Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дьордь Лігеті угор Ligeti György 28 травня 1923 12 червня 2006 Відень Австрія австрійський композитор угорського походже

Дьордь Лігеті

Дьордь Лігеті

Дьордь Лігеті (угор. Ligeti György; 28 травня 1923 — 12 червня 2006, Відень, Австрія) — австрійський композитор угорського походження, внучатий племінник скрипаля Леопольда Ауера.

Дьордь Лігеті
угор. Ligeti György
image
Основна інформація
Повне ім'я угор. Ligeti György Sándor
Дата народження 28 травня 1923(1923-05-28)[1][2][…]
Місце народження Тирневені, Муреш, Румунія[4]
Дата смерті 12 червня 2006(2006-06-12)[1][2][…] (83 роки)
Місце смерті Відень, Австрія[1][4]
Поховання Віденський центральний цвинтар[5]
Громадянство Угорщина[6] і Австрія[6]
Професії композитор, музичний педагог, викладач університету, піаніст, музикант, лібретист, ілюстратор
Освіта Музична академія Ференца Ліста (1951)
Відомі учні d, Джузеппе Сінополі, d, d, d, d, d, d і d
Інструменти фортепіано
Жанри опера
Заклад Гамбурзька вища школа музики і театру
Лейбли Deutsche Grammophon
Нагороди
Батько d
Діти d
gyoergy-ligeti.de
image Файли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Тирневені, Румунія, в сім'ї єврейських переселенців з Угорщини. У 1941 переїхав до Будапешту.

У 1943 заарештований і лише дивом уникнув долі свого батька й брата, які загинули в Освенцімі.

Після закінчення Другої світової війни повертається до Будапешта, де продовжує своє навчання. У 1949 році закінчує Будапештську консерваторію ім. Ференца Ліста. На початку 50-х — частково під впливом Бартока і Кодая — звертається до фольклору. Після вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 року Лігеті з дружиною втікають до Австрії. У Західній Європі зближується з композиторами-аванґардистами — Карлгайнцем Штокгаузеном і П'єром Булєзом і швидко стає одним з провідних майстрів європейського аванґарду.

У 1957—1958 — співробітник Студії електронної музики в Кельні. У 1959-69 живе у Відні. У 1956-72 постійно викладає на Дармштадтських курсах нової музики.

З 1961 професор Королівської академії в Стокгольмі, бере участь в композиторських курсах в Мадриді (1961), Ессені (1963) і Більтовені (1962—1963). Потім викладає на курсах у Німеччині, Австрії, Голландії, Угорщині, країнах Скандинавії. В 1967 отримує австрійське громадянство. У 1969-73 роках живе у Відні та Берліні, а пізніше — у Гамбурзі. З 1972 до1993 — професор композиції у Гамбурзькій консерваторії. Серед його учнів відома південно корейська композиторка .

Вперше прославився в 1961 оркестровою п'єсою «Атмосфери», яка пізніше увійшла у саундтрек до фільму «Космічна одіссея 2001 року» Стенлі Кубрика. Згодом значного розголосу набула постановка його опери «Великий мрець» і виконання низки концертів для різних інструментів з оркестром, а також Реквієму.

За видатні заслуги у царині музичного мистецтва Лігеті нагороджений медаллю Ґете, кільцем міста Відень. Він — почесний доктор Академій, Вищих музичних шкіл та Університетів у Відні, Гамбурзі, Мюнхені, Парижі. Вісімдесятиріччя композитора широко відзначається музикантами всього світу проведенням авторських фестивалів, концертів, випуском нових компакт-дисків.

Помер 12 червня 2006 у Відні.

Творчість

"Музика існує сама по собі, завдання композитора лише визначити рамки для її існування" (Лігеті).

Одним з головних питань, що цікавили Лігеті-композитора, було питання поліфонії — взаємодії в одному творі різних мелодичних голосів. Лігеті вважається розробником т. зв. мікрополіфонії — особливої композиційної техніки поєднання великої кількості (зазвичай понад 10) самостійних мелодичних голосів, що розташовані дуже близько одне від одного і внаслідок цього зливаються в суцільний звуковий комплекс, всередині якого вже неможливо розрізнити окремі голоси.

Творчий доробок композитора:


Опера
  • Великий мрець (Le Grand Macabre) (1975-77, друга версія 1996)
Для оркестру
  • Concert românesc (1951)
  • Apparitions (1958—1959)
  • Atmosphères (1961)
  • Lontano (1967)
  • Ramifications, для струнного оркестру та 12 сольних струнних (1968—1969)
  • Chamber Concerto, для 13 інструментів (1969—1970)
  • Melodien (1971)
  • San Francisco Polyphony (1973—1974)
Концерти
  • Для віолончелі з оркестром (1966)
  • Для контрабаса, флейти і гобоя з оркестром (1972)
  • Для фортепіано з оркестром (1985—1988)
  • Для скрипки з оркестром (1992)
  • Hamburg Concerto, для валторни з камерним оркестром і 4 натуральними валторнами (1998-99, ред. 2003)
Вокальні та хорові твори
  • Вокальний цикл на слова Ш Вереша 1947
  • Вокальний цикл на слова А Йожефа 1950
  • Вокальний цикл на слова Й Араньа 1952
  • Реквієм, для сопрано, мецо сопрано, мішаного хору та оркестру (1963—1965)
  • Lux Aeterna, для 16 голосів соло (1966)
  • Clocks and Clouds, для 12 жіночих голосів (1973)
  • Síppal, dobbal, nádihegedüvel (With Pipes, Drums, Fiddles) (2000)
Камерно-інструментальні твори
  • Соната, для віолончелі соло (1948/1953)
  • Andante and Allegro, для струнного квартету (1950)
  • Baladǎ şi joc , для двох скрипок (1950)
  • 6 баґателей для духового квартету (1953)
  • Струнний квартет № 1 Métamorphoses nocturnes (1953—1954)
  • Струнний квартет № 2 (1968)
  • 10 п'єс для духового квінтету (1968)
  • Тріо для скрипки, валторни і фортепіано (1982)
  • Hommage à Hilding Rosenberg, для скрипки і віолончелі (1982)
  • Соната для альта соло (1991—1994)
Для фортеп'яно
  • Induló (March), 4 руки (1942)
  • Polifón etüd (Polyphonic Étude), 4 руки(1943)
  • Capriccio nº 1 & nº 2 (1947)
  • Інвенція (1948)
  • Három lakodalmi tánc («3 весільних танці»), 4 руки (1950)
  • Сонатина, 4 руки (1950)
  • Musica ricercata (1951—1953)
  • Trois Bagatelles (1961)
  • 3 п'єси для 2-х фортепіано (1976)
  • Етюди для фортепіано, зошит 1, 6 етюдів (1985)
  • Етюди для фортепіано, зошит 2, 8 етюдів (1988—1994)
  • Етюди для фортепіано, зошит 3, 4 етюди (1995—2001)
Для органа
  • Ricercare — Ommagio a Girolamo Frescobaldi (1951)
  • Volumina (1961-62, ред. 1966)
  • 2 етюди (1967, 1969)
Для клавесина
  • Continuum (1968)
  • Passacaglia ungherese (1978)
  • Угорський Рок (Chaconne) (1978)
Електронна музика
  • Glissandi (1957)
  • Artikulation(1958)
Інше
музичні приклади

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118572911 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. https://www.theguardian.com/world/2006/jun/13/artsobituaries.obituaries
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2012. Процитовано 23 вересня 2013.

Посилання

  • Ф.Караев Тембрика. (рос.) [ 18 серпня 2006 у Wayback Machine.] — (Розгорнутий аналіз сонористики в творчості Лігеті, зокрема аналізується твір «Атмосфери»)
  • Дьердь Лигети (рос.) [ 1 травня 2007 у Wayback Machine.]

Бібліографія

  • Лобанова М. Дьердь Лигети и музыкальный авангард. // Музыка. М., 1976, с. 43 — 48.
  • Lobanova M. «Technika és stilus problematikája a 60-as-80-as évek zenejeben. Párhuzamok Ligeti György és az íy szovget zene törenkvései kösött», in: «Magyar Zene», 1985, Nr. 3, S. 255—270.
  • Лобанова М. Дьердь Лигети—эстетические взгдяды и творческая практика 60-70-х годов. // Теория и практика современной буржуазной культуры: проблемы критики. Сборник трудов ГМПИ им. Гнесиных, вып. 94. М., 1987, с. 140—172.
  • Холопов Ю. «Атмосферы» Д. Лигети. Рукопись, 1986—1988.
  • Лобанова М. Логика и композиция «новой музыкальной драмы»: «Приключения» Дьердя Лигети // Московский музыковед, вып. 1. М., 1990, с. 152—177.
  • '«Ich sehe keinen Widerspruch zwischen Tradition und Modernität!» György Ligeti im Gespräch mit Marina Lobanova', in: «Das Orchester», 1996, Jg. 44, Heft 12, S. 10 — 16.
  • Шнитке А. Оркестровая микрополифония Лигети // Альфреду Шнитке посвящается. Вып. 2. М., 2001.
  • Lobanova M. György Ligeti. Style. Ideas. Poetics. Berlin: Verlag Ernst Kuhn, 2002. .
  • '«Ich will eine schmutzige Musik, eine irisierende Musik…» György Ligeti im Gespräch mit Marina Lobanova', in: «Neue Zeitschrift für Musik», 2003, Jg. 164, Heft 3, S. 12 — 17; spanisch in: «Música d'ara» 6/2003, S. 73-80

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dord Ligeti ugor Ligeti Gyorgy 28 travnya 1923 12 chervnya 2006 Viden Avstriya avstrijskij kompozitor ugorskogo pohodzhennya vnuchatij pleminnik skripalya Leopolda Auera Dord Ligetiugor Ligeti GyorgyOsnovna informaciyaPovne im ya ugor Ligeti Gyorgy SandorData narodzhennya 28 travnya 1923 1923 05 28 1 2 Misce narodzhennya Tirneveni Muresh Rumuniya 4 Data smerti 12 chervnya 2006 2006 06 12 1 2 83 roki Misce smerti Viden Avstriya 1 4 Pohovannya Videnskij centralnij cvintar 5 Gromadyanstvo Ugorshina 6 i Avstriya 6 Profesiyi kompozitor muzichnij pedagog vikladach universitetu pianist muzikant libretist ilyustratorOsvita Muzichna akademiya Ferenca Lista 1951 Vidomi uchni d Dzhuzeppe Sinopoli d d d d d d i dInstrumenti fortepianoZhanri operaZaklad Gamburzka visha shkola muziki i teatruLejbli Deutsche GrammophonNagorodi Premiya imeni Koshuta 2003 d d 1975 d 2003 Premiya Balcana 1991 Praemium Imperiale 1991 premiya Leoni Sonning 1990 d 1995 d 2004 d 1972 d 1986 d 2000 d 1993 d 2001 premiya Ernsta Simensa 1993 d 1986 d 2005 d 1987 d d 1998 dBatko dDiti dgyoergy ligeti de Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Tirneveni Rumuniya v sim yi yevrejskih pereselenciv z Ugorshini U 1941 pereyihav do Budapeshtu U 1943 zaareshtovanij i lishe divom uniknuv doli svogo batka j brata yaki zaginuli v Osvencimi Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni povertayetsya do Budapeshta de prodovzhuye svoye navchannya U 1949 roci zakinchuye Budapeshtsku konservatoriyu im Ferenca Lista Na pochatku 50 h chastkovo pid vplivom Bartoka i Kodaya zvertayetsya do folkloru Pislya vtorgnennya radyanskih vijsk do Ugorshini 1956 roku Ligeti z druzhinoyu vtikayut do Avstriyi U Zahidnij Yevropi zblizhuyetsya z kompozitorami avangardistami Karlgajncem Shtokgauzenom i P yerom Bulyezom i shvidko staye odnim z providnih majstriv yevropejskogo avangardu U 1957 1958 spivrobitnik Studiyi elektronnoyi muziki v Kelni U 1959 69 zhive u Vidni U 1956 72 postijno vikladaye na Darmshtadtskih kursah novoyi muziki Z 1961 profesor Korolivskoyi akademiyi v Stokgolmi bere uchast v kompozitorskih kursah v Madridi 1961 Esseni 1963 i Biltoveni 1962 1963 Potim vikladaye na kursah u Nimechchini Avstriyi Gollandiyi Ugorshini krayinah Skandinaviyi V 1967 otrimuye avstrijske gromadyanstvo U 1969 73 rokah zhive u Vidni ta Berlini a piznishe u Gamburzi Z 1972 do1993 profesor kompoziciyi u Gamburzkij konservatoriyi Sered jogo uchniv vidoma pivdenno korejska kompozitorka Vpershe proslavivsya v 1961 orkestrovoyu p yesoyu Atmosferi yaka piznishe uvijshla u saundtrek do filmu Kosmichna odisseya 2001 roku Stenli Kubrika Zgodom znachnogo rozgolosu nabula postanovka jogo operi Velikij mrec i vikonannya nizki koncertiv dlya riznih instrumentiv z orkestrom a takozh Rekviyemu Za vidatni zaslugi u carini muzichnogo mistectva Ligeti nagorodzhenij medallyu Gete kilcem mista Viden Vin pochesnij doktor Akademij Vishih muzichnih shkil ta Universitetiv u Vidni Gamburzi Myunheni Parizhi Visimdesyatirichchya kompozitora shiroko vidznachayetsya muzikantami vsogo svitu provedennyam avtorskih festivaliv koncertiv vipuskom novih kompakt diskiv Pomer 12 chervnya 2006 u Vidni Tvorchist Muzika isnuye sama po sobi zavdannya kompozitora lishe viznachiti ramki dlya yiyi isnuvannya Ligeti Odnim z golovnih pitan sho cikavili Ligeti kompozitora bulo pitannya polifoniyi vzayemodiyi v odnomu tvori riznih melodichnih golosiv Ligeti vvazhayetsya rozrobnikom t zv mikropolifoniyi osoblivoyi kompozicijnoyi tehniki poyednannya velikoyi kilkosti zazvichaj ponad 10 samostijnih melodichnih golosiv sho roztashovani duzhe blizko odne vid odnogo i vnaslidok cogo zlivayutsya v sucilnij zvukovij kompleks vseredini yakogo vzhe nemozhlivo rozrizniti okremi golosi Tvorchij dorobok kompozitora Opera Velikij mrec Le Grand Macabre 1975 77 druga versiya 1996 Dlya orkestru Concert romanesc 1951 Apparitions 1958 1959 Atmospheres 1961 Lontano 1967 Ramifications dlya strunnogo orkestru ta 12 solnih strunnih 1968 1969 Chamber Concerto dlya 13 instrumentiv 1969 1970 Melodien 1971 San Francisco Polyphony 1973 1974 Koncerti Dlya violoncheli z orkestrom 1966 Dlya kontrabasa flejti i goboya z orkestrom 1972 Dlya fortepiano z orkestrom 1985 1988 Dlya skripki z orkestrom 1992 Hamburg Concerto dlya valtorni z kamernim orkestrom i 4 naturalnimi valtornami 1998 99 red 2003 Vokalni ta horovi tvori Vokalnij cikl na slova Sh Veresha 1947 Vokalnij cikl na slova A Jozhefa 1950 Vokalnij cikl na slova J Arana 1952 Rekviyem dlya soprano meco soprano mishanogo horu ta orkestru 1963 1965 Lux Aeterna dlya 16 golosiv solo 1966 Clocks and Clouds dlya 12 zhinochih golosiv 1973 Sippal dobbal nadihegeduvel With Pipes Drums Fiddles 2000 Kamerno instrumentalni tvori Sonata dlya violoncheli solo 1948 1953 Andante and Allegro dlya strunnogo kvartetu 1950 Baladǎ si joc dlya dvoh skripok 1950 6 bagatelej dlya duhovogo kvartetu 1953 Strunnij kvartet 1 Metamorphoses nocturnes 1953 1954 Strunnij kvartet 2 1968 10 p yes dlya duhovogo kvintetu 1968 Trio dlya skripki valtorni i fortepiano 1982 Hommage a Hilding Rosenberg dlya skripki i violoncheli 1982 Sonata dlya alta solo 1991 1994 Dlya fortep yano Indulo March 4 ruki 1942 Polifon etud Polyphonic Etude 4 ruki 1943 Capriccio nº 1 amp nº 2 1947 Invenciya 1948 Harom lakodalmi tanc 3 vesilnih tanci 4 ruki 1950 Sonatina 4 ruki 1950 Musica ricercata 1951 1953 Trois Bagatelles 1961 3 p yesi dlya 2 h fortepiano 1976 Etyudi dlya fortepiano zoshit 1 6 etyudiv 1985 Etyudi dlya fortepiano zoshit 2 8 etyudiv 1988 1994 Etyudi dlya fortepiano zoshit 3 4 etyudi 1995 2001 Dlya organa Ricercare Ommagio a Girolamo Frescobaldi 1951 Volumina 1961 62 red 1966 2 etyudi 1967 1969 Dlya klavesina Continuum 1968 Passacaglia ungherese 1978 Ugorskij Rok Chaconne 1978 Elektronna muzika Glissandi 1957 Artikulation 1958 Inshe Simfonichna poema dlya 100 metronomiv 1962 muzichni prikladiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118572911 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https www theguardian com world 2006 jun 13 artsobituaries obituaries PDF Arhiv originalu PDF za 16 serpnya 2012 Procitovano 23 veresnya 2013 PosilannyaF Karaev Tembrika ros 18 serpnya 2006 u Wayback Machine Rozgornutij analiz sonoristiki v tvorchosti Ligeti zokrema analizuyetsya tvir Atmosferi Derd Ligeti ros 1 travnya 2007 u Wayback Machine BibliografiyaLobanova M Derd Ligeti i muzykalnyj avangard Muzyka M 1976 s 43 48 Lobanova M Technika es stilus problematikaja a 60 as 80 as evek zenejeben Parhuzamok Ligeti Gyorgy es az iy szovget zene torenkvesei kosott in Magyar Zene 1985 Nr 3 S 255 270 Lobanova M Derd Ligeti esteticheskie vzgdyady i tvorcheskaya praktika 60 70 h godov Teoriya i praktika sovremennoj burzhuaznoj kultury problemy kritiki Sbornik trudov GMPI im Gnesinyh vyp 94 M 1987 s 140 172 Holopov Yu Atmosfery D Ligeti Rukopis 1986 1988 Lobanova M Logika i kompoziciya novoj muzykalnoj dramy Priklyucheniya Derdya Ligeti Moskovskij muzykoved vyp 1 M 1990 s 152 177 Ich sehe keinen Widerspruch zwischen Tradition und Modernitat Gyorgy Ligeti im Gesprach mit Marina Lobanova in Das Orchester 1996 Jg 44 Heft 12 S 10 16 Shnitke A Orkestrovaya mikropolifoniya Ligeti Alfredu Shnitke posvyashaetsya Vyp 2 M 2001 Lobanova M Gyorgy Ligeti Style Ideas Poetics Berlin Verlag Ernst Kuhn 2002 ISBN 3 928864 90 4 Ich will eine schmutzige Musik eine irisierende Musik Gyorgy Ligeti im Gesprach mit Marina Lobanova in Neue Zeitschrift fur Musik 2003 Jg 164 Heft 3 S 12 17 spanisch in Musica d ara 6 2003 S 73 80

Дата публікації:
Топ