Мозирське повстання 1615 року — антифеодальний виступ городян Мозиря, викликаний свавіллям і тиском старости, замкової адміністрації та орендарів.
Причини повстання
Ще 28 січня 1577 король Речі Посполитої і Великий князь Литовський, Руський і Жмудський Стефан Баторій подарував місту Мозирю магдебурзьке право, що передбачало принципи міського самоврядування. З розвитком міського самоврядування природним чином обмежувалася влада старост, що були намісниками короля (великого князя) в повіті. У той же час під впливом швидкого розвитку міського ремесла (а в першій половині XVII століття у великих містах Білорусі в середньому налічувалося 50-80 ремісницьких спеціальностей) прискорювалася консолідація міського населення і ремісників, що об'єднувалися для захисту своїх інтересів у цехи — свого роду професійні корпорації. Збереглися відомості про наявність у середині XVII століття 112 цехів в 11 містах Білорусі. Природно, все це, разом з іншими прогресивними реформами (волочна аграрна реформа 1557 року, введення Статуту Великого князівства Литовського 1588 року) вело до економічного підйому, яким і ознаменовується кінець XVI — початок XVII століття на території Білорусі.
Хоча Мозир і не був великим торговим містом і, як і раніше, переважно орієнтувався на сільське господарство (що й обумовлювало орендарський гніт), проте, розвиток ремесла і економічний підйом повною мірою стосувалися і його. Однак та обставина, що Річ Посполита вплуталася в дорогу східну авантюру з метою посадити на звільнений московський престол зразу кілька Лжедмитріїв, а також затяжна [ru], призвели до ослаблення економіки країни, а також до посилення свавілля адміністративних чиновників на місцях (вони були зобов'язані постачати центр значними сумами на військові потреби). Так і мозирський староста Бальцер Стравінський 1615 року ухвалив рішення про підпорядкування своїй владі найзаможнішої частини городян, позбавивши їх магдебурзького права.
Хід подій
Рішення Стравінського викликало різке відторгнення у городян і представників виборної адміністрації самокерованої частини міста. 3 жовтня 1615 року бурмістри (адміністративна посада в місті з магдебурзьким правом, серед іншого, у веденні бурмістрів перебувала міська скарбниця) Ждан Муша і Ян Крицький з городянами Дорошком-кравцем, Іваном Вовчком і Остапом Лавриновичем підняли повстання проти самоуправства старости. Його зразу ж підтримали міські низи, що додало йому гострого соціального характеру. Було створено загін з кількох сотень людей. Та обставина, що повстання спочатку підтримували представники купецтва, а також бурмістри Муша і Крицький, дозволила швидко озброїти цей загін мушкетами (які масово з'явилися на території Білорусі буквально за 10 років до описуваних подій). Було скоєно напад на замок, де перебували староста Стравінський, замкова адміністрація, деякі представники шляхти, пов'язані зі Стравінським. Під час зіткнень було вбито кількох членів замкової адміністрації. Повстанці відмовилися від виплати податків у казну. Крім того, вони конфіскували майно тих представників заможного міщанства, хто не підтримав повстання. Шляхтичам, які проживали поблизу Мозиря, під страхом смертної кари було заборонено з'являтися в місті. На деякий час повстанці повністю захопили владу в Мозирі, самостійно обрали війта, спробували провести перегляд принципів оподаткування.
Результати повстання
Про те, чим закінчилося повстання, історичні джерела не повідомляють. Однак з протоколу розбору справи про Мозирське повстання у великокняжому суді можна зрозуміти, що процес тривав кілька місяців. Суд був змушений був піти на поступки повстанцям. У 1622 році їм повернули магдебурзьке право і передали городян під юрисдикцію самоврядування, в дохід міської скарбниці передали збори з ремесла і торгівлі. Це дозволяє вважати, що повстанці не були розбиті урядовими загонами (і без того надмірно зайнятими на двох фронтах), а дійшли згоди з представниками короля.
Крім того, є інформація, що 1616 року (тобто вже через рік після повстання) староста Бальцер Стравінський заснував костел, названий Фарним. Це означає, що на той час Стравінський мав колишні владні повноваження.
Примітки
- Гісторыя Беларусі (у шасці тамах). Том трэці. Мн., «Современная школа», «Экоперспектива», 2007
Джерела
- Копысский З. Ю. Из истории общественно-политической жизни городов Белоруссии в XVI—XVII вв. // Тр. Института истории АН БССР, Мн., 1958, Выпуск 3.
- Никитин А. С., Зальцман Е. Е. Мозырь: историко-экономический очерк. Мн, 1973.
- Мазыр: гісторыя і сучаснасць. Гомель, 2005.
- Гісторыя Беларусі (у шасці тамах). Том трэці, Мн, «Современная школа», «Экоперспектива», 2007.
- Энцыклапедыя «Вялікае княства Літоўскае». Том 2, Мн., «Беларуская энцыклапедыя», 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mozirske povstannya 1615 roku antifeodalnij vistup gorodyan Mozirya viklikanij svavillyam i tiskom starosti zamkovoyi administraciyi ta orendariv Prichini povstannyaShe 28 sichnya 1577 korol Rechi Pospolitoyi i Velikij knyaz Litovskij Ruskij i Zhmudskij Stefan Batorij podaruvav mistu Moziryu magdeburzke pravo sho peredbachalo principi miskogo samovryaduvannya Z rozvitkom miskogo samovryaduvannya prirodnim chinom obmezhuvalasya vlada starost sho buli namisnikami korolya velikogo knyazya v poviti U toj zhe chas pid vplivom shvidkogo rozvitku miskogo remesla a v pershij polovini XVII stolittya u velikih mistah Bilorusi v serednomu nalichuvalosya 50 80 remisnickih specialnostej priskoryuvalasya konsolidaciya miskogo naselennya i remisnikiv sho ob yednuvalisya dlya zahistu svoyih interesiv u cehi svogo rodu profesijni korporaciyi Zbereglisya vidomosti pro nayavnist u seredini XVII stolittya 112 cehiv v 11 mistah Bilorusi Prirodno vse ce razom z inshimi progresivnimi reformami volochna agrarna reforma 1557 roku vvedennya Statutu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1588 roku velo do ekonomichnogo pidjomu yakim i oznamenovuyetsya kinec XVI pochatok XVII stolittya na teritoriyi Bilorusi Hocha Mozir i ne buv velikim torgovim mistom i yak i ranishe perevazhno oriyentuvavsya na silske gospodarstvo sho j obumovlyuvalo orendarskij gnit prote rozvitok remesla i ekonomichnij pidjom povnoyu miroyu stosuvalisya i jogo Odnak ta obstavina sho Rich Pospolita vplutalasya v dorogu shidnu avantyuru z metoyu posaditi na zvilnenij moskovskij prestol zrazu kilka Lzhedmitriyiv a takozh zatyazhna ru prizveli do oslablennya ekonomiki krayini a takozh do posilennya svavillya administrativnih chinovnikiv na miscyah voni buli zobov yazani postachati centr znachnimi sumami na vijskovi potrebi Tak i mozirskij starosta Balcer Stravinskij 1615 roku uhvaliv rishennya pro pidporyadkuvannya svoyij vladi najzamozhnishoyi chastini gorodyan pozbavivshi yih magdeburzkogo prava Hid podijRishennya Stravinskogo viklikalo rizke vidtorgnennya u gorodyan i predstavnikiv vibornoyi administraciyi samokerovanoyi chastini mista 3 zhovtnya 1615 roku burmistri administrativna posada v misti z magdeburzkim pravom sered inshogo u vedenni burmistriv perebuvala miska skarbnicya Zhdan Musha i Yan Krickij z gorodyanami Doroshkom kravcem Ivanom Vovchkom i Ostapom Lavrinovichem pidnyali povstannya proti samoupravstva starosti Jogo zrazu zh pidtrimali miski nizi sho dodalo jomu gostrogo socialnogo harakteru Bulo stvoreno zagin z kilkoh soten lyudej Ta obstavina sho povstannya spochatku pidtrimuvali predstavniki kupectva a takozh burmistri Musha i Krickij dozvolila shvidko ozbroyiti cej zagin mushketami yaki masovo z yavilisya na teritoriyi Bilorusi bukvalno za 10 rokiv do opisuvanih podij Bulo skoyeno napad na zamok de perebuvali starosta Stravinskij zamkova administraciya deyaki predstavniki shlyahti pov yazani zi Stravinskim Pid chas zitknen bulo vbito kilkoh chleniv zamkovoyi administraciyi Povstanci vidmovilisya vid viplati podatkiv u kaznu Krim togo voni konfiskuvali majno tih predstavnikiv zamozhnogo mishanstva hto ne pidtrimav povstannya Shlyahticham yaki prozhivali poblizu Mozirya pid strahom smertnoyi kari bulo zaboroneno z yavlyatisya v misti Na deyakij chas povstanci povnistyu zahopili vladu v Moziri samostijno obrali vijta sprobuvali provesti pereglyad principiv opodatkuvannya Rezultati povstannyaPro te chim zakinchilosya povstannya istorichni dzherela ne povidomlyayut Odnak z protokolu rozboru spravi pro Mozirske povstannya u velikoknyazhomu sudi mozhna zrozumiti sho proces trivav kilka misyaciv Sud buv zmushenij buv piti na postupki povstancyam U 1622 roci yim povernuli magdeburzke pravo i peredali gorodyan pid yurisdikciyu samovryaduvannya v dohid miskoyi skarbnici peredali zbori z remesla i torgivli Ce dozvolyaye vvazhati sho povstanci ne buli rozbiti uryadovimi zagonami i bez togo nadmirno zajnyatimi na dvoh frontah a dijshli zgodi z predstavnikami korolya Krim togo ye informaciya sho 1616 roku tobto vzhe cherez rik pislya povstannya starosta Balcer Stravinskij zasnuvav kostel nazvanij Farnim Ce oznachaye sho na toj chas Stravinskij mav kolishni vladni povnovazhennya PrimitkiGistoryya Belarusi u shasci tamah Tom treci Mn Sovremennaya shkola Ekoperspektiva 2007DzherelaKopysskij Z Yu Iz istorii obshestvenno politicheskoj zhizni gorodov Belorussii v XVI XVII vv Tr Instituta istorii AN BSSR Mn 1958 Vypusk 3 Nikitin A S Zalcman E E Mozyr istoriko ekonomicheskij ocherk Mn 1973 Mazyr gistoryya i suchasnasc Gomel 2005 Gistoryya Belarusi u shasci tamah Tom treci Mn Sovremennaya shkola Ekoperspektiva 2007 Encyklapedyya Vyalikae knyastva Litoyskae Tom 2 Mn Belaruskaya encyklapedyya 2006