Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Електротеатр Станіславський з 1948 по 2013 Московський драматичний театр імені К С Станіславського з 1946 по 1948 Оперно

Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського

Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського

Електротеатр Станіславський (з 1948 по 2013 - Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського, з 1946 по 1948 - Оперно-драматичний театр імені К. С. Станіславського) - театр в Москві. Заснований в 1935 як Оперно-драматична студія під керівництвом К. С. Станіславського. Як драматичний театр працює з 1948 року. З 1950 розташований за адресою Тверська вулиця, будинок 23. У 2013 був закритий на реконструкцію і в 2015 відкрився заново під сучасною назвою.

Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського
image
55°46′00″ пн. ш. 37°36′03″ сх. д. / 55.766760000027773003° пн. ш. 37.600990000027778137° сх. д. / 55.766760000027773003; 37.600990000027778137Координати: 55°46′00″ пн. ш. 37°36′03″ сх. д. / 55.766760000027773003° пн. ш. 37.600990000027778137° сх. д. / 55.766760000027773003; 37.600990000027778137
Країна image Росія
Місто
Москва
Назва на честь
(епонім) 		Станіславський Костянтин Сергійович
Тип d
Статус спадщини d
Відкрито 1935
electrotheatre.ru
Ідентифікатори і посилання
image Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського у Вікісховищі

Історія

Витоки театру

16 березня 1935 року з ініціативи Костянтина Станіславського рішенням Наркомпросу було засновано Оперно-драматична студія. Нова студія стала лабораторією для розробки нового способу роботи актора над роллю в системі, так званого способу фізичних процесів. У роботі режисеру допомагали 11 педагогів-асистентів. Керівником оперного відділення був диригент Микола Семенович Голованов. Вокал викладала Антоніна Нежданова, а сценрух Інна Чернецька.

Радянський період

Після смерті Станіславського у серпні 1938 року студію очолив його учень Михайло Кедров. У 1940 році він закінчив роботу над виставою "Три сестри", і він був показаний на глядачі. Студія готувалася до виходу на становище театру з репертуаром, що регулярно гралася, але з початком війни всю роботу з випуску вистав довелося припинити, частина студійців пішла на фронт добровольцями. У роки Великої Вітчизняної війни студія продовжувала працювати в евакуації у Коканді та Фергані. Популярними постановками воєнних років були «Гасподиня готелю» у постановці Лідії Новицької за мотивами комедії «Трактирщиця» Карло Гольдоні, «День чудесних обманів» у постановці Юрія Мальковського за п'єсою Річарда Шерідана «Дуенья».

У 1950 році посаду головного режисера театру обійняв Михайло Яншин. При ньому театр став популярним на всю країну. 1950 року Московський драматичний театр імені К. З. Станіславського переїхав до будівлі колишнього кінотеатру «Арс» Після смерті Йосипа Сталіна Яншин поставив на сцені п'єсу Михайла Булгакова «Дні Турбіних». Роль Ларіосіка у цій виставі виконав молодий Євген Леонов. Іншими популярними спектаклями цього періоду стали «Грибоєдов». Єрмолінського та чеховська «Чайка».

У період 1950-х - 60-х років в трупу театру прийшли молоді Юрій Гребенщиков, Євген Урбанський, Ольга Бган, Єлизавета Нікіщіхіна, Леонід Сатановський, Володимир Анісько, Ніна Веселовська. Поряд із радянськими п'єсами на сцені ставилися спектаклі за п'єсами зарубіжних драматургів: Бертольта Брехта, Бернарда Шоу, Павла Когоута, Едуардо де Філіппо. Свобода репертуару часто йшла врозріз із думкою міської влади, тому керівництву театру неодноразово доводилося протистояти претензіям. У 1963 році з великими труднощами була випущена постановка п'єси Леоніда Зоріна «Палуба», після чого Яншин залишив свою посаду.

У 1970-і роки театр переживав кризу, поки в 1976 головним режисером не став Андрій Попов. Вистави Анатолія Васильєва «Перший варіант «Васи Желєзнової» за трагедією Максима Горького та «Доросла молода людина» за однойменною п'єсою Віктора Славкіна оцінювалися критиками як початок «нової театральної революції».

У 1980 році головним режисером театру став . Він одним із перших поставив на сцені «Собаче серце» Михайла Булгакова. Також у театрі йшли спектаклі за п'єсами драматургів нового покоління: «Поріг» Олексія Дударєва, «Ной та його сини» Юлія Кіма, «Експромт-фантазія» Вікторії Токарєвої, «Новосілля у старому будинку» Олександра Кравцова, «Вул. Шолом-Алейхема буд. 40» Аркадія Ставицького.

Пострадянський період

Починаючи з 1991 року на сцені театру періодично з'являвся лідер гурту «Звуки Му» Петро Мамонов. З 1997 по 2001 рік на сцені театру йшла його моновистава «Чи є життя на Марсі?», де музикант був і режисером, і актором, і сценаристом, потім моновистава на базі альбому «Шоколадний Пушкін».

Останнім керівником театру до його масштабної реконструкції став Валерій Білякович. Він очолював колектив до липня 2013.

Сучасність

Влітку 2013 року художнім керівником театру став , учень Анатолія Ефроса та . Він створив нову концепцію, що радикально змінює пристрій сценічного майданчика, репертуар та роботу трупи. За задумом Юхананова, оновлений театр мав стати найтехнологічнішим сценічним простором Москви.

Реконструкцією будівлі займалися архітектори з бюро Wowhaus Олег Шапіро та Дмитро Лікін, автори проектів кінотеатру «Піонер» та архітектури у парку Горького. У ході реконструкції відновили малу сцену, створили зал-трансформер та сучасні службові приміщення, але зберегли історичні фасади, сходи та балкон. Театральне фойє стало поєднувати функції кафе і простору для перформансів.

26 січня 2015 року електротеатр Станіславський відкрився після реконструкції. Першою виставою стала постановка трагедії Евріпіда «Вакханки» грецького режисера Теодороса Терзопулоса.

Примітки

  1. Юрий Болотов (16 грудня 2014). . TheVillage. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 23 жовтня 2017.
  2. . Афиша. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 23 жовтня 2017.
  3. Василий Ливанов. [1] — Москва : Алгоритм, 2015. — 208 с. — . з джерела 8 червня 2022
  4. Юрий Папоров. [2] — Москва : ОЛМА Медиа Групп, 2003. — 381 с. — . з джерела 8 червня 2022
  5. . Культура.РФ. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  6. . Москва 24. 26 січня 2015. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 24 жовтня 2017.
  7. Оксана Дубровская. [3] — Москва : ОЛМА Медиа Групп, 2002. — 318 с. — . з джерела 8 червня 2022
  8. Наталья Казьмина (14 травня 2002). . Труд. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 26 жовтня 2017.
  9. Елена Герусова (12 жовтня 2002). . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 26 жовтня 2017.
  10. Нина Катаева (1 вересня 2009). . Союзное вече. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 26 жовтня 2017.
  11. Александр Городницкий. [4] — Москва : Эксмо, 2011. — 448 с. — . з джерела 8 червня 2022
  12. Светлана Новикова (16 травня 1999). . Театральный курьер. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 жовтня 2017.
  13. Екатерина Васенина (24 вересня 2001). . Новая газета. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
  14. . Новая газета. 7 грудня 2016. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 26 жовтня 2017.
  15. . Architectural Digest. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  16. . Новости культуры. 27 січня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 27 жовтня 2017.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Elektroteatr Stanislavskij z 1948 po 2013 Moskovskij dramatichnij teatr imeni K S Stanislavskogo z 1946 po 1948 Operno dramatichnij teatr imeni K S Stanislavskogo teatr v Moskvi Zasnovanij v 1935 yak Operno dramatichna studiya pid kerivnictvom K S Stanislavskogo Yak dramatichnij teatr pracyuye z 1948 roku Z 1950 roztashovanij za adresoyu Tverska vulicya budinok 23 U 2013 buv zakritij na rekonstrukciyu i v 2015 vidkrivsya zanovo pid suchasnoyu nazvoyu Moskovskij dramatichnij teatr imeni K S Stanislavskogo 55 46 00 pn sh 37 36 03 sh d 55 766760000027773003 pn sh 37 600990000027778137 sh d 55 766760000027773003 37 600990000027778137 Koordinati 55 46 00 pn sh 37 36 03 sh d 55 766760000027773003 pn sh 37 600990000027778137 sh d 55 766760000027773003 37 600990000027778137 Krayina RosiyaMisto MoskvaNazva na chest eponim Stanislavskij Kostyantin SergijovichTip dStatus spadshini dVidkrito 1935electrotheatre ruIdentifikatori i posilannya Moskovskij dramatichnij teatr imeni K S Stanislavskogo u VikishovishiIstoriyaVitoki teatru 16 bereznya 1935 roku z iniciativi Kostyantina Stanislavskogo rishennyam Narkomprosu bulo zasnovano Operno dramatichna studiya Nova studiya stala laboratoriyeyu dlya rozrobki novogo sposobu roboti aktora nad rollyu v sistemi tak zvanogo sposobu fizichnih procesiv U roboti rezhiseru dopomagali 11 pedagogiv asistentiv Kerivnikom opernogo viddilennya buv dirigent Mikola Semenovich Golovanov Vokal vikladala Antonina Nezhdanova a scenruh Inna Chernecka Radyanskij period Pislya smerti Stanislavskogo u serpni 1938 roku studiyu ocholiv jogo uchen Mihajlo Kedrov U 1940 roci vin zakinchiv robotu nad vistavoyu Tri sestri i vin buv pokazanij na glyadachi Studiya gotuvalasya do vihodu na stanovishe teatru z repertuarom sho regulyarno gralasya ale z pochatkom vijni vsyu robotu z vipusku vistav dovelosya pripiniti chastina studijciv pishla na front dobrovolcyami U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni studiya prodovzhuvala pracyuvati v evakuaciyi u Kokandi ta Fergani Populyarnimi postanovkami voyennih rokiv buli Gaspodinya gotelyu u postanovci Lidiyi Novickoyi za motivami komediyi Traktirshicya Karlo Goldoni Den chudesnih obmaniv u postanovci Yuriya Malkovskogo za p yesoyu Richarda Sheridana Duenya U 1950 roci posadu golovnogo rezhisera teatru obijnyav Mihajlo Yanshin Pri nomu teatr stav populyarnim na vsyu krayinu 1950 roku Moskovskij dramatichnij teatr imeni K Z Stanislavskogo pereyihav do budivli kolishnogo kinoteatru Ars Pislya smerti Josipa Stalina Yanshin postaviv na sceni p yesu Mihajla Bulgakova Dni Turbinih Rol Lariosika u cij vistavi vikonav molodij Yevgen Leonov Inshimi populyarnimi spektaklyami cogo periodu stali Griboyedov Yermolinskogo ta chehovska Chajka U period 1950 h 60 h rokiv v trupu teatru prijshli molodi Yurij Grebenshikov Yevgen Urbanskij Olga Bgan Yelizaveta Nikishihina Leonid Satanovskij Volodimir Anisko Nina Veselovska Poryad iz radyanskimi p yesami na sceni stavilisya spektakli za p yesami zarubizhnih dramaturgiv Bertolta Brehta Bernarda Shou Pavla Kogouta Eduardo de Filippo Svoboda repertuaru chasto jshla vrozriz iz dumkoyu miskoyi vladi tomu kerivnictvu teatru neodnorazovo dovodilosya protistoyati pretenziyam U 1963 roci z velikimi trudnoshami bula vipushena postanovka p yesi Leonida Zorina Paluba pislya chogo Yanshin zalishiv svoyu posadu U 1970 i roki teatr perezhivav krizu poki v 1976 golovnim rezhiserom ne stav Andrij Popov Vistavi Anatoliya Vasilyeva Pershij variant Vasi Zhelyeznovoyi za tragediyeyu Maksima Gorkogo ta Dorosla moloda lyudina za odnojmennoyu p yesoyu Viktora Slavkina ocinyuvalisya kritikami yak pochatok novoyi teatralnoyi revolyuciyi U 1980 roci golovnim rezhiserom teatru stav Vin odnim iz pershih postaviv na sceni Sobache serce Mihajla Bulgakova Takozh u teatri jshli spektakli za p yesami dramaturgiv novogo pokolinnya Porig Oleksiya Dudaryeva Noj ta jogo sini Yuliya Kima Ekspromt fantaziya Viktoriyi Tokaryevoyi Novosillya u staromu budinku Oleksandra Kravcova Vul Sholom Alejhema bud 40 Arkadiya Stavickogo Postradyanskij period Pochinayuchi z 1991 roku na sceni teatru periodichno z yavlyavsya lider gurtu Zvuki Mu Petro Mamonov Z 1997 po 2001 rik na sceni teatru jshla jogo monovistava Chi ye zhittya na Marsi de muzikant buv i rezhiserom i aktorom i scenaristom potim monovistava na bazi albomu Shokoladnij Pushkin Ostannim kerivnikom teatru do jogo masshtabnoyi rekonstrukciyi stav Valerij Bilyakovich Vin ocholyuvav kolektiv do lipnya 2013 SuchasnistVlitku 2013 roku hudozhnim kerivnikom teatru stav uchen Anatoliya Efrosa ta Vin stvoriv novu koncepciyu sho radikalno zminyuye pristrij scenichnogo majdanchika repertuar ta robotu trupi Za zadumom Yuhananova onovlenij teatr mav stati najtehnologichnishim scenichnim prostorom Moskvi Rekonstrukciyeyu budivli zajmalisya arhitektori z byuro Wowhaus Oleg Shapiro ta Dmitro Likin avtori proektiv kinoteatru Pioner ta arhitekturi u parku Gorkogo U hodi rekonstrukciyi vidnovili malu scenu stvorili zal transformer ta suchasni sluzhbovi primishennya ale zberegli istorichni fasadi shodi ta balkon Teatralne fojye stalo poyednuvati funkciyi kafe i prostoru dlya performansiv 26 sichnya 2015 roku elektroteatr Stanislavskij vidkrivsya pislya rekonstrukciyi Pershoyu vistavoyu stala postanovka tragediyi Evripida Vakhanki greckogo rezhisera Teodorosa Terzopulosa PrimitkiYurij Bolotov 16 grudnya 2014 TheVillage Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 23 zhovtnya 2017 Afisha Arhiv originalu za 8 chervnya 2022 Procitovano 23 zhovtnya 2017 Vasilij Livanov 1 Moskva Algoritm 2015 208 s ISBN 978 5 4438 1022 5 z dzherela 8 chervnya 2022 Yurij Paporov 2 Moskva OLMA Media Grupp 2003 381 s ISBN 9785224038541 z dzherela 8 chervnya 2022 Kultura RF Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2017 Moskva 24 26 sichnya 2015 Arhiv originalu za 26 listopada 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2017 Oksana Dubrovskaya 3 Moskva OLMA Media Grupp 2002 318 s ISBN 9785224038541 z dzherela 8 chervnya 2022 Natalya Kazmina 14 travnya 2002 Trud Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2017 Elena Gerusova 12 zhovtnya 2002 Kommersant Arhiv originalu za 8 chervnya 2022 Procitovano 26 zhovtnya 2017 Nina Kataeva 1 veresnya 2009 Soyuznoe veche Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 26 zhovtnya 2017 Aleksandr Gorodnickij 4 Moskva Eksmo 2011 448 s ISBN 978 5 699 51594 3 z dzherela 8 chervnya 2022 Svetlana Novikova 16 travnya 1999 Teatralnyj kurer Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 26 zhovtnya 2017 Ekaterina Vasenina 24 veresnya 2001 Novaya gazeta Arhiv originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 26 zhovtnya 2017 Novaya gazeta 7 grudnya 2016 Arhiv originalu za 8 chervnya 2022 Procitovano 26 zhovtnya 2017 Architectural Digest Arhiv originalu za 7 grudnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2017 Novosti kultury 27 sichnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 27 zhovtnya 2017 PosilannyaOficijnij sajt 5 chervnya 2022 u Wayback Machine Storinka 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine na portali Kinoteatr ru Afisha Povitrya Yak vlashtovanij Elektroteatr Stanislavskij 11 travnya 2022 u Wayback Machine Populyarna mehanika 1 Sichen 2018

Дата публікації:
Топ