Мікрополіфонія в теорії музики — це особлива, авангардистська манера поліфонічного письма, розроблена угорським композитором Дьордем Лігеті. Згодом мікрополіфоніческой техніці наслідували й інші композитори XX століття.
Суть і новаторство цієї техніки полягає у надзвичайно стислому розташуванні голосів по висоті. При цьому партитура має структуру канону, однак голоси рухаються в різних темпах та ритмічних малюнках, складаючись в щільні кластери, що безперервно змінюються.
За словами самого Лігеті, «неможливо розчути поліфонію, сам канон. Чується лише суцільна фактура, щось на зразок щільно змотаного клубка павутини. Всі мої мелодійні лінії витримані не менш суворо, ніж у Палестріни або фламандців, але поліфонічні правила тут задані мною. Багатоголосий лад не просвічує, він залишається прихований в мікроскопічному, підводному світі, нечутні для нас. Я називаю це мікрополіфонією (яке красиве слово!)». Найбільш раннє вживання техніки зустрічається у другій частині оркестрових «Видінь» (1959 р.) За ними слідують оркестрові «Атмосфери»; «Реквієм» для солістів, хору та оркестру; хор а капела «Lux aeterna» та «Віддалення» для оркестру.
Всупереч виникаючому часом помилковому враженню, в мікрополіфонічній техніці Лігеті використовується лише традиційний хроматичний дванадцатиступеневий звукоряд, хоча виняткова щільність фактури створює відчуття використання дрібних інтервалів. Композиційно мікрополіфонічні фрагменти творів Лігеті нескладні, проте багато голосів, їх навмисна «сплутаність» та практично невідчутна присутність тонального ряду висувають високі вимоги до професійного рівня виконавців.
Примітки
- Цитата за Brnard, с.
Література
- Bernard, Jonathan W. (1994). «Voice Leading as a Spatial Function in the Music of Ligeti». Music Analysis 13, nos. 2/3 (July-October): 227-53.
- Cope, David (1997). Techniques of the Contemporary Composer. New York, New York: Schirmer Books. .
- Griffiths, Paul (2001). «Ligeti, György (Sándor)». The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by and , vol. 14 («Kufferath» to «Litton»). London: Macmillan Publishers. ; .
- Steinitz, Richard (2003). György Ligeti: Music of the Imagination. London: Faber and Faber. ; Boston: Northeastern University Press. .
- Várnai, Péter (2003). 'Beszélgetések Ligeti Györgyyel', trans. Gabor J. Schabert, in Ligeti in Conversation with Péter Várnai, Josef Häusler, Claude Samuel, and Himself, pp. 13-82. Eulenberg Music Series. London: Eulenberg Books. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikropolifoniya v teoriyi muziki ce osobliva avangardistska manera polifonichnogo pisma rozroblena ugorskim kompozitorom Dordem Ligeti Zgodom mikropolifonicheskoj tehnici nasliduvali j inshi kompozitori XX stolittya Sut i novatorstvo ciyeyi tehniki polyagaye u nadzvichajno stislomu roztashuvanni golosiv po visoti Pri comu partitura maye strukturu kanonu odnak golosi ruhayutsya v riznih tempah ta ritmichnih malyunkah skladayuchis v shilni klasteri sho bezperervno zminyuyutsya Fragment partituri Rekviyemu partiyi pershih soprano Za slovami samogo Ligeti nemozhlivo rozchuti polifoniyu sam kanon Chuyetsya lishe sucilna faktura shos na zrazok shilno zmotanogo klubka pavutini Vsi moyi melodijni liniyi vitrimani ne mensh suvoro nizh u Palestrini abo flamandciv ale polifonichni pravila tut zadani mnoyu Bagatogolosij lad ne prosvichuye vin zalishayetsya prihovanij v mikroskopichnomu pidvodnomu sviti nechutni dlya nas Ya nazivayu ce mikropolifoniyeyu yake krasive slovo Najbilsh rannye vzhivannya tehniki zustrichayetsya u drugij chastini orkestrovih Vidin 1959 r Za nimi sliduyut orkestrovi Atmosferi Rekviyem dlya solistiv horu ta orkestru hor a kapela Lux aeterna ta Viddalennya dlya orkestru Vsuperech vinikayuchomu chasom pomilkovomu vrazhennyu v mikropolifonichnij tehnici Ligeti vikoristovuyetsya lishe tradicijnij hromatichnij dvanadcatistupenevij zvukoryad hocha vinyatkova shilnist fakturi stvoryuye vidchuttya vikoristannya dribnih intervaliv Kompozicijno mikropolifonichni fragmenti tvoriv Ligeti neskladni prote bagato golosiv yih navmisna splutanist ta praktichno nevidchutna prisutnist tonalnogo ryadu visuvayut visoki vimogi do profesijnogo rivnya vikonavciv PrimitkiCitata za Brnard s LiteraturaBernard Jonathan W 1994 Voice Leading as a Spatial Function in the Music of Ligeti Music Analysis 13 nos 2 3 July October 227 53 Cope David 1997 Techniques of the Contemporary Composer New York New York Schirmer Books ISBN 0 02 864737 8 Griffiths Paul 2001 Ligeti Gyorgy Sandor The New Grove Dictionary of Music and Musicians second edition edited by and vol 14 Kufferath to Litton London Macmillan Publishers ISBN 0333608003 ISBN 1561592390 Steinitz Richard 2003 Gyorgy Ligeti Music of the Imagination London Faber and Faber ISBN 0 571 17631 3 Boston Northeastern University Press ISBN 1 55553 551 8 Varnai Peter 2003 Beszelgetesek Ligeti Gyorgyyel trans Gabor J Schabert in Ligeti in Conversation with Peter Varnai Josef Hausler Claude Samuel and Himself pp 13 82 Eulenberg Music Series London Eulenberg Books ISBN 0903873680