Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мугам (азерб. Muğam, مقام), або Мугамат (азерб. Muğamat) — один з основних жанрів азербайджанської традиційної музики, багатоактний вокально-інструментальний твір. Мугам — це також загальна назва ладів азербайджанської музики. Мугаму характерний імпровізаційний тип мелодійного розгортання на основі певного мугам-ладу. Мугам виконуються як повністю (дестґях), так і по частинах співаком-солістом (ханенде) з інструментальним супроводом або у вигляді сольних інструментальних творів (на тарі, кеманчу та ін.).
| Мугам | |
|---|---|
| Стилістичні походження | |
| Походження | музичні традиції Середнього Сходу |
| Типові інструменти | |
| Споріднені жанри | |
| тесніф, тасніф | |
Мугам вважається азербайджанським різновидом практики музикування, поширеною в культурах Близького і Середнього Сходу (див.Макам). У ранні періоди мугам вивчався як складова єдиної музичної традиції поряд з арабським і турецьким макама, перським дестґяхом та іншими локальними представниками мугамах-макамной традиції, і не асоціювався виключно з азербайджанською культурою. Однак теоретичні та музичні праці азербайджанських майстрів мугама і музикознавців пост-радянського періоду створили можливість західному слухачеві познайомитися з мугамом, як з частиною сучасного життя Азербайджану.
У 2008 ЮНЕСКО оголосило мугам одним із шедеврів усної і нематеріальної культурної спадщини людства.
Загальна характеристика
Слово «мугам» теоретики відносять до ладу (особливо до ладів звукоряду як основної категорії модального ладу), типової мелодії (мелодійної формули), техніки композиції (спосіб організації текстомузикальної форми), і до жанру в цілому.
В даний час в азербайджанській музиці мугамами називають не тільки сім основних мугамів — Сеґях, Чарґях (Чахарґях), Раст, Баяти-Шираз, Шур, Хумаюн, Шуштер, але і їх численні варіанти — Баяти-Ґаджар, Баяти-Ісфахан, Харидж Сеґях, Орта Сеґях, Мірза Хусейн Сеґях, Йетім Сеґях, Сеґях-Забул, Махур, Мухаліф, Дюґях та ін.
Історія
Світове визнання
Перша грамплатівка, на яку були записані мугами у виконанні азербайджанських сазандаров, в тому числі знаменитого ханенде Джаббара Гарягди огли, побачила світ у 1906 році. Випустило цю грамплатівку англійське акціонерне товариство «Грамофон». У період з 1906 по 1914 роки відразу кілька європейських фірм грамзапису, серед яких були такі фірми як французька компанія «Братів Пате», німецьке АТ «Спорт-Рекорд», російські «Монарх-Рекорд», «Грамофон-Рекорд», «Концерт-рекорд», «Прем'єр-рекорд» і «Екстрафон», випустили десятки платівок із записами азербайджанських мугамів, тесніфів і дестґяхів.
Період залізної завіси
Починаючи з 1930-х мугам, як і вся народна музична культура народів СРСР, потрапляє під найжорстокіший контроль держави, і тим самим переживає свої найгірші часи. На довгі роки перекривається доступ азербайджанській національної музики на міжнародну арену. У свідомості людей мугам (мугамат) насильно утверджується як примітивне мистецтво, що, однак, не змогло знизити інтерес здебільшого інтелігенції до усної музичної традиції.
Однак в 1970-ті ситуація в СРСР змінилася, і малі народи, в тому числі азербайджанці, отримали можливість слухати і вивчати фольклор і народну музику. В Азербайджані був налагоджений серійний випуск грамзаписів мугама.
Відродження мугама
В сімдесятих роках XX століття мугам став відроджуватися завдяки зусиллям ЮНЕСКО, під егідою якого в 1971 році в Москві, в 1973 році в Алма-Аті і в 1978 і 1983 рр-х в Самарканді пройшли перші міжнародні симпозіуми та фестивалі традиційної музики. Отримавши найширший резонанс в радянському суспільстві, вони сприяли пробудженню нового інтересу до мугаму, як до традиційного музичного мистецтва — мистецтву високого класу. Так само сприяє цьому і Міжнародний центр мугама в Баку, зданий в експлуатацію в грудні 2008 року.
Уже в наші дні, завдяки такому яскравому ханенде як Алім Гасимов, мугам отримав широку популярність не тільки в Європі, але і в США, Канаді, Японії та інших країнах.
Фестивалі та конкурси мугама
18–25 березня 2009 в Баку відбувся Міжнародний фестиваль «Світ Муґама», в рамках якого пройшли: міжнародний науковий симпозіум, міжнародний конкурс виконавців мугама, численні мугамні опери і концерти симфонічних і класичних мугамів. Роботу міжнародного фестивалю завершив гала-концерт, який відбувся 25 березня 2009 року у «Палаці імені Гейдара Алієва» в Баку. Основними цілями Міжнародного фестивалю Муґама були популяризація азербайджанського мугама в сучасному світі і заняття їм більш помітного місця в сучасному культурному просторі світу.
Мистецтво мугама
Азербайджанський мугам по ряду загальних художніх рис рідниться з такими східними музичними традиціями, як турецькі Таксимо, іранські дестґяхі, уйгурскі муках, узбецько-таджицькі шашмаками, арабські нубі, індійські раги й ін. Мугам сприймається азербайджанцями як одна з головних культурних цінностей, складових основу національного самосвідомості народу.
Форми мугама
Форми мугама різні, але при цьому кожна з них має свою окрему назвау. Основні музичні форми мугама це — дестґях (вокально-інструментальний або чисто інструментальний), мугам (вокально — інструментальний, сольно-інструментальний і сольно-вокальний) і зербі-мугам.
Дестґях
Дестґях (також «Дастґях») є найбільшою за масштабом і художньою цінністю мугамних форм в азербайджанській музиці. Вокально-інструментальні дестґяха, які є найбільш ранніми видами дестґяха, набули поширення в Азербайджані в XIX столітті, переважно, в містах Баку, Гянджа, Шемаха, Шеки, Ленкорань і ін. Перше наукове опис дестґяха отримали в 1884 році, в трактаті азербайджанського вченого Міра Мохсуна Навваба — «Візухіль аргам». У 1922 році в Баку було відкрито перше музичний навчальний заклад європейського типу, в якому викладання мугама було введено в навчальну програму [джерело не вказано 1636 днів]. Група найавторитетніших музикантів того часу, таких, як Сеїд Шушинський, Зульфія Адігьозалов, Ахмедхан Бакіханов, Мірза Фарадж Рзаєв, Мірза Мансур Мансуров та ін., за дорученням Узеїра Гаджибекова створили навчальні посібники з вивчення дастгяхів.
Зербі-мугам
Головною відмінною особливістю зербі-мугамів (також званих «ритмічними мугамами») є його супровід при виконанні тріо сазандарів, один з яких є співаком. При цьому провідна роль при виконанні відводиться ударному інструменту — деф і нагару.
До зербі-мугамам відносяться: «Карабах шікестесі», «Аразбари», «Кесмен шікесте», «Овшари», «Мансурія», «Ейрати», «Керем», «Сіма-Шамс». При цьому особливою популярністю серед народу користується «Карабаг-шікестесі».
Виконання
Мугам в Азербайджані виконується зазвичай в супроводі тріо сазандарів, до складу яких входять: таріст, кеманчіст і бубніст. Часто бубніст сам є і співаком (ханенде). Тематика мугамів найчастіше обмежується сферою лірики — любовної і філософської. Газелі таких класиків, як Нізамі, Фізулі, Хагані, Відаді, Насими, Самеда Вургуна, Молла Панахі Вагифа, Аліага Вахида та ін., є поетичними текстами мугамів.
Виконавців мугама в Азербайджані називають ханенде і сазенде.
Виконавці минулого
Найзнаменитішими виконавцями мугамів в Азербайджані були: Сеїд і Хан Шушінського, Бюльбюль, Джаббар Кар'ягдиогли, Гусейнкулі Сарабський, Зульфія Адігёзалов, Алескер Абдуллаєв, Мірза Саттар, Міртагі Мірбабаев, Меджид Бейбутов, Гаджи Гуси, Мешаді Иси, Абульгасан-хан Азер Ігбал, Мірза Мухтар Мамедзаде, Бюльбюльджан, Агасаід Агабалаогли, Кечачіогли Магомед, Іслам Абдуллаєв, Мешаді Мамед Фарзалиев та ін.
З інструменталістів минулого слід відзначити: таристи Мешаді Джаміль Аміров, Ширін Ахундов, Мірза Садигов Асад огли, Мірза Фарадж Рзаєв, Мешаді Зейнал Хагвердіев, Гурбан Пірімов, брати Бакіханова, Мірза Мансур Мансуров, Паша Алієв, Фируз Алізаде, кеманчісти Гилман Салахов і Ісмаїл Талишінський, гармоністи Кямрабейім, Ахад Алієв, Абуталиб Юсифов, Кербалайі Лятіф, Теййуб Дамиров, зурначі Алі Керімов і ін.
Виконавці радянського періоду
До виконавців радянського періоду відносять ханенде Шовкет Алекперова, Агігат Рзаева, рубаб Мурадова, Тофан Алієва, Гаджібаба Гусейнов, Явер Калантарлі, Абульфат Алієв, Гулу Аскеров, Наріман Алієв, Захра Рагимова, Джахан Талишінская, Фатма Мехралієва, Ягуб Мамедов, Нахмет Мехтієв та ін.
Тарісти Ахсан Дадашев, Бахрам Мансуров, Аліага Кулієв, Баба Салахов, Кямиль Ахмедов, Гаджи Мамедов, Хабіб Байрамов, Мамедага Мурадов, Амірулла Мамедбейлі, Хосров Меліков, Аділь Герай, Енвер Мансуров, Агаселім Абдуллаєв, каманчісти Ельман Бадалов, Адалят Везіров, Гилман Салахов, Талят Бакіханов, гармоністи Ахад Фарзалі огли, Мешаді Алі, Лятіф Алієв, Абуталиб Юсифов, Тейюб Дамиров, Закир Мірзоєв, виконавці на народних духових інструментах Надир Ахундов, Агасаф Сєїдов, Фируз і Магерою Зейналова, гаваліст Азізага Наджефзаде.
Сучасні виконавці
Іслам Рзаєв, Аріф Бабаєв, Баба Махмудогли (Мірзоєв), Мелекханум Еюбова, Забито Набізаде, Захід Гулієв, Алибаба Мамедов, Джанай Акперов, Агахан Абдуллаєв, Алім Гасимов, Фергана Мовламова, Мансум Ібрагімов, Сакіне Ісмаїлова, Гандаб Гулієва, Нурія Гусейнова та ін.
Тарісти Агасалім Абдуллаєв, Заміг Алієв, Ваміг Мамедаліев, Мохлат Муслимов, Фируз Алієв, Сарвар Ібрагімов, Гадир Рустамов, Малик Мансуров, каманчісти хабіль Алієв, Мірназім Асадуллаев, Шафіге Ейвазова, Фахраддін Дадашев, Ельшан Мансуров, Муніс Шаріфов, гаваліст Махмуд Салах.
Споріднені жанри
Відомі мугам-опери написали — «Лейлі і Меджнун», [ru] —
Див. також
Джерела
- Бєляєв В. М. Азербайджанська народна пісня // Бєляєв В. М. Про музичний фольклор і давні писемності. М .: Радянський композитор, 1971, с.108-162. (перша публікація статті, написаної в 1960).
- Енциклопедія азербайджанського мугама. Баку: Фонд Гейдара Алієва та ін., 2012. 264 с.
- Rafiq İmrani. Muğam Şumer dövründən başlayır. Bakı, 1999.
- Seyfəddin Qəniyev. Səadət Veysova. Məşhur xeyriyyəçi Mahmud Ağa və naməlum muğam universiteti. Bakı, “Elm və təhsil”, 2014, 292 səh.
Посилання
- Mugham Society of America
- Declared Masterpiece of Oral World Heritage by UNESCO
- azer.com on Mugham
- Louis Werner about Mugham
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mugam azerb Mugam مقام abo Mugamat azerb Mugamat odin z osnovnih zhanriv azerbajdzhanskoyi tradicijnoyi muziki bagatoaktnij vokalno instrumentalnij tvir Mugam ce takozh zagalna nazva ladiv azerbajdzhanskoyi muziki Mugamu harakternij improvizacijnij tip melodijnogo rozgortannya na osnovi pevnogo mugam ladu Mugam vikonuyutsya yak povnistyu destgyah tak i po chastinah spivakom solistom hanende z instrumentalnim suprovodom abo u viglyadi solnih instrumentalnih tvoriv na tari kemanchu ta in MugamStilistichni pohodzhennyaetnichna muzikaPohodzhennyamuzichni tradiciyi Serednogo ShoduTipovi instrumentiSporidneni zhanritesnif tasnif Farzaliyev z ansamblem Mugam vvazhayetsya azerbajdzhanskim riznovidom praktiki muzikuvannya poshirenoyu v kulturah Blizkogo i Serednogo Shodu div Makam U ranni periodi mugam vivchavsya yak skladova yedinoyi muzichnoyi tradiciyi poryad z arabskim i tureckim makama perskim destgyahom ta inshimi lokalnimi predstavnikami mugamah makamnoj tradiciyi i ne asociyuvavsya viklyuchno z azerbajdzhanskoyu kulturoyu Odnak teoretichni ta muzichni praci azerbajdzhanskih majstriv mugama i muzikoznavciv post radyanskogo periodu stvorili mozhlivist zahidnomu sluhachevi poznajomitisya z mugamom yak z chastinoyu suchasnogo zhittya Azerbajdzhanu U 2008 YuNESKO ogolosilo mugam odnim iz shedevriv usnoyi i nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva Zagalna harakteristikaSlovo mugam teoretiki vidnosyat do ladu osoblivo do ladiv zvukoryadu yak osnovnoyi kategoriyi modalnogo ladu tipovoyi melodiyi melodijnoyi formuli tehniki kompoziciyi sposib organizaciyi tekstomuzikalnoyi formi i do zhanru v cilomu V danij chas v azerbajdzhanskij muzici mugamami nazivayut ne tilki sim osnovnih mugamiv Segyah Chargyah Chahargyah Rast Bayati Shiraz Shur Humayun Shushter ale i yih chislenni varianti Bayati Gadzhar Bayati Isfahan Haridzh Segyah Orta Segyah Mirza Husejn Segyah Jetim Segyah Segyah Zabul Mahur Muhalif Dyugyah ta in IstoriyaSvitove viznannya Persha gramplativka na yaku buli zapisani mugami u vikonanni azerbajdzhanskih sazandarov v tomu chisli znamenitogo hanende Dzhabbara Garyagdi ogli pobachila svit u 1906 roci Vipustilo cyu gramplativku anglijske akcionerne tovaristvo Gramofon U period z 1906 po 1914 roki vidrazu kilka yevropejskih firm gramzapisu sered yakih buli taki firmi yak francuzka kompaniya Brativ Pate nimecke AT Sport Rekord rosijski Monarh Rekord Gramofon Rekord Koncert rekord Prem yer rekord i Ekstrafon vipustili desyatki plativok iz zapisami azerbajdzhanskih mugamiv tesnifiv i destgyahiv Period zaliznoyi zavisi Pochinayuchi z 1930 h mugam yak i vsya narodna muzichna kultura narodiv SRSR potraplyaye pid najzhorstokishij kontrol derzhavi i tim samim perezhivaye svoyi najgirshi chasi Na dovgi roki perekrivayetsya dostup azerbajdzhanskij nacionalnoyi muziki na mizhnarodnu arenu U svidomosti lyudej mugam mugamat nasilno utverdzhuyetsya yak primitivne mistectvo sho odnak ne zmoglo zniziti interes zdebilshogo inteligenciyi do usnoyi muzichnoyi tradiciyi Odnak v 1970 ti situaciya v SRSR zminilasya i mali narodi v tomu chisli azerbajdzhanci otrimali mozhlivist sluhati i vivchati folklor i narodnu muziku V Azerbajdzhani buv nalagodzhenij serijnij vipusk gramzapisiv mugama Vidrodzhennya mugama V simdesyatih rokah XX stolittya mugam stav vidrodzhuvatisya zavdyaki zusillyam YuNESKO pid egidoyu yakogo v 1971 roci v Moskvi v 1973 roci v Alma Ati i v 1978 i 1983 rr h v Samarkandi projshli pershi mizhnarodni simpoziumi ta festivali tradicijnoyi muziki Otrimavshi najshirshij rezonans v radyanskomu suspilstvi voni spriyali probudzhennyu novogo interesu do mugamu yak do tradicijnogo muzichnogo mistectva mistectvu visokogo klasu Tak samo spriyaye comu i Mizhnarodnij centr mugama v Baku zdanij v ekspluataciyu v grudni 2008 roku Uzhe v nashi dni zavdyaki takomu yaskravomu hanende yak Alim Gasimov mugam otrimav shiroku populyarnist ne tilki v Yevropi ale i v SShA Kanadi Yaponiyi ta inshih krayinah Festivali ta konkursi mugama 18 25 bereznya 2009 v Baku vidbuvsya Mizhnarodnij festival Svit Mugama v ramkah yakogo projshli mizhnarodnij naukovij simpozium mizhnarodnij konkurs vikonavciv mugama chislenni mugamni operi i koncerti simfonichnih i klasichnih mugamiv Robotu mizhnarodnogo festivalyu zavershiv gala koncert yakij vidbuvsya 25 bereznya 2009 roku u Palaci imeni Gejdara Aliyeva v Baku Osnovnimi cilyami Mizhnarodnogo festivalyu Mugama buli populyarizaciya azerbajdzhanskogo mugama v suchasnomu sviti i zanyattya yim bilsh pomitnogo miscya v suchasnomu kulturnomu prostori svitu Mistectvo mugamaAzerbajdzhanskij mugam po ryadu zagalnih hudozhnih ris ridnitsya z takimi shidnimi muzichnimi tradiciyami yak turecki Taksimo iranski destgyahi ujgurski mukah uzbecko tadzhicki shashmakami arabski nubi indijski ragi j in Mugam sprijmayetsya azerbajdzhancyami yak odna z golovnih kulturnih cinnostej skladovih osnovu nacionalnogo samosvidomosti narodu Formi mugamaFormi mugama rizni ale pri comu kozhna z nih maye svoyu okremu nazvau Osnovni muzichni formi mugama ce destgyah vokalno instrumentalnij abo chisto instrumentalnij mugam vokalno instrumentalnij solno instrumentalnij i solno vokalnij i zerbi mugam Destgyah Destgyah takozh Dastgyah ye najbilshoyu za masshtabom i hudozhnoyu cinnistyu mugamnih form v azerbajdzhanskij muzici Vokalno instrumentalni destgyaha yaki ye najbilsh rannimi vidami destgyaha nabuli poshirennya v Azerbajdzhani v XIX stolitti perevazhno v mistah Baku Gyandzha Shemaha Sheki Lenkoran i in Pershe naukove opis destgyaha otrimali v 1884 roci v traktati azerbajdzhanskogo vchenogo Mira Mohsuna Navvaba Vizuhil argam U 1922 roci v Baku bulo vidkrito pershe muzichnij navchalnij zaklad yevropejskogo tipu v yakomu vikladannya mugama bulo vvedeno v navchalnu programu dzherelo ne vkazano 1636 dniv Grupa najavtoritetnishih muzikantiv togo chasu takih yak Seyid Shushinskij Zulfiya Adigozalov Ahmedhan Bakihanov Mirza Faradzh Rzayev Mirza Mansur Mansurov ta in za doruchennyam Uzeyira Gadzhibekova stvorili navchalni posibniki z vivchennya dastgyahiv Zerbi mugam Golovnoyu vidminnoyu osoblivistyu zerbi mugamiv takozh zvanih ritmichnimi mugamami ye jogo suprovid pri vikonanni trio sazandariv odin z yakih ye spivakom Pri comu providna rol pri vikonanni vidvoditsya udarnomu instrumentu def i nagaru Do zerbi mugamam vidnosyatsya Karabah shikestesi Arazbari Kesmen shikeste Ovshari Mansuriya Ejrati Kerem Sima Shams Pri comu osoblivoyu populyarnistyu sered narodu koristuyetsya Karabag shikestesi VikonannyaMugam v Azerbajdzhani vikonuyetsya zazvichaj v suprovodi trio sazandariv do skladu yakih vhodyat tarist kemanchist i bubnist Chasto bubnist sam ye i spivakom hanende Tematika mugamiv najchastishe obmezhuyetsya sferoyu liriki lyubovnoyi i filosofskoyi Gazeli takih klasikiv yak Nizami Fizuli Hagani Vidadi Nasimi Sameda Vurguna Molla Panahi Vagifa Aliaga Vahida ta in ye poetichnimi tekstami mugamiv Vikonavciv mugama v Azerbajdzhani nazivayut hanende i sazende Vikonavci minulogo Najznamenitishimi vikonavcyami mugamiv v Azerbajdzhani buli Seyid i Han Shushinskogo Byulbyul Dzhabbar Kar yagdiogli Gusejnkuli Sarabskij Zulfiya Adigyozalov Alesker Abdullayev Mirza Sattar Mirtagi Mirbabaev Medzhid Bejbutov Gadzhi Gusi Meshadi Isi Abulgasan han Azer Igbal Mirza Muhtar Mamedzade Byulbyuldzhan Agasaid Agabalaogli Kechachiogli Magomed Islam Abdullayev Meshadi Mamed Farzaliev ta in Z instrumentalistiv minulogo slid vidznachiti taristi Meshadi Dzhamil Amirov Shirin Ahundov Mirza Sadigov Asad ogli Mirza Faradzh Rzayev Meshadi Zejnal Hagverdiev Gurban Pirimov brati Bakihanova Mirza Mansur Mansurov Pasha Aliyev Firuz Alizade kemanchisti Gilman Salahov i Ismayil Talishinskij garmonisti Kyamrabejim Ahad Aliyev Abutalib Yusifov Kerbalaji Lyatif Tejjub Damirov zurnachi Ali Kerimov i in Vikonavci radyanskogo periodu Do vikonavciv radyanskogo periodu vidnosyat hanende Shovket Alekperova Agigat Rzaeva rubab Muradova Tofan Aliyeva Gadzhibaba Gusejnov Yaver Kalantarli Abulfat Aliyev Gulu Askerov Nariman Aliyev Zahra Ragimova Dzhahan Talishinskaya Fatma Mehraliyeva Yagub Mamedov Nahmet Mehtiyev ta in Taristi Ahsan Dadashev Bahram Mansurov Aliaga Kuliyev Baba Salahov Kyamil Ahmedov Gadzhi Mamedov Habib Bajramov Mamedaga Muradov Amirulla Mamedbejli Hosrov Melikov Adil Geraj Enver Mansurov Agaselim Abdullayev kamanchisti Elman Badalov Adalyat Vezirov Gilman Salahov Talyat Bakihanov garmonisti Ahad Farzali ogli Meshadi Ali Lyatif Aliyev Abutalib Yusifov Tejyub Damirov Zakir Mirzoyev vikonavci na narodnih duhovih instrumentah Nadir Ahundov Agasaf Syeyidov Firuz i Mageroyu Zejnalova gavalist Azizaga Nadzhefzade Suchasni vikonavci Islam Rzayev Arif Babayev Baba Mahmudogli Mirzoyev Melekhanum Eyubova Zabito Nabizade Zahid Guliyev Alibaba Mamedov Dzhanaj Akperov Agahan Abdullayev Alim Gasimov Fergana Movlamova Mansum Ibragimov Sakine Ismayilova Gandab Guliyeva Nuriya Gusejnova ta in Taristi Agasalim Abdullayev Zamig Aliyev Vamig Mamedaliev Mohlat Muslimov Firuz Aliyev Sarvar Ibragimov Gadir Rustamov Malik Mansurov kamanchisti habil Aliyev Mirnazim Asadullaev Shafige Ejvazova Fahraddin Dadashev Elshan Mansurov Munis Sharifov gavalist Mahmud Salah Sporidneni zhanriVidomi mugam operi napisali Lejli i Medzhnun ru Div takozhAzerbajdzhanska muzika Mistectvo azerbajdzhanskih ashugiv Hanende Tesnif Dvanadcyat ujgurskih mukamiv MakamDzherelaByelyayev V M Azerbajdzhanska narodna pisnya Byelyayev V M Pro muzichnij folklor i davni pisemnosti M Radyanskij kompozitor 1971 s 108 162 persha publikaciya statti napisanoyi v 1960 Enciklopediya azerbajdzhanskogo mugama Baku Fond Gejdara Aliyeva ta in 2012 264 s Rafiq Imrani Mugam Sumer dovrunden baslayir Baki 1999 Seyfeddin Qeniyev Seadet Veysova Meshur xeyriyyeci Mahmud Aga ve namelum mugam universiteti Baki Elm ve tehsil 2014 292 seh PosilannyaMugham Society of America Declared Masterpiece of Oral World Heritage by UNESCO azer com on Mugham Louis Werner about Mugham