Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також Монтеск є значення Шарль Луї де Монтеск є фр Charles Louis de Secondat Baron de La Brède et de Montesquieu 18

Монтеск’є

Монтеск’є
Див. також: Монтеск'є (значення)

Шарль-Луї де Монтеск'є́ (фр. Charles-Louis de Secondat, Baron de La Brède et de Montesquieu; 18 січня 1689(16890118) — 10 лютого 1755, Париж) — французький правник, письменник і політичний мислитель.

Шарль Луї де Монтеск'є
фр. Montesquieu
image
Ім'я при народженніCharles-Louis de Secondat, Baron de La Brède
Народився18 січня 1689(1689-01-18)
в замку Ла Бред біля Бордо
Помер10 лютого 1755(1755-02-10) (66 років)
Париж, Королівство Франція
·хвороба
ПохованняЦерква Сен-Сюльпіс
Країнаimage Королівство Франція
Національністьimage Франція
Місце проживанняФранція
Діяльністьмислитель, правник, філософ
Відомий завдякифілософ
Alma materd і Ліцей Сент-Луї
Знання мовфранцузька[1][2]
ЧленствоФранцузька академія (10 лютого 1755)[3], Прусська академія наук, Лондонське королівське товариство і d
ЖанрЕпістолярний роман і есей
Magnum opusПро дух законів
Титулбарон
Посадасуддя і d[3]
Конфесіякатолицтво
У шлюбі зd
Дітиd
Автографimage
Нагороди
image

Автор статей до «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел». Автор книг «Перські листи» і «Про дух законів».

Біографія

Народився в аристократичній родині, отримавши ім'я і прізвище Шарль Луї Секонда́, барон де Ла Бред. Прізвище Монтеск'є, яке стало відоме на весь світ, він дістав у 1716 р. від свого рідного дядька, у якого не було дітей. Отримав Шарль від дядька в спадок і його майно: багато землі, будинки, посаду президента Бордоського парламенту, який у той час був судовим закладом.

З 10-ти років Шарль навчається в коледжі при монастирі в місті Жюльї, отримує гарну освіту. Опанував античну літературу, філософію, розібрався, що таке республіканське правління, політична свобода. Юриспруденцію почав вивчати самостійно, коли сім'я приймає рішення, що після смерті дядька посада президента парламенту в Бордо перейде Шарлю. Пізнання права, законодавства були тяжкою справою, але Монтеск'є досяг своєї мети. Він зайняв місце президента парламенту, одночасно працює в Бордоській академії, членом якої його обрали. В цей час зароджуються його головні політичні та правові ідеї, що викликали сенсацію в Європі.

У 1725 році барон переїжджає на постійне місце проживання в Париж. Стає членом Паризької академії. Згодом приймає рішення вирушити у подорож для вивчення обрядів, політики, права народів інших країн. Цей час займає три роки. У квітні 1731 р. Монтеск'є повертається в Париж. Друкуються і виходять у світ основні його роботи. Останні роки свого життя Монтеск'є провів у своєму замку в селі. Поети присвячували йому вірші, трактати. Селяни і паломники приходили з ним поспілкуватися, а то і просто побачити.

Був одружений. Мав двох доньок та сина.

Одного разу професора Ла Бомеля (який підтримував зв'язки з Монтеск'є, пропагував його роботи) заарештували і посадили в Бастилію. Монтеск'є поїхав виручати професора з біди за допомогою своїх впливових друзів. Ла Бомеля звільнили, але сам Монтеск'є застудився, захворів на запалення легенів і 10 лютого 1755 року помер. На похороні був його колега, вчений-енциклопедист Дені Дідро.

Могила Шарля-Луї де Монтеск'є не збереглася.

В працях та поглядах Монтеск'є представлено витоки лібералізму як державної ідеології, яку до нього розвивав англійський філософ Джон Локк, а пізніше — шотландський економіст Адам Сміт.

Монтеск'є, а також Жан-Жак Руссо (1712—†1778) і Джон Локк (1632—†1704) заклали основи ідеології сучасних форм представницької демократії. За «принципом Монтеск'є» влада в правовій державі поділяється на законодавчу (парламент), виконавчу (кабінет міністрів) і судову (верховний суд країни), король (президент) повинен очолювати виконавчу владу.

У фундаментальній праці «Про дух законів» Монтеск'є виклав суспільно-політичні погляди та вчення про державу та право, що принесло автору велику славу.

Вчення про теорію суспільного договору

Основу вчення становить теорія суспільного договору, в цілому яка складається з вчення про походження і сутність держави. Монтеск'є вважав, що держава виникла історично, на певному етапі розвитку суспільства. За Монтеск'є природнє становище — це мирне життя людей в сім'ї. Ворожість між людьми виникає на більш пізньому етапі розвитку суспільства. Першим природнім законом він вважав закон миру. Суспільство неминуче зруйнується, якщо йому не буде притаманна справедливість. Саме тому теоретик наголошує на тому, що вираження волі всіх членів суспільства є необхідною умовою його існування. Вперше Монтеск'є розрізняє суспільство і державу, що до нього багатьма вченими та теоретиками прирівнювалось. Монтеск'є визначає державу як пізніший елемент історичного , існуванню держави передували природній стан людей, сім'я, суспільство героїчних часів, а також спільноти людей у боротьбі один з одним. Державі необхідно з´являтися саме тоді коли війну, яка виникла в людському суспільстві, не можливо зупинити без насильства.

Основна мета держави — вгамувати суперечності, що виникають між людьми в суспільстві, і спрямувати їх у річище правової форми розв'язання спорів між приватними особами, використовуючи спільну силу лише в тих випадках, коли окремі індивіди не бажають коритися встановленому правопорядку. Попри те, що держава виникає із стану війни, передумовою утворення держави є згода всіх людей стати її громадянами. Суспільний договір, за концепцією Монтеск'є, є не угодою, а лише передачею народом влади правителям, при цьому народ тільки делегує свою владу. Він може без згоди правителів змінити форму правління, якщо правителі зловживають одержаною владою і правлять тиранічно.

Нового тлумачення у вченні філософа знаходить і суспільний договір між народом та правителем. В розуміння Монтеск'є суспільний договір є не згодою, а наділенням правителя владою народу, де народ лиш делегує свою владу. Згода між народом та державою — це акт прийняття основних законів держави, які відносяться не до приватного, а до публічного права. Філософ, наголошує, що порушення таких законів дає право народу на повстання проти свавілля правителя.

Поняття та види форм правління держави

Наявність в державному суспільстві права — це найважливіша ознака, яка відрізняє суспільство від інших форм розвитку людської спільноти. Основне завдання держави — змусити окремих членів суспільства виконувати закони, які є вираженням загального блага. Монтеск'є розрізняє державу як союз громадян та як союз посадових осіб. «Суспільство не може існувати без влади». Саме тому основну увагу у вченні про державу Монтеск'є приділяє проблемі форм правління і розподілу влади. Для класифікації форм правління філософ використовував два поняття: природу правління та принципи правління.

За формою правління держави поділяються на республіку, монархію та деспотію. При цьому республіка та монархія є найбільш сприятливими формами правління. Республіканська форма правління — вся верховна влада знаходиться в народу (демократія), або його частини (аристократія). Монархічна форма правління здійснюється однією людиною (монархом) за чітко встановленими та закріпленими законами. Деспотія — управління державою перебуває в руках однієї людини на основі свавілля та власного бажання, поза всякими законами і правилами.

За принципом правління Монтеск'є розумів «людські пристрасті», що спонукають людей діяти так, щоб суспільство та його структура мали стійке існування. В республіці такими принципами є доброчесність, як діяльна любов до вітчизни та рівність; в монархії — честь, як вигідні для правителя ідеали окремих осіб та суспільних груп; у деспотії — страх. При цьому Монтеск'є підкреслює, що держави занепадають при послабленні в них вищеперерахованих принципів.

Філософські погляди про право. «Про дух законів»

У вченні Монтеск'є право — це те, що передує закону і визначає його. Право це вираження справедливості. Тільки справедливе може бути правом. Реалізація права відносно між людьми, зазначав Монтеск'є, можлива тільки тоді коли воно отримує загальнообов'язковий характер за допомогою держави, основна функція якої є законодавство на основі справедливості. Законодавство та держава є взаємопов'язаними та взаємообумовленими.

Розуміння закону, за Монтеск'є, це як людський розум, який керує усіма людьми. Саме тому, закони окремих народів, є не що більшим як окремими випадками застосування цього розуму. Значну увагу приділено дослідженню тих факторів, що утворюють «дух законів». Державою керують п'ять основних факторів: релігія, закони, звичаї, принципи правління, погляди. Ці фактори є взаємопов'язаними один з одним. Саме тому, Монтеск'є підкреслює, що в законотворчому процесі має враховувати «дух законів», тобто закони мають відповідати: властивостям народу, для якого вони встановлені (оскільки в окремих випадках ці закони можуть бути застосованими для іншого народу); природі і принципам правління; фізичним і моральним ознакам країни (клімату, масштабу, стилю життя народу, рівню свободи, релігії населення, обрядам і звичаям тощо.) Таким чином, вперше зазначені та виокремлені правоутворюючі чинники для національного законодавства.

«Перські листи»

У 1721 році з'явився твір, який викликав справжню сенсацію. «Перські листи» вийшли під вигаданим прізвищем автора і друкувалися в Голландії, але його справжнє ім'я скоро стало широко відоме публіці. Книга відразу ж потрапила в ряд заборонених, що, втім, не заважало їй регулярно перездаватися за кордоном. У «Перських листах» Монтеск'є виступає від імені персів Узбека і Ріки, які подорожують по Європі. Він вклав в уста своїх героїв зухвалу критику політичного життя Франції. Саркастичні оцінки Людовика XIV, прозваного підлесниками королем-сонцем, засудження непривабливих придворних звичаїв, неприховане обурення автора політикою католицької церкви, котра переслідувала будь-який прояв інакомислення, забезпечили Монтеск'є незмінно захоплений прийом в світських салонах.

Книга справила загальну сенсацію і, попри заборону, розходилася у величезній кількості примірників, викликаючи самі суперечливі чутки. В один рік вона витримала вісім видань.

«Загальний трактат про обов'язки»

Філософські позиції Монтеск'є були перехідними від деїзму до метафізичного матеріалізму. Він різко критикував теологію і церкву, хоча й визнавав роль релігії у підтриманні суспільної моралі. Будучи прихильником теорії природнього права, Монтеск'є, на відміну від теоретиків раціоналістичних концепцій, вважав неможливим побудувати на цій теорії універсальну систему суспільних законів, оскільки умови існування різних народів неоднакові. Відповідно до теорії суспільного договору Монтеск'є доводив, що держава є не продуктом Божої волі, а результатом свідомої діяльності людей. Держава виникає на певній стадії розвитку людського суспільства. Першим ступенем цього розвитку є природній стан, за якого люди мирно живуть у сім'ї. Дослідженню такого природнього стану Монтеск'є присвятив «Загальний трактат про обов'язки» (1725).

Праці Монтеск'є

image
Lettres familieres a divers amis d'Italie, 1767
  • «Про дух законів» (1748)
  • «Міркування про систему ідей»
  • «Дослідження про сутність хвороб»
  • «Про причини відлуння»
  • «Про політику римлян в релігійній сфері»
  • «Про тяжкість»
  • «Про приливи і відливи»
  • «Зауваження про природну історію»
  • «Про прозорість тіл»
  • «Про призначення ниркових залоз»

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Académie française
    d:Track:Q107214508
  4. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  5. Азаркин Н. М./ Монтескье- М.:Юрид.лит. 1988. — Ст. 36-66., 76-97.
  6. Л. В. Губерський. І. Ф. Надольний. В. Б. Андрущенко /філософія: навчальний посібник.2006 — Ст.66-70.
  7. О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань Філософія: підручник.2014 — Ст. 89-95

Джерела та література

  • Монтеск'є, Шарль Луї де // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 396. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Мироненко О. М.. Монтеск'є Шарль Луї // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.465
  • Ильберт К. Монтескье / Соч. Сэра Кортней Ильберта; Перевод с английского // Журнал Министерства Юстиции. — СПб., 1904. — № 7 (Сентябрь). — С. 135—172. (те ж саме на англ. : Ilbert, Courtenay Peregrine. Montesquieu. — Oxford: Clarendon press, 1904. — 56 p.) (рос.)(англ.)
  • Кормич А. І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. — К.: Правова єдність, 2009—312 с. [ 26 серпня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Div takozh Montesk ye znachennya Sharl Luyi de Montesk ye fr Charles Louis de Secondat Baron de La Brede et de Montesquieu 18 sichnya 1689 16890118 10 lyutogo 1755 Parizh francuzkij pravnik pismennik i politichnij mislitel Sharl Luyi de Montesk yefr MontesquieuIm ya pri narodzhenniCharles Louis de Secondat Baron de La BredeNarodivsya18 sichnya 1689 1689 01 18 v zamku La Bred bilya BordoPomer10 lyutogo 1755 1755 02 10 66 rokiv Parizh Korolivstvo Franciya hvorobaPohovannyaCerkva Sen SyulpisKrayina Korolivstvo FranciyaNacionalnist FranciyaMisce prozhivannyaFranciyaDiyalnistmislitel pravnik filosofVidomij zavdyakifilosofAlma materd i Licej Sent LuyiZnannya movfrancuzka 1 2 ChlenstvoFrancuzka akademiya 10 lyutogo 1755 3 Prusska akademiya nauk Londonske korolivske tovaristvo i dZhanrEpistolyarnij roman i esejMagnum opusPro duh zakonivTitulbaronPosadasuddya i d 3 KonfesiyakatolictvoU shlyubi zdDitidAvtografNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 26 lyutogo 1730 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Avtor statej do Enciklopediyi abo Tlumachnogo slovnika nauk mistectv ta remesel Avtor knig Perski listi i Pro duh zakoniv BiografiyaNarodivsya v aristokratichnij rodini otrimavshi im ya i prizvishe Sharl Luyi Sekonda baron de La Bred Prizvishe Montesk ye yake stalo vidome na ves svit vin distav u 1716 r vid svogo ridnogo dyadka u yakogo ne bulo ditej Otrimav Sharl vid dyadka v spadok i jogo majno bagato zemli budinki posadu prezidenta Bordoskogo parlamentu yakij u toj chas buv sudovim zakladom Z 10 ti rokiv Sharl navchayetsya v koledzhi pri monastiri v misti Zhyulyi otrimuye garnu osvitu Opanuvav antichnu literaturu filosofiyu rozibravsya sho take respublikanske pravlinnya politichna svoboda Yurisprudenciyu pochav vivchati samostijno koli sim ya prijmaye rishennya sho pislya smerti dyadka posada prezidenta parlamentu v Bordo perejde Sharlyu Piznannya prava zakonodavstva buli tyazhkoyu spravoyu ale Montesk ye dosyag svoyeyi meti Vin zajnyav misce prezidenta parlamentu odnochasno pracyuye v Bordoskij akademiyi chlenom yakoyi jogo obrali V cej chas zarodzhuyutsya jogo golovni politichni ta pravovi ideyi sho viklikali sensaciyu v Yevropi U 1725 roci baron pereyizhdzhaye na postijne misce prozhivannya v Parizh Staye chlenom Parizkoyi akademiyi Zgodom prijmaye rishennya virushiti u podorozh dlya vivchennya obryadiv politiki prava narodiv inshih krayin Cej chas zajmaye tri roki U kvitni 1731 r Montesk ye povertayetsya v Parizh Drukuyutsya i vihodyat u svit osnovni jogo roboti Ostanni roki svogo zhittya Montesk ye proviv u svoyemu zamku v seli Poeti prisvyachuvali jomu virshi traktati Selyani i palomniki prihodili z nim pospilkuvatisya a to i prosto pobachiti Buv odruzhenij Mav dvoh donok ta sina Odnogo razu profesora La Bomelya yakij pidtrimuvav zv yazki z Montesk ye propaguvav jogo roboti zaareshtuvali i posadili v Bastiliyu Montesk ye poyihav viruchati profesora z bidi za dopomogoyu svoyih vplivovih druziv La Bomelya zvilnili ale sam Montesk ye zastudivsya zahvoriv na zapalennya legeniv i 10 lyutogo 1755 roku pomer Na pohoroni buv jogo kolega vchenij enciklopedist Deni Didro Mogila Sharlya Luyi de Montesk ye ne zbereglasya V pracyah ta poglyadah Montesk ye predstavleno vitoki liberalizmu yak derzhavnoyi ideologiyi yaku do nogo rozvivav anglijskij filosof Dzhon Lokk a piznishe shotlandskij ekonomist Adam Smit Montesk ye a takozh Zhan Zhak Russo 1712 1778 i Dzhon Lokk 1632 1704 zaklali osnovi ideologiyi suchasnih form predstavnickoyi demokratiyi Za principom Montesk ye vlada v pravovij derzhavi podilyayetsya na zakonodavchu parlament vikonavchu kabinet ministriv i sudovu verhovnij sud krayini korol prezident povinen ocholyuvati vikonavchu vladu U fundamentalnij praci Pro duh zakoniv Montesk ye viklav suspilno politichni poglyadi ta vchennya pro derzhavu ta pravo sho prineslo avtoru veliku slavu Vchennya pro teoriyu suspilnogo dogovoruOsnovu vchennya stanovit teoriya suspilnogo dogovoru v cilomu yaka skladayetsya z vchennya pro pohodzhennya i sutnist derzhavi Montesk ye vvazhav sho derzhava vinikla istorichno na pevnomu etapi rozvitku suspilstva Za Montesk ye prirodnye stanovishe ce mirne zhittya lyudej v sim yi Vorozhist mizh lyudmi vinikaye na bilsh piznomu etapi rozvitku suspilstva Pershim prirodnim zakonom vin vvazhav zakon miru Suspilstvo neminuche zrujnuyetsya yaksho jomu ne bude pritamanna spravedlivist Same tomu teoretik nagoloshuye na tomu sho virazhennya voli vsih chleniv suspilstva ye neobhidnoyu umovoyu jogo isnuvannya Vpershe Montesk ye rozriznyaye suspilstvo i derzhavu sho do nogo bagatma vchenimi ta teoretikami pririvnyuvalos Montesk ye viznachaye derzhavu yak piznishij element istorichnogo isnuvannyu derzhavi pereduvali prirodnij stan lyudej sim ya suspilstvo geroyichnih chasiv a takozh spilnoti lyudej u borotbi odin z odnim Derzhavi neobhidno z yavlyatisya same todi koli vijnu yaka vinikla v lyudskomu suspilstvi ne mozhlivo zupiniti bez nasilstva Osnovna meta derzhavi vgamuvati superechnosti sho vinikayut mizh lyudmi v suspilstvi i spryamuvati yih u richishe pravovoyi formi rozv yazannya sporiv mizh privatnimi osobami vikoristovuyuchi spilnu silu lishe v tih vipadkah koli okremi individi ne bazhayut koritisya vstanovlenomu pravoporyadku Popri te sho derzhava vinikaye iz stanu vijni peredumovoyu utvorennya derzhavi ye zgoda vsih lyudej stati yiyi gromadyanami Suspilnij dogovir za koncepciyeyu Montesk ye ye ne ugodoyu a lishe peredacheyu narodom vladi pravitelyam pri comu narod tilki deleguye svoyu vladu Vin mozhe bez zgodi praviteliv zminiti formu pravlinnya yaksho praviteli zlovzhivayut oderzhanoyu vladoyu i pravlyat tiranichno Novogo tlumachennya u vchenni filosofa znahodit i suspilnij dogovir mizh narodom ta pravitelem V rozuminnya Montesk ye suspilnij dogovir ye ne zgodoyu a nadilennyam pravitelya vladoyu narodu de narod lish deleguye svoyu vladu Zgoda mizh narodom ta derzhavoyu ce akt prijnyattya osnovnih zakoniv derzhavi yaki vidnosyatsya ne do privatnogo a do publichnogo prava Filosof nagoloshuye sho porushennya takih zakoniv daye pravo narodu na povstannya proti svavillya pravitelya Ponyattya ta vidi form pravlinnya derzhaviNayavnist v derzhavnomu suspilstvi prava ce najvazhlivisha oznaka yaka vidriznyaye suspilstvo vid inshih form rozvitku lyudskoyi spilnoti Osnovne zavdannya derzhavi zmusiti okremih chleniv suspilstva vikonuvati zakoni yaki ye virazhennyam zagalnogo blaga Montesk ye rozriznyaye derzhavu yak soyuz gromadyan ta yak soyuz posadovih osib Suspilstvo ne mozhe isnuvati bez vladi Same tomu osnovnu uvagu u vchenni pro derzhavu Montesk ye pridilyaye problemi form pravlinnya i rozpodilu vladi Dlya klasifikaciyi form pravlinnya filosof vikoristovuvav dva ponyattya prirodu pravlinnya ta principi pravlinnya Za formoyu pravlinnya derzhavi podilyayutsya na respubliku monarhiyu ta despotiyu Pri comu respublika ta monarhiya ye najbilsh spriyatlivimi formami pravlinnya Respublikanska forma pravlinnya vsya verhovna vlada znahoditsya v narodu demokratiya abo jogo chastini aristokratiya Monarhichna forma pravlinnya zdijsnyuyetsya odniyeyu lyudinoyu monarhom za chitko vstanovlenimi ta zakriplenimi zakonami Despotiya upravlinnya derzhavoyu perebuvaye v rukah odniyeyi lyudini na osnovi svavillya ta vlasnogo bazhannya poza vsyakimi zakonami i pravilami Za principom pravlinnya Montesk ye rozumiv lyudski pristrasti sho sponukayut lyudej diyati tak shob suspilstvo ta jogo struktura mali stijke isnuvannya V respublici takimi principami ye dobrochesnist yak diyalna lyubov do vitchizni ta rivnist v monarhiyi chest yak vigidni dlya pravitelya ideali okremih osib ta suspilnih grup u despotiyi strah Pri comu Montesk ye pidkreslyuye sho derzhavi zanepadayut pri poslablenni v nih vishepererahovanih principiv Filosofski poglyadi pro pravo Pro duh zakoniv U vchenni Montesk ye pravo ce te sho pereduye zakonu i viznachaye jogo Pravo ce virazhennya spravedlivosti Tilki spravedlive mozhe buti pravom Realizaciya prava vidnosno mizh lyudmi zaznachav Montesk ye mozhliva tilki todi koli vono otrimuye zagalnoobov yazkovij harakter za dopomogoyu derzhavi osnovna funkciya yakoyi ye zakonodavstvo na osnovi spravedlivosti Zakonodavstvo ta derzhava ye vzayemopov yazanimi ta vzayemoobumovlenimi Rozuminnya zakonu za Montesk ye ce yak lyudskij rozum yakij keruye usima lyudmi Same tomu zakoni okremih narodiv ye ne sho bilshim yak okremimi vipadkami zastosuvannya cogo rozumu Znachnu uvagu pridileno doslidzhennyu tih faktoriv sho utvoryuyut duh zakoniv Derzhavoyu keruyut p yat osnovnih faktoriv religiya zakoni zvichayi principi pravlinnya poglyadi Ci faktori ye vzayemopov yazanimi odin z odnim Same tomu Montesk ye pidkreslyuye sho v zakonotvorchomu procesi maye vrahovuvati duh zakoniv tobto zakoni mayut vidpovidati vlastivostyam narodu dlya yakogo voni vstanovleni oskilki v okremih vipadkah ci zakoni mozhut buti zastosovanimi dlya inshogo narodu prirodi i principam pravlinnya fizichnim i moralnim oznakam krayini klimatu masshtabu stilyu zhittya narodu rivnyu svobodi religiyi naselennya obryadam i zvichayam tosho Takim chinom vpershe zaznacheni ta viokremleni pravoutvoryuyuchi chinniki dlya nacionalnogo zakonodavstva Perski listi U 1721 roci z yavivsya tvir yakij viklikav spravzhnyu sensaciyu Perski listi vijshli pid vigadanim prizvishem avtora i drukuvalisya v Gollandiyi ale jogo spravzhnye im ya skoro stalo shiroko vidome publici Kniga vidrazu zh potrapila v ryad zaboronenih sho vtim ne zavazhalo yij regulyarno perezdavatisya za kordonom U Perskih listah Montesk ye vistupaye vid imeni persiv Uzbeka i Riki yaki podorozhuyut po Yevropi Vin vklav v usta svoyih geroyiv zuhvalu kritiku politichnogo zhittya Franciyi Sarkastichni ocinki Lyudovika XIV prozvanogo pidlesnikami korolem soncem zasudzhennya neprivablivih pridvornih zvichayiv neprihovane oburennya avtora politikoyu katolickoyi cerkvi kotra peresliduvala bud yakij proyav inakomislennya zabezpechili Montesk ye nezminno zahoplenij prijom v svitskih salonah Kniga spravila zagalnu sensaciyu i popri zaboronu rozhodilasya u velicheznij kilkosti primirnikiv viklikayuchi sami superechlivi chutki V odin rik vona vitrimala visim vidan Zagalnij traktat pro obov yazki Filosofski poziciyi Montesk ye buli perehidnimi vid deyizmu do metafizichnogo materializmu Vin rizko kritikuvav teologiyu i cerkvu hocha j viznavav rol religiyi u pidtrimanni suspilnoyi morali Buduchi prihilnikom teoriyi prirodnogo prava Montesk ye na vidminu vid teoretikiv racionalistichnih koncepcij vvazhav nemozhlivim pobuduvati na cij teoriyi universalnu sistemu suspilnih zakoniv oskilki umovi isnuvannya riznih narodiv neodnakovi Vidpovidno do teoriyi suspilnogo dogovoru Montesk ye dovodiv sho derzhava ye ne produktom Bozhoyi voli a rezultatom svidomoyi diyalnosti lyudej Derzhava vinikaye na pevnij stadiyi rozvitku lyudskogo suspilstva Pershim stupenem cogo rozvitku ye prirodnij stan za yakogo lyudi mirno zhivut u sim yi Doslidzhennyu takogo prirodnogo stanu Montesk ye prisvyativ Zagalnij traktat pro obov yazki 1725 Praci Montesk yeLettres familieres a divers amis d Italie 1767 Pro duh zakoniv 1748 Mirkuvannya pro sistemu idej Doslidzhennya pro sutnist hvorob Pro prichini vidlunnya Pro politiku rimlyan v religijnij sferi Pro tyazhkist Pro prilivi i vidlivi Zauvazhennya pro prirodnu istoriyu Pro prozorist til Pro priznachennya nirkovih zaloz PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Academie francaise d Track Q107214508 Arhiv originalu za 18 chervnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 Azarkin N M Monteske M Yurid lit 1988 St 36 66 76 97 L V Guberskij I F Nadolnij V B Andrushenko filosofiya navchalnij posibnik 2006 St 66 70 O G Danilyan O P Dzoban Filosofiya pidruchnik 2014 St 89 95Dzherela ta literaturaMontesk ye Sharl Luyi de Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 396 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Mironenko O M Montesk ye Sharl Luyi Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 465 ISBN 978 966 611 818 2 Ilbert K Monteske Soch Sera Kortnej Ilberta Perevod s anglijskogo Zhurnal Ministerstva Yusticii SPb 1904 7 Sentyabr S 135 172 te zh same na angl Ilbert Courtenay Peregrine Montesquieu Oxford Clarendon press 1904 56 p ros angl Kormich A I Istoriya vchen pro derzhavu i pravo Navch posibnik K Pravova yednist 2009 312 s 26 serpnya 2017 u Wayback Machine PosilannyaMontesk ye Sharl Luyi Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 318 Montesk ye 13 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 767 ISBN 966 7492 03 6

Дата публікації:
Топ