Мости інків — інженерні споруди, що створювалися за часи існування імперії Тауантінсую. Відповідали соціально-економічним та військово-політичним потребав держави інків. Стали одним з досягнень інкської технічної думки.
Характеристика
За спорудження мостів відповідали місцеві айлью, за технічні моменти відповідали інкські інженери. Усі організаційні структури зі спорудження та збереження мостів підпорядковувалися акос інці. Останній входив до державної ради імперії.
У державі інків зводилися мости 4 типів: канатні (орої), підвісні, понтонні та кам'яні з несправжніми арками. Канатні мости — надзвичайно цікаві в технічному відношенні споруди — інки будували головним чином на річках Монтару Вільканота і деяких інших. Набагато частіше «інженери» імперії зводили мости через бурхливі річки гірської частини країни. Будівельники споруджували ці мости так: по обох берегах річки вони зводили по високому стовпу, між стовпами натягували товстий канат, сплетений з волокон агави, до каната підвішували кошик. За допомогою цього досить примітивного засобу, натягнутої над гірською річкою, і перебиралися індіанці, сидячи в кошику.
Частіше споруджувалися підвісні. Інки також називали їх «плетеними мостами», а відповідно будівельників цих мостів називали «в'язальниками мостів». Підвісні мости зводили з товстих тросів, які плели з волокон листя американської агави. Через значну вагу ці троси було важко транспортувати, тому інки плели їх прямо на місці, призначеному для спорудження моста. Потім троси закопували глибоко в землю і закріплювали на протилежних берегах річки. Одні троси служили боковинами моста, три інших були «підлогою» моста — на них зверху накладали поперечні дерев'яні палиці, і «тротуар» був готовий. Ці мости витримували не лише пішоходів, але навіть пастухів зі стадом лам.
Практично щороку інженери імперії замінювали троси на своїх мостах, при цьому міняли як бічні, так і підлогові троси. Кожен міст знаходився під опікою жителів селища (в рамках міти), на території якого він розташовувався.
В імперії було кілька сотень мостів, проте найвідомішим з них є міст на висоті близько 80 м, що був перекинутий через гірську річку Апурімак, яка протікає в каньйоні глибиною в 1000 м. Цей міст був побудований близько 1350 року за наказом Капак Інки Інки Роки. Цей міст «пережив» період іспанської колонізації і «помер» в дуже поважному віці, через понад п'ять з половиною століть — в 1880 році, завалившись в річку Апуримак разом з кількома десятками людей, що проходили по ньому в цей час.
Нарівні з підвісними мостами інки будували також і мости з несправжніми арками. Через вузькі річки вони споруджували складні мости, використовувалися також понтонні мости. Найвідоміший з понтонних мостів був прокладений мешканцями селища Чакамарака в сучасній Болівії через річку Десагуадеро (інки називали її Уачакака), що витікає з озера Тітікака. Міст складався з човнів, сплетених з місцевого очерету тотора (), скріплених канатами й вкритих очеретяним «килимом». Його уславив хроніст Гарсіласо де ла Вега. Цей міст також протримався увесь колоніальний період і припинив своє існування наприкінці XIX ст.
Джерела
- Bollinger, Armin. So bauten die Inka: Strassen Brücken. Bewässerungsanlagen. Häuser. Städte im alten Peru. Diessenhofen, 1979.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мости інків |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro geologichnu pam yatku prirodi div Mist Inkiv Mosti inkiv inzhenerni sporudi sho stvoryuvalisya za chasi isnuvannya imperiyi Tauantinsuyu Vidpovidali socialno ekonomichnim ta vijskovo politichnim potrebav derzhavi inkiv Stali odnim z dosyagnen inkskoyi tehnichnoyi dumki Mist inkivHarakteristikaZa sporudzhennya mostiv vidpovidali miscevi ajlyu za tehnichni momenti vidpovidali inkski inzheneri Usi organizacijni strukturi zi sporudzhennya ta zberezhennya mostiv pidporyadkovuvalisya akos inci Ostannij vhodiv do derzhavnoyi radi imperiyi U derzhavi inkiv zvodilisya mosti 4 tipiv kanatni oroyi pidvisni pontonni ta kam yani z nespravzhnimi arkami Kanatni mosti nadzvichajno cikavi v tehnichnomu vidnoshenni sporudi inki buduvali golovnim chinom na richkah Montaru Vilkanota i deyakih inshih Nabagato chastishe inzheneri imperiyi zvodili mosti cherez burhlivi richki girskoyi chastini krayini Budivelniki sporudzhuvali ci mosti tak po oboh beregah richki voni zvodili po visokomu stovpu mizh stovpami natyaguvali tovstij kanat spletenij z volokon agavi do kanata pidvishuvali koshik Za dopomogoyu cogo dosit primitivnogo zasobu natyagnutoyi nad girskoyu richkoyu i perebiralisya indianci sidyachi v koshiku Chastishe sporudzhuvalisya pidvisni Inki takozh nazivali yih pletenimi mostami a vidpovidno budivelnikiv cih mostiv nazivali v yazalnikami mostiv Pidvisni mosti zvodili z tovstih trosiv yaki pleli z volokon listya amerikanskoyi agavi Cherez znachnu vagu ci trosi bulo vazhko transportuvati tomu inki pleli yih pryamo na misci priznachenomu dlya sporudzhennya mosta Potim trosi zakopuvali gliboko v zemlyu i zakriplyuvali na protilezhnih beregah richki Odni trosi sluzhili bokovinami mosta tri inshih buli pidlogoyu mosta na nih zverhu nakladali poperechni derev yani palici i trotuar buv gotovij Ci mosti vitrimuvali ne lishe pishohodiv ale navit pastuhiv zi stadom lam Praktichno shoroku inzheneri imperiyi zaminyuvali trosi na svoyih mostah pri comu minyali yak bichni tak i pidlogovi trosi Kozhen mist znahodivsya pid opikoyu zhiteliv selisha v ramkah miti na teritoriyi yakogo vin roztashovuvavsya V imperiyi bulo kilka soten mostiv prote najvidomishim z nih ye mist na visoti blizko 80 m sho buv perekinutij cherez girsku richku Apurimak yaka protikaye v kanjoni glibinoyu v 1000 m Cej mist buv pobudovanij blizko 1350 roku za nakazom Kapak Inki Inki Roki Cej mist perezhiv period ispanskoyi kolonizaciyi i pomer v duzhe povazhnomu vici cherez ponad p yat z polovinoyu stolit v 1880 roci zavalivshis v richku Apurimak razom z kilkoma desyatkami lyudej sho prohodili po nomu v cej chas Narivni z pidvisnimi mostami inki buduvali takozh i mosti z nespravzhnimi arkami Cherez vuzki richki voni sporudzhuvali skladni mosti vikoristovuvalisya takozh pontonni mosti Najvidomishij z pontonnih mostiv buv prokladenij meshkancyami selisha Chakamaraka v suchasnij Boliviyi cherez richku Desaguadero inki nazivali yiyi Uachakaka sho vitikaye z ozera Titikaka Mist skladavsya z chovniv spletenih z miscevogo ocheretu totora skriplenih kanatami j vkritih ocheretyanim kilimom Jogo uslaviv hronist Garsilaso de la Vega Cej mist takozh protrimavsya uves kolonialnij period i pripiniv svoye isnuvannya naprikinci XIX st DzherelaBollinger Armin So bauten die Inka Strassen Brucken Bewasserungsanlagen Hauser Stadte im alten Peru Diessenhofen 1979 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mosti inkiv