Наконіди — правляча династія ободритів до Ніклотингів у 960—1129 роках. У текстах середньовічних хроністів зустрічається різне найменування: «лат. regulus» (король), «лат. dux» (герцог), «лат. tyrannus»; у відносинах з герцогом Кнудом Лавардом іменувалися «князями» («knez»). Відомі з хронік Тітмара Мерзебурзького, Адама Бременського, Саксона Граматика та Гельмольда з Босау.
У 90-ті роки X століття князь Мстивой I, уклавши союз із данським конунгом Гаральдом Синьозубим і одружившись з його дочкою, зумів створити політичні передумови для створення вендського князівства, в яке, крім ободритів, входили й племена лютичів.
Це державне утворення очолив князь Годеслав (лат. Godescalcus, Готшалк) з роду Наконідів, онук Мстивоя, який в 1043 р. зайняв ободритський престол і сприяв християнізації країни. У 1066 р. проти Годеслава/Готшалка піднялося повстання, і він був убитий. Скориставшись антихристиянськими настроями, владу захопив князь Круто (правитель Рюгена/Руяна). Син Годеслава/Готшалка Генріх у 1090 р. зміг повернути владу Наконідам.
Резиденцією ободридської династії Наконідів до кінця XI століття стала фортеця Любиця («улюблена»), заснована в місці слов'янського торгового селища VI—VII століть на злитті річок Траве й .
Під час релігійних воєн, пов'язаних із поширенням християнства, XI століття слов'яни-язичники, убивши князя Готшалка, знищили правлячу в Любиці слов'янську християнську княжу династію Наконідів, а Любицю розорили й спалили.
Династія Наконідів користувалася підтримкою німецьких князів, для яких важливо було забезпечення стабільності на прикордонних територіях.
У 1127 р. правитель Генріх Любекський з роду Наконідів був повалений. Це призвело до нового витку нестабільності на кордоні, й у наслідку чого призвело до змін у політиці німців у відношенні до слов'ян.
Перелом у політиці німецьких князів стався після нападу бодричів на Зегеберг у 1137 р.. Однак, союзницькі відносини як і раніше пов'язували безпосередніх сусідів: князя бодричів Ніклота, графа Адольфа II Гольштейнського, Альбрехта Ведмедя і гавельского князя Прибислава-Генріха (див. Хрестовий похід проти слов'ян (венедів) 1147 року).
Представники династії
- Након (954—965/967) і Стойгнів
- (965/967 — 995) і
- (996—1018)
- Удо/Прибігнев (1018—1028)
- Готшалк (1000—1066) і Ратибор (? — 1043)
- Будивой (1066—1075)
- Генріх Любекський (до 1066 — 22 березня 1127)
- Володимир (? — 1123), Мстивой (? — 1127), Кнут (? — 1128), Святополк
Джерела
- Гельмольд из Босау: «Славянская хроника», М., 1963.(рос.)
- Westphalen E. J., Monumenta inedita rerum Germanorum. Lipsiae. 1741. p. 1615—1630.
- Lübeckische Geschichte, (Prof. Antjekathrin Graßmann) Verlag Schmidt-Römhild. 4. Aufl., Lübeck, 2008, — 942 S. — .
- Lübeck-Lexikon, Die Hansestadt von A bis Z. (Hrsg. A. Graßmann) Verlag Schmidt-Römhild, Lübeck, 2006. — 409 S. .
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nakonidi pravlyacha dinastiya obodritiv do Niklotingiv u 960 1129 rokah U tekstah serednovichnih hronistiv zustrichayetsya rizne najmenuvannya lat regulus korol lat dux gercog lat tyrannus u vidnosinah z gercogom Knudom Lavardom imenuvalisya knyazyami knez Vidomi z hronik Titmara Merzeburzkogo Adama Bremenskogo Saksona Gramatika ta Gelmolda z Bosau U 90 ti roki X stolittya knyaz Mstivoj I uklavshi soyuz iz danskim konungom Garaldom Sinozubim i odruzhivshis z jogo dochkoyu zumiv stvoriti politichni peredumovi dlya stvorennya vendskogo knyazivstva v yake krim obodritiv vhodili j plemena lyutichiv Ce derzhavne utvorennya ocholiv knyaz Godeslav lat Godescalcus Gotshalk z rodu Nakonidiv onuk Mstivoya yakij v 1043 r zajnyav obodritskij prestol i spriyav hristiyanizaciyi krayini U 1066 r proti Godeslava Gotshalka pidnyalosya povstannya i vin buv ubitij Skoristavshis antihristiyanskimi nastroyami vladu zahopiv knyaz Kruto pravitel Ryugena Ruyana Sin Godeslava Gotshalka Genrih u 1090 r zmig povernuti vladu Nakonidam Rezidenciyeyu obodridskoyi dinastiyi Nakonidiv do kincya XI stolittya stala fortecya Lyubicya ulyublena zasnovana v misci slov yanskogo torgovogo selisha VI VII stolit na zlitti richok Trave j Pid chas religijnih voyen pov yazanih iz poshirennyam hristiyanstva XI stolittya slov yani yazichniki ubivshi knyazya Gotshalka znishili pravlyachu v Lyubici slov yansku hristiyansku knyazhu dinastiyu Nakonidiv a Lyubicyu rozorili j spalili Dinastiya Nakonidiv koristuvalasya pidtrimkoyu nimeckih knyaziv dlya yakih vazhlivo bulo zabezpechennya stabilnosti na prikordonnih teritoriyah U 1127 r pravitel Genrih Lyubekskij z rodu Nakonidiv buv povalenij Ce prizvelo do novogo vitku nestabilnosti na kordoni j u naslidku chogo prizvelo do zmin u politici nimciv u vidnoshenni do slov yan Perelom u politici nimeckih knyaziv stavsya pislya napadu bodrichiv na Zegeberg u 1137 r Odnak soyuznicki vidnosini yak i ranishe pov yazuvali bezposerednih susidiv knyazya bodrichiv Niklota grafa Adolfa II Golshtejnskogo Albrehta Vedmedya i gavelskogo knyazya Pribislava Genriha div Hrestovij pohid proti slov yan venediv 1147 roku Predstavniki dinastiyiNakon 954 965 967 i Stojgniv 965 967 995 i 996 1018 Udo Pribignev 1018 1028 Gotshalk 1000 1066 i Ratibor 1043 Budivoj 1066 1075 Genrih Lyubekskij do 1066 22 bereznya 1127 Volodimir 1123 Mstivoj 1127 Knut 1128 SvyatopolkDzherelaGelmold iz Bosau Slavyanskaya hronika M 1963 ros Westphalen E J Monumenta inedita rerum Germanorum Lipsiae 1741 p 1615 1630 Lubeckische Geschichte Prof Antjekathrin Grassmann Verlag Schmidt Romhild 4 Aufl Lubeck 2008 942 S ISBN 3 7950 1280 5 Lubeck Lexikon Die Hansestadt von A bis Z Hrsg A Grassmann Verlag Schmidt Romhild Lubeck 2006 409 S ISBN 3 7950 7777 X Posilannya ros