Молдаван Григорій Михайлович

Григорій Михайлович Молдава́н (нар. 13 жовтня 1930, Волоський — пом. 17 вересня 2018, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Чоловік скульпторки Олени Молдаван-Фоменко.

Молдаван Григорій Михайлович
Народження	13 жовтня 1930(1930-10-13) Волоське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
Смерть	17 вересня 2018(2018-09-17) (87 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Київський державний художній інститут (1956)
Діяльність	скульптор
Вчитель	Мухін Віктор Іванович, Агібалов Василь Іванович, Гельман Макс Ісайович, Вронський Макар Кіндратович і Олійник Олексій Прокопович
Працівник	Київський експериментальний кераміко-художній завод
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Молдаван-Фоменко Олена Василівна

Біографія

Народився 13 жовтня 1930 року в селі Волоському (нині Дніпровський район Дніпропетровської області, Україна). 1950 року закінчив , ден навчася у Віктора Мухіна, Василя Агібалова; у 1956 році — Київський художній інститут, де навчався у Макса Гельмана, Макара Вронського, Олексія Олійника.

Протяном 1954—1964 років працював у художній лабораторії на Київському експереминтальному кераміко-художньому заводі. Жив у Києві, в будинку на Русанівській набережній, № 12, квартира № 141. Помер у Києві 17 вересня 2018 року.

Творчість

Працював в галузі станкової, монументальної та декоративної скульптури, в пластиці малих форм. Серед робіт:

• «Дівчина з гусьми» (1957, порцеляна);
• «Гопак» (1958);
• «Кожум'яка» (1960, порцеляна);
• «Обжинки» (1960, майоліка);
• «Малюк» (1960-ті, порцеляна);
• «Суворовці» (1960-ті);
• «Єдиного сина…» (1964, гіпс);
• «Катерина» (1964, гіпс);
• «Воєнна весна» (1967, гіпс);
• «Заручник» (1967);
• «Шахтарі» (1970, дерево; 1980);
• «Член підпілля Київського міськ­кому Володимир Кудряшов» (1972);
• «1941 рік» (1975);
• «Ленінська правда» (1970, оргскло);
• «Полювання Ярослава Мудрого» (1982).

меморіальна дошка

Автор меморіальної дошки (граніт, бронза; барельєф) Андрію Шуринку, встановленої 15 січня 1970 року в Києві, на одному з корпусів «Охматдиту» по вулиці Косіора, № 28/1, в якому з 1957 по 1969 рік працював вчений.

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року.

Примітки

1. М. Г. Лампека. Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ — початку ХХІ століть. Київ. 2021, С. 232.
2. Михайло Кальницький, Лідія Лук’янчук. Лікарня для чорноробів (№ 28 / Андрющенка, 1). 1999 р. Звід пам’яток Києва. / Прадідівська слава. Українські пам’ятки.

Література

• Молдован Григорій Михайлович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 311.;
• Молдаван Григорій Михайлович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 154.;
• А. В. Забой. Молдаван Григорій Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — .