Мокроусов Євген Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мокроусов.

Мокроусов Євген Миколайович — український режисер-документаліст.

Мокроусов Євген Миколайович
Народився	26 жовтня 1935(1935-10-26) (88 років) Київ, Українська СРР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	режисер-документаліст
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Батьки	Мокроусов Микола Тихонович

Народ. 26 жовтня 1935 в Києві в родині кінематографіста М. Т. Мокроусова. Закінчив театрознавчий факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1958).

Працював асистентом режисера Київської студії телебачення, режисером студії .

З 1965 р. — режисер студії «Київнаукфільм».

Створив стрічки: «Радянські трактори» (1965), «Фрезерні верстати» (1966), «Електрошлаковий переплав» (1966), «Нове у виробництві шлакових сталей» (1966, Бронзова медаль Міжнародного кінофестивалю, Будапешт, 1967), «Нові методи консервування» (1968), «Обладнання і обслуговування дорожних будівельних машин» (1968), «Випадок на електростанції» (1969), «Тепловоз „2ТЕ 10 Л“» (1970), «Термічна обробка сталі» (1971), «Перевірено на собі» (1972), «Колос і щит» (1974), «Пушкін на Україні» (1975), «Увага, пішохід» (1976), «Риси нового села» (1978), «Чорноморський заповідник» (1979), «Канівський заповідник» (1980), «Заповідники України» (1981), стрічки «Повоєнна Україна. Фільм 104» та «Від Хрущовської „відлиги“ до „Празької весни“. Фільм 105» в документальному циклі «Невідома Україна. Нариси нашої історії» (1993) та ін.

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.108.