Мінамото-но Йорітомо (яп. 源頼朝, みなもとのよりとも; 1147—1199) — японський політичний діяч і полководець кінця періоду Хей'ан — початку періоду Камакура. Перший сьоґун сьоґунату Камакура. Третій син Мінамото-но Йосітомо. Старший звідний брат Мінамото-но Йосіцуне. Батько сьоґунів та Мінамото-но Санетомо.
Мінамото-но Йорітомо | |
---|---|
яп. 源頼朝 | |
Народився | 9 травня 1147 Район Ацута, Секкан сейдзі |
Помер | 9 лютого 1199[1] (51 рік) Камакура, Сьоґунат Камакура ·d |
Поховання | d |
Країна | Японія |
Діяльність | політик, буші, містобудівник |
Знання мов | японська |
Учасник | Смута Хейдзі, Війна Мінамото і Тайра і d |
Посада | шьōґун |
Військове звання | шьōґун |
Рід | d |
Батько | Мінамото но Йосітомо |
Мати | d |
Родичі | d |
Брати, сестри | d, d, d, Мінамото но Йосіцуне, d, d, d, d і Gien[d] |
У шлюбі з | Ходзьо Масако, d, d, d і d |
Діти | Мінамото но Йоріїе, Мінамото но Санетомо, d, d, d, d і Q106596010? |
Автограф | |
|
Після смути Хейдзі 1159 року був помилуваний Тайрою но Кійоморі і засланий у місцевість Хіруґакодзіма, у провінції Ідзу, під нагляд роду Ходзьо.
У 1180, за наказом принца Мотіхіто, зібрав війська і виступив проти диктаторів роду Тайра. Був розбитий ворогом, але успішно врятувався у горі Ісібасі. Звідти втік у провінцію Ава, де скликав нову армію. Бувши головою роду Мінамото, заручився підтримкою самурайських родів регіону Канто і заклав свою резиденцію у місті Камакура. Того ж року розбив війська Тайра у .
У 1183 проголосив себе володарем Східної Японії і вислав війська на захід під проводом своїх молодших братів — і Мінамото но Йосіцуне для покарання роду Тайра. Став фактичним воєнним лідером країни після знищення Тайра у битві при Данноура у 1185. Після цього, під приводом покарання неслухняного брата Йосіцуне, домігся від Імператорського двору права призначення самурайських інспекторів сюґо і маєткових наглядачів дзіто у провінції Японії, завдяки чому встановив реальний контроль за регіонами.
У 1192 призначений на посаду «великого сьоґуна-завойовника варварів». Заклав основи першого самурайського уряду — Камакурського сьоґунату.
Через чотири роки Кійоморі підтримав Фудзівара но Мічінорі, також відомого як Шінзей. Однак Йосітомо підтримав Фудзівара но Нобуйорі. Це було відоме як повстання Хейдзі. Тим не менш, Мінамото не були добре підготовлені, і Тайра взяли під контроль Кіото. Особняк Шінзея зазнав нападу Тайра; Шінзей втік, але невдовзі був схоплений і обезголовлений. Тоді Тайра спалила палац колишнього імператора, завдавши поразки Мінамото. Йосітомо втік зі столиці, але пізніше був зраджений і страчений вассалою.
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінамото-но Йорітомо |
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Сьогунат_Мінамото
Див. також
- 3902 Йорітомо - астероїд, названий на честь діяча.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minamoto no Joritomo yap 源頼朝 みなもとのよりとも 1147 1199 yaponskij politichnij diyach i polkovodec kincya periodu Hej an pochatku periodu Kamakura Pershij sogun sogunatu Kamakura Tretij sin Minamoto no Jositomo Starshij zvidnij brat Minamoto no Josicune Batko soguniv ta Minamoto no Sanetomo Minamoto no Joritomoyap 源頼朝Narodivsya 9 travnya 1147 Rajon Acuta Sekkan sejdziPomer 9 lyutogo 1199 1199 02 09 1 51 rik Kamakura Sogunat Kamakura dPohovannya dKrayina YaponiyaDiyalnist politik bushi mistobudivnikZnannya mov yaponskaUchasnik Smuta Hejdzi Vijna Minamoto i Tajra i dPosada shōgunVijskove zvannya shōgunRid dBatko Minamoto no JositomoMati dRodichi dBrati sestri d d d Minamoto no Josicune d d d d i Gien d U shlyubi z Hodzo Masako d d d i dDiti Minamoto no Joriyie Minamoto no Sanetomo d d d d i Q106596010 Avtograf Mediafajli u Vikishovishi Tak zvanij portret Minamoto no Joritomo Takozh pripisuyetsya Pislya smuti Hejdzi 1159 roku buv pomiluvanij Tajroyu no Kijomori i zaslanij u miscevist Hirugakodzima u provinciyi Idzu pid naglyad rodu Hodzo U 1180 za nakazom princa Motihito zibrav vijska i vistupiv proti diktatoriv rodu Tajra Buv rozbitij vorogom ale uspishno vryatuvavsya u gori Isibasi Zvidti vtik u provinciyu Ava de sklikav novu armiyu Buvshi golovoyu rodu Minamoto zaruchivsya pidtrimkoyu samurajskih rodiv regionu Kanto i zaklav svoyu rezidenciyu u misti Kamakura Togo zh roku rozbiv vijska Tajra u U 1183 progolosiv sebe volodarem Shidnoyi Yaponiyi i vislav vijska na zahid pid provodom svoyih molodshih brativ i Minamoto no Josicune dlya pokarannya rodu Tajra Stav faktichnim voyennim liderom krayini pislya znishennya Tajra u bitvi pri Dannoura u 1185 Pislya cogo pid privodom pokarannya nesluhnyanogo brata Josicune domigsya vid Imperatorskogo dvoru prava priznachennya samurajskih inspektoriv syugo i mayetkovih naglyadachiv dzito u provinciyi Yaponiyi zavdyaki chomu vstanoviv realnij kontrol za regionami U 1192 priznachenij na posadu velikogo soguna zavojovnika varvariv Zaklav osnovi pershogo samurajskogo uryadu Kamakurskogo sogunatu Cherez chotiri roki Kijomori pidtrimav Fudzivara no Michinori takozh vidomogo yak Shinzej Odnak Jositomo pidtrimav Fudzivara no Nobujori Ce bulo vidome yak povstannya Hejdzi Tim ne mensh Minamoto ne buli dobre pidgotovleni i Tajra vzyali pid kontrol Kioto Osobnyak Shinzeya zaznav napadu Tajra Shinzej vtik ale nevdovzi buv shoplenij i obezgolovlenij Todi Tajra spalila palac kolishnogo imperatora zavdavshi porazki Minamoto Jositomo vtik zi stolici ale piznishe buv zradzhenij i strachenij vassaloyu Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Minamoto no Joritomo Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 https uk wikipedia org wiki Sogunat MinamotoDiv takozh3902 Joritomo asteroyid nazvanij na chest diyacha Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Sansom George Bailey Sir 1958 A history of Japan to 1334 Stanford Calif Stanford University Press ISBN 0 8047 0522 4 OCLC 36820223