Муртаза Нізам-шах I (перс. مرتضی نظام شاه, д/н— 14 червня 1588) — 4-й султан Ахмеднагарського султанату в 1565—1588 роках. Повне ім'я Абул-Музаффар Газі Муртаза Нізам-шах I.
Муртаза Нізам-шах I | ||
| ||
---|---|---|
1565 — 1588 | ||
Коронація: | 26 січня 1566 | |
Попередник: | Хусейн Нізам-шах I | |
Наступник: | Хусейн Нізам-шах II | |
Смерть: | 14 червня 1588 Ахмаднагар | |
Поховання: | вбивство | |
Країна: | Ахмеднагарський султанат | |
Релігія: | Іслам | |
Рід: | Нізам-шахи | |
Батько: | Хусейн Нізам-шах I | |
Мати: | Хунза Хумаюн |
Життєпис
Син Хусейна Нізам-шаха I та Хунзи Хуманюни (прапрапраонуки бея Джаханшаха). Посів трон 1565 року (оголошення відбулося 15 червня, офіційна церемонія 26 січня 1566). Передав управління внутрішніми справами своїй матері. Остання поклалася на поради Касім-бега Табрезі, що став вакілем і пешвою. Останні спочатку виступили проти Біджапурськогос ултанату, який розширив володіння на південь за рахунок Віджаянагарської імперії, на частку яких претендував Ахмеднагарський султанат за умовами домовленостей за підсумками перемоги під Талікотом. Проте військова кампанія під проводом Фархад-ханом, Каміл-ханом, Галіб-ханом, Міан-ханом і Рамґар-ханом не досягли успіху.
Того ж року у фортеці Ауса було укладено мирний договір і союз з біджапуром. Невдовзі Муртаза Нізам-шах I (як номінальний командувач, фактично керував Фархад-хан) спільно з біджапурським султаном Алі Аділ-шахом I виступив проти берарського султана Бурхана Імад-шаха. Вдалося сплюндрувати більшість земель, союзники відступили лише через сезон дощів. Невдовзі ахмеднагарська регентша домовилася з Туфал-ханом, регентом Берару, разом з яким виступила проти Біджапуру, але союзники зазнали поразки від Кішвар-хана.
1566 року вдерся до Бідарського султанату, який мав намір передати його як джаґір для командувача Сахіб-хана. Муртазі допоміг військами Голкондський султанат. Алі Барід-шах I, султан Бідару, в свою чергу звернувся за допомогою до біджапурського султана Алі Аділ-шаха I, який відправив 1 тис. вершників, що допомогло стримати союзників. Повстання в Ахмеднагарському султанаті змусило Муртазу Нізам-шаху I відступити. Останній домігся, щоб мати поставила на посади вакіля і пешви Мавлану Хусейна Табрезі. Того ж року було збейснено нову військову кампанію проти біджапурського султанату, але без успіху.
1571 року відсторонив матір від влади, призначивши Мавлану Хусейна Табрезі на посаду хан-і-ханана (фактично другою особою в державі). 1572 року виступив проти берарського султана Туфал-хана під приводом відновлення на троні Бурхана Імад-шаха. Туфал втік до гірської фортеці Нарнала і звернувся за допомогою до могольського падишаха Акбара. Той звернувся до Муртази Нізам-шаха відійти і повернути владу над Бераром Туфал-хану. Але той проігнорував цю вимогу. 1574 року Туфала і Бурхана було схоплено й відправлено до однієї з фортець, що захопила ахмелнагарська армія. Тут вони невдовзі вони померли від отруєння чи задухи. Берарський султанат було приєднано до Ахмеднагарського.
Але невдовзі до нещодавньо захоплених володінь вдерлося хандеське військо на чолі із Сайїдом Зайн ад-Діном, якому біля Бурханпуру було завдано поразко. За цим ахмеднагарське військо взяло в облогу хандеського султана Мірана Мухаммад-шаха II, який вимушен був визнати зверхність Муртази Нізам-шаха I та виплатив 1 млн музаффарі (срібних монет). Але 1577 року Хандеш визнав зверхність Імперії Великих Моголів, що спричинило вторгнення ахмеднагарських військ. Боротьба тривала до кінця панування Муртази Нізам-шаха I.
1580 року намагався скористатися малолітством біджапурського султана Ібрагіма Аділ-шаха II, завдавши поразки регенту Кішвар-хана. В результаті регентство отримала Чанд Бібі, сестра Муртази і мати Ібрагіма. 1581 року заснував в своїй столиці власний монетний двір. 1582 року Чанд Бібі було відсторонено від влади, що спричинило нове вторгнення ахмеднагарського війська, втім воно не досягло успіху. 1585 року вдалося відбити могольське вторгнення на Берар.
1587 року розділив посаду вакіля-пешви між Казі-бегом і Мірзом Мухаммедом Такі. Першим став пешвою, другий — вакілем, що спричинило хвилювання між групами знаті. 1588 року проти нього в Даулатабаді повстав син Хусейн, який швидко зібрав 40-тисячне військо. Невдовзі султан опинився у політичній ізоляції. У червні того ж року столиця впала, а Муртазу Нізам-шаха I було вбито наближеними (було замкнуто у гарячій парильні). Хусейн Нізам-шах II посів трон.
Джерела
Sen, Sailendra (2013). A Textbook of Medieval Indian History. Primus Books. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Murtaza Nizam shah I pers مرتضی نظام شاه d n 14 chervnya 1588 4 j sultan Ahmednagarskogo sultanatu v 1565 1588 rokah Povne im ya Abul Muzaffar Gazi Murtaza Nizam shah I Murtaza Nizam shah I 4 j Sultan Ahmednagaru 1565 1588 Koronaciya 26 sichnya 1566 Poperednik Husejn Nizam shah I Nastupnik Husejn Nizam shah II Smert 14 chervnya 1588 1588 06 14 AhmadnagarPohovannya vbivstvoKrayina Ahmednagarskij sultanatReligiya IslamRid Nizam shahiBatko Husejn Nizam shah IMati Hunza HumayunZhittyepisSin Husejna Nizam shaha I ta Hunzi Humanyuni praprapraonuki beya Dzhahanshaha Posiv tron 1565 roku ogoloshennya vidbulosya 15 chervnya oficijna ceremoniya 26 sichnya 1566 Peredav upravlinnya vnutrishnimi spravami svoyij materi Ostannya poklalasya na poradi Kasim bega Tabrezi sho stav vakilem i peshvoyu Ostanni spochatku vistupili proti Bidzhapurskogos ultanatu yakij rozshiriv volodinnya na pivden za rahunok Vidzhayanagarskoyi imperiyi na chastku yakih pretenduvav Ahmednagarskij sultanat za umovami domovlenostej za pidsumkami peremogi pid Talikotom Prote vijskova kampaniya pid provodom Farhad hanom Kamil hanom Galib hanom Mian hanom i Ramgar hanom ne dosyagli uspihu Togo zh roku u forteci Ausa bulo ukladeno mirnij dogovir i soyuz z bidzhapurom Nevdovzi Murtaza Nizam shah I yak nominalnij komanduvach faktichno keruvav Farhad han spilno z bidzhapurskim sultanom Ali Adil shahom I vistupiv proti berarskogo sultana Burhana Imad shaha Vdalosya splyundruvati bilshist zemel soyuzniki vidstupili lishe cherez sezon doshiv Nevdovzi ahmednagarska regentsha domovilasya z Tufal hanom regentom Beraru razom z yakim vistupila proti Bidzhapuru ale soyuzniki zaznali porazki vid Kishvar hana 1566 roku vdersya do Bidarskogo sultanatu yakij mav namir peredati jogo yak dzhagir dlya komanduvacha Sahib hana Murtazi dopomig vijskami Golkondskij sultanat Ali Barid shah I sultan Bidaru v svoyu chergu zvernuvsya za dopomogoyu do bidzhapurskogo sultana Ali Adil shaha I yakij vidpraviv 1 tis vershnikiv sho dopomoglo strimati soyuznikiv Povstannya v Ahmednagarskomu sultanati zmusilo Murtazu Nizam shahu I vidstupiti Ostannij domigsya shob mati postavila na posadi vakilya i peshvi Mavlanu Husejna Tabrezi Togo zh roku bulo zbejsneno novu vijskovu kampaniyu proti bidzhapurskogo sultanatu ale bez uspihu 1571 roku vidstoroniv matir vid vladi priznachivshi Mavlanu Husejna Tabrezi na posadu han i hanana faktichno drugoyu osoboyu v derzhavi 1572 roku vistupiv proti berarskogo sultana Tufal hana pid privodom vidnovlennya na troni Burhana Imad shaha Tufal vtik do girskoyi forteci Narnala i zvernuvsya za dopomogoyu do mogolskogo padishaha Akbara Toj zvernuvsya do Murtazi Nizam shaha vidijti i povernuti vladu nad Berarom Tufal hanu Ale toj proignoruvav cyu vimogu 1574 roku Tufala i Burhana bulo shopleno j vidpravleno do odniyeyi z fortec sho zahopila ahmelnagarska armiya Tut voni nevdovzi voni pomerli vid otruyennya chi zaduhi Berarskij sultanat bulo priyednano do Ahmednagarskogo Ale nevdovzi do neshodavno zahoplenih volodin vderlosya handeske vijsko na choli iz Sajyidom Zajn ad Dinom yakomu bilya Burhanpuru bulo zavdano porazko Za cim ahmednagarske vijsko vzyalo v oblogu handeskogo sultana Mirana Muhammad shaha II yakij vimushen buv viznati zverhnist Murtazi Nizam shaha I ta viplativ 1 mln muzaffari sribnih monet Ale 1577 roku Handesh viznav zverhnist Imperiyi Velikih Mogoliv sho sprichinilo vtorgnennya ahmednagarskih vijsk Borotba trivala do kincya panuvannya Murtazi Nizam shaha I 1580 roku namagavsya skoristatisya malolitstvom bidzhapurskogo sultana Ibragima Adil shaha II zavdavshi porazki regentu Kishvar hana V rezultati regentstvo otrimala Chand Bibi sestra Murtazi i mati Ibragima 1581 roku zasnuvav v svoyij stolici vlasnij monetnij dvir 1582 roku Chand Bibi bulo vidstoroneno vid vladi sho sprichinilo nove vtorgnennya ahmednagarskogo vijska vtim vono ne dosyaglo uspihu 1585 roku vdalosya vidbiti mogolske vtorgnennya na Berar 1587 roku rozdiliv posadu vakilya peshvi mizh Kazi begom i Mirzom Muhammedom Taki Pershim stav peshvoyu drugij vakilem sho sprichinilo hvilyuvannya mizh grupami znati 1588 roku proti nogo v Daulatabadi povstav sin Husejn yakij shvidko zibrav 40 tisyachne vijsko Nevdovzi sultan opinivsya u politichnij izolyaciyi U chervni togo zh roku stolicya vpala a Murtazu Nizam shaha I bulo vbito nablizhenimi bulo zamknuto u garyachij parilni Husejn Nizam shah II posiv tron DzherelaSen Sailendra 2013 A Textbook of Medieval Indian History Primus Books ISBN 978 9 38060 734 4