Мібу но Тадамі

Мібу но Тадамі (*壬生忠見, д/н — бл. 960) — середньовічний японський поет періоду Хейан. Один з «36 видатних поетів Японії» (Тридцять шість безсмертних поетів).

Мібу но Тадамі
яп. 壬生忠見
Народився	невідомо
Помер	бл. 960
Країна	Японія
Національність	японець
Діяльність	автор танка
Знання мов	японська
Жанр	вака
Рід
Батько	Мібу но Тадаміне
Діти	3 сина
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив зі знатного роду Мібу. Син відомого поета Мібу но Тадаміне. Здобув гарну освіту під орудою батька. Згодом обіймав молодші посади в державних установах.

В 950-х роках отримав старший шостий ранг. 958 року призначено заступником помічника губернатора (камі) провінції Сеццу. Згодом призначено радником камі провінції Ійо.

960 року за переказами на імператорському поетичному конкурсі змагався у складанні віршів з іншим відомим поетом — Тайра но Канеморі. Журі конкурсу не змогла визначити переможця. Тоді експерти звернулися за допомогою до імператора Муракамі, а той оголосив кращий вірш, що перший потрапив до його рук. Від емоційного шоку, викликаною такою несправедливість, Мібу но Тадамі помер просто під час змагання.

Творчість

Складав вірші у стилі вака. Вірші Мібу но Тадамі включено в декілька імператорських поетичних антологій, у «Хякунін іс-сю» (№ 41), а також у його персональну антологію «Тадамі-сю». Також продовжив справу батька, що помер 920 року, працюючи над складанням збірки «Кокін вака-сю».

Джерела

• Edwin A. Cranston (2006). A Waka Anthology: Grasses of remembrance (2 v.)
• Being in Love, part 2: Poem Number 41^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Mibu no Tadami^{[недоступне посилання з липня 2019]}