Balkan Harbinde Kadınlarımızın Konferansları, Aile ve Toplum, March 1991, volume 1, issue 1
- TBMM Official Report of the General Assembly [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.], 22nd Period 4th Legislative Year, 69th Unification,
- Kaplan, Leyla, Türkiye Büyük Millet Meclisi'nde Kadın Milletvekilleri, Atatürk Research Center website
- Özbek, Nadir. (PDF). nadirozbek.com. Tarih ve Toplum journal, Issue: 180, Date: December 1998. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2015. Процитовано 24 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nakiye Elgyun tur Nakiye Elgun 1882 tr Osmanska imperiya 23 bereznya 1954 Stambul Turechchina turecka politichna diyachka i vikladachka odna z pershih zhinok chleniv Velikih nacionalnih zboriv Turechchini obrana na en Predstavlyala v nomu Erzurum Nakiye Elgyun tur Nakiye Elgun Narodzhennya 1882 dSmert 23 bereznya 1954 1954 03 23 Stambul TurechchinaKrayina TurechchinaOsvita dPartiya Respublikanska narodna partiya Mediafajli b u Vikishovishi Elgyun odna z pedagogiv yaki pracyuvali nad poshirennyam osviti sered divchatok u kinci osmanskogo periodu i v pershi roki isnuvannya Tureckoyi Respubliki Vona priyednalasya do osmanskogo zhinochogo ruhu i stala odniyeyu z pershih zhinok respublikanskoyi epohi sho otrimali politichni prava 1930 roku Elgyun stala pershoyu zhinkoyu chlenom Stambulskih municipalnih zboriv ZhittyepisElgyun narodilasya 1882 roku v Stambuli 1911 roku v en vlashtuvalasya na robotu v nedavno vidkritu Stambulsku shkolu Inasio Vona grala aktivnu rol u suspilnomu zhitti a takozh u galuzi osviti Elgyun pracyuvala v asociaciyi Til i Nisvan odnij z pershih osmanskih zhinochih organizacij Pid chas yiyi roboti v shkoli Inasio ministerstvo osviti poprosilo yiyi pidgotuvati proyekt yakij stav providnim pri onovlenni sistemi rivniv osviti Takozh Elgyun zaproponuvala shob uchni zajmalisya v klasah bilogo koloru Koli yiyi proyekti ministerstvo osviti vidhililo 1914 roku Elgyun podala u vidstavku Protyagom 1914 1917 rokiv Elgyun pracyuvala v Ministerstvi blagochestya Evkaf Nazirligi vona brala uchast u vidnovlenni ta organizaciyi shkil Fondu stvorenogo v Sultanahmeti 1916 roku na zaproshennya vijskovogo i civilnogo administratora Siriyi Ahmeda Dzhemal pashi vona razom z Halide Edib Adivar ocholila kampaniyu zi stvorennya vchitelskih shkil dlya divchatok u Siriyi de vikladala turecku movu v Damasku Yerusalimi ta Bejruti Oskilki Ministerstvo osviti na osnovi centralizaciyi vsiyeyi osviti vzyalo pid svij kontrol usi shkoli Fondu Elgyun virishila sho yij nemaye sho robiti v oficijnomu shkilnomu sektori i zalishila posadu Piznishe vona prijnyala propoziciyu vidnoviti staru shkolu zasnovanu v Beyaziti 1915 roku yaka zanepala koli en pishov z posadi direktora shkoli Elgyun vidnovila yiyi 1917 roku pid nazvoyu Fevzijskoyi serednoyi shkoli Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Elgyun bula dobrovoliceyu tr a pislya neyi vistupala na riznih zborah u Stambuli yak golova Asociaciyi vchiteliv u toj period vistupayuchi proti okupaciyi Anatoliyi 23 travnya 1919 roku vona bula sered promovciv na velikomu mitingu na ploshi Sultanahmet Same v cej chas za deyakimi ocinkami Nakiye Elgyun peretvorilasya na politichnu figuru Pid chas Vijni za nezalezhnist Turechchini Elgyun zasnuvala Tovaristvo dopomogi sim yam muchenikiv Vona takozh pidtrimuvala nacionalnu vijskovu kampaniyu hovayuchi deyaki vijskovi materiali yaki vidpravlyalisya v Anatoliyu cherez Bartin na skladah shkoli Fejziye Tovaristvo dopomogi sim yam muchenikiv rozpusheno pislya zakinchennya vijni Nakiye Elgyun zvilnilasya zi svoyeyi posadi v shkoli Fevziye naprikinci 1928 roku Pislya vijni Elgyun brala uchast u vidkritti stambulskogo viddilennya en zapochatkovanogo v Ankari i bula jogo prezidentom Vona takozh brala uchast u stvorenni stambulskogo viddilennya Tovaristva ekonomiki ta zaoshadzhen a potim pracyuvala v stambulskomu viddilenni halkevleri Tim chasom 1929 roku povernulasya do osvitnoyi diyalnosti i priznachena direktorom tr Odnak koli 1930 roku zhinkam nadali pravo obiratisya v municipalni ta provincijni radi Elgyum zalishila post i priyednalasya do Stambulskoyi generalnoyi asambleyi yak chlen vid Bejoglu Vona stala pershoyu zhinkoyu obranoyu chlenom Postijnoyi radi asambleyi Na viborah 1934 roku yiyi znovu obrano v Stambulsku generalnu asambleyu i Postijnu radu 5 grudnya 1934 roku koli zhinkam nadali pravo golosuvati i buti obranimi Elgyun aktivno brala uchast v urochistostyah organizovanih zhinkami Na viborah 8 lyutogo 1935 roku yiyi visunuto v parlament Respublikanskoyu narodnoyu partiyeyu i z 870 golosami obrano u Veliki nacionalni zbori Turechchini yak deputatku vid Erzuruma na p yatij termin 24 bereznya 1935 roku yiyi obrano prezidentom Tovaristva zahistu zhinok na jogo chetvertomu zasidanni 25 travnya 1935 roku Elgyun obrano chlenom Centralnoyi vikonavchoyi radi a 13 chervnya 1936 roku chlenom kerivnictva tr 1938 roku vona prijnyala na sebe obov yazki golovi tr i prodovzhuvala vikonuvati cyu rol do svoyeyi smerti Nakiye Elgyun pomerla 23 bereznya 1954 roku v Stambuli Na chest neyi nazvano prospekt u tr PrimitkiDuroglu Sibel Turkiye de Ilk Kadin Milletvekilleri 7 lyutogo 2015 Ankara University Institute of Social Sciences Master s Thesis 2007 S 87 92 Arhiv originalu za 19 veresnya 2007 Procitovano 24 bereznya 2020 Ozyurek Mustafa PDF www duzen com tr Ataturk Journal Vol 3 Issue 2 Year 2014 Arhiv originalu PDF za 7 travnya 2017 Procitovano 24 bereznya 2020 Yildiz Hacer PDF acikarsiv ankara edu tr Ankara University Institute of Social Sciences Department of Women s Studies 2015 Arhiv originalu PDF za 7 travnya 2017 Procitovano 24 bereznya 2020 Kurnaz Sefika Balkan Harbinde Kadinlarimizin Konferanslari Aile ve Toplum March 1991 volume 1 issue 1 TBMM Official Report of the General Assembly 10 bereznya 2016 u Wayback Machine 22nd Period 4th Legislative Year 69th Unification Kaplan Leyla Turkiye Buyuk Millet Meclisi nde Kadin Milletvekilleri Ataturk Research Center website Ozbek Nadir PDF nadirozbek com Tarih ve Toplum journal Issue 180 Date December 1998 Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2020