Видавництво «Му́зика» (рос. Издательство «Музыка») — найбільше і найстаріше радянське, а нині російське спеціалізоване видавництво в галузі музичного мистецтва. Засноване 1918 року.
Музыка | |
---|---|
Тип | видавництво музики |
Організаційно-правова форма господарювання | відкрите акціонерне товариство |
Галузь | видавнича справа |
Засновано | 1918 |
Штаб-квартира | Москва |
musica.ru | |
Історія
Попередником видавництва була нотноторгова та видавнича фірма російського музичного видавця Петра Івановича Юргенсона — [ru], яка розпочала свою діяльність у музично-видавничій галузі 1861 року. Підприємство видало значний об'єм педагогічної літератури, опублікувало велику кількість творів російської та зарубіжної музики. Після смерті Петра Юргенсона у 1904 році його справу успішно продовжив його син .
1918 року фірма була націоналізована і до 1921 року продовжила роботу як підрозділ Музичного відділу Народного комісаріату просвіти РСФРР, а потім як Музсектор . У 1930 році установа набула самостійності і стала називається — «Музгіз» (разом з відділенням у Ленінграді увійшло у сиситему ). З 1954 року — у системі Головвидаву при Міністерстві культури СРСР. У 1964 році на базі видавництв «Музгізу» та було утворене Всесоюзне видавництво «Музика» з подвійним підпорядкуванням — Комітету з питань друку при Раді Міністрів СРСР і Спілці композиторів СРСР, яке 1967 року знову розділилося на два видавництва — «Музика» і «Радянський композитор» і знову стало самостійним.
До 1992 року працювало в системі Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі. До 2003 року мало філію в Санкт-Петербурзі. У віданні видавництва «Музика» перебувала Спеціальна бібліотека (Нотниця) — одне з найбільших в СРСР нотосховищ (2007 року передана до ).
Працівники
Видавництво в різний час очолювали російські музиканти: , Ігор Белза, ; тут працювали Микола Жиляєв, , , , , , . З 1988 року головний редактор . З 2003 року директор .
Продукція
За радянських часів — найбільше музичне видавництво країни, випускало ноти (зокрема об'ємні оперні клавіри та складні партитури), російську і закордонну класичну музичну літературу, твори радянських композиторів, книги з естетики і музикознавства, підручники. Станом на початок 1980-х щорічний наклад становив понад 10 мільйонів екземплярів. Після розпаду СРСР ці традиції збереглися. Серед найбільших проєктів останніх років:
- «Тематико-бібліографічний покажчик творів Петра Чайковського» (2003);
- повне Зібрання творів Олександра Скрябіна (у 12 томах, 2011—2021).
Примітки
- Издательский дом «Музыка» — «П. Юргенсон». (рос.)
- «Музыка» / Большая российская энциклопедия. (рос.)
- Музыкальная энциклопедия, 1976, с. 751.
- Книговедение: энциклопедический словарь, 1982.
Література
- «Музыка» / К. А. Фортунатов // Корто — Октоль : ( )[рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1976. — Ствп. 751—752. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 3). (рос.);
- «Музыка» // / . — Москва : Советская энциклопедия, 1982. — С. 363. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Muzika Vidavnictvo Mu zika ros Izdatelstvo Muzyka najbilshe i najstarishe radyanske a nini rosijske specializovane vidavnictvo v galuzi muzichnogo mistectva Zasnovane 1918 roku MuzikaMuzykaTipvidavnictvo muzikiOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyavidkrite akcionerne tovaristvoGaluzvidavnicha spravaZasnovano1918Shtab kvartiraMoskvamusica ruIstoriyaPoperednikom vidavnictva bula notnotorgova ta vidavnicha firma rosijskogo muzichnogo vidavcya Petra Ivanovicha Yurgensona ru yaka rozpochala svoyu diyalnist u muzichno vidavnichij galuzi 1861 roku Pidpriyemstvo vidalo znachnij ob yem pedagogichnoyi literaturi opublikuvalo veliku kilkist tvoriv rosijskoyi ta zarubizhnoyi muziki Pislya smerti Petra Yurgensona u 1904 roci jogo spravu uspishno prodovzhiv jogo sin 1918 roku firma bula nacionalizovana i do 1921 roku prodovzhila robotu yak pidrozdil Muzichnogo viddilu Narodnogo komisariatu prosviti RSFRR a potim yak Muzsektor U 1930 roci ustanova nabula samostijnosti i stala nazivayetsya Muzgiz razom z viddilennyam u Leningradi uvijshlo u sisitemu Z 1954 roku u sistemi Golovvidavu pri Ministerstvi kulturi SRSR U 1964 roci na bazi vidavnictv Muzgizu ta bulo utvorene Vsesoyuzne vidavnictvo Muzika z podvijnim pidporyadkuvannyam Komitetu z pitan druku pri Radi Ministriv SRSR i Spilci kompozitoriv SRSR yake 1967 roku znovu rozdililosya na dva vidavnictva Muzika i Radyanskij kompozitor i znovu stalo samostijnim Do 1992 roku pracyuvalo v sistemi Derzhavnogo komitetu Radi Ministriv SRSR u spravah vidavnictv poligrafiyi ta knizhkovoyi torgivli Do 2003 roku malo filiyu v Sankt Peterburzi U vidanni vidavnictva Muzika perebuvala Specialna biblioteka Notnicya odne z najbilshih v SRSR notoshovish 2007 roku peredana do PracivnikiVidavnictvo v riznij chas ocholyuvali rosijski muzikanti Igor Belza tut pracyuvali Mikola Zhilyayev Z 1988 roku golovnij redaktor Z 2003 roku direktor ProdukciyaZa radyanskih chasiv najbilshe muzichne vidavnictvo krayini vipuskalo noti zokrema ob yemni operni klaviri ta skladni partituri rosijsku i zakordonnu klasichnu muzichnu literaturu tvori radyanskih kompozitoriv knigi z estetiki i muzikoznavstva pidruchniki Stanom na pochatok 1980 h shorichnij naklad stanoviv ponad 10 miljoniv ekzemplyariv Pislya rozpadu SRSR ci tradiciyi zbereglisya Sered najbilshih proyektiv ostannih rokiv Tematiko bibliografichnij pokazhchik tvoriv Petra Chajkovskogo 2003 povne Zibrannya tvoriv Oleksandra Skryabina u 12 tomah 2011 2021 PrimitkiIzdatelskij dom Muzyka P Yurgenson ros Muzyka Bolshaya rossijskaya enciklopediya ros Muzykalnaya enciklopediya 1976 s 751 Knigovedenie enciklopedicheskij slovar 1982 Literatura Muzyka K A Fortunatov Korto Oktol ros M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1976 Stvp 751 752 Enciklopedii Slovari Spravochniki Muzykalnaya enciklopediya v 6 t gl red Yu V Keldysh 1973 1982 t 3 ros Muzyka Moskva Sovetskaya enciklopediya 1982 S 363 ros