Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (листопад 2018) |
«Мунданеум» (англ. Mundaneum) — інформаційне сховище-картотека в Брюсселі, що було засновано двома вченими, Полем Отле і Анрі Лафонтеном, у 1920 році і проіснувало до 1934 року. Являло собою картотеку, з якої за допомогою пошти, телеграфа та великого штату працівників кожна людина в світі — як планувалося — могла б отримати будь-які відомості, що зберігалися в «Мунданеумі». Проєкт, однак, зіткнувся з проблемою завеликої кількості користувачів і виявився неефективно організованим. Будівля, в якій знаходився «Мунданеум», отримала назву «Всесвітній палац» (фр. Palais Mondial).
Бельгія
Мунданеум у ВікісховищіЗ 1998 року в Монсі існує присвячений йому музей. «Мунданеум» розглядається як один із попередників Інтернету і вважається об'єктом європейської культурної спадщини.
Історія
Розробка «Мунданеума» розпочалась у 1895 році бельгійськими вченими і юристами Полем Отле і Анрі Лафонтеном. Обидва були переконані в тому, що вільний доступ до знань сприятиме миру в світі. Метою «Мунданеума» було об'єднання в одному місці всіх знань про світ у всіх його формах (книги, плакати, газети з цілого світу і т. д.) у великій та інноваційній бібліографії. Але, враховуючи масштаби задачі, розробники повинні були зосередитися на певних областях і, переважно обмежувались міжнародною документацією. Проєкт створення «Міста знань» (Mundaneum), представлений Отле і Лафонтеном отримав підтримку від бельгійської влади, яка розраховувала, що він підсилить претензії Бельгії на те, щоб прийняти Лігу Націй в Брюселлі. Для проєкту було виділено приміщення і фінансування.
В 1920 році «Мунданеум» був розміщений у лівому крилі палацу, який знаходився у брюсельському Парку п'ятдесятиріччя. Отле спочатку назвав свій проєкт «Palais Mondial» — «Всесвітній палац». Експозиція складалась із шістнадцяти дидактичних залів, бібліографічної картотеки, яка містила дванадцять мільйонів карток із вказівками на розташування інформаційних матеріалів, а також музею преси, який зберігав 200 тисяч екземплярів газет з цілого світу, випущених в період між 1895 і 1914 роками. «Мунданеум» містив фонди і великі колекції архівів: Міжнародний музей преси, Універсальний іконографічний репертуар (плакати, світлини, листівки), Універсальний довідник документації, Енциклопедію «Universalis Mundaneum», яка складається зі збірника схем, концептуалізованих Полем Отле, в тому числі «Mondothèque», особисті роботи Анрі Лафонтена і Поля Отле, тематичні збірники з фемінізму, пацифізму і анархізму, а також архіви волонтерської групи «друзі „Palais Mondial“».
Були найняті додаткові люди, які взялися до роботи. Через деякий час інформаційні ресурси «Мунданеума» дозволили запустити пошуковий сервіс, яким міг скористатись будь-хто, відправивши запит поштою або телеграфом — щось на кшталт аналогової пошукової системи. Запити на різні теми, від бумерангів до болгарської фінансової системи, надходили зі всіх куточків світу, і їхнє число перевищило 1500 за рік.
У міру розвитку проєкту він почав зазнавати складнощів через необхідність обробки великого обсягу паперу. Отле взявся до розробки нових технологій, які допомогли б справитись з інформаційним перевантаженням, поклавши в їх основу так званий «комп′ютер» на основі паперу, який був обладнаний колесами і спицями, які б рухали документи по поверхні стола. Проте, згодом стало зрозуміло, що доцільно зовсім відмовитись від паперу. Позаяк у 1920-их роках електронного зберігання інформації ще не існувало, Отле довелось почати його розробку. Він детально описав можливість електронного зберігання інформації в книзі «Monde» (1934), в якій він виклав своє бачення «механічного колективного мозку», який містив би в собі всю інформацію світу, доступну через глобальну телекомунікаційну мережу.
В 1934 році бельгійська влада втратила інтерес до проєкту. «Мунданеум» довелось перевести в менше приміщення, а через деякий час зупинити прийом запитів на інформацію. Німецька окупація Бельгії остаточно зруйнувала проєкт. Німці розчистили ділянку, на якій був розташований «Мунданеум», знищивши тисячі ящиків з індексними картками, щоб звільнити місце для вистави мистецтва Третього рейху. Інститут «Мунданеума» в Гаазі, створений австрійським філософом і соціологом Отто Нейратом, в співробітництві з Полем Отле, також був закритий через еміграцію Нейрата в Англію під час німецького вторгнення у Нідерланди.
Музей «Мунданеума»
Музей «Мунданеума» був відкритий у 1998 в архівному центрі бельгійського міста Монс, завдяки багаторічній роботі з його створення. Після смерті Отле все, що залишилось від «Мунданеума», було покинуто в одному із приміщень будівлі анатомічного театру Брюссельського вільного університету. Професор Чиказького університету Ворден Бойд Рейвард (Warden Boyd Rayward), дисертація якого було присвячена діяльності Поля Отле, знайшов в архівах документи, які дозволили знайти залишки «Міста знань». Він знайшов занедбану кімнату, заповнену книгами й документами. Робота Рейварда допомогла відновити інтерес до роботи Отле, що в свою чергу призвело до створення музею «Мунданеума» в місті Монс (1993). Сьогодні в музеї «Мунданеума» можна подивитись на мережу, якою вона б могла бути: довгі ряди висувних ящиків з мільйонами індексних карток Отле, зі вказівками на архів в задній кімнаті, заповненій книгами, плакатами, світлинами, газетними вирізками та іншими артефактами.
В 2012 році музей «Мунданеума» і Google оголосили про своє співробітництво, в присутності прем′єр-міністра Бельгії Еліо Ді Рупо, щоб підкреслити роль, яку грають засновники «Мунданеума», Поль Отле і Анрі Лафонтен як піонери мережі Інтернет.
«Мунданеум», отримавший статус елементу європейського спадку, сьогодні називають «паперовим інтернетом» і «паперовим Гуглом». Точніше, проєкт Поля Отле в цілому, що класифікував усі знання світу в унікальному і централізованому місці, ближчий до проєкту Фонду Вікімедія.
Всесвітнє місто
Всесвітнє місто — нереалізований утопічний проєкт, задуманий Полем Отле в 1910 році, який повинен був, як і всесвітні виставки світу, об′єднати всі головні інститути світу. Всесвітнє місто повинне було розповсюджувати знання для решту світу і будувати мир та глобальне співробітництво. Ідея Отле про створення утопічного міста, присвяченого міжнародним інститутам, багато в чому надихнула публікацію в 1913 році норвезько-американського скульптора Гендріка Крістіана Андерсена і французького архітектора Ернеста Хебрара із вражаючою серією планів «Beaux-Arts» для Всесвітнього центру коммунікації (1913).
Для дизайну свого «Всесвітнього міста» Отле співпрацював з декількома архітекторами. Таким чином, була розроблена ціла серія проєктів для «Всесвітнього міста». Найпродуманішими планами були: дизайн Мунданеума (1928) і Всесвітнього миру (1929) Ле Корбюзьє в Женеві поряд з палацом Ліги Націй, проєкт Віктора Буржуа в Тервюрені (1931) поряд з Музеєм Конго, знову Ле Корбюзьє (у співробітництві з Huib Hoste) на лівому березі в Антверпені (1933 р.), Моріс Хейманс і Станіслав Ясінський і Рафаель Делвілл на лівому березі Антверпена (1941).
Плани міста, розрахованого на розміщення мільйона людей, виконувалися для міст в Брюсселі, Антверпені, Женеві (поряд з Лігою Націй), Парижі і навіть в США. З кожною зміною географічної чи політичної ситуації Поль Отле адаптував проєкт, намагаючись збільшити шанси на його реалізацію.
В цих різних проєктах програма Всесвітнього міста залишалась більш чи менше фіксованою, включаючи всесвітній музей, всесвітній університет, всесвітній бібліотечний і документаційний центр, офіси для міжнародних асоціацій, офіси і посольства для народів, олімпійський центр, житловий район і парк, зв′язані Авеню націй.
Попри підтримку багатьох прихильників проєкту, зокрема політиків, цей проєкт так і не розглядався як здійсненний.
Див. також
Примітки
- Kruispuntbank van Ondernemingen · Banque-Carrefour des Entreprises
Джерела
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2018) |
Посилання
- Mundaneum [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Кращі музеї для справжніх гіків і не тільки [ 7 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Мир согласно Google 819: 147 лет со дня рождения соучредителя центра «Мунданеум» Поля Отле [ 11 лютого 2018 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про організацію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2018 Mundaneum angl Mundaneum informacijne shovishe kartoteka v Bryusseli sho bulo zasnovano dvoma vchenimi Polem Otle i Anri Lafontenom u 1920 roci i proisnuvalo do 1934 roku Yavlyalo soboyu kartoteku z yakoyi za dopomogoyu poshti telegrafa ta velikogo shtatu pracivnikiv kozhna lyudina v sviti yak planuvalosya mogla b otrimati bud yaki vidomosti sho zberigalisya v Mundaneumi Proyekt odnak zitknuvsya z problemoyu zavelikoyi kilkosti koristuvachiv i viyavivsya neefektivno organizovanim Budivlya v yakij znahodivsya Mundaneum otrimala nazvu Vsesvitnij palac fr Palais Mondial Mundaneumfr Palais Mondial50 27 27 pn sh 3 57 19 sh d 50 45766000002777218 pn sh 3 955460000028 sh d 50 45766000002777218 3 955460000028 Koordinati 50 27 27 pn sh 3 57 19 sh d 50 45766000002777218 pn sh 3 955460000028 sh d 50 45766000002777218 3 955460000028Tipmuzej 1992 Krayina BelgiyaRoztashuvannyaMonsAdresaMonsZasnovnikPol Otle i Anri LafontenZasnovano22 chervnya 1993 1 Vidkrito1898OperatorFrancuzka gromada BelgiyiDirektorPol OtleSajtmundaneum orgMundaneum Belgiya Nagorodi Znak yevropejskoyi spadshini 2015 Mundaneum u Vikishovishi Z 1998 roku v Monsi isnuye prisvyachenij jomu muzej Mundaneum rozglyadayetsya yak odin iz poperednikiv Internetu i vvazhayetsya ob yektom yevropejskoyi kulturnoyi spadshini IstoriyaRobota z kartotekoyu 1900 r Priblizno tak povinen buv viglyadati Mundaneum Rozrobka Mundaneuma rozpochalas u 1895 roci belgijskimi vchenimi i yuristami Polem Otle i Anri Lafontenom Obidva buli perekonani v tomu sho vilnij dostup do znan spriyatime miru v sviti Metoyu Mundaneuma bulo ob yednannya v odnomu misci vsih znan pro svit u vsih jogo formah knigi plakati gazeti z cilogo svitu i t d u velikij ta innovacijnij bibliografiyi Ale vrahovuyuchi masshtabi zadachi rozrobniki povinni buli zosereditisya na pevnih oblastyah i perevazhno obmezhuvalis mizhnarodnoyu dokumentaciyeyu Proyekt stvorennya Mista znan Mundaneum predstavlenij Otle i Lafontenom otrimav pidtrimku vid belgijskoyi vladi yaka rozrahovuvala sho vin pidsilit pretenziyi Belgiyi na te shob prijnyati Ligu Nacij v Bryuselli Dlya proyektu bulo vidileno primishennya i finansuvannya V 1920 roci Mundaneum buv rozmishenij u livomu krili palacu yakij znahodivsya u bryuselskomu Parku p yatdesyatirichchya Otle spochatku nazvav svij proyekt Palais Mondial Vsesvitnij palac Ekspoziciya skladalas iz shistnadcyati didaktichnih zaliv bibliografichnoyi kartoteki yaka mistila dvanadcyat miljoniv kartok iz vkazivkami na roztashuvannya informacijnih materialiv a takozh muzeyu presi yakij zberigav 200 tisyach ekzemplyariv gazet z cilogo svitu vipushenih v period mizh 1895 i 1914 rokami Mundaneum mistiv fondi i veliki kolekciyi arhiviv Mizhnarodnij muzej presi Universalnij ikonografichnij repertuar plakati svitlini listivki Universalnij dovidnik dokumentaciyi Enciklopediyu Universalis Mundaneum yaka skladayetsya zi zbirnika shem konceptualizovanih Polem Otle v tomu chisli Mondotheque osobisti roboti Anri Lafontena i Polya Otle tematichni zbirniki z feminizmu pacifizmu i anarhizmu a takozh arhivi volonterskoyi grupi druzi Palais Mondial Buli najnyati dodatkovi lyudi yaki vzyalisya do roboti Cherez deyakij chas informacijni resursi Mundaneuma dozvolili zapustiti poshukovij servis yakim mig skoristatis bud hto vidpravivshi zapit poshtoyu abo telegrafom shos na kshtalt analogovoyi poshukovoyi sistemi Zapiti na rizni temi vid bumerangiv do bolgarskoyi finansovoyi sistemi nadhodili zi vsih kutochkiv svitu i yihnye chislo perevishilo 1500 za rik U miru rozvitku proyektu vin pochav zaznavati skladnoshiv cherez neobhidnist obrobki velikogo obsyagu paperu Otle vzyavsya do rozrobki novih tehnologij yaki dopomogli b spravitis z informacijnim perevantazhennyam poklavshi v yih osnovu tak zvanij komp yuter na osnovi paperu yakij buv obladnanij kolesami i spicyami yaki b ruhali dokumenti po poverhni stola Prote zgodom stalo zrozumilo sho docilno zovsim vidmovitis vid paperu Pozayak u 1920 ih rokah elektronnogo zberigannya informaciyi she ne isnuvalo Otle dovelos pochati jogo rozrobku Vin detalno opisav mozhlivist elektronnogo zberigannya informaciyi v knizi Monde 1934 v yakij vin viklav svoye bachennya mehanichnogo kolektivnogo mozku yakij mistiv bi v sobi vsyu informaciyu svitu dostupnu cherez globalnu telekomunikacijnu merezhu V 1934 roci belgijska vlada vtratila interes do proyektu Mundaneum dovelos perevesti v menshe primishennya a cherez deyakij chas zupiniti prijom zapitiv na informaciyu Nimecka okupaciya Belgiyi ostatochno zrujnuvala proyekt Nimci rozchistili dilyanku na yakij buv roztashovanij Mundaneum znishivshi tisyachi yashikiv z indeksnimi kartkami shob zvilniti misce dlya vistavi mistectva Tretogo rejhu Institut Mundaneuma v Gaazi stvorenij avstrijskim filosofom i sociologom Otto Nejratom v spivrobitnictvi z Polem Otle takozh buv zakritij cherez emigraciyu Nejrata v Angliyu pid chas nimeckogo vtorgnennya u Niderlandi Muzej Mundaneuma Shema roboti Mundaneuma v uyavlenni Otle Muzej Mundaneuma buv vidkritij u 1998 v arhivnomu centri belgijskogo mista Mons zavdyaki bagatorichnij roboti z jogo stvorennya Pislya smerti Otle vse sho zalishilos vid Mundaneuma bulo pokinuto v odnomu iz primishen budivli anatomichnogo teatru Bryusselskogo vilnogo universitetu Profesor Chikazkogo universitetu Vorden Bojd Rejvard Warden Boyd Rayward disertaciya yakogo bulo prisvyachena diyalnosti Polya Otle znajshov v arhivah dokumenti yaki dozvolili znajti zalishki Mista znan Vin znajshov zanedbanu kimnatu zapovnenu knigami j dokumentami Robota Rejvarda dopomogla vidnoviti interes do roboti Otle sho v svoyu chergu prizvelo do stvorennya muzeyu Mundaneuma v misti Mons 1993 Sogodni v muzeyi Mundaneuma mozhna podivitis na merezhu yakoyu vona b mogla buti dovgi ryadi visuvnih yashikiv z miljonami indeksnih kartok Otle zi vkazivkami na arhiv v zadnij kimnati zapovnenij knigami plakatami svitlinami gazetnimi virizkami ta inshimi artefaktami V 2012 roci muzej Mundaneuma i Google ogolosili pro svoye spivrobitnictvo v prisutnosti prem yer ministra Belgiyi Elio Di Rupo shob pidkresliti rol yaku grayut zasnovniki Mundaneuma Pol Otle i Anri Lafonten yak pioneri merezhi Internet Mundaneum otrimavshij status elementu yevropejskogo spadku sogodni nazivayut paperovim internetom i paperovim Guglom Tochnishe proyekt Polya Otle v cilomu sho klasifikuvav usi znannya svitu v unikalnomu i centralizovanomu misci blizhchij do proyektu Fondu Vikimediya Vsesvitnye mistoPaperovij maket Mista znan 1937 r Vsesvitnye misto nerealizovanij utopichnij proyekt zadumanij Polem Otle v 1910 roci yakij povinen buv yak i vsesvitni vistavki svitu ob yednati vsi golovni instituti svitu Vsesvitnye misto povinne bulo rozpovsyudzhuvati znannya dlya reshtu svitu i buduvati mir ta globalne spivrobitnictvo Ideya Otle pro stvorennya utopichnogo mista prisvyachenogo mizhnarodnim institutam bagato v chomu nadihnula publikaciyu v 1913 roci norvezko amerikanskogo skulptora Gendrika Kristiana Andersena i francuzkogo arhitektora Ernesta Hebrara iz vrazhayuchoyu seriyeyu planiv Beaux Arts dlya Vsesvitnogo centru kommunikaciyi 1913 Dlya dizajnu svogo Vsesvitnogo mista Otle spivpracyuvav z dekilkoma arhitektorami Takim chinom bula rozroblena cila seriya proyektiv dlya Vsesvitnogo mista Najprodumanishimi planami buli dizajn Mundaneuma 1928 i Vsesvitnogo miru 1929 Le Korbyuzye v Zhenevi poryad z palacom Ligi Nacij proyekt Viktora Burzhua v Tervyureni 1931 poryad z Muzeyem Kongo znovu Le Korbyuzye u spivrobitnictvi z Huib Hoste na livomu berezi v Antverpeni 1933 r Moris Hejmans i Stanislav Yasinskij i Rafael Delvill na livomu berezi Antverpena 1941 Plani mista rozrahovanogo na rozmishennya miljona lyudej vikonuvalisya dlya mist v Bryusseli Antverpeni Zhenevi poryad z Ligoyu Nacij Parizhi i navit v SShA Z kozhnoyu zminoyu geografichnoyi chi politichnoyi situaciyi Pol Otle adaptuvav proyekt namagayuchis zbilshiti shansi na jogo realizaciyu V cih riznih proyektah programa Vsesvitnogo mista zalishalas bilsh chi menshe fiksovanoyu vklyuchayuchi vsesvitnij muzej vsesvitnij universitet vsesvitnij bibliotechnij i dokumentacijnij centr ofisi dlya mizhnarodnih asociacij ofisi i posolstva dlya narodiv olimpijskij centr zhitlovij rajon i park zv yazani Avenyu nacij Popri pidtrimku bagatoh prihilnikiv proyektu zokrema politikiv cej proyekt tak i ne rozglyadavsya yak zdijsnennij Div takozhMuzej Bibliografiya Pol OtlePrimitkiKruispuntbank van Ondernemingen Banque Carrefour des Entreprises d Track Q1479660d Track Q16626729DzherelaCej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2018 PosilannyaMundaneum 30 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Krashi muzeyi dlya spravzhnih gikiv i ne tilki 7 listopada 2018 u Wayback Machine Mir soglasno Google 819 147 let so dnya rozhdeniya souchreditelya centra Mundaneum Polya Otle 11 lyutogo 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro organizaciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi