Надросся — ландшафтний заказник місцевого значення.
49°30′21″ пн. ш. 29°21′50″ сх. д. / 49.50600000002777534° пн. ш. 29.36400000002777944° сх. д.Координати: 49°30′21″ пн. ш. 29°21′50″ сх. д. / 49.50600000002777534° пн. ш. 29.36400000002777944° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Вінницька область, Погребищенський район |
Найближче місто | с. Круподеринці, Саражинці. |
Площа | 202,2 га |
Засновано | 2009 р. |
Оператор | Дзюньківська, Павлівська, Саражинецька сільські ради, ВОКСЛП «Віноблагроліс» |
Надросся (заказник) (Вінницька область) | |
Надросся у Вікісховищі |
Розташований на території Дзюньківської, Павлівської та Саражинецької сільських рад Погребищенського району Вінницької області. Оголошений, відповідно до Рішення 25 сесії Вінницької обласної Ради 5 скликання від 29.07.2009 р. № 834
Охороняється ділянка мальовничого ландшафту на схилах берега р. Рось, наявністю гранітних відслонень та цінними лісовими насадженнями природного та штучного походження віком близько 80 років. Долина представлена близько 600 видами вищих судинних рослин, що складає біля 58 % її флори.
Заказник розташований на землях водного фонду, однак включені землі сільськогосподарського, історико-культурного призначення та лісові землі, які перебувають користуванні Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс».
За фізико-географічним районуванням України (1968), територія долини річки Рось належить до Липовецько-Погребищенського району Північно-Західної області Придніпровської височини Лісостепової зони.
За геоботанічним районуванням України територія нележить до Літинського району Вінницького (Центральноподільського) геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів Подільсько-Бесарабської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистяної області.
Для цієї території характерна хвиляста рівнина та лучні остепнені заплавні ділянки, тобто з геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою алювіальну рівнину заплавної не почленованої тераси.
Долина річки Рось у межах Вінницької області знаходиться на території Українського кристалічного щита, що представлений нижньопротерозойськими відкладами з гранітів гнейсів. Осадкові відклади, що перекривають кристалічний фундамент, приурочені до неогенової системи і складені сіро-зеленими місцями жовтим глинами.
Ґрунтовий покрив характеризується реградованими чорноземами та темно-сірими ґрунтами.
Територія заказника лежить у межах рівнинної атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Клімат території помірно континентальний. Для нього є характерним тривале нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить - 6° С, а липня становить + 19°С. Річна кількість опадів становить від 500 до 525 мм.
Долина річки Рось являє собою невід'ємну частину екомережі, діяльність якої спрямована на відтворення та збереження екосистем. Річкові долини відіграють важливу функціональну роль в біосфері як регуляторні системи, джерело природних рослинних ресурсів, шляхи міграції видів. В регіонах з надмірно трансформованим та фрагментованим рослинним покривом долини річок залишаються єдиними екосистемами з природною та напівириродною рослинністю.
Річка Рось є однією з найбільших правих лісостепових приток Дніпра. Географічне положення зумовлює її особливу роль в проектованій екомережі України, як об’єднуючої ланки між окремими регіонами Полісся, Лісостепу та Степу. Численні історичні об’єкти свідчать про визначну роль Росі в становленні культурної спадщини українського народу. За останні десятиріччя рослинний покрив долини зазнав значного антропогенного впливу. У зв’язку з цим розв’язання проблеми його відновлення, рестабілізації та підтримання на належному рівні функціонування набуває особливої актуальності. Успішне її вирішення можливе лише за умови всебічного і детального вивчення фіторізноманіття долини.
Багатство рослинного покриву долини Росі зумовлено її географічним положенням, зв’язком з .долиною річки Дніпра, наявністю гранітних відслонень і своєрідністю гідрологічного режиму заплави.
Рослинний покрив схилово-терасової групи урочищ представлений листяними (переважно дубовими та грабово-дубовими), хвойними (сосновими) та мішаними (дубово-сосновими) лісами, а також лучними степами; заплавно-руслової групи урочищ — заплавними Лісами (вільховими, вербовими, осокоровими, дубовими та в'язово-дубовими) та чагарниками (лозняками, шелюжниками), луками (мезофітними, гігромезофітними і ксеромезофітними), трав'яними болотами (переважно рогозовими, осоковими, осоково-очеретяними), рослинністю водойм та водотоків.
Диференціацію рослинності в межах урочищ вершини другої надзаплавної (лееової) тераси та вершини першої надзаплавної (борової) тераси зумовлює мікрорельєф. З ним пов'язані ступінь оглеєння та зволоження ґрунтів. В межах ланок розподіл рослинності визначається структурними особливостями ґрунту. Для урочищ схилів другої надзаплавної (лесової) тераси та схилів першої надзаплавної (борової) тераси визначальним фактором розподілу рослинності є характер їх розміщення (верхня, середня, нижня частини схилу). На розподіл рослинності в межах кожної ланки впливає тип ґрунту, крутизна та експозиція схилу. Диференціацію рослинного покриву урочищ притерасної, центральної та прируслової частин заплави визначає мікрорельєф, з яким пов'язані тип ґрунту, глибина залягання ґрунтових вод, заплавність. В межах ланок диференційними факторами виступають особливості структури ґрунту або донних відкладів (для ланки ГК заплавних водойм). В розподілі рослинного покриву урочищ русла провідна роль належить типу донних відкладів, швидкості течії та товщі води.
Проведено структурно-порівняльний аналіз флористичного складу класів рослинності. Флора кожного класу розглядається як типологічна флора (Толмачев, 1974; Дідух, 1992). Встановлено, що найвищим флористичним багатством відзначаються Molinio-Arrhenatheretea і Querco-Fagetea. Спектр трьох провідних родин більшості класів збігається з відповідним спектром флори в цілому, що свідчить про проміжний характер типологічних флор між бореальними та середземноморськими. Флора Chenopodietea має середземноморський характер, оскільки друге та третє місце в ній посідають Lamiaceae і Brassicaceae. Біоморфологічні спектри типологічних флор є типовими для регіону. Найнижчим вмістом монокарпіків і терофітів відзначаються Vaccinio-Piceetea, Querco-Fagetea, Alnetea glutinosae, Lemnetea i Potametea, що є свідченням їх найменшої антропогенної трансформації. Аналіз екологічних спектрів виявив найбільшу вразливість до дії зовнішніх чинників фітоценозів Lemnetea, Potametea, Festuco-Brometea, Isoeto-Nanojuncetea, Sedo-Scleninthetea. Festucetea vaginatae. Географічні спектри відображають переважання хорологічних груп, які є провідними для флори в цілому. Виявлено високу географічну специфічність флор Sedo-Scleranthetea, Festuco-Brometea, Vaccinio-Piceetea та Querco-Fagetea, оскільки в їх регіональному спектрі переважають європейські види, а також найбільш континентальний характер флори Festuco- Brometea (найвищий серед всіх класів вміст евконтинентальних та евриконтинентальних видів в кліматичному спектрі).
Джерела
- Рішення 25 сесії Вінницької обласної Ради 5 скликання від 29.07.2009 р. № 834
- Науково-еколгічне обгрунтування ландшафтного заказника «Надросся». Автори — зав. відділом трав'янистих рослин природної та культурної флори Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України, к.б.н. А. А. Куземко; начальник відділу охорони земель, заповідної справи та екомережі І. М. Кононова.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nadrossya landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Nadrossya 49 30 21 pn sh 29 21 50 sh d 49 50600000002777534 pn sh 29 36400000002777944 sh d 49 50600000002777534 29 36400000002777944 Koordinati 49 30 21 pn sh 29 21 50 sh d 49 50600000002777534 pn sh 29 36400000002777944 sh d 49 50600000002777534 29 36400000002777944Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Vinnicka oblast Pogrebishenskij rajonNajblizhche mistos Krupoderinci Sarazhinci Plosha202 2 gaZasnovano2009 r OperatorDzyunkivska Pavlivska Sarazhinecka silski radi VOKSLP Vinoblagrolis Nadrossya zakaznik Vinnicka oblast Nadrossya u Vikishovishi Roztashovanij na teritoriyi Dzyunkivskoyi Pavlivskoyi ta Sarazhineckoyi silskih rad Pogrebishenskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Ogoloshenij vidpovidno do Rishennya 25 sesiyi Vinnickoyi oblasnoyi Radi 5 sklikannya vid 29 07 2009 r 834 Ohoronyayetsya dilyanka malovnichogo landshaftu na shilah berega r Ros nayavnistyu granitnih vidslonen ta cinnimi lisovimi nasadzhennyami prirodnogo ta shtuchnogo pohodzhennya vikom blizko 80 rokiv Dolina predstavlena blizko 600 vidami vishih sudinnih roslin sho skladaye bilya 58 yiyi flori Zakaznik roztashovanij na zemlyah vodnogo fondu odnak vklyucheni zemli silskogospodarskogo istoriko kulturnogo priznachennya ta lisovi zemli yaki perebuvayut koristuvanni Vinnickogo oblasnogo komunalnogo specializovanogo lisogospodarskogo pidpriyemstva Vinoblagrolis Za fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini 1968 teritoriya dolini richki Ros nalezhit do Lipovecko Pogrebishenskogo rajonu Pivnichno Zahidnoyi oblasti Pridniprovskoyi visochini Lisostepovoyi zoni Za geobotanichnim rajonuvannyam Ukrayini teritoriya nelezhit do Litinskogo rajonu Vinnickogo Centralnopodilskogo geobotanichnogo okrugu dubovo grabovih ta dubovih lisiv Podilsko Besarabskoyi pidprovinciyi Shidnoyevropejskoyi provinciyi Yevropejskoyi shirokolistyanoyi oblasti Dlya ciyeyi teritoriyi harakterna hvilyasta rivnina ta luchni ostepneni zaplavni dilyanki tobto z geomorfologichnoyi tochki zoru opisuvana teritoriya yavlyaye soboyu alyuvialnu rivninu zaplavnoyi ne pochlenovanoyi terasi Dolina richki Ros u mezhah Vinnickoyi oblasti znahoditsya na teritoriyi Ukrayinskogo kristalichnogo shita sho predstavlenij nizhnoproterozojskimi vidkladami z granitiv gnejsiv Osadkovi vidkladi sho perekrivayut kristalichnij fundament priurocheni do neogenovoyi sistemi i skladeni siro zelenimi miscyami zhovtim glinami Gruntovij pokriv harakterizuyetsya regradovanimi chornozemami ta temno sirimi gruntami Teritoriya zakaznika lezhit u mezhah rivninnoyi atlantiko kontinentalnoyi oblasti pomirnogo klimatichnogo poyasu Klimat teritoriyi pomirno kontinentalnij Dlya nogo ye harakternim trivale nezharke lito i porivnyano nedovga m yaka zima Serednya temperatura sichnya stanovit 6 S a lipnya stanovit 19 S Richna kilkist opadiv stanovit vid 500 do 525 mm Dolina richki Ros yavlyaye soboyu nevid yemnu chastinu ekomerezhi diyalnist yakoyi spryamovana na vidtvorennya ta zberezhennya ekosistem Richkovi dolini vidigrayut vazhlivu funkcionalnu rol v biosferi yak regulyatorni sistemi dzherelo prirodnih roslinnih resursiv shlyahi migraciyi vidiv V regionah z nadmirno transformovanim ta fragmentovanim roslinnim pokrivom dolini richok zalishayutsya yedinimi ekosistemami z prirodnoyu ta napivirirodnoyu roslinnistyu Ros mizh Krupoderincyami i Sarazhincyami Richka Ros ye odniyeyu z najbilshih pravih lisostepovih pritok Dnipra Geografichne polozhennya zumovlyuye yiyi osoblivu rol v proektovanij ekomerezhi Ukrayini yak ob yednuyuchoyi lanki mizh okremimi regionami Polissya Lisostepu ta Stepu Chislenni istorichni ob yekti svidchat pro viznachnu rol Rosi v stanovlenni kulturnoyi spadshini ukrayinskogo narodu Za ostanni desyatirichchya roslinnij pokriv dolini zaznav znachnogo antropogennogo vplivu U zv yazku z cim rozv yazannya problemi jogo vidnovlennya restabilizaciyi ta pidtrimannya na nalezhnomu rivni funkcionuvannya nabuvaye osoblivoyi aktualnosti Uspishne yiyi virishennya mozhlive lishe za umovi vsebichnogo i detalnogo vivchennya fitoriznomanittya dolini Bagatstvo roslinnogo pokrivu dolini Rosi zumovleno yiyi geografichnim polozhennyam zv yazkom z dolinoyu richki Dnipra nayavnistyu granitnih vidslonen i svoyeridnistyu gidrologichnogo rezhimu zaplavi Roslinnij pokriv shilovo terasovoyi grupi urochish predstavlenij listyanimi perevazhno dubovimi ta grabovo dubovimi hvojnimi sosnovimi ta mishanimi dubovo sosnovimi lisami a takozh luchnimi stepami zaplavno ruslovoyi grupi urochish zaplavnimi Lisami vilhovimi verbovimi osokorovimi dubovimi ta v yazovo dubovimi ta chagarnikami loznyakami shelyuzhnikami lukami mezofitnimi gigromezofitnimi i kseromezofitnimi trav yanimi bolotami perevazhno rogozovimi osokovimi osokovo ocheretyanimi roslinnistyu vodojm ta vodotokiv Diferenciaciyu roslinnosti v mezhah urochish vershini drugoyi nadzaplavnoyi leeovoyi terasi ta vershini pershoyi nadzaplavnoyi borovoyi terasi zumovlyuye mikrorelyef Z nim pov yazani stupin ogleyennya ta zvolozhennya gruntiv V mezhah lanok rozpodil roslinnosti viznachayetsya strukturnimi osoblivostyami gruntu Dlya urochish shiliv drugoyi nadzaplavnoyi lesovoyi terasi ta shiliv pershoyi nadzaplavnoyi borovoyi terasi viznachalnim faktorom rozpodilu roslinnosti ye harakter yih rozmishennya verhnya serednya nizhnya chastini shilu Na rozpodil roslinnosti v mezhah kozhnoyi lanki vplivaye tip gruntu krutizna ta ekspoziciya shilu Diferenciaciyu roslinnogo pokrivu urochish priterasnoyi centralnoyi ta priruslovoyi chastin zaplavi viznachaye mikrorelyef z yakim pov yazani tip gruntu glibina zalyagannya gruntovih vod zaplavnist V mezhah lanok diferencijnimi faktorami vistupayut osoblivosti strukturi gruntu abo donnih vidkladiv dlya lanki GK zaplavnih vodojm V rozpodili roslinnogo pokrivu urochish rusla providna rol nalezhit tipu donnih vidkladiv shvidkosti techiyi ta tovshi vodi Dolina richki Ros mizh Krupoderincyami i Sarazhincyami Provedeno strukturno porivnyalnij analiz floristichnogo skladu klasiv roslinnosti Flora kozhnogo klasu rozglyadayetsya yak tipologichna flora Tolmachev 1974 Diduh 1992 Vstanovleno sho najvishim floristichnim bagatstvom vidznachayutsya Molinio Arrhenatheretea i Querco Fagetea Spektr troh providnih rodin bilshosti klasiv zbigayetsya z vidpovidnim spektrom flori v cilomu sho svidchit pro promizhnij harakter tipologichnih flor mizh borealnimi ta seredzemnomorskimi Flora Chenopodietea maye seredzemnomorskij harakter oskilki druge ta tretye misce v nij posidayut Lamiaceae i Brassicaceae Biomorfologichni spektri tipologichnih flor ye tipovimi dlya regionu Najnizhchim vmistom monokarpikiv i terofitiv vidznachayutsya Vaccinio Piceetea Querco Fagetea Alnetea glutinosae Lemnetea i Potametea sho ye svidchennyam yih najmenshoyi antropogennoyi transformaciyi Analiz ekologichnih spektriv viyaviv najbilshu vrazlivist do diyi zovnishnih chinnikiv fitocenoziv Lemnetea Potametea Festuco Brometea Isoeto Nanojuncetea Sedo Scleninthetea Festucetea vaginatae Geografichni spektri vidobrazhayut perevazhannya horologichnih grup yaki ye providnimi dlya flori v cilomu Viyavleno visoku geografichnu specifichnist flor Sedo Scleranthetea Festuco Brometea Vaccinio Piceetea ta Querco Fagetea oskilki v yih regionalnomu spektri perevazhayut yevropejski vidi a takozh najbilsh kontinentalnij harakter flori Festuco Brometea najvishij sered vsih klasiv vmist evkontinentalnih ta evrikontinentalnih vidiv v klimatichnomu spektri DzherelaRishennya 25 sesiyi Vinnickoyi oblasnoyi Radi 5 sklikannya vid 29 07 2009 r 834 Naukovo ekolgichne obgruntuvannya landshaftnogo zakaznika Nadrossya Avtori zav viddilom trav yanistih roslin prirodnoyi ta kulturnoyi flori Nacionalnogo dendrologichnogo parku Sofiyivka NAN Ukrayini k b n A A Kuzemko nachalnik viddilu ohoroni zemel zapovidnoyi spravi ta ekomerezhi I M Kononova