Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мушки — стародавні племена фрако-фригійського походження, що в кінці II на початку I тисячоліття до нашої ери мешкали у Східній Анатолії, а пізніше і на Вірменському нагір'ї. За теорією Ігоря Дьяконова саме мушки є предками вірмен. Ряд істориків пов'язували їх з мосхами (Μόσχοι) із грецьких джерел і з назвою грузинської Месхетії. Йосип Флавій ототожнював мосхів з біблійним Мешехом.
Історія східних мушків
Приблизно в 1190-ті роки до нашої ери східні мушки вторглися в Малу Азію з Балкан. І вже в кінці 1190-их зайняли басейн Галісу, але на тому не зупинилися і продовжували рухатися на схід. 1165 року до нашої ери вони досягли Верхнього Євфрату де розселилися, створивши на території хуритського царства Алже власну державу під тою ж назвою. Надалі племена мушків з басейнів Галісу та Верхнього Євфрату відокремилися одні від одних. Нащадками перших (західних) племен стали каппадокійці й фригійці, а других (східних) вірмени.
1115 року до нашої ери, мушки з Алже посунули далі до витоків Хабура, але тоді ж, в 1115—1114 роках, були підкорені ассирійським царем Тіглатпаласаром I. Коли в середині XI століття до нашої ери Ассирія ослабла через нашестя арамеїв мушки відновили свою незалежність. Тоді ж поруч з ними з'явилося кілька заснованих арамеями князівств, серед яких певно було й Арме зі столицею в Нехерії. Це Арме згадується в урартських документах VIII століття, в ассирійських джерелах XI століття згадуються в цій місцевості люди ареме напади яких на ассирійські землі доводиться відбивати.
У X столітті до нашої ери мушки з Алже вдираються на правобережжя Верхнього Євфрату і їх набіги доходять аж до Каркемишу. В цей період мушки-протовірмени вже складають значну частину населення піздньохетського царства Мелід (Малатья). Наприкінці X століття ассирійці поновлюють північні походи близько 903, 885 та у 856 роках до нашої ери вони знову підкорюють Алже, однак, у 830-х воно знов буде звільнене. Боротьба з ассирійцями тих часів до певної міри збереглася в народній пам'яті й була відображена у вигляді розповідей про війну з Семірамідою у давньовірменському епосі звідки потрапила до історичної праці Мовсеса Хоренаці.
Близько 795 року до нашої ери Алже завоював урартський цар Менуа який поставив там напівзалежного намісника. Близько 735 року частина алже ймовірно була відвойована в Урарту Тіглатпаласаром III.
За часів ассирійських походів IX століття та урартського завоювання східні мушки ймовірно розселилися з Алже, до кінця VIII століття вони вже певно заселяли території Меліди та межиріччя верхнього Тигру та Арацані в тому числі й область Арме звідки й отримали від своїх, з півдня сусідів, арамеїв назву «армінай» (вірмени). Захоплена ассирійцями в 712 році до нашої ери Меліда близько 680 року здобула незалежність під своєю старою назвою Хатті, але наприкінці 630-х років сталася навала скіфів, які у своїй війні з ассирійцями поруйнували значну частину Передньої Азії. Десь в ті часи влада в Меліді перейшла до вірменської династії, що відома під назвою «Бет-Тогарма». Її засновником був згідно з переказами Паруйр син Скайорді (син сака/скіфа). Так було створене царство Арміна — так його називали арамеї та перси, а від них перейняли потім греки. Однак офіційною внутрішньою назвою залишалося «Хатті» звідки самоназва вірмен «хайк».
Близько 609 року Арміна спробувала розширитися шляхом Урарту, яке гинуло під ударами мідійців та вавилонян і розпочала з ними війну, але наприкінці VII століття до нашої ери була ймовірно сама завойована мідіянами. Територія Арімни охоплювала майже усі землі населені протовірменами, а також більшу частину колишнього Урарту. Тож попри свій васальний статус царі Арміни Ерванд I та його наступник Тигран I були могутніми володарями.
Див. також
Примітки
- Пізніше там розташовувалася вірменська область Агдзнік.
- Певно, в сенсі, що початково це було арамейське князівство.
Посилання
- A History of Armenia by Vahan M. Kurkjian (1958)
- Карта на якій можна подивитися області розселення східних мушків в кінці II на початку І тисячоліть до нашої ери [ 18 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Література
- Дьяконов И. М. Малая Азия и Армения около 600 г. до н. э. и северные походы вавилонских царей // ВДИ. — 1981. — № 2. — C. 34-64.
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mushki starodavni plemena frako frigijskogo pohodzhennya sho v kinci II na pochatku I tisyacholittya do nashoyi eri meshkali u Shidnij Anatoliyi a piznishe i na Virmenskomu nagir yi Za teoriyeyu Igorya Dyakonova same mushki ye predkami virmen Ryad istorikiv pov yazuvali yih z moshami Mosxoi iz greckih dzherel i z nazvoyu gruzinskoyi Meshetiyi Josip Flavij ototozhnyuvav moshiv z biblijnim Meshehom Istoriya shidnih mushkivPriblizno v 1190 ti roki do nashoyi eri shidni mushki vtorglisya v Malu Aziyu z Balkan I vzhe v kinci 1190 ih zajnyali basejn Galisu ale na tomu ne zupinilisya i prodovzhuvali ruhatisya na shid 1165 roku do nashoyi eri voni dosyagli Verhnogo Yevfratu de rozselilisya stvorivshi na teritoriyi huritskogo carstva Alzhe vlasnu derzhavu pid toyu zh nazvoyu Nadali plemena mushkiv z basejniv Galisu ta Verhnogo Yevfratu vidokremilisya odni vid odnih Nashadkami pershih zahidnih plemen stali kappadokijci j frigijci a drugih shidnih virmeni 1115 roku do nashoyi eri mushki z Alzhe posunuli dali do vitokiv Habura ale todi zh v 1115 1114 rokah buli pidkoreni assirijskim carem Tiglatpalasarom I Koli v seredini XI stolittya do nashoyi eri Assiriya oslabla cherez nashestya arameyiv mushki vidnovili svoyu nezalezhnist Todi zh poruch z nimi z yavilosya kilka zasnovanih arameyami knyazivstv sered yakih pevno bulo j Arme zi stoliceyu v Neheriyi Ce Arme zgaduyetsya v urartskih dokumentah VIII stolittya v assirijskih dzherelah XI stolittya zgaduyutsya v cij miscevosti lyudi areme napadi yakih na assirijski zemli dovoditsya vidbivati U X stolitti do nashoyi eri mushki z Alzhe vdirayutsya na pravoberezhzhya Verhnogo Yevfratu i yih nabigi dohodyat azh do Karkemishu V cej period mushki protovirmeni vzhe skladayut znachnu chastinu naselennya pizdnohetskogo carstva Melid Malatya Naprikinci X stolittya assirijci ponovlyuyut pivnichni pohodi blizko 903 885 ta u 856 rokah do nashoyi eri voni znovu pidkoryuyut Alzhe odnak u 830 h vono znov bude zvilnene Borotba z assirijcyami tih chasiv do pevnoyi miri zbereglasya v narodnij pam yati j bula vidobrazhena u viglyadi rozpovidej pro vijnu z Semiramidoyu u davnovirmenskomu eposi zvidki potrapila do istorichnoyi praci Movsesa Horenaci Blizko 795 roku do nashoyi eri Alzhe zavoyuvav urartskij car Menua yakij postaviv tam napivzalezhnogo namisnika Blizko 735 roku chastina alzhe jmovirno bula vidvojovana v Urartu Tiglatpalasarom III Za chasiv assirijskih pohodiv IX stolittya ta urartskogo zavoyuvannya shidni mushki jmovirno rozselilisya z Alzhe do kincya VIII stolittya voni vzhe pevno zaselyali teritoriyi Melidi ta mezhirichchya verhnogo Tigru ta Aracani v tomu chisli j oblast Arme zvidki j otrimali vid svoyih z pivdnya susidiv arameyiv nazvu arminaj virmeni Zahoplena assirijcyami v 712 roci do nashoyi eri Melida blizko 680 roku zdobula nezalezhnist pid svoyeyu staroyu nazvoyu Hatti ale naprikinci 630 h rokiv stalasya navala skifiv yaki u svoyij vijni z assirijcyami porujnuvali znachnu chastinu Perednoyi Aziyi Des v ti chasi vlada v Melidi perejshla do virmenskoyi dinastiyi sho vidoma pid nazvoyu Bet Togarma Yiyi zasnovnikom buv zgidno z perekazami Parujr sin Skajordi sin saka skifa Tak bulo stvorene carstvo Armina tak jogo nazivali arameyi ta persi a vid nih perejnyali potim greki Odnak oficijnoyu vnutrishnoyu nazvoyu zalishalosya Hatti zvidki samonazva virmen hajk Blizko 609 roku Armina sprobuvala rozshiritisya shlyahom Urartu yake ginulo pid udarami midijciv ta vavilonyan i rozpochala z nimi vijnu ale naprikinci VII stolittya do nashoyi eri bula jmovirno sama zavojovana midiyanami Teritoriya Arimni ohoplyuvala majzhe usi zemli naseleni protovirmenami a takozh bilshu chastinu kolishnogo Urartu Tozh popri svij vasalnij status cari Armini Ervand I ta jogo nastupnik Tigran I buli mogutnimi volodaryami Div takozhMeziPrimitkiPiznishe tam roztashovuvalasya virmenska oblast Agdznik Pevno v sensi sho pochatkovo ce bulo aramejske knyazivstvo PosilannyaA History of Armenia by Vahan M Kurkjian 1958 Karta na yakij mozhna podivitisya oblasti rozselennya shidnih mushkiv v kinci II na pochatku I tisyacholit do nashoyi eri 18 listopada 2010 u Wayback Machine LiteraturaDyakonov I M Malaya Aziya i Armeniya okolo 600 g do n e i severnye pohody vavilonskih carej VDI 1981 2 C 34 64 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2010