Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Морфоло́гія (від дав.-гр. μορφή — «форма» + λογία — «слово», «вчення»), словосклад — розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови. Це вчення про будову та граматичні класи слів (частини мови), граматичні категорії і систему словозміни їх. Основною одиницею морфології є слово, але в аспекті граматичної будови, особливостей змінювання і творення, вираження властивих слову граматичних значень.
Поняття «морфологія» лінгвісти трактують по-різному. Відповідно до однієї з найвідоміших концепцій морфологія поширюється на структуру граматичних одиниць, що не виходять за межі слова, на відміну від синтаксису. Традиційний поділ граматики на морфологію і синтаксис деякі мовознавці заперечують. Зокрема, Фердинанд де Соссюр вважає, що з лінгвістичного погляду морфологія позбавлена свого реального об'єкта вивчення і не може становити відмінної від синтаксису дисципліни. Існує також надто широке розуміння морфології, за яким вона є наукою про форми, які стосуються не тільки внутрішньо слів, засобів вираження у їх зовнішньому вияві, а й будь-яких елементів, зокрема позаслівних засобів типу порядку слів, інтонації, службових слів. У зв'язку з цим ряд дослідників пропонує розрізняти флективну морфологію і нефлективну (синтаксичну, аналітичну).
Історія
Морфологія як розділ почала формуватися у надрах античної мовознавчої традиції. Було сформульовано основи традиційні класифікації частин мови і граматичних категорій, протиставлення «субстанції» (вихідної форми слова) і «акциденції» (парадигми слова), явищ (аналогії). В епоху Відродження з'являється система понять, що стосуються структури слова (корінь, афікс, суфікс).
Термін «морфологія» пов'язують з іменем Й. В. Гете, який називав ним розділ біології про форми живих організмів. У 19 ст. цей термін поширюється і в мовознавстві на означення тієї галузі науки про мову, яка вивчає форми слова. У лінгвістичному значенні його вперше ввів Август Шлейхер.
Завдання морфології
Морфологія як наука передбачає розв'язання таких завдань:
- визначення принципів розчленування лексем на словоформи та об'єднання словоформ у лексеми;
- з'ясування частини семантики слова як морфологічної (граматичне значення);
- обґрунтування переліку морфологічних категорій та їх природи;
- опис сукупності формальних засобів, закріплених за відповідними частинами мови та їхніми морфологічними категоріями.
Морфологічні одиниці
Підставою для виділення морфології як окремого розділу граматики є членованість слова на менші одиниці — морфеми. Слова тоді передбачають подвійне членування, яке полягає у тому, що означуване слово членується на менші означувані, а його означальне — на менші означальні, до того ж компоненти внутрішнього (змістового) плану співвідносяться з компонентами зовнішнього (звукового) плану. Морфологія стосується вираження значень не коренями, а афіксами, що відрізняє її від лексикології.
Поділ граматики на морфологію і синтаксис закономірний для мов (до них належить і українська мова) з протиставленням двох морфологічних одиниць — слова і морфеми. У граматичній системі слово є максимальною та основною морфологічно значеннєвою одиницею (одиницею-конструкцією, оскільки складається з менших одиниць-морфем), а морфема — мінімальною. Оскільки морфологічна система перетинається з синтаксичною, то слово є з'єднувальною ланкою між ними, функціонуючи як максимальна та основна одиниця в морфології і як мінімальна одиниця у синтаксисі.
Морфологічні категорії і значення
У слові відбито морфемну структуру і морфологічні категорії конкретної мови. Граматичне значення слова, передаване службовими елементами, є абстрактним, не залежним безпосередньо від його конкретного лексичного значення. Наприклад, у слові біг («вид руху») наявні такі граматичні значення, як належність до розряду іменника, до чоловічого роду однини, називного відмінка.
Класифікацію типів морфологічних значень слів проводять на основі їх відношення до відображення позамовної дійсності, синтаксичної системи, словозміни, словотвору тощо. Значення, що відображають дійсність, кваліфікують як номінативні, а спрямовані у внутрішню синтаксичну структуру мови — як синтаксичні (релятивні). Внутрішньоморфологічна класифікація значень ґрунтується на широкому розумінні морфології як такої системи, що складається з власне морфології і словотвірної морфології, і відповідно до характеру службових морфем (афіксів) охоплює словозмінні (власне граматичні, грамеми, флективні) та словотвірні (дериваційні, дериватеми, класифікаційні) значення.
Словозмінні і словотвірні значення зумовлюють поділ морфології на дві взаємопов'язані частини — граматичну морфологію (словозміну, парадигматику) і лексичну морфологію (словотвір). Нерідко до власне морфології зараховують тільки словозміну, яка спирається на регулярне творення форм слова.
Морфологічні категорії здебільшого класифікують за кількістю грамем (значень), що утворюють категорію, і за характером відношень між ними. Мінімальним виявом морфологічної категорії у сучасній українськиій мові виступають дві грамеми (категорія числа), а максимальним — сім грамем (категорія відмінка). Грамемам кожної категорії властива однорідність граматичного значення. Зокрема, категорію часу дієслова формують значення теперішній, минулий і майбутній часи. Морфологічні категорії мають зовнішний (афіксальний) засіб вираження граматичного значення, що уможливлює граматичну видозміну слова.
Конкретну форму слова називають словоформою, а слово як сукупність і репрезентант словоформ, об'єднаних тотожним лексичним значенням і розрізнених тільки у граматичному плані за допомогою службових елементів, кваліфікують як лексему. Відповідно до причетності/непричетності морфологічних форм слів до синтаксичної сфери мови їх поділяють на синтаксичні й несинтаксичні.
Синтаксичні форми вказують на відношення залежності (наприклад, прикметникові форми відмінка, числа і роду вказують на підпорядкування прикметника опорному ім.) або взаємозалежності (наприклад, зв'язок координації між підметом і присудком, де головні члени речення взаємно підпорядковують один одного) у синтаксичних одиницях-конструкціях — реченні і словосполученні. Несинтаксичні ж форми не функціонують у межах того самого речення або словосполучення як показники синтакс. зв'язку між їхніми компонентами (наприклад, відношення між формами не-док. і док. в. дієслова).
Розділи морфології
Морфологія загальна і морфологія окремих мов
За обсягом об'єкта вивчення розрізняють загальну (теоретичну) морфологію і морфологію окремих мов. У загальній морфології вивчають сукупність морфологічних засобів вираження граматичного значення, застосовуваних у мовах світу, типи морфологічних одиниць і категорій та їхніх взаємовідношень.
Є два методи дослідження відношень між морфологічними одиницями і категоріями: формально-семантичний (сукупний) і роздільний, орієнтований на вивчення відносно автономних елементів значення і форми. Важливим завданням загального мовознавства є також визначення морфологічних універсалій (явищ, властивих усім мовам) та фреквенталій (явищ, властивих багатьом мовам), тенденцій розвитку і функціонування морфол. структури слова.
Морфологія окремих мов вивчають особливості морфем, структури слова, ієрархії морфологічних категорій і подібне.
Специфіку морфології сучасної української мови становлять:
- характер співвідношення словозміни і класифікації морфологічних категорій,
- концентрація граматичних значень і форм навколо іменників і дієслів як центральних частин мови,
- посилення взаємодії між аполітизмом і синтетизмом у граматичній структурі.
Синхронна і діахронна морфологія
Морфологія може ґрунтуватися на діахронічному або синхронічному аналізі мови. Пов'язана з діахронічним підходом історична морфологія вивчає історичний розвиток структури слова, зміни значень і форми морфем, аналогійні процеси, відмирання старих і виникнення нових морфологічних категорій, кількісні видозміни грамем і відношень між ними.
Описова морфологія, що ґрунтується на синхронічному підході, досліджує морфологічну будову мови в певний момент її розвитку як системи одночасно існуючих взаємопов'язаних і взаємозумовлених одиниць та категорій. Застосування порівняльного методу перетворює історичну морфологію на порівняльно-історичну (історичну морфологію споріднених мов), а описову морфологію — на зіставну морфологію (описову морфологію споріднених і неспоріднених мов).
Синхронічний аспект дає змогу вивчати не тільки сучасний стан морфологічної будови мови, а й окремі періоди в її історії, що характеризуються відносною стабільністю і відмінністю від інших періодів.
Функціональна морфологія
У 2-й пол. хх ст. набуло поширення вивчення граматичних явищ з погляду їхньої функціональної спеціалізації. Центральним для функціонального граматичного напряму є поняття функцій мови і граматичних одиниць. Функціональна морфологія вивчає функції морфологічних одиниць і категорій, первинні та вторинні функції морфологічних форм.
Формальна морфеміка та морфонологія
Внутрішній поділ морфології здійснюють також за суто формальними показниками. Зокрема, виділяють формальну морфеміку — морфемну будову мови і форм, закономірності поєднання морфем у слово, а також спеціальний розділ морфології, що вивчає формальні типи і структуру морфем. Це одна з центральних ланок морфологічної проблематики, яку у вузькоформальному розумінні вважають єдиною ділянкою морфології.
Інше спрямування має морфонологія — розділ морфології, об'єктом вивчення якого є фонемний склад морфем різних типів і форм, перетворення їх та об'єднання у морфемні комплекси.
Семантична морфологія
У 1930-х роках вчені Празького лінгвістичного гуртка зосередили увагу на вивченні семантичного змісту морфологічних категорій, що збагатило теоретичну морфологію фундаментальними здобутками. Щоправда, семантичний принцип до вивчення граматичної будови вперше застосував О. Потебня ще наприкінці 19 ст. Пов'язуючи розвиток граматичної будови з розвитком людського мислення, він обґрунтував теоретичне положення про те, що «форма є значення». О. Потебня передусім увів у науку своє розуміння мовної категоріальності, категоризації думки в мові. Висвітлення граматичної категоризації у вченого тісно пов'язане з системністю мови і особливо з осмисленням мови та мовлення. Традиційній інтеграції граматичних значень, об'єднуваних звуковою формою, О. Потебня протиставляє семантико-функціональне категоріальне членування.
Для української граматичної традиції характерна постійна увага до форми і семантики морфологічних одиниць і категорій.
Ключові терміни
Примітки
- МОРФОЛОГІЯ — СИНОНІМІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 24 листопада 2023.
- Für die Lehre von der Wortform wähle ich das Wort «Morphologie» («for the science of word formation, I choose the term 'morphology'», Mémoires Acad. Impériale 7/1/7, 35)
- Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови [Текст] / І. Р. Вихованець (ред.). — К. : Університетське видавництво «Пульсари», 2004. — 398 с. — (Академічна граматика української мови). — . — С. 7.
Література
- Вихованець І. Р. Морфологія // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- КСУЛМ. Т. 1. К., 1951;
- Потебня А. А. Из записок по русс. грамматике. Т. 1-4. М., 1958-85;
- Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. Ч. 1—2. К., 1961—1964;
- СУЛМ. Морфологія. К., 1969;
- Кубрякова Е. С. Основы морфологического анализа. М., 1974;
- Бондарко А. В. Теория морфологических категорий. Ленинград, 1976;
- Булыгина Т. В. Проблемы теории морфологических моделей. М., 1977;
- СУМ. Морфологія. К., 1978;
- Вихованець I. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К, 1988;
- Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія. К., 1993;
- Загнітко Л. П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Д., 1996;
- Вихованець I., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. К., 2004.
- Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Посилання
- Морфологія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 338. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Morfologiya Morfolo giya vid dav gr morfh forma logia slovo vchennya slovosklad rozdil gramatiki v yakomu vivchayut yavisha sho harakterizuyut gramatichnu prirodu slova yak gramatichnoyi odinici movi Ce vchennya pro budovu ta gramatichni klasi sliv chastini movi gramatichni kategoriyi i sistemu slovozmini yih Osnovnoyu odiniceyu morfologiyi ye slovo ale v aspekti gramatichnoyi budovi osoblivostej zminyuvannya i tvorennya virazhennya vlastivih slovu gramatichnih znachen Ponyattya morfologiya lingvisti traktuyut po riznomu Vidpovidno do odniyeyi z najvidomishih koncepcij morfologiya poshiryuyetsya na strukturu gramatichnih odinic sho ne vihodyat za mezhi slova na vidminu vid sintaksisu Tradicijnij podil gramatiki na morfologiyu i sintaksis deyaki movoznavci zaperechuyut Zokrema Ferdinand de Sossyur vvazhaye sho z lingvistichnogo poglyadu morfologiya pozbavlena svogo realnogo ob yekta vivchennya i ne mozhe stanoviti vidminnoyi vid sintaksisu disciplini Isnuye takozh nadto shiroke rozuminnya morfologiyi za yakim vona ye naukoyu pro formi yaki stosuyutsya ne tilki vnutrishno sliv zasobiv virazhennya u yih zovnishnomu viyavi a j bud yakih elementiv zokrema pozaslivnih zasobiv tipu poryadku sliv intonaciyi sluzhbovih sliv U zv yazku z cim ryad doslidnikiv proponuye rozriznyati flektivnu morfologiyu i neflektivnu sintaksichnu analitichnu IstoriyaMorfologiya yak rozdil pochala formuvatisya u nadrah antichnoyi movoznavchoyi tradiciyi Bulo sformulovano osnovi tradicijni klasifikaciyi chastin movi i gramatichnih kategorij protistavlennya substanciyi vihidnoyi formi slova i akcidenciyi paradigmi slova yavish analogiyi V epohu Vidrodzhennya z yavlyayetsya sistema ponyat sho stosuyutsya strukturi slova korin afiks sufiks Termin morfologiya pov yazuyut z imenem J V Gete yakij nazivav nim rozdil biologiyi pro formi zhivih organizmiv U 19 st cej termin poshiryuyetsya i v movoznavstvi na oznachennya tiyeyi galuzi nauki pro movu yaka vivchaye formi slova U lingvistichnomu znachenni jogo vpershe vviv Avgust Shlejher Zavdannya morfologiyiMorfologiya yak nauka peredbachaye rozv yazannya takih zavdan viznachennya principiv rozchlenuvannya leksem na slovoformi ta ob yednannya slovoform u leksemi z yasuvannya chastini semantiki slova yak morfologichnoyi gramatichne znachennya obgruntuvannya pereliku morfologichnih kategorij ta yih prirodi opis sukupnosti formalnih zasobiv zakriplenih za vidpovidnimi chastinami movi ta yihnimi morfologichnimi kategoriyami Morfologichni odiniciPidstavoyu dlya vidilennya morfologiyi yak okremogo rozdilu gramatiki ye chlenovanist slova na menshi odinici morfemi Slova todi peredbachayut podvijne chlenuvannya yake polyagaye u tomu sho oznachuvane slovo chlenuyetsya na menshi oznachuvani a jogo oznachalne na menshi oznachalni do togo zh komponenti vnutrishnogo zmistovogo planu spivvidnosyatsya z komponentami zovnishnogo zvukovogo planu Morfologiya stosuyetsya virazhennya znachen ne korenyami a afiksami sho vidriznyaye yiyi vid leksikologiyi Podil gramatiki na morfologiyu i sintaksis zakonomirnij dlya mov do nih nalezhit i ukrayinska mova z protistavlennyam dvoh morfologichnih odinic slova i morfemi U gramatichnij sistemi slovo ye maksimalnoyu ta osnovnoyu morfologichno znachennyevoyu odiniceyu odiniceyu konstrukciyeyu oskilki skladayetsya z menshih odinic morfem a morfema minimalnoyu Oskilki morfologichna sistema peretinayetsya z sintaksichnoyu to slovo ye z yednuvalnoyu lankoyu mizh nimi funkcionuyuchi yak maksimalna ta osnovna odinicya v morfologiyi i yak minimalna odinicya u sintaksisi Morfologichni kategoriyi i znachennyaDokladnishe Gramatichna kategoriya U slovi vidbito morfemnu strukturu i morfologichni kategoriyi konkretnoyi movi Gramatichne znachennya slova peredavane sluzhbovimi elementami ye abstraktnim ne zalezhnim bezposeredno vid jogo konkretnogo leksichnogo znachennya Napriklad u slovi big vid ruhu nayavni taki gramatichni znachennya yak nalezhnist do rozryadu imennika do cholovichogo rodu odnini nazivnogo vidminka Klasifikaciyu tipiv morfologichnih znachen sliv provodyat na osnovi yih vidnoshennya do vidobrazhennya pozamovnoyi dijsnosti sintaksichnoyi sistemi slovozmini slovotvoru tosho Znachennya sho vidobrazhayut dijsnist kvalifikuyut yak nominativni a spryamovani u vnutrishnyu sintaksichnu strukturu movi yak sintaksichni relyativni Vnutrishnomorfologichna klasifikaciya znachen gruntuyetsya na shirokomu rozuminni morfologiyi yak takoyi sistemi sho skladayetsya z vlasne morfologiyi i slovotvirnoyi morfologiyi i vidpovidno do harakteru sluzhbovih morfem afiksiv ohoplyuye slovozminni vlasne gramatichni gramemi flektivni ta slovotvirni derivacijni derivatemi klasifikacijni znachennya Slovozminni i slovotvirni znachennya zumovlyuyut podil morfologiyi na dvi vzayemopov yazani chastini gramatichnu morfologiyu slovozminu paradigmatiku i leksichnu morfologiyu slovotvir Neridko do vlasne morfologiyi zarahovuyut tilki slovozminu yaka spirayetsya na regulyarne tvorennya form slova Morfologichni kategoriyi zdebilshogo klasifikuyut za kilkistyu gramem znachen sho utvoryuyut kategoriyu i za harakterom vidnoshen mizh nimi Minimalnim viyavom morfologichnoyi kategoriyi u suchasnij ukrayinskiij movi vistupayut dvi gramemi kategoriya chisla a maksimalnim sim gramem kategoriya vidminka Gramemam kozhnoyi kategoriyi vlastiva odnoridnist gramatichnogo znachennya Zokrema kategoriyu chasu diyeslova formuyut znachennya teperishnij minulij i majbutnij chasi Morfologichni kategoriyi mayut zovnishnij afiksalnij zasib virazhennya gramatichnogo znachennya sho umozhlivlyuye gramatichnu vidozminu slova Konkretnu formu slova nazivayut slovoformoyu a slovo yak sukupnist i reprezentant slovoform ob yednanih totozhnim leksichnim znachennyam i rozriznenih tilki u gramatichnomu plani za dopomogoyu sluzhbovih elementiv kvalifikuyut yak leksemu Vidpovidno do prichetnosti neprichetnosti morfologichnih form sliv do sintaksichnoyi sferi movi yih podilyayut na sintaksichni j nesintaksichni Sintaksichni formi vkazuyut na vidnoshennya zalezhnosti napriklad prikmetnikovi formi vidminka chisla i rodu vkazuyut na pidporyadkuvannya prikmetnika opornomu im abo vzayemozalezhnosti napriklad zv yazok koordinaciyi mizh pidmetom i prisudkom de golovni chleni rechennya vzayemno pidporyadkovuyut odin odnogo u sintaksichnih odinicyah konstrukciyah rechenni i slovospoluchenni Nesintaksichni zh formi ne funkcionuyut u mezhah togo samogo rechennya abo slovospoluchennya yak pokazniki sintaks zv yazku mizh yihnimi komponentami napriklad vidnoshennya mizh formami ne dok i dok v diyeslova Rozdili morfologiyiMorfologiya zagalna i morfologiya okremih mov Za obsyagom ob yekta vivchennya rozriznyayut zagalnu teoretichnu morfologiyu i morfologiyu okremih mov U zagalnij morfologiyi vivchayut sukupnist morfologichnih zasobiv virazhennya gramatichnogo znachennya zastosovuvanih u movah svitu tipi morfologichnih odinic i kategorij ta yihnih vzayemovidnoshen Ye dva metodi doslidzhennya vidnoshen mizh morfologichnimi odinicyami i kategoriyami formalno semantichnij sukupnij i rozdilnij oriyentovanij na vivchennya vidnosno avtonomnih elementiv znachennya i formi Vazhlivim zavdannyam zagalnogo movoznavstva ye takozh viznachennya morfologichnih universalij yavish vlastivih usim movam ta frekventalij yavish vlastivih bagatom movam tendencij rozvitku i funkcionuvannya morfol strukturi slova Morfologiya okremih mov vivchayut osoblivosti morfem strukturi slova iyerarhiyi morfologichnih kategorij i podibne Specifiku morfologiyi suchasnoyi ukrayinskoyi movi stanovlyat harakter spivvidnoshennya slovozmini i klasifikaciyi morfologichnih kategorij koncentraciya gramatichnih znachen i form navkolo imennikiv i diyesliv yak centralnih chastin movi posilennya vzayemodiyi mizh apolitizmom i sintetizmom u gramatichnij strukturi Sinhronna i diahronna morfologiya Morfologiya mozhe gruntuvatisya na diahronichnomu abo sinhronichnomu analizi movi Pov yazana z diahronichnim pidhodom istorichna morfologiya vivchaye istorichnij rozvitok strukturi slova zmini znachen i formi morfem analogijni procesi vidmirannya starih i viniknennya novih morfologichnih kategorij kilkisni vidozmini gramem i vidnoshen mizh nimi Opisova morfologiya sho gruntuyetsya na sinhronichnomu pidhodi doslidzhuye morfologichnu budovu movi v pevnij moment yiyi rozvitku yak sistemi odnochasno isnuyuchih vzayemopov yazanih i vzayemozumovlenih odinic ta kategorij Zastosuvannya porivnyalnogo metodu peretvoryuye istorichnu morfologiyu na porivnyalno istorichnu istorichnu morfologiyu sporidnenih mov a opisovu morfologiyu na zistavnu morfologiyu opisovu morfologiyu sporidnenih i nesporidnenih mov Sinhronichnij aspekt daye zmogu vivchati ne tilki suchasnij stan morfologichnoyi budovi movi a j okremi periodi v yiyi istoriyi sho harakterizuyutsya vidnosnoyu stabilnistyu i vidminnistyu vid inshih periodiv Funkcionalna morfologiya U 2 j pol hh st nabulo poshirennya vivchennya gramatichnih yavish z poglyadu yihnoyi funkcionalnoyi specializaciyi Centralnim dlya funkcionalnogo gramatichnogo napryamu ye ponyattya funkcij movi i gramatichnih odinic Funkcionalna morfologiya vivchaye funkciyi morfologichnih odinic i kategorij pervinni ta vtorinni funkciyi morfologichnih form Formalna morfemika ta morfonologiya Vnutrishnij podil morfologiyi zdijsnyuyut takozh za suto formalnimi pokaznikami Zokrema vidilyayut formalnu morfemiku morfemnu budovu movi i form zakonomirnosti poyednannya morfem u slovo a takozh specialnij rozdil morfologiyi sho vivchaye formalni tipi i strukturu morfem Ce odna z centralnih lanok morfologichnoyi problematiki yaku u vuzkoformalnomu rozuminni vvazhayut yedinoyu dilyankoyu morfologiyi Inshe spryamuvannya maye morfonologiya rozdil morfologiyi ob yektom vivchennya yakogo ye fonemnij sklad morfem riznih tipiv i form peretvorennya yih ta ob yednannya u morfemni kompleksi Semantichna morfologiya U 1930 h rokah vcheni Prazkogo lingvistichnogo gurtka zoseredili uvagu na vivchenni semantichnogo zmistu morfologichnih kategorij sho zbagatilo teoretichnu morfologiyu fundamentalnimi zdobutkami Shopravda semantichnij princip do vivchennya gramatichnoyi budovi vpershe zastosuvav O Potebnya she naprikinci 19 st Pov yazuyuchi rozvitok gramatichnoyi budovi z rozvitkom lyudskogo mislennya vin obgruntuvav teoretichne polozhennya pro te sho forma ye znachennya O Potebnya peredusim uviv u nauku svoye rozuminnya movnoyi kategorialnosti kategorizaciyi dumki v movi Visvitlennya gramatichnoyi kategorizaciyi u vchenogo tisno pov yazane z sistemnistyu movi i osoblivo z osmislennyam movi ta movlennya Tradicijnij integraciyi gramatichnih znachen ob yednuvanih zvukovoyu formoyu O Potebnya protistavlyaye semantiko funkcionalne kategorialne chlenuvannya Dlya ukrayinskoyi gramatichnoyi tradiciyi harakterna postijna uvaga do formi i semantiki morfologichnih odinic i kategorij Klyuchovi terminiGramatichna forma Gramatichna kategoriya Gramatichne znachennya Chastini moviPrimitkiMORFOLOGIYa SINONIMIYa Goroh ukrayinski slovniki goroh pp ua ua Procitovano 24 listopada 2023 Fur die Lehre von der Wortform wahle ich das Wort Morphologie for the science of word formation I choose the term morphology Memoires Acad Imperiale 7 1 7 35 Vihovanec I R Gorodenska K G Teoretichna morfologiya ukrayinskoyi movi Tekst I R Vihovanec red K Universitetske vidavnictvo Pulsari 2004 398 s Akademichna gramatika ukrayinskoyi movi ISBN 966 7671 60 7 S 7 LiteraturaVihovanec I R Morfologiya Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 KSULM T 1 K 1951 Potebnya A A Iz zapisok po russ grammatike T 1 4 M 1958 85 Kucherenko I K Teoretichni pitannya gramatiki ukrayinskoyi movi Morfologiya Ch 1 2 K 1961 1964 SULM Morfologiya K 1969 Kubryakova E S Osnovy morfologicheskogo analiza M 1974 Bondarko A V Teoriya morfologicheskih kategorij Leningrad 1976 Bulygina T V Problemy teorii morfologicheskih modelej M 1977 SUM Morfologiya K 1978 Vihovanec I R Chastini movi v semantiko gramatichnomu aspekti K 1988 Bezpoyasko O K Gorodenska K G Rusanivskij V M Gramatika ukrayinskoyi movi Morfologiya K 1993 Zagnitko L P Teoretichna gramatika ukrayinskoyi movi Morfologiya D 1996 Vihovanec I Gorodenska K Teoretichna morfologiya ukrayinskoyi movi K 2004 Zagnitko A P Teoretichna gramatika suchasnoyi ukrayinskoyi movi Morfologiya Sintaksis 13 veresnya 2012 u Wayback Machine PosilannyaMorfologiya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 338 ISBN 978 966 439 921 7