Вікіпідручник має книгу на тему Категорія:Норми української мови |
Мо́вна но́рма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головні ознаки мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.
Упродовж віків випрацьовувалися певні нормативні правила та засади, які стали визначальними й обов'язковими для сучасних носіїв літературної мови. Як зазначав ще 1936 р. видатний діяч українського відродження проф. І. Огієнко, «для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис».
Мова — це сукупність правил, за якими будується мовлення як основа спілкування людей, а отже, і розуміння одне одного. Головною категорією культури мови є мовна норма.
Норма диктується й випрацьовується вихованням і освітою: родиною, оточенням, дошкільними й шкільними закладами, середньою спеціальною та вищою школами, літературою, театром, кіно-, радіо- й телевізійними передачами — усіма засобами масової інформації, а тепер ще й Інтернетом. Норма не є незмінною константою. Суспільство, час і простір, у якому функціонує мова, змінюються і зазвичай змінюють ті чи інші мовні норми.
Головною ознакою літературної мови є унормованість, для якої обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота та ясність, приступність і доцільність висловлювання. Будь-яке мовне явище може виступати мовною нормою. Зразком унормованості може бути звук і сполучення звуків, морфема, значення слова та його форма, словосполука й будь-яке речення. Оскільки мовна норма — категорія історична, вона, як уже зазначалося, змінюється разом із розвитком і зміною суспільства. На ґрунті старої норми утворюється нова, але стара до певної міри ще продовжує існувати. Таким чином з усталених нових правил нагромаджуються винятки.
Як би ми не розглядали питання культури мови — у прикладному, навчально-педагогічному, виховному аспекті чи у зв'язках з мисленням і психологічними чинниками,— усі вони неминуче пов'язані з поняттям норми. Мовній нормі притаманний двоїстий характер: з одного боку — мовна норма є, природно, явищем мови, а з другого — норма виразно виступає і як явище суспільне. Суспільний характер норми виявляється сильніше, ніж суспільний характер мови взагалі. Адже норма нерозривно пов'язана саме із суспільно-комунікативною функцією мови.
Сукупність загальноприйнятих, усталених правил, якими керуються мовці в усному та писемному мовленні, складає норми літературної мови, які є обов'язковими для всіх її носіїв.
Типи норм
Розрізняють такі структурно-мовні типи норм:
- Орфоепічні норми (вимова).
Наприклад: [молод'ба́] - Акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос).
Наприклад: вихо́дити- ви́ходити - Лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності).
- Словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова).
- Морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами).
- Синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень).
- Стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування).
- Орфографічні норми (написання слів).
- Пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).
Мовна варіативність
Цей розділ статті ще . |
Див. також
Література
- Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. — К.: Наук. думка, 1984. — 255 с.
- Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. — К.: Наукова думка, 1976. — 286 с.
- Пономарів О. Д. Українське слово для всіх і для кожного. — К.: Либідь, 2012. — 359 с.
- Селігей П. О. Нормативний підхід у мовознавстві й мовна критика // Стиль і текст. — 2012. — Вип. 13. — С. 66—72.
- Селігей П. О. Стильова норма як різновид мовної норми // Наукові записки НаУКМА. — Сер. «Філологічні науки». — 2016. — Т. 189. — С. 83‒86 [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.].
- Струганець Л. В. Динаміка лексичних норм української літературної мови XX століття. — Тернопіль: Астон, 2002. — 351 с.
- Струганець Л. В. Теоретичні основи культури мови: Навч. посіб. для студ. філол. фак. — Тернопіль, 1997. — 96 с.
- Фаріон І. Мовна норма: знищення, пошук, віднова. — Вид. 2-ге, доп. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. — 336 с.
Посилання
- Стильова (стилістична) норма // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 435.
- Норма мовна//Ізборнік [ 10 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- [1][недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vikipidruchnik maye knigu na temu Kategoriya Normi ukrayinskoyi movi Mo vna no rma sukupnist zagalnoprijnyatih pravil realizaciyi movnoyi sistemi yaki zakriplyuyutsya u procesi spilkuvannya Golovni oznaki movnoyi normi unormovanist obov yazkova pravilnist tochnist logichnist chistota i yasnist dostupnist i docilnist Uprodovzh vikiv vipracovuvalisya pevni normativni pravila ta zasadi yaki stali viznachalnimi j obov yazkovimi dlya suchasnih nosiyiv literaturnoyi movi Yak zaznachav she 1936 r vidatnij diyach ukrayinskogo vidrodzhennya prof I Ogiyenko dlya odnogo narodu musit buti tilki odna literaturna mova j vimova tilki odin pravopis Mova ce sukupnist pravil za yakimi buduyetsya movlennya yak osnova spilkuvannya lyudej a otzhe i rozuminnya odne odnogo Golovnoyu kategoriyeyu kulturi movi ye movna norma Norma diktuyetsya j vipracovuyetsya vihovannyam i osvitoyu rodinoyu otochennyam doshkilnimi j shkilnimi zakladami serednoyu specialnoyu ta vishoyu shkolami literaturoyu teatrom kino radio j televizijnimi peredachami usima zasobami masovoyi informaciyi a teper she j Internetom Norma ne ye nezminnoyu konstantoyu Suspilstvo chas i prostir u yakomu funkcionuye mova zminyuyutsya i zazvichaj zminyuyut ti chi inshi movni normi Golovnoyu oznakoyu literaturnoyi movi ye unormovanist dlya yakoyi obov yazkova pravilnist tochnist logichnist chistota ta yasnist pristupnist i docilnist vislovlyuvannya Bud yake movne yavishe mozhe vistupati movnoyu normoyu Zrazkom unormovanosti mozhe buti zvuk i spoluchennya zvukiv morfema znachennya slova ta jogo forma slovospoluka j bud yake rechennya Oskilki movna norma kategoriya istorichna vona yak uzhe zaznachalosya zminyuyetsya razom iz rozvitkom i zminoyu suspilstva Na grunti staroyi normi utvoryuyetsya nova ale stara do pevnoyi miri she prodovzhuye isnuvati Takim chinom z ustalenih novih pravil nagromadzhuyutsya vinyatki Yak bi mi ne rozglyadali pitannya kulturi movi u prikladnomu navchalno pedagogichnomu vihovnomu aspekti chi u zv yazkah z mislennyam i psihologichnimi chinnikami usi voni neminuche pov yazani z ponyattyam normi Movnij normi pritamannij dvoyistij harakter z odnogo boku movna norma ye prirodno yavishem movi a z drugogo norma virazno vistupaye i yak yavishe suspilne Suspilnij harakter normi viyavlyayetsya silnishe nizh suspilnij harakter movi vzagali Adzhe norma nerozrivno pov yazana same iz suspilno komunikativnoyu funkciyeyu movi Sukupnist zagalnoprijnyatih ustalenih pravil yakimi keruyutsya movci v usnomu ta pisemnomu movlenni skladaye normi literaturnoyi movi yaki ye obov yazkovimi dlya vsih yiyi nosiyiv Tipi normRozriznyayut taki strukturno movni tipi norm Orfoepichni normi vimova Napriklad molod ba Akcentuacijni normi viznachayut pravilnij slovesnij nagolos Napriklad viho diti vi hoditi Leksichni normi rozriznennya znachen i semantichnih vidtinkiv zakonomirnosti leksichnoyi spoluchuvanosti Slovotvirni normi regulyuyut vibir morfem yih roztashuvannya i spoluchennya u skladi slova Morfologichni normi regulyuyut vibir variantiv morfologichnoyi formi slova i variantiv yiyi poyednannya z inshimi slovami Sintaksichni normi regulyuyut vibir variantiv pobudovi slovospoluchen i rechen Stilistichni normi docilnist vikoristannya movno virazhalnih zasobiv u konkretnomu leksichnomu otochenni vidpovidnij situaciyi spilkuvannya Orfografichni normi napisannya sliv Punktuacijni normi vzhivannya rozdilovih znakiv Movna variativnistCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Div takozhMovna mezha Movna osvitaLiteraturaZhovtobryuh M A Ukrayinska literaturna mova K Nauk dumka 1984 255 s Pilinskij M M Movna norma i stil K Naukova dumka 1976 286 s Ponomariv O D Ukrayinske slovo dlya vsih i dlya kozhnogo K Libid 2012 359 s Seligej P O Normativnij pidhid u movoznavstvi j movna kritika Stil i tekst 2012 Vip 13 S 66 72 Seligej P O Stilova norma yak riznovid movnoyi normi Naukovi zapiski NaUKMA Ser Filologichni nauki 2016 T 189 S 83 86 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Struganec L V Dinamika leksichnih norm ukrayinskoyi literaturnoyi movi XX stolittya Ternopil Aston 2002 351 s Struganec L V Teoretichni osnovi kulturi movi Navch posib dlya stud filol fak Ternopil 1997 96 s Farion I Movna norma znishennya poshuk vidnova Vid 2 ge dop Ivano Frankivsk Misto NV 2010 336 s PosilannyaStilova stilistichna norma Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 435 Norma movna Izbornik 10 zhovtnya 2010 u Wayback Machine 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi