Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мо́рі Аріно́рі (яп. 森有礼, もりありのり; 23 серпня 1847 — 12 лютого 1889) — японський політичний і державний діяч, дипломат. Міністр культури Японії (1885 — 1889), один з авторів новітньої системи освіти Японії. Засновник університету Хітоцубасі. Голова «Товариства 1873». Член Токійської академії наук. Віконт.
 | |
| Громадянство | Японія |
|---|---|
| Титул | віконт |
| Псевдонім | 助五郎 і 金之丞 |
| Назва каною | もり ありのり[1] |
| Дата народження | 23 серпня 1847[2][3] |
| Місце народження | d |
| Дата смерті | 12 лютого 1889[3][4](41 рік) |
| Місце смерті | Префектура Токіо[d] |
| Рід смерті | вбивство |
| Хто вбив | d |
| Брат/сестра | d |
| У шлюбі з | d |
| Дитина | d і d |
| Рідна мова | японська |
| Мова творчості | японська |
| Рід діяльності | дипломат, політик, thinker |
| Працівник у | Університет Хітоцубасі |
| Посада | посол і міністр освіти Японії[d] |
| Заклад освіти | Університетський коледж Лондона, d і d |
| Навчався у | d |
| Член у | Академія наук Японії, Товариство 1873 і Q11622347? |
| Отримані відзнаки |  |
 Морі Арінорі у Вікісховищі | |
Біографія
Морі Арінорі народився 23 серпня 1847 року в південнояпонському автономному уділі Сацума-хан, в самурайській родині. Він навчався в удільній школі і урядовій школі . 1863 року Арінорі пережив сацумсько-британську війну, а через два роки, згідно з таємним удільними наказом, виїхав на стажування до Лондона. Згодом він переїхав до США, де зацікавився християнством і зблизився із харизматичним лідером .
1868 року Арінорі повернувся до Японії й одразу ж був прийнятий на службу реставраційним Імператорським урядом як помічник Іноземної канцелярії. Він також увійшов до складу членів урядового Центру дослідження парламентської системи та Центру дослідження шкільної системи, але невдовзі полишив їх через неприйняття пропозиції скасувати самурайський становий привілей на носіння зброї.
1870 року Арінорі був відправлений помічником посла до США, де займався пошуком кредитів та розвитком японсько-американських культурних зв'язків. Перебуваючи на посаді він видав англійською мовою роботи «Релігійна свобода в Японії» та «Японська освіта».
1873 року Арінорі повернувся на батьківщину й отримав призначення на посаду старшого помічника Міністерства закордонних справ. Невдовзі його делегували послом до китайської династії Цін, а потім призначили виконувачем обов'язків заступника міністра закордонних справ Японії. В цей же час Арінорі заснував із однодумцями просвітницьке Товариство 1873 року, яке поширювало серед японської громадськості західні ідеї свобод і прав людини, а 1875 року відкрив Торговельний колегіум, майбутній університет Хітоцубасі, з метою розвитку японської промисловості, комерції та виховання кваліфікованих управлінців.
1879 року Арінорі був призначений надзвичайним і повноважним послом до Британської імперії. Він намагався скасувати нерівноправний японсько-британський договір, підписаний 1858 року, але успіхів у цій справі не здобув.
Влітку, 1882 року, Арінорі зустрівся з Іто Хіробумі в Парижі, де обговорив із ним тему модернізації системи освіти в Японії. 1884 року, після повернення додому, він отримав призначення на посади члена Імператорської ради та виконувача обов'язків голови Міністерства культури, і цілковито присвятив себе реформуванню японської освітньої системи. 1885 року, у зв'язку із постанням Кабінету міністрів Японії, Арінорі зайняв в ньому крісло міністра культури.
1886 року Арінорі розпочав реформу освіти й опублікував від імені японського уряду ряд указів щодо системи організації шкіл. Останні стали поділятися на початкові, середні і вищі. Він також започаткував систему найвищих . Особливу увагу міністр приділяв вихованню освітніх кадрів, тому створив загальнонаціональну мережу педагогічних шкіл. Також він впровадив у навчальних закладах обов'язкові заняття з фізкультури.
За три роки свого перебування на посту, Арінорі об'їздив майже всю Японію — від регіону Тохоку до Окінави. Він виступав із просвітницькими лекціями, пояснюючи необхідність вестернізації традиційної освіти. Проте запал міністра сприймався прохолодно його підлеглими, а його укази викликали критику ізоляціоністів. Противники називали реформатора «привидом з товариства 1873 року», граючи на схожості прочитання ієрогліфів «Арінорі» з японським словом «юрей» — «привид».
11 лютого 1889 року, в день проголошення Конституції Великої Японської Імперії, Арінорі був убитий ізоляціоністом .
Примітки
- Japan Search — 2020.
- http://global.britannica.com/biography/Mori-Arinori
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Морі Арінорі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Religious freedom in Japan : a memorial and draft of Charter / by Arinori Mori. — Washinton, D.C.: Mori Arinori, 1872.
- Education in Japan: a series of letters. Addressed by prominent Americans to Arinori Mori. — New York: D. Appleton, 1873.
Джерела та література
Морі Арінорі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морі Арінорі |
- (яп.)
- (яп.) Морі Арінорі. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії [ 14 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mo ri Arino ri yap 森有礼 もりありのり 23 serpnya 1847 12 lyutogo 1889 yaponskij politichnij i derzhavnij diyach diplomat Ministr kulturi Yaponiyi 1885 1889 odin z avtoriv novitnoyi sistemi osviti Yaponiyi Zasnovnik universitetu Hitocubasi Golova Tovaristva 1873 Chlen Tokijskoyi akademiyi nauk Vikont GromadyanstvoYaponiyaTitulvikontPsevdonim助五郎 i 金之丞Nazva kanoyuもり ありのり 1 Data narodzhennya23 serpnya 1847 1847 08 23 2 3 Misce narodzhennyadData smerti12 lyutogo 1889 1889 02 12 3 4 41 rik Misce smertiPrefektura Tokio d Rid smertivbivstvoHto vbivdBrat sestradU shlyubi zdDitinad i dRidna movayaponskaMova tvorchostiyaponskaRid diyalnostidiplomat politik thinkerPracivnik uUniversitet HitocubasiPosadaposol i ministr osviti Yaponiyi d Zaklad osvitiUniversitetskij koledzh Londona d i dNavchavsya udChlen uAkademiya nauk Yaponiyi Tovaristvo 1873 i Q11622347 Otrimani vidznaki Mori Arinori u VikishovishiBiografiyaMori Arinori narodivsya 23 serpnya 1847 roku v pivdennoyaponskomu avtonomnomu udili Sacuma han v samurajskij rodini Vin navchavsya v udilnij shkoli i uryadovij shkoli 1863 roku Arinori perezhiv sacumsko britansku vijnu a cherez dva roki zgidno z tayemnim udilnimi nakazom viyihav na stazhuvannya do Londona Zgodom vin pereyihav do SShA de zacikavivsya hristiyanstvom i zblizivsya iz harizmatichnim liderom 1868 roku Arinori povernuvsya do Yaponiyi j odrazu zh buv prijnyatij na sluzhbu restavracijnim Imperatorskim uryadom yak pomichnik Inozemnoyi kancelyariyi Vin takozh uvijshov do skladu chleniv uryadovogo Centru doslidzhennya parlamentskoyi sistemi ta Centru doslidzhennya shkilnoyi sistemi ale nevdovzi polishiv yih cherez neprijnyattya propoziciyi skasuvati samurajskij stanovij privilej na nosinnya zbroyi 1870 roku Arinori buv vidpravlenij pomichnikom posla do SShA de zajmavsya poshukom kreditiv ta rozvitkom yaponsko amerikanskih kulturnih zv yazkiv Perebuvayuchi na posadi vin vidav anglijskoyu movoyu roboti Religijna svoboda v Yaponiyi ta Yaponska osvita 1873 roku Arinori povernuvsya na batkivshinu j otrimav priznachennya na posadu starshogo pomichnika Ministerstva zakordonnih sprav Nevdovzi jogo deleguvali poslom do kitajskoyi dinastiyi Cin a potim priznachili vikonuvachem obov yazkiv zastupnika ministra zakordonnih sprav Yaponiyi V cej zhe chas Arinori zasnuvav iz odnodumcyami prosvitnicke Tovaristvo 1873 roku yake poshiryuvalo sered yaponskoyi gromadskosti zahidni ideyi svobod i prav lyudini a 1875 roku vidkriv Torgovelnij kolegium majbutnij universitet Hitocubasi z metoyu rozvitku yaponskoyi promislovosti komerciyi ta vihovannya kvalifikovanih upravlinciv 1879 roku Arinori buv priznachenij nadzvichajnim i povnovazhnim poslom do Britanskoyi imperiyi Vin namagavsya skasuvati nerivnopravnij yaponsko britanskij dogovir pidpisanij 1858 roku ale uspihiv u cij spravi ne zdobuv Vlitku 1882 roku Arinori zustrivsya z Ito Hirobumi v Parizhi de obgovoriv iz nim temu modernizaciyi sistemi osviti v Yaponiyi 1884 roku pislya povernennya dodomu vin otrimav priznachennya na posadi chlena Imperatorskoyi radi ta vikonuvacha obov yazkiv golovi Ministerstva kulturi i cilkovito prisvyativ sebe reformuvannyu yaponskoyi osvitnoyi sistemi 1885 roku u zv yazku iz postannyam Kabinetu ministriv Yaponiyi Arinori zajnyav v nomu krislo ministra kulturi 1886 roku Arinori rozpochav reformu osviti j opublikuvav vid imeni yaponskogo uryadu ryad ukaziv shodo sistemi organizaciyi shkil Ostanni stali podilyatisya na pochatkovi seredni i vishi Vin takozh zapochatkuvav sistemu najvishih Osoblivu uvagu ministr pridilyav vihovannyu osvitnih kadriv tomu stvoriv zagalnonacionalnu merezhu pedagogichnih shkil Takozh vin vprovadiv u navchalnih zakladah obov yazkovi zanyattya z fizkulturi Za tri roki svogo perebuvannya na postu Arinori ob yizdiv majzhe vsyu Yaponiyu vid regionu Tohoku do Okinavi Vin vistupav iz prosvitnickimi lekciyami poyasnyuyuchi neobhidnist vesternizaciyi tradicijnoyi osviti Prote zapal ministra sprijmavsya proholodno jogo pidleglimi a jogo ukazi viklikali kritiku izolyacionistiv Protivniki nazivali reformatora prividom z tovaristva 1873 roku grayuchi na shozhosti prochitannya iyeroglifiv Arinori z yaponskim slovom yurej privid 11 lyutogo 1889 roku v den progoloshennya Konstituciyi Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi Arinori buv ubitij izolyacionistom PrimitkiJapan Search 2020 d Track Q62338567 http global britannica com biography Mori Arinori Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Mori Arinori Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Religious freedom in Japan a memorial and draft of Charter by Arinori Mori Washinton D C Mori Arinori 1872 Education in Japan a series of letters Addressed by prominent Americans to Arinori Mori New York D Appleton 1873 Dzherela ta literaturaMori Arinori 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mori Arinori yap yap Mori Arinori Yaponski novitni portreti Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi 14 veresnya 2009 u Wayback Machine