Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Могила дочки короля мак Турбе на кралската ќерка мавзолей який належить боснійській принцесі Катарині та знаходиться в С

Могила дочки короля

Могила дочки короля

Могила дочки короля (мак. Турбе на кралската ќерка) — мавзолей, який належить боснійській принцесі Катарині та знаходиться в Скоп'є, столиці Північної Македонії, біля корпусу факультету Природничих наук та Математики Університету св. Кирила і Мефодія. Пам'ятка була сильно пошкоджена під час землетрусу в 1963 році. Надмогильний пам'ятник був реконструйований в 2014 році Міністерством Культури Північної Македонії за фінансової допомоги Міністерства культури та спорту Боснії та Герцеговини. Мавзолей дочки короля (принцеси) зараховують до ісламо-східних сакральних об'єктів, а також до османсько-боснійської і багатомовної македонської культурної спадщини на Балканському півострові.

Могила дочки короля
image
42°00′03″ пн. ш. 21°27′05″ сх. д. / 42.00083333336077374° пн. ш. 21.451388888916778086° сх. д. / 42.00083333336077374; 21.451388888916778086Координати: 42°00′03″ пн. ш. 21°27′05″ сх. д. / 42.00083333336077374° пн. ш. 21.451388888916778086° сх. д. / 42.00083333336077374; 21.451388888916778086
Країнаimage Північна Македонія
РозташуванняСкоп'є
ТипТюрбе
Дата заснування15 століття
image
image
Могила дочки короля
Могила дочки короля (Північна Македонія)
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

image
Мавзолей на початку XX століття

В історичних джерелах не має інформації, коли мавзолей був побудований. Хоча жодних написів на самій пам'ятці не залишилося, історики зараховують об'єкт до періоду кінця XV — початку XVI століття. Деякі наукові праці відносять пам'ятку до раннього періоду Османського правління на Балканському півострові, проте такі дослідження, особливо працю Вери Дордевіч: «The Grave Of The „Kings Daughter“ in Skopje», не розглядають як авторитетне джерело інформації через довільність та історичну неточність у викладенні матеріалу.

За найвірогіднішою версією, Сигізмунд та Катарина були боснійськими принцом та принцесою, які прямували дорогою до Стамбула. Ісхак Бек Ісхаковіч, відомий тоді прикордонний аристократ, відповідав за безпеку їхньої подорожі. Принцесі стало погано на території Північної Македонії. У Скоп'є намагалися вилікувати її, але вона померла. Сигізмунд вирішив рухатися далі до Стамбулу. Після отримання інформації про смерть молодої принцеси, османський султан Мехмед II Фатіх наказав збудувати мавзолей. Це було особисте бажання султана. Сигізмунд та Катарина прийняли іслам ще в Боснії, тому вони були вільними людьми. Їхнє прийняття ісламу було важливим фактом для побудови мавзолею.

За часів Османської імперії мусульмани з Скоп'є навідувалися до могили та залишали там запалені свічки. Дервіші монастиря Арабаті Баба-теке доглядали за пам'ятником. Вони вважали, що на землі її предків була одна з семи могил («Єди табут»), де були поховані залишки Сарі Салтук-Деде.

Принц Сигізмунд дістав титул Бея в Стамбулі і Карахісарі. В історичних джерелах він записаний як Ісхак-Бей Кралєвіч. Після поразки у битві при Фарсурі (1488), він був полонений єгиптянами. Не має жодних записів про нього в історичних джерелах після 1490, що є свідченням недовгого життя після полону. Він був похований в грецькому місті Сере.

Теперішній час

У 1963 році гробниця була повністю зруйнована сильним землетрусом. У 2014 році відбудована зусиллями Північної Македонії і Боснії та Герцеговини.

Джерела

  • Миљенко С. Филиповић, Краљ К'зи; in: Југословенски историјски часопис, год. V, св. 1-2.
  • В. Ђорђевић, Гроб «Краљеве кћери» у Скопљу (Краљ К'зи); in: Јужни преглед, бр. 11-12, Скопље, новембар-децембар 1934, 453—457.
  • С. Софтић, Муслиманске старине у Скопљу; in: Скопски гласник, бр. 294, Скопље 1934.
  • Крум Томовски, Преглед на позначајните турбиња во Македонија; u: Зборник на техничкиот факултет 1957/58, Скопје 1957/58, 95/111; also: L. Bogojević, Les turbés de Skopje; u: Estratto dagli alti sel secondo congresso internazionale di arti turca, Pls. XI—XIV, Napoli 1965, 31-39.
  • Реџеп Шкријељ (Redžep Škrijelj), Мухаџирската криза и населување на Бошњаците во Македонија (1875—1901), Bigoss, Скопје 2006, 225—227; Also, R. Şkriyel, Kral Kızı Türbesi — Makedonya'daki Boşnakların en eski anıtı;in: 18 ULUSLARARASI HIDIRELLEZ BAHAR ŞENLIKLERİ FESTIVALİ (Zbornik radova), Valandova 2009.

Примітки

  1. (Macedonian) . Министерство за кулура на РМ. 25 грудня 2014. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.(мак.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mogila dochki korolya mak Turbe na kralskata ќerka mavzolej yakij nalezhit bosnijskij princesi Katarini ta znahoditsya v Skop ye stolici Pivnichnoyi Makedoniyi bilya korpusu fakultetu Prirodnichih nauk ta Matematiki Universitetu sv Kirila i Mefodiya Pam yatka bula silno poshkodzhena pid chas zemletrusu v 1963 roci Nadmogilnij pam yatnik buv rekonstrujovanij v 2014 roci Ministerstvom Kulturi Pivnichnoyi Makedoniyi za finansovoyi dopomogi Ministerstva kulturi ta sportu Bosniyi ta Gercegovini Mavzolej dochki korolya princesi zarahovuyut do islamo shidnih sakralnih ob yektiv a takozh do osmansko bosnijskoyi i bagatomovnoyi makedonskoyi kulturnoyi spadshini na Balkanskomu pivostrovi Mogila dochki korolya42 00 03 pn sh 21 27 05 sh d 42 00083333336077374 pn sh 21 451388888916778086 sh d 42 00083333336077374 21 451388888916778086 Koordinati 42 00 03 pn sh 21 27 05 sh d 42 00083333336077374 pn sh 21 451388888916778086 sh d 42 00083333336077374 21 451388888916778086Krayina Pivnichna MakedoniyaRoztashuvannyaSkop yeTipTyurbeData zasnuvannya15 stolittyaMogila dochki korolyaMogila dochki korolya Pivnichna Makedoniya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaMavzolej na pochatku XX stolittya V istorichnih dzherelah ne maye informaciyi koli mavzolej buv pobudovanij Hocha zhodnih napisiv na samij pam yatci ne zalishilosya istoriki zarahovuyut ob yekt do periodu kincya XV pochatku XVI stolittya Deyaki naukovi praci vidnosyat pam yatku do rannogo periodu Osmanskogo pravlinnya na Balkanskomu pivostrovi prote taki doslidzhennya osoblivo pracyu Veri Dordevich The Grave Of The Kings Daughter in Skopje ne rozglyadayut yak avtoritetne dzherelo informaciyi cherez dovilnist ta istorichnu netochnist u vikladenni materialu Za najvirogidnishoyu versiyeyu Sigizmund ta Katarina buli bosnijskimi princom ta princesoyu yaki pryamuvali dorogoyu do Stambula Ishak Bek Ishakovich vidomij todi prikordonnij aristokrat vidpovidav za bezpeku yihnoyi podorozhi Princesi stalo pogano na teritoriyi Pivnichnoyi Makedoniyi U Skop ye namagalisya vilikuvati yiyi ale vona pomerla Sigizmund virishiv ruhatisya dali do Stambulu Pislya otrimannya informaciyi pro smert molodoyi princesi osmanskij sultan Mehmed II Fatih nakazav zbuduvati mavzolej Ce bulo osobiste bazhannya sultana Sigizmund ta Katarina prijnyali islam she v Bosniyi tomu voni buli vilnimi lyudmi Yihnye prijnyattya islamu bulo vazhlivim faktom dlya pobudovi mavzoleyu Za chasiv Osmanskoyi imperiyi musulmani z Skop ye naviduvalisya do mogili ta zalishali tam zapaleni svichki Dervishi monastirya Arabati Baba teke doglyadali za pam yatnikom Voni vvazhali sho na zemli yiyi predkiv bula odna z semi mogil Yedi tabut de buli pohovani zalishki Sari Saltuk Dede Princ Sigizmund distav titul Beya v Stambuli i Karahisari V istorichnih dzherelah vin zapisanij yak Ishak Bej Kralyevich Pislya porazki u bitvi pri Farsuri 1488 vin buv polonenij yegiptyanami Ne maye zhodnih zapisiv pro nogo v istorichnih dzherelah pislya 1490 sho ye svidchennyam nedovgogo zhittya pislya polonu Vin buv pohovanij v greckomu misti Sere Teperishnij chasU 1963 roci grobnicya bula povnistyu zrujnovana silnim zemletrusom U 2014 roci vidbudovana zusillyami Pivnichnoyi Makedoniyi i Bosniyi ta Gercegovini DzherelaMiљenko S Filipoviћ Kraљ K zi in Јugoslovenski istoriјski chasopis god V sv 1 2 V Ђorђeviћ Grob Kraљeve kћeri u Skopљu Kraљ K zi in Јuzhni pregled br 11 12 Skopљe novembar decembar 1934 453 457 S Softiћ Muslimanske starine u Skopљu in Skopski glasnik br 294 Skopљe 1934 Krum Tomovski Pregled na poznachaјnite turbiњa vo Makedoniјa u Zbornik na tehnichkiot fakultet 1957 58 Skopјe 1957 58 95 111 also L Bogojevic Les turbes de Skopje u Estratto dagli alti sel secondo congresso internazionale di arti turca Pls XI XIV Napoli 1965 31 39 Reџep Shkriјeљ Redzep Skrijelj Muhaџirskata kriza i naseluvaњe na Boshњacite vo Makedoniјa 1875 1901 Bigoss Skopјe 2006 225 227 Also R Skriyel Kral Kizi Turbesi Makedonya daki Bosnaklarin en eski aniti in 18 ULUSLARARASI HIDIRELLEZ BAHAR SENLIKLERI FESTIVALI Zbornik radova Valandova 2009 Primitki Macedonian Ministerstvo za kulura na RM 25 grudnya 2014 Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 24 sichnya 2016 mak

Дата публікації:
Топ