Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мстиславська — вулиця у Чернігові. Носить ім'я першого літописного князя Чернігівського — Мстислава Володимировича.
| Вулиця Мстиславська Чернігів | |
|---|---|
 вулиця Мстиславська | |
| Район | Деснянський |
| Назва на честь | Мстислава Володимировича |
| Колишні назви | |
| вулиця Фрунзе | |
| Загальні відомості | |
| Координати | 51°29′34″ пн. ш. 31°18′07″ сх. д. / 51.49278° пн. ш. 31.30194° сх. д.Координати: 51°29′34″ пн. ш. 31°18′07″ сх. д. / 51.49278° пн. ш. 31.30194° сх. д. |
| поштові індекси | 14000 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Історія вулиці
Прокладена майже два сторіччя тому. Тягнулася від Мстиславового міста, тобто Дитинця до Ковалівки. Після Другої світової війни частину вулиці (від Родимцева до Преобреженської) забудували п'ятиповерхівками. Нині вулиця Мстиславська починається від вулиці Родимцева, на розі якої стоїть двоповерхова споруда Молодіжного театру. Далі вулиця межує зі Сквером Богдана Хмельницького.
Вулиця Мстиславська була прокладена ще на початку XIX століття разом із вулицею Воскресенською (нині Чернишевського), з якою вона перетинається під прямим кутом між проспектом Перемоги та вул. Київською. Вулиця Мстиславська мала формувати центральні житлові квартали, що складалися відповідно до регулярних планів 1808—1862 рр. На початку своєї історії вулиця брала свій початок від безіменної площі неподалік тогочасної чоловічої гімназії, у приміщенні якої нині розташований . Вулиця Мстиславська отримала своє ім'я на честь першого чернігівського князя Мстислава Володимировича. За радянських часів та в перші роки незалежності України вона встигла побувати вулицею імені комуністичних діячів Раковського та Фрунзе. Історичну назву вулиці повернули під час першої хвилі перейменувань вулиць наприкінці 90-х років.
Після Другої світової війни вулиця стала дещо коротшою, адже після того, як було укрупнено й реконструйовано чотири квартали між вулицями Серьожникова, Преображенського, Гонча і Шевченка, Мстиславська відділилася від Дитинця житловим кварталом і нині розпочинається на перехресті з вулицею Родимцева.
На вулиці Мстиславській збереглося чимало дерев'яних одноповерхових будинків, виконаних в архітектурному плані — з декоративними фронтонами, вікна — з оригінальними різьбленими наличниками і сандриками з використанням мотивів вишиваного рушника на малюнку наличників основного поверху, облицьовані керамічною рельєфною плиткою чи обшиті горизонтальною профільованою шалівкою. У будинку № 77 збереглася піч, облицьована рельєфними орнаментованими кахлями. На початку XX ст. вулиця практично суцільно була вкрита такими будинками. Утім, після Другої світової війни її починають масово забудовувати п'ятиповерховими та дев'ятиповерховими житловими будинками. Під час їх будівництва проводилися археологічні дослідження, результати яких показали, що за часів Київської Русі на нинішній території вулиць знаходилося декілька християнських кладовищ на яких були поховані представники різних прошарків населення.
Друкарня газети «Чернігівські губернські відомості»
У двоповерховому цегляному будинку, збудованому на початку XX ст., який нині має № 23 і розташований неподалік перехрестя пр-ту Перемоги та вул. Мстиславської певний час містилася друкарня періодичного видання «Чернігівські губернські відомості». Сама ж редакція знаходилася на вул. Шосейній. Ця офіційна урядова газета виходила в Чергові в 1838—1918 рр., спочатку щодня, з 1865-му — двічі, а починаючи з 1866-го — тричі на тиждень. Складалася вона з двох частин: офіційної, де друкувалися розпорядження, постанови і повідомлення центральної й місцевої влади; неофіційної, у якій вміщувалися повідомлення про місцеві новини, статті з фольклору, етнографії, лінгвістики, археології, історії краю, життя сусідніх губерній.
На сторінках «Чернігівських губернських відомостей» у різні часи друкувалися статті істориків М. О. Макаровича, О. М. Лазаревського, етнографів П. С. Єфименка, О. В. Марковича, письменників Л. І. Глібова, М. М. Коцюбинського та багатьох інших видатних діячів Сіверського краю. Нині, у приміщенні цього будинку знаходяться кілька житлових квартир та офіси.
Будинки революціонерів
На вулиці Мстиславській розташовувалося одразу два будинки пов'язані з діяльністю революціонерів-підпільників, які боролися проти тодішньої царської влади. В одному з них жив учень реального училища, уродженець села Березна (нині Менський район) Іван Товстуха. У липні 1909 року чернігівська поліція провела у нього обшук під час якого було знайдено 240 книжок, зокрема твори Карла Маркса, Фрідріха Енгельса, Ісаака Бабеля, Георгія Плеханова, Максима Горького та багатьох інших. Нелегальна бібліотека належала соціал-демократичному товариству вихованців місцевої духовної семінарії. Як доповідав начальник губернського жандармського управління, всі книжки призивали до «насильницького повалення встановленого законами основного образу правління в Росії та існуючого в державі суспільного ладу, до непокори та протидії закону». Бібліотека була вилучена та знищена, а самого Івана Товстуху на 20 років було заслано до Сибіру. Утім, після революції він стрімко пішов по партійній кар'єрі та врешті дослужився до помічника директора Інститут Леніна при ЦК ВКП(б) та навіть встиг попрацювати секретарем у самого Йосипа Сталіна.
Партизанський командир Федір Коротков
У цій одноповерховому будинку № 23 певний час після війни жив командир чернігівських партизанів Федір Коротков, який зайняв цю посаду після загибелі Миколи Попудренка.
Федір Коротков народився у Тверській губернії 1905 року. Працював робітником у деревообробній артілі, а після революції почав стрімко просуватися по партійній кар'єрі, і вже 1937 року посів посаду 1-го секретаря Корюківського райкому КП(б)У.
У роки Німецько-радянської війни 1941—1945 років був секретарем підпільного Корюківського райкому КП(б)У. З вересня 1941 року — командир Корюківського партизанського загону, а згодом — командир роти Чернігівського об'єднання партизанського загону під командуванням Миколи Попудренка. З 25 травня 1943 року — член Чернігівського підпільного обкому КП(б)У. Після загибелі Миколи Попудренка очолив обласний штаб партизанського руху та з'єднання партизанських загонів Чернігівської області ім. М. Попудренка. Бійці з'єднання провели 12 великих боїв із ворогом, розгромили 7 гарнізонів, 22 поліційні станиці, здійснили понад 120 диверсій на залізничних комунікаціях, підірвали 4 залізничні та 10 шосейних мостів, розбили 120 потягів, захопили велику кількість трофеїв. У 1943—1946 роках — 2-й секретар Чернігівського міськкому КП(б)У. З 1947 року — депутат ВР УРСР по Чернігівському виборчому округу. З січня 1950 року — 1-й секретар Чернігівського міськкому КП(б)У. У 1959 році Ф. Коротков вийшов на пенсію.
Партизанський командир Олексій Федоров
З вулицею Мстиславською пов'язане життя одного з найбільш знаменитих радянських діячів Чернігівщини — одного з організаторів і керівників партизанського руху в Україні, двічі Героя Радянського Союзу Олексія Федорова. Він жив у будинку № 28, який вражає своєю красою і великою виконавською майстерністю. Стіни споруди декоровано цегляним облицюванням, фасад розчленовано пілястрами. Вхідні двері прикрашені рельєфним і накладним різьбленням. Будинок дерев'яний, загальна композиція симетрична з декорованими фронтонами. У площі споруда являє собою прямокутник із двома ризалітами з боку двору. До 1930 року в ньому мешкав учасник громадянської війни П. Я. Веревченко.
Олексій Федоров прожив у цьому будинку з 1938-го до початку Німецько-радянського протистояння у Другій світовій війні. У той час він обіймав посаду 1-го секретаря Чернігівського обласного комітету КП(б)У. Після початку війни був залишений у підпіллі, аби організувати партизанський загін, який підпорядковувався НКВС СРСР. За даними спецслужб, до березня 1942 року очолюваний О. Ф. Федоровим Чернігівський партизанський загін провів 16 боїв, убивши близько тисячі німецьких військовослужбовців, проводилися інші систематичні на території України — зруйнував 33 шосейних і залізничних мостів, пошкодив 5 ешелонів на залізниці, підірвав 5 складів, 2 заводи. 1942 року був Олексію Федорову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У будинку, де жив Олексій Федоров, тривалий час знаходився дитячий садок № 22.
Галерея
-
![image]()
Будинок, у якому жив художник В. М. Конашевич, вул. Мстиславська, 37
Посилання
- Сапон В. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзн. етюди. — Чернігів: РВК «Десн. правда», 2007. — 128 с.
- Героев подвиги безсмертны: очерки о Героях Совецкого Союза / под ред. В. И. Денисенко. — К., 1977. — 567 с.
- Чернігівщина: енциклопедичний довідник. — К.: Українська радянська енциклопедія, 1990 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mstislavska vulicya u Chernigovi Nosit im ya pershogo litopisnogo knyazya Chernigivskogo Mstislava Volodimirovicha Vulicya Mstislavska Chernigivvulicya Mstislavskavulicya MstislavskaRajonDesnyanskijNazva na chestMstislava VolodimirovichaKolishni nazvivulicya FrunzeZagalni vidomostiKoordinati51 29 34 pn sh 31 18 07 sh d 51 49278 pn sh 31 30194 sh d 51 49278 31 30194 Koordinati 51 29 34 pn sh 31 18 07 sh d 51 49278 pn sh 31 30194 sh d 51 49278 31 30194poshtovi indeksi14000Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapaIstoriya vuliciProkladena majzhe dva storichchya tomu Tyagnulasya vid Mstislavovogo mista tobto Ditincya do Kovalivki Pislya Drugoyi svitovoyi vijni chastinu vulici vid Rodimceva do Preobrezhenskoyi zabuduvali p yatipoverhivkami Nini vulicya Mstislavska pochinayetsya vid vulici Rodimceva na rozi yakoyi stoyit dvopoverhova sporuda Molodizhnogo teatru Dali vulicya mezhuye zi Skverom Bogdana Hmelnickogo Vulicya Mstislavska bula prokladena she na pochatku XIX stolittya razom iz vuliceyu Voskresenskoyu nini Chernishevskogo z yakoyu vona peretinayetsya pid pryamim kutom mizh prospektom Peremogi ta vul Kiyivskoyu Vulicya Mstislavska mala formuvati centralni zhitlovi kvartali sho skladalisya vidpovidno do regulyarnih planiv 1808 1862 rr Na pochatku svoyeyi istoriyi vulicya brala svij pochatok vid bezimennoyi ploshi nepodalik togochasnoyi cholovichoyi gimnaziyi u primishenni yakoyi nini roztashovanij Vulicya Mstislavska otrimala svoye im ya na chest pershogo chernigivskogo knyazya Mstislava Volodimirovicha Za radyanskih chasiv ta v pershi roki nezalezhnosti Ukrayini vona vstigla pobuvati vuliceyu imeni komunistichnih diyachiv Rakovskogo ta Frunze Istorichnu nazvu vulici povernuli pid chas pershoyi hvili perejmenuvan vulic naprikinci 90 h rokiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vulicya stala desho korotshoyu adzhe pislya togo yak bulo ukrupneno j rekonstrujovano chotiri kvartali mizh vulicyami Serozhnikova Preobrazhenskogo Goncha i Shevchenka Mstislavska viddililasya vid Ditincya zhitlovim kvartalom i nini rozpochinayetsya na perehresti z vuliceyu Rodimceva Na vulici Mstislavskij zbereglosya chimalo derev yanih odnopoverhovih budinkiv vikonanih v arhitekturnomu plani z dekorativnimi frontonami vikna z originalnimi rizblenimi nalichnikami i sandrikami z vikoristannyam motiviv vishivanogo rushnika na malyunku nalichnikiv osnovnogo poverhu oblicovani keramichnoyu relyefnoyu plitkoyu chi obshiti gorizontalnoyu profilovanoyu shalivkoyu U budinku 77 zbereglasya pich oblicovana relyefnimi ornamentovanimi kahlyami Na pochatku XX st vulicya praktichno sucilno bula vkrita takimi budinkami Utim pislya Drugoyi svitovoyi vijni yiyi pochinayut masovo zabudovuvati p yatipoverhovimi ta dev yatipoverhovimi zhitlovimi budinkami Pid chas yih budivnictva provodilisya arheologichni doslidzhennya rezultati yakih pokazali sho za chasiv Kiyivskoyi Rusi na ninishnij teritoriyi vulic znahodilosya dekilka hristiyanskih kladovish na yakih buli pohovani predstavniki riznih prosharkiv naselennya Drukarnya gazeti Chernigivski gubernski vidomosti U dvopoverhovomu ceglyanomu budinku zbudovanomu na pochatku XX st yakij nini maye 23 i roztashovanij nepodalik perehrestya pr tu Peremogi ta vul Mstislavskoyi pevnij chas mistilasya drukarnya periodichnogo vidannya Chernigivski gubernski vidomosti Sama zh redakciya znahodilasya na vul Shosejnij Cya oficijna uryadova gazeta vihodila v Chergovi v 1838 1918 rr spochatku shodnya z 1865 mu dvichi a pochinayuchi z 1866 go trichi na tizhden Skladalasya vona z dvoh chastin oficijnoyi de drukuvalisya rozporyadzhennya postanovi i povidomlennya centralnoyi j miscevoyi vladi neoficijnoyi u yakij vmishuvalisya povidomlennya pro miscevi novini statti z folkloru etnografiyi lingvistiki arheologiyi istoriyi krayu zhittya susidnih gubernij Na storinkah Chernigivskih gubernskih vidomostej u rizni chasi drukuvalisya statti istorikiv M O Makarovicha O M Lazarevskogo etnografiv P S Yefimenka O V Markovicha pismennikiv L I Glibova M M Kocyubinskogo ta bagatoh inshih vidatnih diyachiv Siverskogo krayu Nini u primishenni cogo budinku znahodyatsya kilka zhitlovih kvartir ta ofisi Budinki revolyucionerivNa vulici Mstislavskij roztashovuvalosya odrazu dva budinki pov yazani z diyalnistyu revolyucioneriv pidpilnikiv yaki borolisya proti todishnoyi carskoyi vladi V odnomu z nih zhiv uchen realnogo uchilisha urodzhenec sela Berezna nini Menskij rajon Ivan Tovstuha U lipni 1909 roku chernigivska policiya provela u nogo obshuk pid chas yakogo bulo znajdeno 240 knizhok zokrema tvori Karla Marksa Fridriha Engelsa Isaaka Babelya Georgiya Plehanova Maksima Gorkogo ta bagatoh inshih Nelegalna biblioteka nalezhala social demokratichnomu tovaristvu vihovanciv miscevoyi duhovnoyi seminariyi Yak dopovidav nachalnik gubernskogo zhandarmskogo upravlinnya vsi knizhki prizivali do nasilnickogo povalennya vstanovlenogo zakonami osnovnogo obrazu pravlinnya v Rosiyi ta isnuyuchogo v derzhavi suspilnogo ladu do nepokori ta protidiyi zakonu Biblioteka bula viluchena ta znishena a samogo Ivana Tovstuhu na 20 rokiv bulo zaslano do Sibiru Utim pislya revolyuciyi vin strimko pishov po partijnij kar yeri ta vreshti dosluzhivsya do pomichnika direktora Institut Lenina pri CK VKP b ta navit vstig popracyuvati sekretarem u samogo Josipa Stalina Partizanskij komandir Fedir KorotkovU cij odnopoverhovomu budinku 23 pevnij chas pislya vijni zhiv komandir chernigivskih partizaniv Fedir Korotkov yakij zajnyav cyu posadu pislya zagibeli Mikoli Popudrenka Fedir Korotkov narodivsya u Tverskij guberniyi 1905 roku Pracyuvav robitnikom u derevoobrobnij artili a pislya revolyuciyi pochav strimko prosuvatisya po partijnij kar yeri i vzhe 1937 roku posiv posadu 1 go sekretarya Koryukivskogo rajkomu KP b U U roki Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv buv sekretarem pidpilnogo Koryukivskogo rajkomu KP b U Z veresnya 1941 roku komandir Koryukivskogo partizanskogo zagonu a zgodom komandir roti Chernigivskogo ob yednannya partizanskogo zagonu pid komanduvannyam Mikoli Popudrenka Z 25 travnya 1943 roku chlen Chernigivskogo pidpilnogo obkomu KP b U Pislya zagibeli Mikoli Popudrenka ocholiv oblasnij shtab partizanskogo ruhu ta z yednannya partizanskih zagoniv Chernigivskoyi oblasti im M Popudrenka Bijci z yednannya proveli 12 velikih boyiv iz vorogom rozgromili 7 garnizoniv 22 policijni stanici zdijsnili ponad 120 diversij na zaliznichnih komunikaciyah pidirvali 4 zaliznichni ta 10 shosejnih mostiv rozbili 120 potyagiv zahopili veliku kilkist trofeyiv U 1943 1946 rokah 2 j sekretar Chernigivskogo miskkomu KP b U Z 1947 roku deputat VR URSR po Chernigivskomu viborchomu okrugu Z sichnya 1950 roku 1 j sekretar Chernigivskogo miskkomu KP b U U 1959 roci F Korotkov vijshov na pensiyu Partizanskij komandir Oleksij FedorovZ vuliceyu Mstislavskoyu pov yazane zhittya odnogo z najbilsh znamenitih radyanskih diyachiv Chernigivshini odnogo z organizatoriv i kerivnikiv partizanskogo ruhu v Ukrayini dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu Oleksiya Fedorova Vin zhiv u budinku 28 yakij vrazhaye svoyeyu krasoyu i velikoyu vikonavskoyu majsternistyu Stini sporudi dekorovano ceglyanim oblicyuvannyam fasad rozchlenovano pilyastrami Vhidni dveri prikrasheni relyefnim i nakladnim rizblennyam Budinok derev yanij zagalna kompoziciya simetrichna z dekorovanimi frontonami U ploshi sporuda yavlyaye soboyu pryamokutnik iz dvoma rizalitami z boku dvoru Do 1930 roku v nomu meshkav uchasnik gromadyanskoyi vijni P Ya Verevchenko Oleksij Fedorov prozhiv u comu budinku z 1938 go do pochatku Nimecko radyanskogo protistoyannya u Drugij svitovij vijni U toj chas vin obijmav posadu 1 go sekretarya Chernigivskogo oblasnogo komitetu KP b U Pislya pochatku vijni buv zalishenij u pidpilli abi organizuvati partizanskij zagin yakij pidporyadkovuvavsya NKVS SRSR Za danimi specsluzhb do bereznya 1942 roku ocholyuvanij O F Fedorovim Chernigivskij partizanskij zagin proviv 16 boyiv ubivshi blizko tisyachi nimeckih vijskovosluzhbovciv provodilisya inshi sistematichni na teritoriyi Ukrayini zrujnuvav 33 shosejnih i zaliznichnih mostiv poshkodiv 5 esheloniv na zaliznici pidirvav 5 skladiv 2 zavodi 1942 roku buv Oleksiyu Fedorovu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu U budinku de zhiv Oleksij Fedorov trivalij chas znahodivsya dityachij sadok 22 GalereyaBudinok u yakomu zhiv hudozhnik V M Konashevich vul Mstislavska 37PosilannyaSapon V Vulici starogo Chernigova Istoriko krayezn etyudi Chernigiv RVK Desn pravda 2007 128 s Geroev podvigi bezsmertny ocherki o Geroyah Soveckogo Soyuza pod red V I Denisenko K 1977 567 s Chernigivshina enciklopedichnij dovidnik K Ukrayinska radyanska enciklopediya 1990 r