Надія (товариство)

Товариство «Надія» — добровільне громадське об'єднання на Підкарпатській Русі, створене на початку 1920-х років в Ужгороді для допомоги емігрантам із Східної України та Галичини. Ініціатор створення — Степан Клочурак.

Завдання

• фінансова і соціальна допомога українським емігрантам;
• пошук помешкання та роботи для емігрантів;
• налагоджування зв'язків з родинами;
• допомога воєнним інвалідам, вдовам і сиротам.

Мотиви створення

Емігранти на Закарпатті опинилися в дуже складному становищі, адже місцева чеська адміністрація ставилася до них з недовірою, а москвофіли, що мали в руках владу, — з ворожістю і ненавистю.

Керівники

• Степан Клочурак — голова, пізніше — секретар, член президії.

Діяльність

Товариство інтенсивно виступало на захист воїнів Української Галицької Армії, які після втеч із польських концентраційних таборів, опинялися на території Закарпаття. Чехо-словацький уряд спочатку ставився до них з приязню, та коли їх число збільшувалося, поліція повертала біженців польським органам, які їх, як «зрадників батьківщини», «терористів» і утікачів («збігів»), здебільшого засуджували на смерть. Відомі випадки, коли польські жандарми прямо на кордоні перед очима чехословацьких прикордонників розстрілювали колишніх воїнів УГА. Після одного з таких випадків Степан Клочурак опублікував статтю «Нелюдський вчинок», що була гострим засудженням політики чехо-словацького уряду стосовно галицьких емігрантів. На першій шпальті видання містився заклик до уряду Чехо-Словаччини припинити таку явну антиукраїнську кампанію і дати захист невинним жертвам — Клочурак:
«кров яких остане чорним п'ятном ганьби тих виновників, котрі наражають добру славу нашої демократичної Республіки».

Ця публікація спричинила значний відгук у пресі, що стало приводом для інтерпеляції посла Я. Нечаса у парламенті. Зрештою колишнім воїнам УГА був наданий статус політичних біженців.

Примітки

1. Вперед. — Ужгород, 12 червня 1921 року Цитата:
   

   «Одною рукою чеський уряд пригортає до серця і дає захист ріжним реакціонерам і монархістам-білогвардійцям, а другою проти всяких межинародних постанов оддає в руки буржуазно-шляхетської Польщі на певну смерть тих нещасних українських збігів»