Муса ібн Джафар

Муса ібн Джафар (Імам Казим), (араб. موسى بن جعفر الكاظم‎‎), (745-799) - 7-й імамітський імам, нащадок пророка Мухаммеда, видатний мусульманський вчений і правознавець. Син Джафара ас-Садика. Жив у Медині. Муса ібн Джафар займався науковою діяльністю. Піддавався репресіям з боку Аббасидських халіфів, які розглядали Алідів як своїх політичних опонентів.

Муса ібн Джафар (Імам Казим)
араб. موسى بن جعفر الكاظم‎
Муса ібн Джафар (Імам Казим) Мечеть Імама Казима, місце його поховання, Багдад, Ірак
7-й шиїтський імам
Початок правління:	765
Кінець правління:	799
Попередник:	Джафар ас-Садик
Наступник:	Алі ібн Муса (Імам Реза)
Дата народження:	6 листопада 745(0745-11-06)
Місце народження:	Медина
Дата смерті:	1 вересня 799(0799-09-01) (53 роки)
Місце смерті:	Багдад
Поховання	Мечеть аль-Казімійя
Діти:	Алі ібн Муса,Фатіма, Гамза, Саліх, Ахмад, Мухаммед, Ібрагім, Аїша
Династія:	Аліди
Батько:	Джафар ас-Садик
Мати:	Хаміда

За часів правління халіфа Гаруна ар-Рашида він був заарештований і перевезений до Басри, а потім до Багдада. Там він і помер у в’язниці. Існує версія про те, що Муса ібн Джафар був отруєний. Шиїти-імаміти переконані у тому, що він помер мученицькою смертю і шанують його, як 7-го імама.

Джерела

• (рос.)

Посилання

• Имам Казым (мир ему) - образец стойкости и сопротивления (рос.)

Див. також

• Імамія
• Імамат
• (Список_найчисельніших_мирних_зібрань_в_історії#Більш_ніж_10_мільйонів)