Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про про реалізації ICRS у радіодіапазоні Про власне ICRS див Міжнародна небесна система координат Міжнаро дна

Міжнародна небесна опорна система координат

Міжнародна небесна опорна система координат
Ця стаття про про реалізації ICRS у радіодіапазоні. Про власне ICRS див. Міжнародна небесна система координат.

Міжнаро́дна небе́сна опо́рна систе́ма координа́т (англ. ICRF — International Celestial Reference Frame) — фізична реалізація Міжнародної небесної системи відліку (ICRS) у діапазоні радіохвиль. Визначена у вигляді каталогу точних положень позагалактичних джерел (здебільшого квазарів), які виміряно методом радіоінтерферометрії з наддовгою базою (РНДБ). Система підтримується Міжнародною службою обертання Землі.

Історія

Первинну опорну систему відліку Міжнародний астрономічний союз ухвалив 1997 року. Вона була визначена положеннями 212 джерел радіовипромінювання. Рівень шумів цієї системи становив близько 250 кутових мікросекунд, а стабільність осей — близько 20 кутових мікросекунд. Це було на порядок краще п'ятого фундаментального каталогу (FK5), який тоді вважався попередньою реалізацією Міжнародної небесної системи координат в оптичному діапазоні. Орієнтація ICRF була узгоджена з орієнтацією п'ятого фундаментального каталогу (у межах точності останнього).

Відповідний каталог містив також положення 396 додаткових позагалактичних радіоджерел, координати яких було визначено з дещо меншою точністю (загалом — 608 джерел).

1999 року було видано розширений каталог, що містив уточнені координати раніше визначених джерел, також до нього було додано 59 нових джерел, координати яких визначено новими спостереженнями (1994—1999 років). Загальна кількість джерел зросла до 667.

2004 року було видано другий розширений каталог, до якого додано спостереження 1999—2002 років. Загальна кількість джерел склала 717.

2009 року було створено оновлену опорну систему ICRF2 (первинна система відтоді отримала позначення ICRF1). ICRF2 визначена положеннями 295 компактних джерел радіовипромінювання (97 із яких було визначено в ICRF1). Рівень шумів становив приблизно 40 кутових мікросекунд, а стабільність її осей — близько 10 кутових мікросекунд. Загалом каталог містив 3414 радіоджерел, положення яких виміряно методом радіоінтерферометрії з наддовгою базою. Передбачалося, що підтримка ICRF2 здійснюватиметься для набору 295 джерел, які мають найкращу стабільність положень та однозначну просторову структуру.
Реалізацію було схвалено було схвалено на 27-й Генеральній асамблеї Міжнародного астрономічного союзу (MAC) 2009 року, а 2011 року її схвалили на 25-й Генеральній асамблеї Міжнародного геодезичного та геофізичного союзу (МГГС).

Третя реалізація ICRF (ICRF3) містила координати 4536 позагалактичних радіоджерел у трьох діапазонах. Її схвалила 30-та Генеральна асамблея MAC у серпні 2018 року і вона замінила попередню реалізацію (ICRF2) з 1 січня 2019 року.

Примітки

  1. Положення 4536 об'єктів визначено в діапазоні S/X. Для 824 об'єктів визначено також їх положення у K-діапазоні та для 678 — у діапазоні X/Ka.

Джерела

  1. . IERS. Federal Agency for Cartography and Geodesy. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017. (англ.)
  2. (PDF). International Earth Rotation and Reference Systems Service (IERS). Архів оригіналу (PDF) за 25 July 2015. Процитовано 5 квітня 2014.
  3. . Науково-дослідний інститут Миколаївської астрономічної обсерваторії. 2010-11-02 16:45:01. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 21 грудня 2017.
  4. . IERS. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017. (англ.)
  5. . IERS. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017. (англ.)
  6. XXVII General Assembly IAU (2009), Resolution B3
  7. Resolution 2: Second Realization of the International Celestial Reference Frame (PDF) (Adopted by the IAG Council at the XXV IUGG General Assembly), Melbourne, Australia, June 28 – July 7, 2011
  8. The 3rd realization of the International Celestial Reference Frame (ICRF3). IERS. Процитовано 18 травня 2024.
  9. Charlot, P., Jacobs, C.S., Gordon, D., Lambert, S., de Witt, J., Böhm, J., Fey, A.L., Heinkelmann, R., Skurikhina, E., Titov, O., Arias, E.F., Bolotin, S., Bourda, G., Ma, C., Malkin, Z., Nothnagel, A., Mayer, D., MacMillan, D.S., Nilsson, T., & Gaume, R. The third realization of the International Celestial Reference Frame by very long baseline interferometry // A&A. — 2020. — Т. 644 (December). — С. A159. — arXiv:2010.13625. — Bibcode:2020A&A...644A.159C. — DOI:10.1051/0004-6361/202038368.

Посилання

  • Non-technical ICRS and ICRF overview [ 5 серпня 2006 у Wayback Machine.]
  • IERS Conventions 2003 (defines ICRS and other related standards) [Архівовано 1 лютого 2010 у WebCite]
  • The ICRF. IERS ICRS Center (This pages provide data of successive realizations of the International Celestial Reference Frame (ICRF) by VLBI). Процитовано 17 травня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro pro realizaciyi ICRS u radiodiapazoni Pro vlasne ICRS div Mizhnarodna nebesna sistema koordinat Mizhnaro dna nebe sna opo rna siste ma koordina t angl ICRF International Celestial Reference Frame fizichna realizaciya Mizhnarodnoyi nebesnoyi sistemi vidliku ICRS u diapazoni radiohvil Viznachena u viglyadi katalogu tochnih polozhen pozagalaktichnih dzherel zdebilshogo kvazariv yaki vimiryano metodom radiointerferometriyi z naddovgoyu bazoyu RNDB Sistema pidtrimuyetsya Mizhnarodnoyu sluzhboyu obertannya Zemli IstoriyaPervinnu opornu sistemu vidliku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz uhvaliv 1997 roku Vona bula viznachena polozhennyami 212 dzherel radioviprominyuvannya Riven shumiv ciyeyi sistemi stanoviv blizko 250 kutovih mikrosekund a stabilnist osej blizko 20 kutovih mikrosekund Ce bulo na poryadok krashe p yatogo fundamentalnogo katalogu FK5 yakij todi vvazhavsya poperednoyu realizaciyeyu Mizhnarodnoyi nebesnoyi sistemi koordinat v optichnomu diapazoni Oriyentaciya ICRF bula uzgodzhena z oriyentaciyeyu p yatogo fundamentalnogo katalogu u mezhah tochnosti ostannogo Vidpovidnij katalog mistiv takozh polozhennya 396 dodatkovih pozagalaktichnih radiodzherel koordinati yakih bulo viznacheno z desho menshoyu tochnistyu zagalom 608 dzherel 1999 roku bulo vidano rozshirenij katalog sho mistiv utochneni koordinati ranishe viznachenih dzherel takozh do nogo bulo dodano 59 novih dzherel koordinati yakih viznacheno novimi sposterezhennyami 1994 1999 rokiv Zagalna kilkist dzherel zrosla do 667 2004 roku bulo vidano drugij rozshirenij katalog do yakogo dodano sposterezhennya 1999 2002 rokiv Zagalna kilkist dzherel sklala 717 2009 roku bulo stvoreno onovlenu opornu sistemu ICRF2 pervinna sistema vidtodi otrimala poznachennya ICRF1 ICRF2 viznachena polozhennyami 295 kompaktnih dzherel radioviprominyuvannya 97 iz yakih bulo viznacheno v ICRF1 Riven shumiv stanoviv priblizno 40 kutovih mikrosekund a stabilnist yiyi osej blizko 10 kutovih mikrosekund Zagalom katalog mistiv 3414 radiodzherel polozhennya yakih vimiryano metodom radiointerferometriyi z naddovgoyu bazoyu Peredbachalosya sho pidtrimka ICRF2 zdijsnyuvatimetsya dlya naboru 295 dzherel yaki mayut najkrashu stabilnist polozhen ta odnoznachnu prostorovu strukturu Realizaciyu bulo shvaleno bulo shvaleno na 27 j Generalnij asambleyi Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu MAC 2009 roku a 2011 roku yiyi shvalili na 25 j Generalnij asambleyi Mizhnarodnogo geodezichnogo ta geofizichnogo soyuzu MGGS Tretya realizaciya ICRF ICRF3 mistila koordinati 4536 pozagalaktichnih radiodzherel u troh diapazonah Yiyi shvalila 30 ta Generalna asambleya MAC u serpni 2018 roku i vona zaminila poperednyu realizaciyu ICRF2 z 1 sichnya 2019 roku PrimitkiPolozhennya 4536 ob yektiv viznacheno v diapazoni S X Dlya 824 ob yektiv viznacheno takozh yih polozhennya u K diapazoni ta dlya 678 u diapazoni X Ka Dzherela IERS Federal Agency for Cartography and Geodesy Arhiv originalu za 22 grudnya 2017 Procitovano 22 grudnya 2017 angl PDF International Earth Rotation and Reference Systems Service IERS Arhiv originalu PDF za 25 July 2015 Procitovano 5 kvitnya 2014 Naukovo doslidnij institut Mikolayivskoyi astronomichnoyi observatoriyi 2010 11 02 16 45 01 Arhiv originalu za 22 bereznya 2016 Procitovano 21 grudnya 2017 IERS Arhiv originalu za 28 grudnya 2017 Procitovano 27 grudnya 2017 angl IERS Arhiv originalu za 28 grudnya 2017 Procitovano 27 grudnya 2017 angl XXVII General Assembly IAU 2009 Resolution B3 Resolution 2 Second Realization of the International Celestial Reference Frame PDF Adopted by the IAG Council at the XXV IUGG General Assembly Melbourne Australia June 28 July 7 2011 The 3rd realization of the International Celestial Reference Frame ICRF3 IERS Procitovano 18 travnya 2024 Charlot P Jacobs C S Gordon D Lambert S de Witt J Bohm J Fey A L Heinkelmann R Skurikhina E Titov O Arias E F Bolotin S Bourda G Ma C Malkin Z Nothnagel A Mayer D MacMillan D S Nilsson T amp Gaume R The third realization of the International Celestial Reference Frame by very long baseline interferometry A amp A 2020 T 644 December S A159 arXiv 2010 13625 Bibcode 2020A amp A 644A 159C DOI 10 1051 0004 6361 202038368 PosilannyaNon technical ICRS and ICRF overview 5 serpnya 2006 u Wayback Machine IERS Conventions 2003 defines ICRS and other related standards Arhivovano 1 lyutogo 2010 u WebCite The ICRF IERS ICRS Center This pages provide data of successive realizations of the International Celestial Reference Frame ICRF by VLBI Procitovano 17 travnya 2024

Дата публікації:
Топ