Міологія, або м'язозна́вство (від грец. μυς — м'яз і λόγος — вчення) ― розділ анатомії, який вивчає скелетні м'язи; наука про будову, розвиток, функціонування, анатомію і порівняльну анатомію м'язової системи.
Історія
Перші дослідження м'язів сягають античних часів і найвагоміші з них пов'язані з давньогрецьким лікарем Гіппократом. Окрім нього, роль м'язів у функціонуванні опорно-рухового апарату описували також Арістотель і Гален. Зокрема останній, вивчаючи рухи, що забезпечує м'язова система людини і тварин, вперше вказав на наявність м'язів-антагоністів, які викликають рух у протилежних напрямках.
У Середні віки до розвитку міології доклав чимало зусиль перський лікар Авіценна, який уперше описав окорухові м'язи.
Основоположниками міології вважаються діячі доби Відродження Леонардо да Вінчі, якому належить низка малюнків м'язів з детальним їх описом, та Андреас Везалій, який систематизував анатомічні відомості про м'язи в своїй праці «De humani corporis fabrica libri septem».
У добу Просвітництва вагомий внесок у розвиток міології зробив англійський лікар-анатом , уперше описавши міофібрили та їхню роль у скороченні м'язів. Не менш вагому роль мав і російський лікар-хірург Микола Пирогов, що заклав основи вчення про допоміжні органи м'язів.
Примітки
- Миология // Електронна версія російсько-українського словника (1924—1933) // Підготував Олександер Телемко. ― К.: Видавництво «К. І. С.», 2007. — С. 1080
- Міологія // Медична енциклопедія. Видання третє, доповнене / Червяк П. І. — Київ: Вид. центр «Просвіта», 2012. — С. 607
Джерела
- Міологія // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
- Міологія // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miologiya abo m yazozna vstvo vid grec mys m yaz i logos vchennya rozdil anatomiyi yakij vivchaye skeletni m yazi nauka pro budovu rozvitok funkcionuvannya anatomiyu i porivnyalnu anatomiyu m yazovoyi sistemi Zamalovki m yaziv verhnoyi kincivki Leonardo da Vinchi mizh 1510 i 1511 rokami IstoriyaPershi doslidzhennya m yaziv syagayut antichnih chasiv i najvagomishi z nih pov yazani z davnogreckim likarem Gippokratom Okrim nogo rol m yaziv u funkcionuvanni oporno ruhovogo aparatu opisuvali takozh Aristotel i Galen Zokrema ostannij vivchayuchi ruhi sho zabezpechuye m yazova sistema lyudini i tvarin vpershe vkazav na nayavnist m yaziv antagonistiv yaki viklikayut ruh u protilezhnih napryamkah U Seredni viki do rozvitku miologiyi doklav chimalo zusil perskij likar Avicenna yakij upershe opisav okoruhovi m yazi Osnovopolozhnikami miologiyi vvazhayutsya diyachi dobi Vidrodzhennya Leonardo da Vinchi yakomu nalezhit nizka malyunkiv m yaziv z detalnim yih opisom ta Andreas Vezalij yakij sistematizuvav anatomichni vidomosti pro m yazi v svoyij praci De humani corporis fabrica libri septem U dobu Prosvitnictva vagomij vnesok u rozvitok miologiyi zrobiv anglijskij likar anatom upershe opisavshi miofibrili ta yihnyu rol u skorochenni m yaziv Ne mensh vagomu rol mav i rosijskij likar hirurg Mikola Pirogov sho zaklav osnovi vchennya pro dopomizhni organi m yaziv PrimitkiMiologiya Elektronna versiya rosijsko ukrayinskogo slovnika 1924 1933 Pidgotuvav Oleksander Telemko K Vidavnictvo K I S 2007 S 1080 Miologiya Medichna enciklopediya Vidannya tretye dopovnene Chervyak P I Kiyiv Vid centr Prosvita 2012 S 607DzherelaMiologiya Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2 Miologiya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X