Міагра рудовола Рудовола міагра самець Рудовола міагра самиця Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класи

Міагра рудовола

Рудовола міагра (самець)

Рудовола міагра (самиця)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Монархові (Monarchidae)
Рід:	Міагра (Myiagra)
Вид:	Міагра рудовола

Біноміальна назва

Myiagra vanikorensis
(Quoy & Gaimard, 1832)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Platyrhynchos vanikorensis

Посилання

Вікісховище:	Myiagra vanikorensis
Віківиди:	Myiagra vanikorensis
ITIS:	561295
МСОП:	22707390
NCBI:	1389936

Міа́гра рудовола (Myiagra vanikorensis) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Мешкає на Фіджі та на Соломонових Островах.

Опис

Довжина птаха становить 13 см, вага 13 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, горло, верхня частина тіла, крила і хвіст темно-чорні з синюватим відтінком, нижня частина тіла рудувата, гузка біла. У самиць верхня частина тіла темно-сіра, нижня частина тіла рудувата, горло рудувате. У самців — представників підвиду M. v. kandavensis нижня частина тіла оранжевав, а у самиць — представниць підвиду M. v. dorsalis горло білувате. Молоді птахи схожі на самиць, на крилах у них білі смуги. Рудоволі міагри мають великий, дещо гачкуватий чорний дзьоб і чорні лапи.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:

M. v. vanikorensis (Quoy & Gaimard, 1832) — острів Ванікоро;
M. v. rufiventris Elliot, DG, 1859 — північні, центральні і південні фіджійські острови;
M. v. kandavensis Mayr, 1933 — острови ^[en], ^[en] і ^[en] (південний захід Фіджі);
M. v. dorsalis Mayr, 1933 — північні острови ^[en] та острови ^[en] (схід Фіджі);
M. v. townsendi Wetmore, 1919 — південні острови ^[en].

Поширення і екологія

Рудоволі міагри мешкають на Фіджі, а також на острові Ванікоро в архіпелазі Санта-Крус. Вони живуть в рівнинних тропічних лісах, в парках, садах і лісових масивах.

Поведінка

Рудоволі міагри харчуються переважно комахами, яких ловлять в польоті або шукають на нижній стороні листя. Також вони їдять дрібні плоди і невеликих хребетних тварин. На Фіджі рудоволі мігри гніздяться з вересня по лютий. Гнізда чашоподібні, зроблені з рослинних волокон, стебел і корінців, утеплені шерстю зсередини і лишайниками та листям зовні. Вони розміщуються на деревах, прикріплюються до горизонтально розташованих гілок. В кладці 1-2 рожевуватих яйця. Рудоволі міагри часто стають жертвами сапсанів і фіджійських яструбів.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
Quoy, Jean; Gaimard, Joseph Paul (1830). Dumont d'Urville, Jules (ред.). (фр.). Т. Volume 1. Paris: J. Tastu. с. 183. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 September 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.

[2] Quoy, Jean; Gaimard, Joseph Paul (1830). Dumont d'Urville, Jules (ред.). (фр.). Т. Volume 1. Paris: J. Tastu. с. 183. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 September 2021.