Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Надбрамна дзвіниця на Аскольдовій могилі — дзвіниця кладовища на Аскольдовій Могилі в Києві. Зведена на початку 1860-х років, перебудована у 1899—1901 роках і зруйнована більшовиками у 1935 році. Стояла на місці входу до парку Аскольдова могила з боку площі Андрія Первозваного, біля вигину Дніпровського узвозу.
| Надбрамна дзвіниця на Аскольдовій могилі | |
|---|---|
 | |
| 50°26′36″ пн. ш. 30°33′07″ сх. д. / 50.44338320681951160° пн. ш. 30.552127650496501587° сх. д.Координати: 50°26′36″ пн. ш. 30°33′07″ сх. д. / 50.44338320681951160° пн. ш. 30.552127650496501587° сх. д. | |
| Тип споруди | дзвіниця |
| Розташування |  Україна, Київ |
| Архітектор | Єрмаков Євген Федорович |
| Початок будівництва | 1861 (стара), 1899 (нова) |
| Кінець будівництва | 1901 |
| Зруйновано | 1935 |
| Відбудовано | не відновлювалася |
| Стиль | псевдоросійський стиль |
| Належність | РПЦ |
  Надбрамна дзвіниця на Аскольдовій могилі (Київ) | |
Історія
З XVI століття на Аскольдовій Могилі при Микільському монастирі діяло кладовище для ченців. У 1786 році воно набуло загальноміського значення і невдовзі перетворилося на найпрестижніший цивільний некрополь Києва, де ховали представників київської аристократії та видатних громадських, культурних і військових діячів.
У 1861 році кладовище огородили новою кам'яною стіною, біля головного входу спорудили одноповерховий будинок причту Миколаївської церкви та аркову браму, що завершувалася трикутним фронтоном і невеликою дзвіницею. Креслення брами із дзвіницею виконав службовець Фурін. Дзвіниця була оформлена у російсько-візантійському стилі та прикрашалася кілеподібними архівольтами та цибулястою банькою. Однак з часом дзвіниця ставала все більш непомітною на фоні розкішних цвинтарних склепів, тому 1898 року єпархіальний архітектор Євген Єрмаков розробив проєкт нової, монументальнішої дзвіниці, яку звели у 1899—1901 роках. Це була двоярусна дзвіниця з високим шатровим завершенням і цегляним декором у псевдоросійському стилі. Перший ярус прикрашали дві декоративні, круглі у плані баньки, аркові дзвонові прорізи другого ярусу декорувалися гирками. Обабіч дзвіниці розташовувалися приземкуваті декоративні пілони з наметами та хрестами.
23 грудня 1934 року президія Київської міської ради постановила ліквідувати кладовище на Аскольдовій Могилі та перетворити цю місцевість на парк. Наступного, 1935 року разом із кладовищем зруйнували усі споруди на ньому, включно із брамою та надбрамною дзвіницею.
Наприкінці XX століття Музей історії Києва та інститут «Укрпроектреставрація» підготували проєкт відновлення комплексу Миколаївської церкви, в рамках якого мали відбудувати браму та дзвіницю, проте за браком коштів цей проєкт так і не реалізували.
Примітки
- Кальницький, 2012, с. 107.
- Третяк, 2004, с. 9.
- Звід, 1999, с. 177.
- Звід, 1999, с. 178.
- Третяк, 2004, с. 10.
- Звід, 1999, с. 179.
Джерела
- Третяк К. О. Втрачені споруди та пам'ятники Києва: довідник. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 248 с. — 500 прим. — .
- Проценко Л. Аскольдова могила, 9—20 ст. // Київ: Кн. 1, ч. 1: А—Л Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — 608 с. — 3900 прим. — .
- Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — .
- Храми Києва. Мультимедійна енциклопедія. 3DMEDIA, 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nadbramna dzvinicya na Askoldovij mogili dzvinicya kladovisha na Askoldovij Mogili v Kiyevi Zvedena na pochatku 1860 h rokiv perebudovana u 1899 1901 rokah i zrujnovana bilshovikami u 1935 roci Stoyala na misci vhodu do parku Askoldova mogila z boku ploshi Andriya Pervozvanogo bilya viginu Dniprovskogo uzvozu Nadbramna dzvinicya na Askoldovij mogili50 26 36 pn sh 30 33 07 sh d 50 44338320681951160 pn sh 30 552127650496501587 sh d 50 44338320681951160 30 552127650496501587 Koordinati 50 26 36 pn sh 30 33 07 sh d 50 44338320681951160 pn sh 30 552127650496501587 sh d 50 44338320681951160 30 552127650496501587Tip sporudidzvinicyaRoztashuvannya Ukrayina KiyivArhitektorYermakov Yevgen FedorovichPochatok budivnictva1861 stara 1899 nova Kinec budivnictva1901Zrujnovano1935Vidbudovanone vidnovlyuvalasyaStilpsevdorosijskij stilNalezhnistRPCNadbramna dzvinicya na Askoldovij mogili Kiyiv IstoriyaZ XVI stolittya na Askoldovij Mogili pri Mikilskomu monastiri diyalo kladovishe dlya chenciv U 1786 roci vono nabulo zagalnomiskogo znachennya i nevdovzi peretvorilosya na najprestizhnishij civilnij nekropol Kiyeva de hovali predstavnikiv kiyivskoyi aristokratiyi ta vidatnih gromadskih kulturnih i vijskovih diyachiv U 1861 roci kladovishe ogorodili novoyu kam yanoyu stinoyu bilya golovnogo vhodu sporudili odnopoverhovij budinok prichtu Mikolayivskoyi cerkvi ta arkovu bramu sho zavershuvalasya trikutnim frontonom i nevelikoyu dzviniceyu Kreslennya brami iz dzviniceyu vikonav sluzhbovec Furin Dzvinicya bula oformlena u rosijsko vizantijskomu stili ta prikrashalasya kilepodibnimi arhivoltami ta cibulyastoyu bankoyu Odnak z chasom dzvinicya stavala vse bilsh nepomitnoyu na foni rozkishnih cvintarnih sklepiv tomu 1898 roku yeparhialnij arhitektor Yevgen Yermakov rozrobiv proyekt novoyi monumentalnishoyi dzvinici yaku zveli u 1899 1901 rokah Ce bula dvoyarusna dzvinicya z visokim shatrovim zavershennyam i ceglyanim dekorom u psevdorosijskomu stili Pershij yarus prikrashali dvi dekorativni krugli u plani banki arkovi dzvonovi prorizi drugogo yarusu dekoruvalisya girkami Obabich dzvinici roztashovuvalisya prizemkuvati dekorativni piloni z nametami ta hrestami 23 grudnya 1934 roku prezidiya Kiyivskoyi miskoyi radi postanovila likviduvati kladovishe na Askoldovij Mogili ta peretvoriti cyu miscevist na park Nastupnogo 1935 roku razom iz kladovishem zrujnuvali usi sporudi na nomu vklyuchno iz bramoyu ta nadbramnoyu dzviniceyu Naprikinci XX stolittya Muzej istoriyi Kiyeva ta institut Ukrproektrestavraciya pidgotuvali proyekt vidnovlennya kompleksu Mikolayivskoyi cerkvi v ramkah yakogo mali vidbuduvati bramu ta dzvinicyu prote za brakom koshtiv cej proyekt tak i ne realizuvali PrimitkiKalnickij 2012 s 107 Tretyak 2004 s 9 Zvid 1999 s 177 Zvid 1999 s 178 Tretyak 2004 s 10 Zvid 1999 s 179 DzherelaTretyak K O Vtracheni sporudi ta pam yatniki Kiyeva dovidnik K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2004 248 s 500 prim ISBN 966 594 548 3 Procenko L Askoldova mogila 9 20 st Kiyiv Kn 1 ch 1 A LZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya U 28 tomah Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1999 608 s 3900 prim ISBN 966 95478 1 4 Kalnickij M B Zrujnovani svyatini Kiyeva vtrati ta vidrodzhennya K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2012 224 s 600 prim ISBN 978 966 489 183 4 Hrami Kiyeva Multimedijna enciklopediya 3DMEDIA 2000