Мібу но Тадаміне

Мібу но Тадамі (*壬生忠岑, бл. 860 — бл. 920) — середньовічний японський поет і письменник періоду Хейан. Один з «36 видатних поетів Японії» (Тридцять шість безсмертних поетів) — включено посмертно.

Мібу но Тадамі
яп. 壬生忠岑
Народився	бл. 860
Помер	бл. 920
Країна	Японія
Національність	японець
Діяльність	автор танка
Знання мов	японська
Рід
Батько
Діти	1 син
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив зі знатного роду . Син придворного п'ятого рангу Мібу но Ясуцуна. Почав службу при дворі охоронцем начальника Правої внутрішньої палацової гвардії. Він рано виявив себе талановитим поетом, що відображено в ліричній повісті «Ямато-моногатарі». Тадаміне обійняв посаду в імператорській бібліотеці, потім служив у Лівій внутрішній палацовій гвардії, в Правій зовнішній палацовій гвардії.

За наклепом одного з придворних був знижений на посаді й відправлений служити на західний кордон, про що він з гіркотою писав у пісні нагаута, що увійшла в «Кокінвакасю».

Творчість

Основний період його літературної діяльності припадає на 887—892 роки. Разом з поетами Кі-но Цураюкі, Кі но Томонорі і Осікоті но Міцуне Тадаміне брав участь в складанні антології «Кокін вака-сю», де представлено більшість з віршів Мібу но Тадаміне. Одне з його танка увійшло також до антології «Хякунін іс-сю» (№ 30).

Разом з Кі-но Цураюкі й іншими поетами Тадаміне брав участь у багатьох поетичних змаганнях. Йому приписується авторство трактату «Вака тай дзіссю» («Десять видів вака»), який мав великий вплив на поетичні трактати періоду Хейан.

Джерела

• Edwin A. Cranston (2006). A Waka Anthology: Grasses of remembrance (2 v.)