Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міжконтинентальний кубок — міжнародне футбольне змагання, що проводилося протягом 1960—2004 років спільно УЄФА та КОНМЕБОЛ. Участь у змаганні брали найсильніші клуби Європи та Південної Америки — переможці відповідно Кубку чемпіонів/Ліги чемпіонів УЄФА та Кубку Лібертадорес. Довгий час був також відомий під своєю комерційною назвою: «Кубок Тойоти».
| Засновано | 1960 |
|---|---|
| Скасовано | 2004 |
| Регіон | Європа/ Південна Америка |
| Конфедерація | УЄФА/ КОНМЕБОЛ |
| Кількість команд | 2 |
| Найбільше перемог |  «Бока Хуніорс» «Пеньяроль» «Насьйональ» «Мілан» «Реал» (Мадрид)(по три перемоги) |
Останній розіграш змагання відбувся 2004 року, останнім володарем трофею став португальський «Порту». З 2005 року змагання було замінене Клубним чемпіонатом світу, який проводиться під егідою ФІФА і у якому також беруть участь представники азійської, африканської, північноамериканської та океанської футбольних конфедерацій. 2017 року усіх переможців турніру було офіційно визнано ФІФА клубними чемпіонами світу.
Історія
Середина XX століття була періодом беззаперечного домінування у світовому футболі Європейського та Південно-Американського континентів, свідченням чого було постійне протистояння національних збірних країн саме з цих континентів у рамках чемпіонатів світу з футболу. Тому для визначення найсильнішого футбольного клубу планети фактично було достатньо виявити сильнішого серед діючих клубних чемпіонів цих континентів. Така можливість з'явилася 1960 року із започаткуванням Кубку Лібертадорес — турніру між переможцями національних чемпіонатів країн Південної Америки. В Європі аналогічний турнір, Кубок чемпіонів УЄФА, на той час вже існував, тому того ж 1960 року відбувся перший розіграш Міжконтинентального кубку. У цьому розіграші європейський чемпіон «Реал» (Мадрид) здолав південноамериканського чемпіона уругвайський «Пеньяроль».
Традиційно європейські клуби мали значно більші фінансові можливості та на момент започаткування турніру вже досить часто залучали до своїх складів найталановитіших південноамериканських гравців, надалі потік гравців з Південної Америки до Європи лише розширився. Тому розіграшу Міжконтинентального кубку надавалося велике значення насамперед у Південній Америці — гравці намагалися зацікавити потенційних роботодавців, а вболівальники прагнули отримати черговий доказ того, що футбольний талант гравців з їх континенту ладний здолати на футбольному полі велетенські бюджети європейських клубів.
З іншого боку, у Європі інтерес до турніру був значно меншим, протягом 1970-х європейські чемпіони неодноразово відмовлялися від участі у ньому і на міжконтинентальній арені Європу представляли віцечемпіони, а двічі, у 1975 та 1978 Міжконтинентальний кубок взагалі не розігрувався. Основною причиною низької зацікавленості європейців була відсутність фінансової зацікавленості. Ситуація змінилися 1980 року з приходом японського автовиробника «Тойота» як титульного спонсора змагання. Розіграш кубку набув ознак комерційного турніру і відтоді не було жодного випадку відмови від участі у ньому з боку європейських чемпіонів.
Останній розіграш Міжконтинентального кубка відбувся 2004 року, турнір поступився місцем новоствореному Клубному чемпіонату світу, участь у якому беруть найсильніші клуби всіх континентів. Така зміна відповідає стратегії ФІФА щодо розширення футбольної географії, щоправда, на практиці титул найсильнішого клубу світу продовжують розігрувати між собою представники Європи та Південної Америки.
Формат змагання
З моменту започаткування змагання у 1960 році та до 1979 року володар Міжконтинентального кубку визначався за результатами двох матчів, кожна з команд-учасниць змагання проводила одну гру вдома та одну на полі суперника. При цьому до 1968 року при визначенні переможця за сумою двох ігор застосовувалася прийнята у Південній Америці практика — до уваги бралися лише набрані очки. Якщо ж обидві команди здобули по перемозі, або обидві гри завершилися нічиєю, призначався вирішальний, третій матч. 1969 року відбувся перехід на прийняту у Європі систему, при якій за рівності очок переможець визначався різницею забитих та пропущених м'ячів, а також правилом забитого на чужому полі голу.
З 1980 року титульним спонсором змагання став японський автовиробник «Тойота», а його формат було змінено. Відтоді розіграш Міжконтинентального кубка складався з однієї гри, яка проходила на нейтральному для обох учасників полі у Японії.
Розіграші Міжконтинентального кубка
Одноматчеві розіграші
Дивись також: Список клубних чемпіонів світу з футболу
Двоматчеві розіграші
Статистика перемог
За командою
| Команда | Перемоги | Роки |
|---|---|---|
 «Реал» (Мадрид) | 3 | (1960, 1998, 2002) |
 «Бока Хуніорс» | 3 | (1977, 2000, 2003) |
 «Насьйональ» | 3 | (1971, 1980, 1988) |
| «Пеньяроль» | 3 | (1961, 1966, 1982) |
 «Мілан» | 3 | (1969, 1989, 1990) |
 «Сан-Паулу» | 2 | (1992, 1993) |
 «Порту» | 2 | (1987, 2004) |
| «Сантус» | 2 | (1962, 1963) |
| «Інтер» | 2 | (1964, 1965) |
| «Індепендьєнте» | 2 | (1973, 1984) |
 «Аякс» | 2 | (1972, 1995) |
| «Ювентус» | 2 | (1985, 1996) |
 «Баварія» | 2 | (1976, 2001) |
 «Манчестер Юнайтед» | 1 | (1999) |
| «Естудьянтес» | 1 | (1968) |
| «Феєноорд» | 1 | (1970) |
| «Расинг» (Авельянеда) | 1 | (1967) |
| «Атлетіко» (Мадрид) | 1 | (1974) |
 «Олімпія» (Асунсьйон) | 1 | (1979) |
| «Фламенго» | 1 | (1981) |
| «Греміо» | 1 | (1983) |
| «Рівер-Плейт» | 1 | (1986) |
 «Црвена Звезда» | 1 | (1991) |
| «Велес Сарсфілд» | 1 | (1994) |
| «Боруссія» (Дортмунд) | 1 | (1997) |
За країною
| Країна | Команди | Перемоги | Роки |
|---|---|---|---|
| Аргентина | 6 | 9 | (1967, 1968, 1973, 1977, 1984, 1986, 1994, 2000, 2003) |
| Італія | 3 | 7 | (1964, 1965, 1969, 1985, 1989, 1990, 1996) |
| Бразилія | 4 | 6 | (1962, 1963, 1981, 1983, 1992, 1993) |
| Уругвай | 2 | 6 | (1961, 1966, 1971, 1980, 1982, 1988) |
| Іспанія | 2 | 4 | (1960, 1974, 1998, 2002) |
| Німеччина | 2 | 3 | (1976, 1997, 2001) |
| Нідерланди | 2 | 3 | (1970, 1972, 1995) |
| Португалія | 1 | 2 | (1987, 2004) |
| Англія | 1 | 1 | (1999) |
| Парагвай | 1 | 1 | (1979) |
| Югославія | 1 | 1 | (1991) |
За континентом
| Континент | Команди | Країни | Перемоги |
|---|---|---|---|
| Південна Америка | 13 | 4 | 22 |
| Європа | 12 | 7 | 21 |
Примітки
- FIFA Council approves key organisational elements of the FIFA World Cup [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.] - Recognition of all European and South American teams that won the Intercontinental Cup – played between 1960 and 2004 – as club world champions. fifa.com
Джерела
- Статистика міжконтинентальних кубків [ 6 жовтня 2009 у Wayback Machine.] на сайті RSSSF (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhkontinentalnij kubok mizhnarodne futbolne zmagannya sho provodilosya protyagom 1960 2004 rokiv spilno UYeFA ta KONMEBOL Uchast u zmaganni brali najsilnishi klubi Yevropi ta Pivdennoyi Ameriki peremozhci vidpovidno Kubku chempioniv Ligi chempioniv UYeFA ta Kubku Libertadores Dovgij chas buv takozh vidomij pid svoyeyu komercijnoyu nazvoyu Kubok Tojoti Mizhkontinentalnij kubokZasnovano 1960Skasovano 2004Region Yevropa Pivdenna AmerikaKonfederaciya UYeFA KONMEBOLKilkist komand 2Najbilshe peremog Boka Huniors Penyarol Nasjonal Milan Real Madrid po tri peremogi Trener Milana Arrigo Sakki ta kapitan komandi Franko Barezi z Mizhkontinentalnim kubkom 1989 roku Ostannij rozigrash zmagannya vidbuvsya 2004 roku ostannim volodarem trofeyu stav portugalskij Portu Z 2005 roku zmagannya bulo zaminene Klubnim chempionatom svitu yakij provoditsya pid egidoyu FIFA i u yakomu takozh berut uchast predstavniki azijskoyi afrikanskoyi pivnichnoamerikanskoyi ta okeanskoyi futbolnih konfederacij 2017 roku usih peremozhciv turniru bulo oficijno viznano FIFA klubnimi chempionami svitu IstoriyaSeredina XX stolittya bula periodom bezzaperechnogo dominuvannya u svitovomu futboli Yevropejskogo ta Pivdenno Amerikanskogo kontinentiv svidchennyam chogo bulo postijne protistoyannya nacionalnih zbirnih krayin same z cih kontinentiv u ramkah chempionativ svitu z futbolu Tomu dlya viznachennya najsilnishogo futbolnogo klubu planeti faktichno bulo dostatno viyaviti silnishogo sered diyuchih klubnih chempioniv cih kontinentiv Taka mozhlivist z yavilasya 1960 roku iz zapochatkuvannyam Kubku Libertadores turniru mizh peremozhcyami nacionalnih chempionativ krayin Pivdennoyi Ameriki V Yevropi analogichnij turnir Kubok chempioniv UYeFA na toj chas vzhe isnuvav tomu togo zh 1960 roku vidbuvsya pershij rozigrash Mizhkontinentalnogo kubku U comu rozigrashi yevropejskij chempion Real Madrid zdolav pivdennoamerikanskogo chempiona urugvajskij Penyarol Tradicijno yevropejski klubi mali znachno bilshi finansovi mozhlivosti ta na moment zapochatkuvannya turniru vzhe dosit chasto zaluchali do svoyih skladiv najtalanovitishih pivdennoamerikanskih gravciv nadali potik gravciv z Pivdennoyi Ameriki do Yevropi lishe rozshirivsya Tomu rozigrashu Mizhkontinentalnogo kubku nadavalosya velike znachennya nasampered u Pivdennij Americi gravci namagalisya zacikaviti potencijnih robotodavciv a vbolivalniki pragnuli otrimati chergovij dokaz togo sho futbolnij talant gravciv z yih kontinentu ladnij zdolati na futbolnomu poli veletenski byudzheti yevropejskih klubiv Z inshogo boku u Yevropi interes do turniru buv znachno menshim protyagom 1970 h yevropejski chempioni neodnorazovo vidmovlyalisya vid uchasti u nomu i na mizhkontinentalnij areni Yevropu predstavlyali vicechempioni a dvichi u 1975 ta 1978 Mizhkontinentalnij kubok vzagali ne rozigruvavsya Osnovnoyu prichinoyu nizkoyi zacikavlenosti yevropejciv bula vidsutnist finansovoyi zacikavlenosti Situaciya zminilisya 1980 roku z prihodom yaponskogo avtovirobnika Tojota yak titulnogo sponsora zmagannya Rozigrash kubku nabuv oznak komercijnogo turniru i vidtodi ne bulo zhodnogo vipadku vidmovi vid uchasti u nomu z boku yevropejskih chempioniv Ostannij rozigrash Mizhkontinentalnogo kubka vidbuvsya 2004 roku turnir postupivsya miscem novostvorenomu Klubnomu chempionatu svitu uchast u yakomu berut najsilnishi klubi vsih kontinentiv Taka zmina vidpovidaye strategiyi FIFA shodo rozshirennya futbolnoyi geografiyi shopravda na praktici titul najsilnishogo klubu svitu prodovzhuyut rozigruvati mizh soboyu predstavniki Yevropi ta Pivdennoyi Ameriki Format zmagannyaZ momentu zapochatkuvannya zmagannya u 1960 roci ta do 1979 roku volodar Mizhkontinentalnogo kubku viznachavsya za rezultatami dvoh matchiv kozhna z komand uchasnic zmagannya provodila odnu gru vdoma ta odnu na poli supernika Pri comu do 1968 roku pri viznachenni peremozhcya za sumoyu dvoh igor zastosovuvalasya prijnyata u Pivdennij Americi praktika do uvagi bralisya lishe nabrani ochki Yaksho zh obidvi komandi zdobuli po peremozi abo obidvi gri zavershilisya nichiyeyu priznachavsya virishalnij tretij match 1969 roku vidbuvsya perehid na prijnyatu u Yevropi sistemu pri yakij za rivnosti ochok peremozhec viznachavsya rizniceyu zabitih ta propushenih m yachiv a takozh pravilom zabitogo na chuzhomu poli golu Z 1980 roku titulnim sponsorom zmagannya stav yaponskij avtovirobnik Tojota a jogo format bulo zmineno Vidtodi rozigrash Mizhkontinentalnogo kubka skladavsya z odniyeyi gri yaka prohodila na nejtralnomu dlya oboh uchasnikiv poli u Yaponiyi Rozigrashi Mizhkontinentalnogo kubkaOdnomatchevi rozigrashi Divis takozh Spisok klubnih chempioniv svitu z futbolu Rik Peremozhec Rahunok Peremozhenij Stadion 2004 Portu Portugaliya 0 0 d ch Onse Kaldas Kolumbiya Mizhnarodnij stadion Jokogama 8 7 po penalti 2003 Boka Huniors Argentina 1 1 d ch Milan Italiya Mizhnarodnij stadion Jokogama 3 1 po penalti 2002 Real Madrid Ispaniya 2 0 Olimpiya Asunsjon Paragvaj Mizhnarodnij stadion Jokogama 2001 Bavariya Nimechchina 1 0 d ch Boka Huniors Argentina Nacionalnij stadion Tokio 2000 Boka Huniors Argentina 2 1 Real Madrid Ispaniya Nacionalnij stadion Tokio 1999 Manchester Yunajted Angliya 1 0 Palmejras Braziliya Nacionalnij stadion Tokio 1998 Real Madrid Ispaniya 2 1 Vasko da Gama Braziliya Nacionalnij stadion Tokio 1997 Borussiya Dortmund Nimechchina 2 0 Kruzejru Braziliya Nacionalnij stadion Tokio 1996 Yuventus Italiya 1 0 River Plejt Argentina Nacionalnij stadion Tokio 1995 Ayaks Niderlandi 0 0 d ch Gremio Braziliya Nacionalnij stadion Tokio 4 3 po penalti 1994 Veles Sarsfild Argentina 2 0 Milan Italiya Nacionalnij stadion Tokio 1993 San Paulu Braziliya 3 2 Milan Italiya Nacionalnij stadion Tokio Chempion Yevropi Olimpik Marsel Franciya diskvalifikovanij cherez skandal shodo dogovirnih matchiv ta habariv 1992 San Paulu Braziliya 2 1 Barselona Ispaniya Nacionalnij stadion Tokio 1991 Crvena Zvezda Yugoslaviya 3 0 Kolo Kolo Chili Nacionalnij stadion Tokio 1990 Milan Italiya 3 0 Olimpiya Asunsjon Paragvaj Nacionalnij stadion Tokio 1989 Milan Italiya 1 0 d ch Atletiko Nasonal Kolumbiya Nacionalnij stadion Tokio 1988 Nasjonal Urugvaj 2 2 d ch PSV Niderlandi Nacionalnij stadion Tokio 7 6 po penalti 1987 Portu Portugaliya 2 1 d ch Penyarol Urugvaj Nacionalnij stadion Tokio 1986 River Plejt Argentina 1 0 Styaua Buharest Rumuniya Nacionalnij stadion Tokio 1985 Yuventus Italiya 2 2 d ch Argentinos Huniors Argentina Nacionalnij stadion Tokio 4 2 po penalti 1984 Independyente Argentina 1 0 Liverpul Angliya Nacionalnij stadion Tokio 1983 Gremio Braziliya 2 1 d ch Gamburg FRN Nacionalnij stadion Tokio 1982 Penyarol Urugvaj 2 0 Aston Villa Angliya Nacionalnij stadion Tokio 1981 Flamengo Braziliya 3 0 Liverpul Angliya Nacionalnij stadion Tokio 1980 Nasjonal Urugvaj 1 0 Nottingem Forest Angliya Nacionalnij stadion Tokio Dvomatchevi rozigrashi Rik Gospodari Rahunok Gosti Stadion 1979 Malme Shveciya 0 1 Olimpiya Asunsjon Paragvaj Malme Malme Olimpiya Asunsjon Paragvaj 2 1 Malme Shveciya Defensores del Chako Asunsjon Olimpiya Asunsjon vigrala 3 1 po sumi dvoh zustrichej Chempion Yevropi Nottingem Forest Angliya vid uchasti u Kubku vidmovivsya 1978 NE VIDBUVSYa Liverpul Boka Huniors vs Angliya Argentina Liverpul vidmovivsya cherez superechku shodo dat provedennya 1977 Boka Huniors Argentina 2 2 Borussiya Menhengladbah FRN Buenos Ajres Borussiya Menhengladbah FRN 0 3 Boka Huniors Argentina Vildparkshtadion Karlsrue Boka Huniors vigrali 5 2 po sumi dvoh zustrichej Chempion Yevropi Liverpul Angliya vid uchasti u Kubku vidmovivsya 1976 Bavariya FRN 2 0 Kruzejru Braziliya Olimpijskij Myunhen Kruzejru Braziliya 0 0 Bavariya FRN Minejran Belu Orizonti Bavariya vigrala 2 0 po sumi dvoh zustrichej 1975 Ne vidbuvsya Bavariya Independyente vs FRN Argentina Komandi ne zmogli domovitsya shodo dat provedennya matchiv 1974 Independyente Argentina 1 0 Atletiko Madrid Ispaniya Avelyaneda Atletiko Madrid Ispaniya 2 0 Independyente Argentina Visente Kalderon Madrid Atletiko Madrid vigrali 2 1 po sumi dvoh zustrichej Chempion Yevropi Bavariya FRN vidmovivsya vid uchasti u Kubku 1973 Yuventus Italiya 0 1 Independyente Argentina Stadio Olimpiko Rim Provedeno odin match Chempion Yevropi Ayaks Niderlandi vid uchasti u Kubku vidmovivsya 1972 Independyente Argentina 1 1 Ayaks Niderlandi Avelyaneda Ayaks Niderlandi 3 0 Independyente Argentina Olimpijskij Amsterdam Ayaks vigrav 4 1 po sumi dvoh zustrichej 1971 Panatinayikos Greciya 1 1 Nasjonal Urugvaj Georgios Karayiskakis Afini Nasjonal Urugvaj 2 1 Panatinayikos Greciya Estadio Sentenario Montevideo Nasjonal vigrav 3 2 po sumi dvoh zustrichej Chempion Yevropi Ayaks Niderlandi vid uchasti u Kubku vidmovivsya 1970 Estudyantes Argentina 2 2 Feyenord Niderlandi Buenos Ajres Feyenord Niderlandi 1 0 Estudyantes Argentina De Kejp Rotterdam Feyenord vigrav 3 2 po sumi dvoh zustrichej 1969 Milan Italiya 3 0 Estudyantes Argentina San Siro Milan Estudyantes Argentina 2 1 Milan Italiya Buenos Ajres Milan vigrav 4 2 po sumi dvoh zustrichej 1968 Estudyantes Argentina 1 0 Manchester Yunajted Angliya Buenos Ajres Manchester Yunajted Angliya 1 1 Estudyantes Argentina Old Trafford Manchester Estudyantes vigrav nabravshi 3 ochki 1967 Seltik Shotlandiya 1 0 Rasing Avelyaneda Argentina Gempden Park Glazgo Rasing Avelyaneda Argentina 2 1 Seltik Shotlandiya Avelyaneda Rasing Avelyaneda Argentina 1 0 Seltik Shotlandiya Estadio Sentenario Montevideo Komandi mali po 2 ochki pislya dvoh zustrichej Rasing Avelyaneda vigrav u dodatkovomu matchi 1966 Penyarol Urugvaj 2 0 Real Madrid Ispaniya Estadio Sentenario Montevideo Real Madrid Ispaniya 0 2 Penyarol Urugvaj Santyago Bernabeu Madrid Penyarol vigrav nabravshi 4 ochki 1965 Inter Milan Italiya 3 0 Independyente Argentina San Siro Milan Independyente Argentina 0 0 Inter Milan Italiya Avelyaneda Inter Milan vigrav nabravshi 3 ochki 1964 Independyente Argentina 1 0 Inter Milan Italiya Avelyaneda Inter Milan Italiya 2 0 Independyente Argentina San Siro Milan Inter Milan Italiya 1 0 d ch Independyente Argentina Santyago Bernabeu Madrid Komandi nabrali po 2 ochki Inter Milan vigrav u dodatkovomu matchi 1963 Milan Italiya 4 2 Santus Braziliya San Siro Milan Santus Braziliya 4 2 Milan Italiya Marakana Rio de Zhanejro Santus Braziliya 1 0 Milan Italiya Marakana Rio de Zhanejro Komandi nabrali po 2 ochki Santus vigrav u dodatkovomu matchi 1962 Santus Braziliya 3 2 Benfika Portugaliya Marakana Rio de Zhanejro Benfika Portugaliya 2 5 Santus Braziliya Da Luzh Lisabon Santus vigrav nabravshi 4 ochki 1961 Benfika Portugaliya 1 0 Penyarol Urugvaj Da Luzh Lisabon Penyarol Urugvaj 5 0 Benfika Portugaliya Estadio Sentenario Montevideo Penyarol Urugvaj 2 1 Benfika Portugaliya Estadio Sentenario Montevideo Komandi nabrali po 2 ochki Penyarol vigrav u dodatkovomu matchi 1960 Penyarol Urugvaj 0 0 Real Madrid Ispaniya Estadio Sentenario Montevideo Real Madrid Ispaniya 5 1 Penyarol Urugvaj Santyago Bernabeu Madrid Real Madrid vigrav nabravshi 3 ochkiStatistika peremogZa komandoyu Komanda Peremogi Roki Real Madrid 3 1960 1998 2002 Boka Huniors 3 1977 2000 2003 Nasjonal 3 1971 1980 1988 Penyarol 3 1961 1966 1982 Milan 3 1969 1989 1990 San Paulu 2 1992 1993 Portu 2 1987 2004 Santus 2 1962 1963 Inter 2 1964 1965 Independyente 2 1973 1984 Ayaks 2 1972 1995 Yuventus 2 1985 1996 Bavariya 2 1976 2001 Manchester Yunajted 1 1999 Estudyantes 1 1968 Feyenoord 1 1970 Rasing Avelyaneda 1 1967 Atletiko Madrid 1 1974 Olimpiya Asunsjon 1 1979 Flamengo 1 1981 Gremio 1 1983 River Plejt 1 1986 Crvena Zvezda 1 1991 Veles Sarsfild 1 1994 Borussiya Dortmund 1 1997 Za krayinoyu Krayina Komandi Peremogi Roki Argentina 6 9 1967 1968 1973 1977 1984 1986 1994 2000 2003 Italiya 3 7 1964 1965 1969 1985 1989 1990 1996 Braziliya 4 6 1962 1963 1981 1983 1992 1993 Urugvaj 2 6 1961 1966 1971 1980 1982 1988 Ispaniya 2 4 1960 1974 1998 2002 Nimechchina 2 3 1976 1997 2001 Niderlandi 2 3 1970 1972 1995 Portugaliya 1 2 1987 2004 Angliya 1 1 1999 Paragvaj 1 1 1979 Yugoslaviya 1 1 1991 Za kontinentom Kontinent Komandi Krayini Peremogi Pivdenna Amerika 13 4 22 Yevropa 12 7 21PrimitkiFIFA Council approves key organisational elements of the FIFA World Cup 27 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Recognition of all European and South American teams that won the Intercontinental Cup played between 1960 and 2004 as club world champions fifa comDzherelaStatistika mizhkontinentalnih kubkiv 6 zhovtnya 2009 u Wayback Machine na sajti RSSSF angl