Міжнародна комісія з розслідування Голоду в Україні — комісія, утворена у зв'язку зі зверненням Світового конгресу вільних українців (СКВУ) до юристів і вчених-правознавців із проханням взяти участь у розслідуванні Голодомору 1932—1933 років в УСРР.
2—14 лютого 1988 в Торонто (Канада) була скликана Міжнародна комісія з розслідування голоду в Україні 1932—33 у складі семи осіб: професора права Лондонського університету (Велика Британія), колишнього прокурора на Нюрнберзькому процесі 1945—1946 Дж. Дрейпера; професора Макгілського університету (Канада), колишнього голови комітету захисту прав людини Секретаріату ООН Дж. Хамфрі; професора Паризького університету, колишнього члена комісії з перегляду французького карного кодексу Дж. Левассера, професора Буенос-Айреського університету, президента Верховного суду Аргентини Р. Левене; професора міжнародного права Пенсильванського університету (США), колишнього посла США в Колумбії К. Олівера; професора Стокгольмського університету (Швеція) Дж. Сандберга; професора права Католицького університету Лувена (Бельгія) Дж. Верховена. Комісія відмовилася від фінансової підтримки позивача і почала роботу після того, як необхідні кошти були зібрані серед української діаспори в різних країнах світу. Було проведено два слухання: 23—27 травня 1988 в Брюсселі (Бельгія) і 31 жовтня — 4 листопада 1988 в Нью-Йорку (США). Заключне засідання відбулося 15—18 листопада 1989 в Лондоні (Велика Британія). На засіданнях розглядалися свідчення, надані позивачем, серед них матеріали комісії Конгресу США по голоду 1932—33 в Україні й перша в УРСР наукова публікація в газеті «Вісті з України» (1988, № 3), на яку вказало посольство СРСР у Канаді. 27 червня 1988 в Робертсбріджі (Сассекс, Велика Британія) відбулося засідання з розгляду свідчень, наданих журналістом М. Маггериджем, який у березні 1933 здійснив поїздку по Північному Кавказу та Україні, після чого опублікував три статті про голод у газеті «Манчестер Гардіан».
Комісія дійшла висновку, що радянське керівництво 1930-х рр. проігнорувало у випадку з голодом основні норми моралі. Було зазначено, що голод і політика, в результаті якої він виник, не обмежувалися Україною, «навіть якщо території з українською більшістю населення мали трагічну перевагу». Комісія визнала достовірною інформацію, яка підтверджувала існування складових елементів геноциду в подіях 1932—33 років в Україні.
У підсумковому звіті 1990 року незалежна міжнародна комісія зазначила: «Українські селяни, заможні й значно більш індивідуалістичні, ніж решта населення, погано вписувалися в класичну схему пролетаризації, пов'язаної з індустріалізацією та урбанізацією, як основою, необхідною для побудови нового суспільства через диктатуру пролетаріату». Комісія констатувала, що «немає або є мало фактів про те, що території з російською більшістю потерпали від голоду. Вражає, що Білорусь, яка межує з Україною і має дуже схожі загальні умови… уникла голоду.
У нас немає пояснення, чому території з російським населенням уникли голоду»…
Міжнародна комісія проаналізувала офіційні дані переписів населення СРСР до і після Голодомору (1926 і 1939 роки) і зробила висновок: «Україна втратила понад 3 млн свого населення, і ще щонайменше 3 млн. — це втрати в національному прирості населення». Коли українців стало менше майже на 10 %, «у той самий час у тих самих умовах сусідні республіки одержали приріст населення: Росія + 28 % і Білорусь + 11,2 %». Комісія зазначила, зокрема, що радянська влада добровільно використовувала голод для успіху своєї політики денаціоналізації. Член Комісії професор Р. Левене так відповів на запитання, чи набували зазначені дії радянської влади форми геноциду: «…всі одержані й перелічені показання свідків дають підстави відповісти ствердно, оскільки вчиненого виявилося досить, щоб знищити український народ».
Кілька членів комісії виступили з окремою думкою з принципових питань. Дж. Левассер кваліфікував голод 1932—33 як злочин проти людства, а не геноцид, його загальний висновок про події був: геноцид по факту. Р. Левене підтримав Дж. Левассера і зазначив, що Конвенція про геноцид була затверджена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 9 грудня 1948, тобто її не можна застосовувати до події, що відбулася 15 роками раніше.
З окремою думкою щодо процедурного питання виступив Дж. Сандберг, який вказав, що тільки СРСР має підстави і компетенцію розглядати справу про голод 1932—33 в рамках Конвенції ООН про геноцид.
Примітки
- Сергій Шевченко. (PDF). memorialholodomors.org.ua. Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 25 листопада 2016.
Джерела та література
- С. В. Кульчицький. Міжнародна комісія з розслідування Голоду в Україні 1932—1933 років // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 704. — .
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 Київська область [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] / Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація. Упорядник Гай А. І. — Біла Церква : Буква, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodna komisiya z rozsliduvannya Golodu v Ukrayini komisiya utvorena u zv yazku zi zvernennyam Svitovogo kongresu vilnih ukrayinciv SKVU do yuristiv i vchenih pravoznavciv iz prohannyam vzyati uchast u rozsliduvanni Golodomoru 1932 1933 rokiv v USRR 2 14 lyutogo 1988 v Toronto Kanada bula sklikana Mizhnarodna komisiya z rozsliduvannya golodu v Ukrayini 1932 33 u skladi semi osib profesora prava Londonskogo universitetu Velika Britaniya kolishnogo prokurora na Nyurnberzkomu procesi 1945 1946 Dzh Drejpera profesora Makgilskogo universitetu Kanada kolishnogo golovi komitetu zahistu prav lyudini Sekretariatu OON Dzh Hamfri profesora Parizkogo universitetu kolishnogo chlena komisiyi z pereglyadu francuzkogo karnogo kodeksu Dzh Levassera profesora Buenos Ajreskogo universitetu prezidenta Verhovnogo sudu Argentini R Levene profesora mizhnarodnogo prava Pensilvanskogo universitetu SShA kolishnogo posla SShA v Kolumbiyi K Olivera profesora Stokgolmskogo universitetu Shveciya Dzh Sandberga profesora prava Katolickogo universitetu Luvena Belgiya Dzh Verhovena Komisiya vidmovilasya vid finansovoyi pidtrimki pozivacha i pochala robotu pislya togo yak neobhidni koshti buli zibrani sered ukrayinskoyi diaspori v riznih krayinah svitu Bulo provedeno dva sluhannya 23 27 travnya 1988 v Bryusseli Belgiya i 31 zhovtnya 4 listopada 1988 v Nyu Jorku SShA Zaklyuchne zasidannya vidbulosya 15 18 listopada 1989 v Londoni Velika Britaniya Na zasidannyah rozglyadalisya svidchennya nadani pozivachem sered nih materiali komisiyi Kongresu SShA po golodu 1932 33 v Ukrayini j persha v URSR naukova publikaciya v gazeti Visti z Ukrayini 1988 3 na yaku vkazalo posolstvo SRSR u Kanadi 27 chervnya 1988 v Robertsbridzhi Sasseks Velika Britaniya vidbulosya zasidannya z rozglyadu svidchen nadanih zhurnalistom M Maggeridzhem yakij u berezni 1933 zdijsniv poyizdku po Pivnichnomu Kavkazu ta Ukrayini pislya chogo opublikuvav tri statti pro golod u gazeti Manchester Gardian Komisiya dijshla visnovku sho radyanske kerivnictvo 1930 h rr proignoruvalo u vipadku z golodom osnovni normi morali Bulo zaznacheno sho golod i politika v rezultati yakoyi vin vinik ne obmezhuvalisya Ukrayinoyu navit yaksho teritoriyi z ukrayinskoyu bilshistyu naselennya mali tragichnu perevagu Komisiya viznala dostovirnoyu informaciyu yaka pidtverdzhuvala isnuvannya skladovih elementiv genocidu v podiyah 1932 33 rokiv v Ukrayini U pidsumkovomu zviti 1990 roku nezalezhna mizhnarodna komisiya zaznachila Ukrayinski selyani zamozhni j znachno bilsh individualistichni nizh reshta naselennya pogano vpisuvalisya v klasichnu shemu proletarizaciyi pov yazanoyi z industrializaciyeyu ta urbanizaciyeyu yak osnovoyu neobhidnoyu dlya pobudovi novogo suspilstva cherez diktaturu proletariatu Komisiya konstatuvala sho nemaye abo ye malo faktiv pro te sho teritoriyi z rosijskoyu bilshistyu poterpali vid golodu Vrazhaye sho Bilorus yaka mezhuye z Ukrayinoyu i maye duzhe shozhi zagalni umovi unikla golodu U nas nemaye poyasnennya chomu teritoriyi z rosijskim naselennyam unikli golodu Mizhnarodna komisiya proanalizuvala oficijni dani perepisiv naselennya SRSR do i pislya Golodomoru 1926 i 1939 roki i zrobila visnovok Ukrayina vtratila ponad 3 mln svogo naselennya i she shonajmenshe 3 mln ce vtrati v nacionalnomu prirosti naselennya Koli ukrayinciv stalo menshe majzhe na 10 u toj samij chas u tih samih umovah susidni respubliki oderzhali pririst naselennya Rosiya 28 i Bilorus 11 2 Komisiya zaznachila zokrema sho radyanska vlada dobrovilno vikoristovuvala golod dlya uspihu svoyeyi politiki denacionalizaciyi Chlen Komisiyi profesor R Levene tak vidpoviv na zapitannya chi nabuvali zaznacheni diyi radyanskoyi vladi formi genocidu vsi oderzhani j perelicheni pokazannya svidkiv dayut pidstavi vidpovisti stverdno oskilki vchinenogo viyavilosya dosit shob znishiti ukrayinskij narod Kilka chleniv komisiyi vistupili z okremoyu dumkoyu z principovih pitan Dzh Levasser kvalifikuvav golod 1932 33 yak zlochin proti lyudstva a ne genocid jogo zagalnij visnovok pro podiyi buv genocid po faktu R Levene pidtrimav Dzh Levassera i zaznachiv sho Konvenciya pro genocid bula zatverdzhena Generalnoyu Asambleyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij 9 grudnya 1948 tobto yiyi ne mozhna zastosovuvati do podiyi sho vidbulasya 15 rokami ranishe Z okremoyu dumkoyu shodo procedurnogo pitannya vistupiv Dzh Sandberg yakij vkazav sho tilki SRSR maye pidstavi i kompetenciyu rozglyadati spravu pro golod 1932 33 v ramkah Konvenciyi OON pro genocid PrimitkiSergij Shevchenko PDF memorialholodomors org ua Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2014 Procitovano 25 listopada 2016 Dzherela ta literaturaS V Kulchickij Mizhnarodna komisiya z rozsliduvannya Golodu v Ukrayini 1932 1933 rokiv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 704 ISBN 978 966 00 1028 1 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyivska oblasna derzhavna administraciya Uporyadnik Gaj A I Bila Cerkva Bukva 2008